22-ц/775/213/2018(м)

266/4835/17

Суддя-доповідач Гаврилова Г.Л.

Категорія 27

П О С Т А Н О В А

Іменем України

Єдиний унікальний номер 266/4835/17

Номер провадження 22-ц/775/213/2018(м)

19 червня 2018 року місто Маріуполь

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді Гаврилової Г.Л.

суддів - Зайцевої С.А., Пономарьової О.М.

за участю секретаря - Герасимової Г.Є.

сторони:

позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»,

відповідач - ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 23 січня 2018 року, у складі судді Шишиліна О.Г.

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2017 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, зазначивши, що відповідно до укладеного договору № б/н від 16 квітня 2007 року ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 9000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Свої зобов'язання за договором позивач виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит. В порушення умов кредитного договору, відповідач не виконав свої зобов'язання, в наслідок чого станом на 31 жовтня 2017 року утворилась заборгованість в розмірі 73426,46 грн., яка складається з наступного: 7919,55 грн. заборгованість за кредитом; 59234,22 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2300,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією; 500 грн. - штраф (фіксована частина); 3472,69 грн. - штраф (процентна складова). Просив стягнути вказану заборгованість та судові витрати в розмірі 1600,00 грн.

Рішенням Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 23 січня 2018 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» суму заборгованості за кредитним договором № б/н від 16 квітня 2007 року станом на 31 жовтня 2017 року у розмірі 68565, 20 грн., яка складається з наступного: 7919,55 грн. - заборгованість за кредитом; 58395,65 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом( в межах трирічного строку позовної давності) 2250,00 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом( в межах трирічного строку позовної давності). Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 1488, 00 грн. В задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено( штрафних санкцій, та частки процентів у розмірі 838,57 гривень, комісії та пені у розмірі 50 гривень, які начислено поза межами строків позовної даності)

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 23 січня 2018 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник зазначає, що не погоджується з розрахунком заборгованості за кредитним договором, та з посиланням на Закон України №1669 від 02 вересня 2014 року «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» зазначає, що оскільки, місто Маріуполь, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2014 року, віднесено до зони проведення антитерористичної операції то судом помилково, під час ухвалення рішення, не враховано заборону нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості за кредитними договорами. Також, нею було заявлено клопотання про застосування строків позовної давності, яку суд не врахував. Судом не були досліджені матеріали кредитної справи, та суд не зважив на її клопотання перерахувати кредитну заборгованість, з розміром якої вона не погоджується.

Сторонами рішення суду в частині відмови у задоволені позову про стягнення штрафів ,частки заборгованості з пені та комісії в розмірі 50 гривень , та частки відсотків у розмірі 838,57 гривень не оскаржується, тому в цій частині апеляційний суд не перевіряє законність і обґрунтованість рішення відповідно до положень ч.1 ст.367 ЦПК України.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_2,яка просила апеляційну скаргу задовольнити, пояснення представника позивача ОСОБА_3, надані нею у судовому засіданні 12.06.2018 року, яка просила судове рішення залишити без змін,дослідивши матеріали справи в межах апеляційного оскарження та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно п.2 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

За вимогами п.п.1,4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд виходив з того, що оскільки відповідач не виконувала належним чином умови договору про надання кредитного ліміту, у неї утворилась заборгованість за тілом кредиту,відсоткам за користування кредитом, та комісії, яка відповідно до статей 629,614,1050, 1054 ЦК України має бути стягнута з відповідача.

Проте , повністю з висновком суду погодитись не можна.

Згідно ст.264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини справи, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин та інші.

Як встановлено судом, 16 квітня 2007 року ОСОБА_2 приєдналася до Умов і правил надання банківських послуг ПАТ КБ «ПриватБанк», ознайомившись з ними та підписавши відповідну заяву. Таким чином ,між сторонами було укладено кредитний договір № б/н від 16 квітня 2007 року на умовах, викладених у довідці про умови кредитування із використанням кредитки «Універсальна», згідно з якою відповідач отримала кредит у вигляді поновлювальної кредитної лінії у розмірі 9000 гривень з базовою процентною ставкою - 3% на місяць, яка нараховується на суму кредитного ліміту із розрахунку 360 днів на рік, або 36% річних.

