РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 м.Рівне, вул.Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2018 року Справа № 906/67/18

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Мельник О.В. , суддя Філіпова Т.Л.

секретар судового засідання Петрук О.В.,

представники учасників справи:

позивача- не з'явився;

відповідача 1- Бас А.М., Охмак А.М.;

відповідача 2- не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відповідача 1-Товариства з обме-женою відповідальністю «Житомирська спеціалізована пересувна механізована колона» на рішен-ня господарського суду Житомирської області від 17.04.2018р., повний текст якого складений 27.04.2018р., у справі №906/67/18 (суддя Кудряшова Ю.В.)

за позовом ОСОБА_3 м.Житомир

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирська

спеціалізована пересувна механізована колона» с.Довжик Житомирського району

2. Відділу державної реєстрації Житомирської районної державної

адміністрації Житомирської області м.Житомир

про визнання недійсними змін до установчих документів та

зобов'язання скасувати реєстраційний запис про внесення змін до установчих

документів,-

У лютому 2018 року ОСОБА_3 звернувся до господарського суду Жито-мирської області і з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирська спеціалі-зована пересувна механізована колона» (надалі в тексті - Товариство) та Відділу державної реєстр-рації Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області (надалі в тексті - Від-діл) про визнання недійсними змін до установчих документів Товариства у новій редакції Статуту товариства, прийнятої на підставі недійсного рішення загальних зборів учасників від 08.08.2014р., оформленого протоколом №3. Також Позивач просить зобов'язати Відділ скасувати в Єдиному дер-жавному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстра-ційний запис до установчих документів Товариства, зроблений на підставі недійсного рішення за-гальних зборів учасників Товариства від 08.08.2014р., оформленого протоколом №3, поновивши в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських форму-вань попередній реєстраційний запис щодо складу учасників товариства.(арк.справи 3-6).

Рішенням господарського суду Житомирської області від 17.04.2018р. у справі №906/67/18 позов задоволено в повному обсязі.(арк.справи 107-109).

Рішення вмотивоване тим, що рішенням у іншій господарській справі №5906/611/16, зали-шеним без змін апеляційною та касаційною інстанціями, визнано недійсним рішення загальних збо-рів учасників ТзОВ «Житомирська спеціалізована пересувна механізована колона» від 08.08.2014 року, оформлене протоколом №3, та встановлено при прийнятті спірного рішення порушення ви-мог Закону України «Про господарські товариства», тому позовні вимоги про визнання недійсними змін до статуту підлягають задоволенню. Крім того, вимога Позивача щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів є похідною від основної вимоги про визнання недійсни-ми змін до статуту товариства та також вимога підлягає задоволенню.

Не погоджуючись із ухваленим рішенням, Відповідач-1 подав скаргу до Рівненського апеля-ційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду Житомирсь-кої області від 17.04.2018р. у даній справі та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.(арк.справи 122-129).

Обґрунтовуючи скаргу Відповідач-1 зазначає, що господарський суд першої інстанції непов-но з'ясував всі обставини справи, прийнявши рішення з порушенням норм матеріального права. На думку Скаржника, суд безпідставно не прийняв до уваги, що рішенням у іншій господарській спра-ві №5906/611/16 Товариство не було зобов'язано вчиняти будь-які дії щодо скасування реєстрації нової редакції статуту. При цьому, Позивач не звертався до Відділу реєстрації для внесення змін в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (надалі в тексті - Реєстр) щодо внесення жодних відомостей, а в органах реєстрації відсутні судові рішення з цього приводу. Таким чином, суд першої інстанції помилково дійшов висновку про задо-волення позовних вимог, оскільки Відповідачі жодним чином не порушили прав Позивача.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.05.2018р. відкрито провад-ження та призначено справу до розгляду 19.06.2018р.(арк.справи 120).

06.06.2018р. від відділу надійшов лист, у якому він підтримує апеляційну скаргу Товарист-ва в повному обсязі.(арк.справи 136).

Позивач не скористався своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу.

У судовому засіданні апеляційної інстанції 19.06.2018р. представники Відповідача-1 підт-римали апеляційну скаргу в повному обсязі та надали пояснення в обґрунтування своєї правової позиції.

