ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

___________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/695/18

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дмитрієвої О.О.,

при секретарі: Пономаренко М.М.,   

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фермерського господарства "Ніколь"      до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі        про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.03.2018 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2,

встановив:

Фермерське господарство "Ніколь" (ФГ "Ніколь", позивач)  звернулося до суду з  позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (ГУ ДФС у Херсонській області, відповідач), у якій просить визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.03.2018 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, винесені першим заступником начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області ОСОБА_4 відносно фермерського господарства "Ніколь" .

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що за висновками акту перевірки №16/21-22-13-06/30904021 від 02.03.2018 року податковим органом було встановлено порушення ФГ "Ніколь" пп. «б» п. 176.2 ст.176 ПК України щодо неповного відображення виплачених доходів громадянам у вигляді орендної плати та виплат за договорами емфітевзису за 2017 рік, та надання/повернення позик керівником господарства за 2015-2017 роки; пп. 170.1.1 п. 170.1 ст.170 ПК України, з урахуванням ст.1 Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» від 02.02.2002 №92/2002 в результаті чого занижено податкове зобов’язання по податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 74302,65 грн., в тому числі за 2017 рік в сумі 74302,65 грн.; ст.168 ПК України з урахуванням пп.1.1, пп.1.2 , пп.1.3 п.16 прим.1 підрозділу 10 Розділу XX ПК України, внаслідок чого занижено суму військового збору на загальну суму 6191,88 грн., в тому числі за 2017 рік - 6191,88 грн.; ст.168 ПК України при здійсненні виплати плати за користування земельними ділянками,          одноразово          після          підписання          договорів          емфітевзису          не здійснено нарахування, утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб в сумі 236391,66 грн., в тому числі за 2017 рік - 236391,66грн.; ст.168 ПК України з урахуванням пп.1.1, пп.1.2, пп.1.3 п.16 прим.1 підрозділу 10 Розділу XX ПК України при здійсненні виплати плати за користування земельними ділянками,           одноразово          після          підписання договорів емфітевзису          не здійснено нарахування, утримання та перерахування військового збору в сумі 19699,30 грн., в тому числі за 2017 рік - 19699,30 грн..

На підставі встановлених порушень ГУ ДФС у Херсонській області до ФГ "Ніколь" були винесені податкові повідомлення-рішення від 26.03.2018 року №№0000671306 та НОМЕР_2.

Позивач із висновками акту перевірки не згоден, вважає вказані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Пояснює, що на думку посадової особи контролюючого органу, що проводила перевірку, підприємство повинно було при визначенні орендної плати за земельні ділянки (паї) у 2017 році врахувати також і індекс споживчих цін за 2016 рік Державної служб статистики України, який становив 112,4%. Однак, позивач вказує на те, що він не є Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику сфері земельних відносин.  При нарахуванні орендної плати за земельні ділянки (паї) між ФГ «Ніколь» та орендодавцями керувалося умовами договору оренди земельної ділянки (паю), ст. ст. 21, 22 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 року № 161 -XIV, а також брало до уваги дані коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель «на 2017 рік - для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) - 1,0», які опубліковані на офіційному сайті Державною Службою України з питань Геодезії, Картографії та Кадастру, та на підставі ст. ст. 289.1, 289.2, де чітко вказано: «Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативно грошової оцінки земель, на який індексується нормативно грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення.» Крім того, враховує на п.8 Підрозділу 6 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, де також чітко вказано: «Установити, що індекс споживчих цін за 2016 рік, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативно грошової оцінки земель, застосовується із значенням, зокрема           для сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів) - 100 відсотків.

Позивач також зазначає, що окрім того у 2017 році ФГ «Ніколь» було проведено збільшення розміру орендної плати за земельні ділянки (паї) до 4-х відсотків від нормативно-грошової оцінки земельних ділянок та, відповідно проведено утримання ПДФО та військового збору та відображення даних в податковому розрахунку ф. № 1-ДФ вчасно та в повному обсязі.

За висновками акту перевірку податковим органом також було встановлено порушення ФГ «Ніколь» при здійснені виплати плати за користування земельними ділянками, одноразово після підписання договорів (що передбачено умовами договорів емфітевзису) протягом 2017 року на загальну суму 1313287,00 грн.  та в порушення пп. 163.1.2 п. 163.1 ст. 163 та пп. 171.2 ст. 171 ПКУ не здійснено нарахування, утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб в сумі 236391,66 грн..