Згідно довідки ПАТ КБ «ПриватБанк», даних по особовому рахунку відповідача ОСОБА_2,протягом дії договору були надані кредитні картки : № НОМЕР_2 - терміном дії з 04.07.2007 року по 02/ 2014 року, № НОМЕР_4 терміном дії з 10.07.2013 року по 01/2017 року та за № НОМЕР_3 терміном дії з 09.04.2014 року по 09/2017 року . ( а.с. 103)

Обставини щодо укладення кредитного договору та отримання кредитних карток відповідачем не спростовуються, та підтверджуються паспортними даними, які ОСОБА_2 особисто засвідчувала при укладанні договору( а.с. 16), випискою по картковому рахунку(а.с.104-123),заявою на зміну персональних даних клієнта Банку при отриманні ОСОБА_2 чергової картки від 09.04.2014 року та особисто неї підписаною.( а.с.124)

Із заяви позичальника, Умов та Правил надання банківських послуг випливає, що строк дії кредитного договору відповідає строку дії карти.

Відповідно до п. 3.1.1. Правил користування платіжною картою строк дії карти зазначено на лицевій стороні карти (місяць і рік). Карта дійсна до останнього календарного дня вказаного місяця.

З Правил користування платіжною картою випливає, що договір є чинним у межах строку дії карти.

З матеріалів справи вбачається, що строк дії картки, виданій ОСОБА_2 сплив 30 вересня 2017 року .

Сторони не погоджували графік платежів, отже повну заборгованість за умовами даного кредиту відповідач мала сплатити до 30.09.2017 року .

Останній платіж по картці був зроблений 11.12.2015 року у сумі 800 гривень ( а.с. 107), отже, враховуючи приписи статті 257 ЦК України , позивач не пропустив строки для пред'явлення вимог щодо стягнення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом, в межах трирічного строку позовної давності.

До суду позивач звернувся 29.11.2017 року (згідно поштового відбитку, а.с. 23-24)

Як вбачається з розрахунку заборгованості, у зв'язку з неналежним виконання відповідачем кредитного обов'язку, станом на 31.10.2017 року, з урахуванням строків позовної давності, про застосування якої було заявлено позивачем, з 29.11.2014 року по 31.10.2017 року, утворилась заборгованість за тілом кредиту 7919,55 гривень, відсотках за користування кредитом у розмірі 58395,65 гривень, пенею та комісією 2250 гривень.

Дану заборгованість суд стягнув з відповідача.Отже, доводи ОСОБА_2 щодо незастосування судом строків позовної даності не відповідають обставинам справи.

При цьому, з розрахунку заборгованості за кредитним договором в частині нарахування процентів вбачається, що проценти за користування кредитом відповідачу нараховувалися: в період з 29.11.2014 року по 31.03.2015 року, виходячи з процентної ставки 34,80 річних , з 01.04.2015 року - 43,2% річних.

Згідно із ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до внесених у квітні 2014 року змін до Умов та правил надання банківських послуг, банк має право в односторонньому порядку без попереднього повідомлення клієнта встановлювати на платіжну картку кредитний ліміт у валюті картки з наступною зміною його розміру у відповідності до кредитної історії (пункти 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4).

Відповідно до ч.1 ст.1056-1 ЦК України (в редакції, чинній на час внесення змін до Умов та правил надання банківських послуг щодо права банку в односторонньому порядку без попереднього повідомлення клієнта встановлювати на платіжну картку кредитний ліміт у валюті картки з наступною зміною його розміру у відповідності до кредитної історії) процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Згідно із ч.3 цієї статті фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

У ч.4 зазначеної статті передбачено, що в разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Відповідно до п.2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270 (далі Правила), реєстроване поштове відправлення - це поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку.

У разі підвищення банком процентної ставки з'ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо.

З огляду на вищенаведене боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові під розписку.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 11 жовтня 2017 року у справі за № 6-1374цс17.