Позивач та Відповідач-2 не забезпечили явку своїх представників у жодне судове засідання апеляційної інстанції, проте участь представників не визнавалась обов'язковою, тому така неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність додержання судом першої інстанції норм ма-теріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, згідно протоколу №3 від 08.08.2014р. загальні збори учас-ників ТзОВ «Житомирська спеціалізована пересувна механізована колона» прийняли рішення про примусове виключення ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 зі складу учасників Товариства та перерозподіл часток у зв'язку зі зміною складу учасників Товарист-ва. Також прийнято рішення про затвердження та підписання статуту Товариства у новій редакції, державна реєстрація нової редакції статуту Товариства.(арк.справи 12-14).

З матеріалів справи вбачається, що за позовом ОСОБА_3 господарський суд Житомирської області рішенням від 04.10.2016р. у справі №906/611/16, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.12.2016р. та постановою Вищо-го господарського суду України від 11.04.2017р. - визнав недійсним рішення загальних зборів учас-ників Товариства від 08.08.2014р., оформленого протоколом №3 та стягнув з ТзОВ «Житомирська спеціалізована пересувна механізована колона» 1 378 грн. судового збору на користь ОСОБА_3 (арк.справи 15-20)

Крім того, як вбачається з постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 22.06.2017р. у справі №806/1437/17 - ОСОБА_3 19.01.2017р. звертався до Відділу державної реєс-трації Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області з питання приведен-ня у відповідність всіх реєстраційних дій щодо Товариства у відповідність до рішення господарсь-кого суду Житомирської області від 04.10.2016р. Натомість листом від 17.02.2017р. Відділ повідо-мив ОСОБА_3 про відсутність підстав для здійснення реєстраційних дій із внесення зміни відо-мостей в Єдиному державному реєстрі. Вбачається, що за результатами розгляду справи №806/ 1437/17 позов ОСОБА_3 задоволено частково, визнано протиправною відмову Відділу у здійснен-ні реєстраційних дій, викладену в листі від 17.02.2017р.. Також зобов'язано Відділ розглянути зая-ву ОСОБА_3 від 19.01.2017р. у відповідності до вимог Закону України «Про державну реєстра-цію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».(арк.справи 21-24).

Разом з тим, матеріали даної справи не містять доказів виконання Відповідачами рішення господарського суду Житомирської області від 04.10.2016р. щодо прийняття нової редакції статуту та державної реєстрації змін до складу учасників Товариства, а саме - відновлення попереднього складу учасників.

Як зазначалося вище, господарський суд Житомирської області рішенням від 17.04.2018р. у справі №906/67/18 позов задоволив в повному обсязі.(арк.справи 107-109).

Перевіривши додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального пра-ва, апеляційний суд вважає, що скарга безпідставна і не підлягає задоволенню з огляду на наступ-не:

Оскільки предметом даного спору є визнання недійсними змін до установчих документів та зобов'язання скасувати реєстраційний запис про внесення змін до установчих документів - даний спір є корпоративним, враховуючи як суб'єктний склад учасників спору, так і підстави, якими обґ-рунтовується позов.

14 червня 2018р. набрав чинності Закон України «Про товариства з обмеженою та додатко-вою відповідальністю», відповідно до п.2 Прикінцевих і перехідних положень якого визнано та-ким, що втратив чинність, Закон України «Про господарські товариства» (Відомості Верховної Ради України, 1991р., №49, ст.682 із наступними змінами) у частині, що стосується товариств з обмеже-ною відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю.

Разом з тим, враховуючи, що спірні правовідносини виникли до 14.06.2018р., а судові рі-шення у справах №906/611/16, №806/1437/17 та в оскаржуваній справі №906/67/18 також прийняті на підставі Закону України «Про господарські товариства» від 19.09.1991р. і до зазначеної дати - судова колегія під час розгляду апеляційної скарги застосовує законодавство про господарські то-вариства в редакції, чинній до 14.06.2018р.

Товариство з обмеженою відповідальністю - є одним з видів господарських товариств.(ст. ст.79, 80 Господарського кодексу України та ст.113 Цивільного кодексу України).

В своїй діяльності товариство з обмеженою відповідальністю (станом на дату оформлення протоколу рішення загальних зборів) керується Цивільним кодексом України (надалі в тексті - ЦК України), Господарським кодексом України (надалі в тексті - ГК України), Законом України «Про господарські товариства» (надалі в тексті - Закон) та статутом товариства (надалі в тексті - Статут).

Відповідно до ст.4 Закону (в редакції станом на дату оформлення протоколу рішення загаль-них зборів), акціонерне товариство, товариство з обмеженою і товариство з додатковою відповіда-льністю створюються і діють на підставі статуту, повне і командитне товариство - засновницького договору. Установчі документи товариства у випадках, передбачених чинним законодавством, по-годжуються з Антимонопольним комітетом України.

Установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його дія-льності, склад засновників та учасників, найменування, розмір та порядок утворення статутного (складеного) капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів това-риства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфі-кована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства. Аналогічні приписи містять ст.ст.82, 143 ЦК України.

До виключної компетенції загальних зборів учасників стаття 41 Закону відносить внесення змін до статуту товариства, в тому числі зміну розміру його статутного капіталу. Так, зміни, які сталися в установчих документах товариства і які підлягають державній реєстрації у порядку, визна-ченому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань». Так, товариство зобов'язане протягом трьох робочих днів з дати прий-няття рішення про внесення змін до установчих документів повідомити орган, що провів реєстра-цію, для внесення до державного реєстру необхідних змін.(ст.7 Закону).

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та стверджується матеріалами справи, судовими рішеннями у господарській справі №906/611/16 визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства, оформлене протоколом №3 від 08.08.2014р., яким зі складу Товарист-ва було примусово виключено ОСОБА_3 та інших учасників.(арк.справи 15-20). При цьому, мате-ріали справи не містять доказів виконання Відділом судового рішення в адміністративній справі №806/1437/17 про зобов'язання державної реєстрації розглянути заяву ОСОБА_3 від 19.01.2017р. у відповідності до вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».(арк.справи 21-24).

Вважаючи, що така бездіяльність Відповідачів порушує право на участь в господарському товаристві, Позивач і звернувся до суду за захистом.

Вирішуючи даний спір, апеляційний суд приймає до уваги, що відповідно до вимог статей 88, 143, 154 ЦК, статей 57, 82 ГК, статей 4, 37, 51, 65, 67, 76 Закону України «Про господарські това-риства», статей 27, 30 Закону про державну реєстрацію, суди вправі визнати недійсними установчі документи товариства за одночасної наявності таких умов: на момент розгляду справи установчі документи не відповідають вимогам законодавства; порушення, допущені при прийнятті та затвер-дженні установчих документів, не можуть бути усунені; відповідні положення установчих доку-ментів порушують права чи охоронювані законом інтереси позивача. При вирішенні спорів про визнання установчих документів господарського товариства недійсними господарським судам не-обхідно розмежовувати правову природу статуту та установчого (засновницького) договору това-риства. Статут юридичної особи за змістом частини другої статті 20 ГК є актом, який визначає пра-вовий статус юридичної особи, оскільки він містить норми, обов'язкові для учасників товариства, його посадових осіб та інших працівників, а також визначає порядок затвердження та внесення змін до статуту. Підставами для визнання акта, в тому числі статуту, недійсним є його невідповід-ність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних зако-ном інтересів позивача.

Вимоги про визнання недійсними установчих документів, як правило, розглядаються госпо-дарським судом у справах, у яких вирішуються спори про визнання недійсними (про скасування) рішень загальних зборів учасників (акціонерів) господарського товариства, якими ці установчі до-кументи затверджувались (вносились зміни до установчих документів), а отже є похідними вимо-гами від вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів про затвердження змін до уста-новчих документів (нових редакцій статуту господарського товариства).

Крім того, під час вирішення корпоративних спорів про визнання недійсними установчих до-кументів господарські слід виходити з того, що затвердження установчого документа є необхідною дією у процесі створення юридичної особи. Тому під час визначення підстав для визнання установ-чих документів недійсними необхідно керуватися пунктом 2 частини першої статті 110 ЦК України. З урахуванням положень цієї норми підставами для прийняття рішення про визнання недійсними установчих документів є порушення закону, які не можуть бути усунуті. Такою підставою може бути відсутність в установчих документах тих відомостей, які згідно із законом повинні обов'я-зково в них міститися, зокрема, визначені статтями 88, 120, 134, 143, 151, 154 ЦК України, стаття-ми 57, 82 ГК України, статтями 4, 51, 65, 67, 76 Закону України «Про господарські товариства», статтею 13 Закону України «Про акціонерні товариства».

Крім цього, відповідно до п.п.9, 11 ст.15 Закону України «Про державну реєстрацію юриди-чних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», установчий документ викладає-ться у письмовій формі, прошивається, пронумеровується та підписується засновниками (учасника-ми), уповноваженими ними особами або головою та секретарем загальних зборів (у разі прийняття такого рішення загальними зборами, крім випадків заснування юридичної особи). Справжність підписів на установчому документі нотаріально засвідчується, крім випадків, передбачених зако-ном.