Позивач вважає такі висновки ревізора помилковими, оскільки укладеними договорами емфітевзису не встановлено терміну проведення виплати власнику за користування земельною ділянкою. Зазначає, що оскільки у лютому 2018 року були проведені нарахування та виплата доходів землевласникам за вказаними договорами емфітевзису, тому нарахування і перерахування податку на доходи фізичних осіб в сумі 236391,66 грн. було проведено згідно платіжних доручень від 22.02 та 23.02.2018р. та військового збору в сумі 19699,30 грн. в повному обсязі.

Вважаючи свої права та законні інтереси порушеними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та просив суд визнати незаконними та скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Ухвалою суду від 16.04.2018р. відкрите спрощене провадження у даній справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні 14.05.2018р. Запропоновано відповідачу надати суду відзив на позовну заяву.

08 травня 2018 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач позовні вимоги не визнає, вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення такими, що прийняті у відповідності  до вимог чинного законодавства, а тому скасуванню не підлягають. В обґрунтування своєї правової позиції зазначає, що за рішенням господарства в 2017 році розмір орендної плати за земельні ділянки (паї) було нараховано на рівні 4-х відсотків від нормативно-грошової оцінки земельних ділянок, проте фермерським господарством не застосовано коефіцієнт індексації за 2016 рік в розмірі 1,124. Статтею 289 ПК України визначено, зокрема що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель визначається виходячи із значення індексу споживчих цін за попередній рік, а за інформацією Державної служби статистики України індекс споживчих цін за 2016 рік становив 112,4%. Оскільки Кодексом не встановлено інших особливостей визначення коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки землі (крім плати за землю та єдиного податку) з метою визначення об’єкту оподаткування при нарахуванні орендної плати фермерське господарство повинно було визначити коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки землі в 2017 році з урахуванням індексу споживчих цін за 2016 рік у розмірі 112,4%. Пояснює, що сума орендної плати за земельні ділянки має визначатися виходячи з нормативної грошової оцінки землі, площі земельної ділянки, коефіцієнту індексації. Таким чином вважає, що підприємством занижено базу оподаткування податком на доходи фізичних осіб при нарахуванні орендної плати за земельні частки (паї) за 2017 рік на загальну суму 412792,51 грн., що призвело до не нарахування та неперерахування податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 74302,65 грн.

Крім того в ході перевірки встановлено, що ФГ «Ніколь» в 2017 році уклало 9 договорів про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису). За змістом пунктом 6 договорів передбачено, що за користування земельною ділянкою землекористувач одноразово після підписання даного Договору сплачує власнику плату за користування земельною ділянкою. Також пунктом 11 Договору зазначено, що Землекористувач зобов’язаний вносити плату за користування земельною ділянкою, що сплачується згідно п.6 даного Договору, а також інші платежі, встановлені законом. Всі договори емфітевзису зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, де також засвідчена одноразова виплата за кожним зареєстрованим договором емфітевзису. Крім того, вказує, що ФГ «Ніколь» при здійсненні виплати плати за користування земельними ділянками одноразово після підписання вказаних договорів (що передбачено умовами договорів емфітевзису) протягом 2017 року на загальну суму 1313287,00 грн. в порушення статті 168 ПК України не здійснено нарахування, утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб в сумі 236391,66 грн.

Судове засідання, призначене на 14 травня 2018 року перенесено на 04 червня 2018 року у зв’язку із знаходженням судді на лікарняному.

Ухвалою суду від 29 травня 2018 року клопотання представника позивача щодо розгляду справи в судовому засіданні в режимі відео конференції залишено без задоволення у зв’язку із його необґрунтованістю.

В судове засідання, призначене на 04 червня 2018 року представники сторін прибули. Протокольною ухвалою суду за клопотанням представника відповідача суд допустив заміну відповідача на належного у зв’язку із реорганізацією, при цьому позивач проти заміни відповідача на належного не заперечував.  

З метою надання відповідачу часу для підготовки та надання суду витребуваної в судовому засіданні інформації від відповідача щодо вартості земельної ділянки за 2015-2016 та нормативно-грошової оцінки землі розгляд справи відкладено на 14 червня 2018 року.