Дослідивши наданні позивачем Умови та правила надання банківських послуг, колегія суддів вважає, що зміна тарифного плану через SMS-повідомлення не може бути прийнята до уваги, як належне повідомлення споживача про зміну таких послуг, оскільки ці доводи не підтверджені належними та допустимими доказами. Умовами (п.1.1.3.2.4, п.1.1.3.1.9) встановлено обов'язок банку, за винятком випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту) не менш як за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема, у виписці по рахунку згідно договору, а даних щодо такого інформування матеріали справи не містять.

Долучені позивачем виписки по картковому рахунку щодо зміни розміру процентної ставки, не є належними та допустимими доказами у розумінні ст.ст.77,78 ЦПК України, оскільки не містять даних щодо отримання такої інформації відповідачем. Здійснення платежів за новими тарифним планом також не може свідчити про те, що відповідач була належним чином повідомлена про зміну умов обслуговування рахунку.

Отже, заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо безпідставного прийняття в основу рішення розрахунку позивача заборгованості по процентам за період з 01 квітня 2015 року по 31.10.2017 року.

Враховуючи, що зміна умов договору по картковому рахунку в односторонньому порядку без згоди відповідача визнана судом порушенням Умов та правил надання банківських послуг, наданий позивачем апеляційному суду розрахунок заборгованості по процентам підлягає коригуванню.

Так, за період з 29.11.2014 року (час нарахування відсотків з урахуванням строків позовної даності) по 31.03.2015 року, з урахуванням погодженого сторонами розміру відсотків за користування кредитом, заборгованість за ними становить 1506,17 гривень.

З 01.04.2015 року позивач у односторонньому порядку збільшив відсоткову ставку до 43,20 % річних.

Оскільки відсотки за користування кредитом за період з 01.04.2015 року по 31.10.2017 року не можуть бути обчислені , виходячи з 43.20% річних, судова колегія виходить з наступного.

Так, розрахунок заборгованості по процентам за час користування кредитом, який діяв до 04.2014 року, було проведено позивачем за формулою N*M/360*Y=Z, де N поточне або прострочене тіло кредиту; М - процентна ставка, 360 - кількість днів у році відповідно до п.2.1.1.12.6 Умов; Y - кількість днів, за які здійснюється нарахування.

З наданого позивачем формули розрахунку заборгованості та письмових пояснень, вбачається, що при розрахунку простроченої заборгованості по процентам з 01 квітня 2014 року, зокрема, і з 01.04.2015 року, у банком нараховувались подвійні відсотки на всю суму заборгованості (наказ СП-2014-6635230 від 02 квітня 2014 року).( а.с. 102)

Згідно даного наказу нарахування процентів на поточну заборгованість здійснюється за формулою N*M/365*(2 або 1)*Y=Z, де N заборгованість за кредитом (поточне тіло кредиту, нараховані відсотки та санкції в попередньому місяці); М - процентна ставка; 360/365 - кількість днів у році; Y - кількість днів за які здійснюється нарахування.

Нарахування процентів на прострочену заборгованість здійснюється за формулою N*M/365*2*Y=Z, де N заборгованість за кредитом (прострочене тіло кредиту, виставлені до сплати та не погашені проценти та санкції на перше число попереднього місяця); М - процентна ставка; 360/365 - кількість днів у році; 2 - коефіцієнт підвищення процентної ставки за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості; Y - кількість днів за які здійснюється нарахування.

Враховуючи, що зміна умов договору по картковому рахунку в односторонньому порядку без згоди відповідача визнана судом порушенням Умов та правил надання банківських послуг, наданий позивачем розрахунок заборгованості по процентам підлягає коригуванню за формулою N*M/360*Y=Z, яка діяла до квітня 2014 року.

Так, прострочена заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 01 квітня 2015 року( дата незаконного підвищення відсотків) по 30 вересня 2017 року( кінцевий строк дії картки) становить:

а) 36% річних, які сторони погодили при укладенні договору, становлять 0.1% в день ( 36:360)

б) з 01.04.2015 року по 30.09.2017 року - 913 днів.