Внесення змін до установчого документа юридичної особи, положення, регламенту, списку суддів постійно діючого третейського суду, статуту (положення) громадського формування, що не має статусу юридичної особи, оформляється шляхом викладення його в новій редакції.

Частиною 1 статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» передбачено, що Державна реєстрація та інші реєст-раційні дії проводяться на підставі: - документів, що подаються заявником для державної реєст-рації; - судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», рішень, прийнятих за резуль-татами оскарження в адміністративному порядку відповідно до ст.34 цього Закону.

Аналогічне положення закріплено в п.6 Порядку державної peєстрації юридичних осіб, фі-зичних осіб-підприємців га громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фі-зичних осіб-підприємців та громадських формувань» суб'єкт державної реєстрації не пізніше нас-тупного робочого дня з дати отримання судового рішення, передбаченого пунктом 2 частини пер-шої цієї статті проводить відповідну реєстраційну дію шляхом внесення запису до Єдиного дер-жавного реєстру (крім випадків, передбачених пунктами 1 та 2 цієї частини).

Переглядаючи рішення у даній справі, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що редакція Статуту Відповідача-1 не відповідає дійсності оскільки не містить інформа-ції про участь ОСОБА_3 в Товаристві з часткою у статутному капіталі в розмірі 46,5%, а також участі інших осіб, протиправно виключених недійсним рішенням, не підписана зазначеними осо-бами, оскільки такі учасники жодних рішень про затвердження оспорюваної редакції Статуту не приймали,

Таким чином, враховуючи, що судовими рішеннями у господарській справі №5906/611/16, визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТзОВ «Житомирська спеціалізована пере-сувна механізована колона» від 08.08.2014р., оформленим протоколом №3, та встановлено при при-йнятті спірного рішення порушення вимог Закону України «Про господарські товариства», суд пер-шої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність правових підстав для задоволення по-зовних вимог про визнання недійсними змін до статуту товариства щодо оформлених новою редак-цією статуту товариства. Крім того, оскільки вимога щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів Товариства є похідною від основної вимоги, то вона також підлягає задо-воленню, як вірно вказано судом першої інстанції.

При цьому, колегія суддів відхиляє як необґрунтовані твердження Скаржника щодо відсут-ності в рішенні у справі №906/611/16 зобов'язання Товариства вчиняти будь-які дії щодо скасуван-ня реєстрації нової редакції статуту, оскільки обов'язок реєстрації змін в установчих документах передбачений статтею 7 Закону України «Про господарські товариства». Безпідставним є і тверд-ження щодо відсутності фактів звернення Позивача про скасування реєстрації змін згідно недійс-них рішень загальних зборів учасників від 08.08.2014, оформленого протоколом №3, позаяк це спростовується постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 22.06.2017р. по справі №806/1437/17.

Безпідставними є також твердження Скаржника щодо неналежності Відповідачів через від-сутність зобов'язань Товариства самостійного внесення змін до установчих документів на підставі рішення суду та відсутності порушення прав Позивача з боку Відповідачів, оскільки згідно п.14 ч.1 ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» - суб'єктами державної реєстрації являються в тому числі і виконавчі ор-гани сільських, селищних та міських рад, Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, нотаріуси, акредитовані суб'єкти - у разі дер-жавної реєстрації інших юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Порушених, невизнаних або оспорених прав чи інтересів Скаржника не встановлено.

Таким чином, матеріалами справи спростовуються доводи Скаржника про неправомірність висновків суду першої інстанції, рівно як і твердження про невмотивованість висновку про обґ-рунтованість заявленого позову, а тому рішення суду першої інстанції належить залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Статтею 74 ГПК України передбачено обов'язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та без-посередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ст.86 ГПК України).

Отже, доводи Скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.ст. 277, 278 ГПК України для скасування чи зміни ос-каржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарсько-го суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 34, 73, 74, 86, 129, 232, 233, 240, 275, 276, 282, 284 Господарського процесу-ального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирська спеціалізова-на пересувна механізована колона» на рішення господарського суду Житомирської області від 17.04.2018р. у справі №906/67/18 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 20 днів з моменту виготовлення повного тексту постанови.

3. Матеріали справи №906/67/18 повернути до господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Філіпова Т.Л.