В судове засідання 14 червня 2018 року сторони прибули.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, вказаних у позовній заяві.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог. На вимогу суду своїм клопотанням від 13.06.2018 року надав додаткові докази по справі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Так, з 12.02.2018 по 23.02.2018 року Головним управлінням ДФС у Херсонській області була проведена документальна планова виїзна перевірка фермерського господарства «Ніколь» з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2017р.. За результатами даної перевірки податковим органом 02.03.2018р. було складено акт за №16/21-22-13-06/30904021.

У висновках акту перевірки №16/21-22-13-06/30904021 від 02.03.2018 року податковим органом було встановлено порушення ФГ "Ніколь" пп. «б» п. 176.2 ст.176 ПК України щодо неповного відображення виплачених доходів громадянам у вигляді орендної плати та виплат за договорами емфітевзису за 2017 рік, та надання/повернення позик керівником господарства за 2015-2017 роки; пп. 170.1.1 п. 170.1 ст.170 ПК України, з урахуванням ст.1 Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» від 02.02.2002 №92/2002 в результаті чого занижено податкове зобов’язання по податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 74302,65 грн., в тому числі за 2017 рік в сумі 74302,65 грн.; ст.168 ПК України з урахуванням пп.1.1, пп.1.2 , пп.1.3 п.16 прим.1 підрозділу 10 Розділу XX ПК України, внаслідок чого занижено суму військового збору на загальну суму 6191,88 грн., в тому числі за 2017 рік - 6191,88 грн.; ст.168 ПК України при здійсненні виплати плати за користування земельними ділянками,          одноразово          після          підписання          договорів емфітевзису          не здійснено нарахування, утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб в сумі 236391,66 грн., в тому числі за 2017 рік - 236391,66грн.; ст.168 ПК України з урахуванням пп.1.1, пп.1.2, пп.1.3 п.16 прим.1 підрозділу 10 Розділу XX ПК України при здійсненні виплати плати за користування земельними ділянками,  одноразово після          підписання договорів емфітевзису          не здійснено нарахування, утримання та перерахування військового збору в сумі 19699,30 грн., в тому числі за 2017 рік - 19699,30 грн..

ФГ «Ніколь», не погоджуючись із висновками акту перевірки, оскаржила їх до Головного управління ДФС у Херсонській області. За результатами розгляду заперечення ФГ «Ніколь» до акту  перевірки податковим органом листом від 21.03.2018 року за №3423/10/21-22.13-01 висновки акту перевірки залишено без змін.  

На підставі зазначених висновків акту перевірки контролюючим органом до ФГ «Ніколь» було винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 26.03.2018 року №0000671306, яким фермерському господарству збільшено суму грошового зобов’язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку інших ніж з/п у загальному розмірі 454413, 81 грн., з яких за основним платежем 310694,31 грн. та за штрафними санкціями 143719,50 грн.;

- від 26.03.2018 року №0000691306, яким фермерському господарству збільшено суму грошового зобов’язання за платежем військовий збір у загальному розмірі 37867,80 грн., з яких сума основного грошового зобов’язання складає 25891,18 грн. та 11976,62 грн. - за штрафними санкціями.

Вважаючи винесені до ФГ «Ніколь» податкові повідомлення-рішення неправомірними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та просив суд скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Щодо визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь за 2016 рік, що застосовується для цілей  справляння єдиного податку четвертої групи у 2017 році, то суд керується таким.

Відповідно до п. 292-1.2 ст. 292-1 ПК України базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного  станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом.

Таким чином, законодавство пов'язує визначення коефіцієнта індексації відповідно до порядку, встановленого положеннями ПК України в цілому, а не окремими його нормами.

Загальний порядок індексації нормативної грошової оцінки земель в цілях застосування податкового законодавства визначено статтею 289 ПК України, відповідно до пункту 289.2 якої центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин,  за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Пунктом 6 підрозділу 6 Розділу XX Прикінцевих та Перехідних положень ПК України, який регулює питання щодо особливостей справляння плати за землю, встановлено, що індекс споживчих цін за 2015 рік, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь  (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів), застосовується із значенням 120 відсотків.

Відповідно до п. 5 підрозділу 8 Розділу XX Прикінцевих та Перехідних положень ПК України, який регулює особливості справляння єдиного податку та фіксованого податку,  установлено, що індекс споживчих цін за 2015 рік, що використовується для визначення величини коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) для цілей оподаткування єдиним податком четвертої групи, застосовується із значенням 100 відсотків.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» від 20 грудня 2016 року №1791-VIII підрозділ 6 Розділу XX Перехідні положення ПК України доповнено пунктом 8 такого змісту: Установити, що індекс споживчих цін за 2016 рік, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, застосовується із значенням: для сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів) - 100 відсотків; для земель несільськогосподарського призначення - 106 відсотків.

