АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА           ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

" 22 " лютого 2007 року  Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого Фащевської Н.Є. Суддів   Шевчук Г.М., ЖолудькоЛ.Д. при секретарі Любчик Л.В. з участю сторін

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою Тернопільського обласного військового комісаріату на постанову Тернопільського міськрайонного суду від 6 листопада 2006 року, -

встановила:

Тернопільський обласний військовий комісаріат звернувся з апеляційною скаргою на постанову Тернопільського міськрайонного суду від б листопада 2006 року, якою зобов'язано Тернопільський обласний військовий комісаріат зарахувати премію в грошове забезпечення, з якого нараховується пенсія ОСОБА_1., провести перерахунок пенсії та виплатити донараховану суму пенсії з моменту призначення пенсії по 1 січня 2005 року.

Апелянт вказав, що рішення суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а тому його слід скасувати і ухвалити   нове рішення,   яким   позивачу   повністю   відмовити   у задоволенні позовних вимог.

Вивчивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши доповідача, пояснення представника апелянта, який підтримав апеляційну скаргу,     колегія суддів вважає,  що апеляційну

Справа №22а-92                                          Головуючий у 1-й інстанції - Хома М.В.

Категорія - 22                                               Доповідач - Фащевська Н.Є.

скаргу слід відхилити з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги щодо перерахунку пенсії, суд виходив з того, що позивачка на день звільнення отримувала премію в розмірі 33,3%, яка є одним із видів грошового забезпечення, мала право на її зарахування при призначенні пенсії, а тому відмова відповідача зробити перерахунок пенсії до 1 січня 2005 року є неправомірною.

З таким висновком слід погодитись, оскільки він відповідає вимогам закону і ґрунтується на матеріалах справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1    звільнена з військової служби в запас ЗІ грудня 2003 року.

З 31 грудня 2003 року року позивачці виплачується пенсія від Міністерства Оборони України . До складу грошового забезпечення, з якого позивачу нарахована пенсія, зараховано посадовий оклад, оклад за військове звання, відсоткова надбавка за вислугу років та додаткові види грошового забезпечення.

З долученої до справи розрахункової книжки НОМЕР_1 вбачається, що позивачка на день звільнення отримувала премію в розмірі 33,3%, яка була запроваджена Указом Президента України від 14 липня 1995 року за № 615/95 " Про надбавки до грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України", яка при визначені пенсії не була врахована.

Відповідно до ч.З ст.43 Закону України від 9 квітня 1992 року " Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", яка була чинною на день звільнення позивача зі служби, пенсії особам, які мають право за цим Законом, обчислюються з урахуванням відповідного окладу за посадою, спеціального звання, процентної надбавки за вислугу років, надбавки за вчене звання й вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби в порядку й розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.7 Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу.." від 17 липня 1992 року з наступними змінами, пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: оклад за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням, оклад за військове або спеціальне звання, процентної надбавки за вислугу років, додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісячно.

Враховуючи наведене, суд підставно прийшов до переконання, що премія в розмірі 33.3%, яку отримував позивач на час нарахування пенсії, є одним з видів додаткового грошового забезпечення, а тому обґрунтовано визнав відмову відповідача у перерахунку пенсії неправомірною.

Таким чином рішення суду відповідає вимогам закону, атому підстав для його скасування не вбачається

Керуючись ст.ст. 198,200,206 КАС України, колегія суддів, -

Ухвалила:

Апеляційну скаргу Тернопільського обласного військового комісаріату залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду від 6 листопада 2006 року без зміни.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого Адміністративного суду України протягом одного місяця з дня її проголошення.