в)поточна заборгованість за 1 день по відсотках становить 7,92 гривень (7919,55х 0,1%)

г)заборгованість за відсотками становить 7230,96 гривень( 913 х7,92)

При цьому колегія суддів виходить з того, що відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг по відкриттю та обслуговування карткового рахунку Кредит ( кредитна лінія, кредитний ліміт) - це розмір коштів, наданих Банком Клієнту на строк, обумовлений договором( а.с.10) та саме на кредитний ліміт, як поточний так і прострочений, нараховуються відсотки ( пункт 2 Умов та Правил визначення термінів). Умовами та Правилами за порушення Клієнтом строків платежів нараховуються лише штрафні санкції(пункт 8.6 Умов та правил, відповідальність сторін), а не подвійні відсотки за прострочення строку сплати кредиту, та нарахування відсотків на загальну суму кредитного ліміту з простроченими відсотками.

Що стосується нарахування відсотків за період з 01 жовтня 2017 року по 31 жовтня 2017 року.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Кредитним договором не встановлено розмір процентів після спливу строку його дії, тому такий розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 07 вересня 2016 року у справі № 6-1412цс16 та від 08 серпня 2017 року у справі № 6-2322цс16.

Оскільки строк дії кредитного договору, який відповідає строку дії картки, сплив 30 вересня 2017 року, то з 01 жовтня 2017 року по 31 жовтня 2017 року розмір відсотків обчислюється на рівні облікової ставки Національного банку України від суми тіла кредиту 7919,55 гривень та складає за цей період 85 гривень 16 копійок (розрахунок заборгованості, а.с. 130)

Отже, загальний розмір відсотків складає (1506 ,17 гривень + 7230,96 гривень+85, 16 гривень) = 8822,29 гривень.

У свою чергу, розмір пені та комісії у розмірі 2250 гривень,яку суд стягнув з відповідача, за своєю природою є пенею, та, враховуючи приписи Закону України №1669 від 02 вересня 2014 року «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», та враховуючи що відповідач постійно мешкає в м. Маріуполі, який знаходився в зоні АТО,не підлягає до стягнення з відповідача, та у задоволені цих вимог слід відмовити.

З огляду на наведене, оцінюючи досліджені докази у їх сукупності, колегія суддів вважає, що рішення суду відповідно до положень ст.376 ЦПК України підлягає скасуванню в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості по кредиту у загальному розмірі 68565, 20 гривень, та ухвалення нового рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості, яка складається із заборгованості за кредитом - 7919,55 гривень, заборгованості по процентам за користування кредитом- 8822, 29 гривень.

У зв'язку зі зміною загальної суми стягнення підлягає зміні і рішення суду в частині визначення розміру судових витрат. Виходячи із пропорційності розміру задоволених позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення сплачений судовий збір у розмірі 364.80 гривень, що становить 22,80 відсотка від задоволеного позову та сплаченої позивачем суми судового збору у розмірі 1600 гривень.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381,382 ЦПК України колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 23 січня 2018 року в частині стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» в загальній сумі 68565, 20 гривень та судового збору у розмірі 1488 гривень скасувати та ухвалити в даній частині нове рішення.

Стягнути з ОСОБА_2, ( іпн НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570) суму заборгованості за кредитним договором № б/н від 16.04.2007 року станом на 31.10.2017 року, яка складається з наступного: 7919( сім тисяч дев'ятсот дев'ятнадцять) гривень 55 копійок - заборгованість за кредитом; 8822( вісім тисяч вісімсот двадцять дві) гривні 29 копійок - заборгованість по процентам за користування кредитом.

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про стягнення комісії за користування кредитом у розмірі 2250,00 гривень - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, (іпн НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570) судовий збір у розмірі 364 гривні 80 копійок.

В решті судове рішення залишити без змін.

Повний текст постанови складений 23 червня 2018 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий Гаврилова Г.Л.

Судді Зайцева С.А.

Пономарьова О.М.