При цьому, будь-яких застережень чи обмежень щодо застосування підрозділу 6 Розділу XX Перехідні положення ПК України чинне законодавство не містить.

Тобто, вимоги чинного податкового законодавства дійсно не містять чіткої норми щодо розміру індексу споживчих цін за 2016 рік, що використовується для визначення величини коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь для цілей оподаткування єдиним податком четвертої групи у 2017 році та можуть трактуватися по різному.

Обов'язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визнана джерелом права.

Суд зазначає, що на необхідності дотримання судами правила вирішення колізій у податковому законодавстві на користь платника податків наголошено також у рішеннях Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі Щокін проти України та від 07 липня 2011 року у справі Сєрков проти України.

В обох справах Європейський суд з прав людини дійшов висновку про порушення прав заявників, гарантованих статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки, по-перше, національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозі якості закону і не забезпечувало адекватного захисту від свавільного втручання у майнові права заявника; по-друге, національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника-платника податку, коли в його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування.

Як вбачається, на думку Європейського Суду з прав людини, відсутність необхідної передбачуваності та чіткості національного законодавства, яка призводила до його суперечливого тлумачення, порушує вимоги Конвенції щодо якості закону.

Відповідно до пункту 56.21 статті 56 ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

До того ж, суд звертає увагу на те, що до повноважень Держгеокадастру входить інформаційне повідомлення про визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, тому офіційне оприлюднення такого коефіцієнта на сайті відповідного органу є правомірним для використання. Як вбачається із листа Держгеокадастру від 12.01.2017 №28-0.22-442.2-17, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь за 2016 рік становить 1.0, тобто саме 100 %.

Отже, враховуючи наведене, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель (сільськогосподарських угідь) за 2016 рік, що використовується для сплати єдиного податку 4 групи має складати 100 відсотків, а не 112,4%, як про це зазначає відповідач.

Відтак, висновки акту перевірки стосовно заниження ФГ «Ніколь» бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб при нарахуванні орендної плати за земельні частки (паї) за 2017 рік є помилковими, суперечать вищенаведеним нормам права та не відповідають основним засадам податкового законодавства.

Отже, враховуючи наведене, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель (сільськогосподарських угідь) за 2016 рік, що використовується для сплати єдиного податку 4 групи має складати 100 відсотків, а не 112,4%, як про це зазначено у акті перевірки.

Суд вважає помилковим посилання відповідача на інформацію Державної служби статистики України, відповідно до якої індексації споживчих цін за 2016 рік становив 112,4 %, оскільки така містить лише роз'яснювальний та інформаційний характер.

Щодо наведеного в акті перевірки порушення про не здійснення нарахування, утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб після підписання договорів емфітевзису, здійсненні виплати плати за користування земельними ділянками, суд зазначає наступне.

Так, згідно матеріалів справи фермерським господарством «Ніколь» у 2017 році укладено 9 договорів про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) із фізичними особами, які були зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. За змістом пункту 6 договорів між ФГ «Ніколь» та землевласниками передбачено, що за користування земельною ділянкою землекористувач одноразово після підписання даного Договору сплачує власнику плату за користування земельною ділянкою, що повинно підтверджуватись власноруч складеною розпискою про отримання грошових коштів. Також пунктом 11 Договору зазначено, що землекористувач зобов’язаний вносити плату з користування земельною ділянкою, що сплачується згідно п. 6 даного Договору, а також інші платежі, встановлені законом.

Згідно пояснень представника позивача у лютому 2018 року були проведені нарахування та виплата доходів землевласникам за вказаними договорами емфітевзису. На даний час ФГ «Ніколь» після здійснення виплат землевласникам передбачених договорами емфітевзису виплат, проведено нарахування і перерахування податку на доходи фізичних осіб в сумі 236391,66 грн. згідно платіжних доручень №№ 61, 64 від 22.02.2018          року, №№ 68, 71 від 23.02.2018 року, в тому числі військового збору в сумі 19699,30 грн. згідно платіжних доручень №№ 62, 63, 65, 67 від 22.02.2018 року в повному обсязі.

Згідно матеріалів справи землевласникам сплачено за вказаними договорами емфітевзису відповідну суму коштів, що підтверджується видатковими касовими ордерами від 22.02.2018р. та власноручними підписами таких землевласників.

Положеннями пп.168.1.1 п.168.1          ст.168 ПК України передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 Кодексу. Підпунктом 168.1.2. п. 168.1 ст.168 ПК України встановлено, що податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду (підпункт 168.1.5 п.168.1 ст.168ПК України).

Тобто, відповідач вважає, що ФГ «Ніколь» при здійсненні виплати за користування земельними ділянками, одноразово після підписання вказаних договорів (що передбачено умовами договорів емфітевзису) протягом 2017 року на загальну суму 1313287,00 грн. в порушення статті 168 ПК України не здійснено нарахування, утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб в сумі 236391,66 грн.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст.759,762 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк, за користування якого з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 21 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Крім того, умови Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17.01.2000 р. № 5 передбачають, що розмір орендної плати визначається за домовленістю між сторонами, але не може бути менше від розміру встановленого чинним законодавством.

Згідно з ст. 1 Указу Президента України від 2 лютого 2002 року №92 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» (зі змінами та доповненнями внесеними до ст.1 Указу Президента України від 19 серпня 2008 року №725/2008 «Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)») плата за оренду земельних часток (паїв) повинна бути у розмірі не менше 3 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості (паю) земельної частки.

Згідно з пп.164.2.5 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається зокрема дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1. ст.170 Кодексу.

Відповідно п.п.170.1.4 п. 170.1.1 ст.170 Податкового кодексу України доходи від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю оподатковуються податковим агентом під час її нарахування (виплати) за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу.

Згідно п.170.1.1 ст.170 Податкового кодексу України податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної частки (паю), майнового паю є орендар. При цьому об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Відповідно до пп.14.1.180 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Згідно п. 54.2. ст. 54 Податкового кодексу України грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Відповідно до пп. 54.3. п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

Згідно пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із сум такого податку за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 цього Кодексу.

Згідно пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умов одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

У відповідності до пп.168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового-періоду.

Відповідно до пп. «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України передбачено, що особи, які мають статус податкових агентів, зобов'язані, зокрема, своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені, ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.

Відповідно до п.18.1.ст.18 Податкового кодексу України податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків. Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків (п.18.2 ст.18 Податкового кодексу України).

В даному разі, згідно матеріалів справи землевласникам сплачено за вказаними договорами емфітевзису відповідну суму коштів, що підтверджується видатковими касовими ордерами від 22.02.2018р. та власноручними підписами таких землевласників. ФГ «Ніколь» у лютому 2018 року були проведені нарахування та виплата доходів землевласникам за вказаними договорами емфітевзису. ФГ «Ніколь» після здійснення виплат землевласникам передбачених договорами емфітевзису виплат проведено нарахування і перерахування податку на доходи фізичних осіб в сумі 236391,66 грн. згідно платіжних доручень №№ 61, 64 від 22.02.2018 року, №№ 68, 71 від 23.02.2018 року, в тому числі військового збору в сумі 19699,30 грн. згідно платіжних доручень №№ 62, 63, 65, 67 від 22.02.2018 року, що не заперечується сторонами.

За таких обставин суд вважає, що за операціями з надання в оренду земельних часток  (паїв) відповідачем помилково встановлено заниження бази оподатковуваного доходу та донараховано податок на доходи фізичних осіб.

Згідно з частиною першою статті 77  Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Поряд з цим, відповідачем не доведена правомірність винесених до відповідача оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України  судові витрати підлягають відшкодуванню на користь позивача.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 КАС України, суд

вирішив:

Позовні вимоги фермерського господарства "Ніколь"  (код ЄДРПОУ 30904021, 74200, Херсонська область, смт. Нововоронцовка, вул. Суворова, 13) задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (код ЄДРПОУ 39394259, 73026, м. Херсон, просп. Ушакова, 75) від 26.03.2018 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 39394259, 73026, м. Херсон, просп. Ушакова, 75) за рахунок бюджетних асигнувань на користь фермерського господарства "Ніколь" (код ЄДРПОУ 30904021, 74200, Херсонська область, смт. Нововоронцовка, вул. Суворова, 13) витрати по сплаті судового збору у розмірі 7384,22 грн. (сім тисяч триста вісімдесят чотири гривні двадцять дві копійки).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.   

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була  подана  у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили  після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний  23 червня 2018 р.

Суддя                                                                                                                  Дмитрієва О.О.

кат. 8.3.2