АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ас -361/ 2006
Головуючий по 1-й інстанції Крикливий В.В.
Суддя-доповідач: Дорош А.І.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2006 року м. Полтава
Колегія судців Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: Дорош А.І.
Суддів Гасія Ю.В., Дряниці Ю.В.
при секретарі Рибак О.О.
з участю
представника відповідача ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Полтавській області
на постанову Комсомольського міського суду Полтавської області від 13 березня 2006 року
по адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Полтавській області про перерахунок призначеної пенсії
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача Дорош А.І., -
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Комсомольського міського суду Полтавської області від 13 березня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені повністю.
Зобов"язано Головне управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Полтавській області зробити перерахунок раніше призначеної ОСОБА_2 пенсії починаючи з 02 квітня 2004 року із урахуванням грошового забезпечення в розмірі 364 грн. на місяць.
2
Стягнуто з Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Полтавській області на користь держави держмито в розмірі 8 грн. 50 коп.
В апеляційній скарзі Головне управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Полтавській області просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою у позовних вимогах ОСОБА_2 відмовити, посилаючись на те, що вона ухвалена із порушенням ст.ст. 159, 161 КАС України, є необгрунтованою, має місце невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до її неправильного вирішення, порушення норм матеріального права, зокрема, судом порушено норми ст. 48 ЗУ "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб"; висновок суду про те, що рапорт ОСОБА_2 від 14.10.2003 р. на ім"я начальника СДПЧ-21 про звільнення зі служби на пенсію за вислугою років з січня 2004 р. із призначенням пенсії по лінії МНС є зверненням за призначенням пенсії не відповідає дійсності, оскільки належно оформлена заява ним не подавалася; є невірним висновок суду про неправомірність наданого відповідачем розрахунку додаткових видів грошового забезпечення в розмірі 162,43 грн., оскільки заява про призначення пенсії була подана лише 09.04.2004 р., у розрахунок не ввійшло грошове забезпечення за період з 14.01.2004 по 31.03.2004 коли позивач не виходив на службу, підстави для зарахування позивачеві не отримуваних сум до розміру додаткових видів грошового забезпечення відсутні; функції про призначення пенсій покладені та здійснюються сектором планування, фінансування та пенсійного забезпечення Головного управління .
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.200 ч.І КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено судом першої інстанції і це не заперечується сторонами, рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 25.05.2005 p., яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 05.12.2005 p., визнано неправомірною бездіяльність посадових осіб відповідача у невиданні наказу про звільнення ОСОБА_2 з 14.01.2004 р. та зобов"язано Головне управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Полтавській області виплатити позивачу грошове забезпечення за встановленими нормами за час вимушеного прогулу з 14.01.2004 р. по 31.03.2004 р. включно.
Згідно ч.І ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов"язкові для всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Згідно ч.І ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
3
Задовільняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вірно встановив обставини по справі , визначив характер спірних правовідносин та нормативно-правову базу, якими вони регулюються.
Як встановлено судом першої інстанції і також не заперечується сторонами, на момент звільненя грошове забезпечення позивача складалося з посадового окладу - 90 грн., окладу за звання - 50 грн., надбавки за вислугу років - 42грн., що підтверджується грошовим атестатом позивача, та розміру додаткового виду грошового забезпечення -182 грн. (а.с. 35,75).
Як вбачається із довідки Головного управління МНС в Полтавській області від 02.03.2006 р. НОМЕР_1 розмір додаткових видів грошового забезпечення ОСОБА_2 з грудня 2001 р. по січень 2004 р. складав 182 грн.; з 14.01.2004 р. по 01.04.2004 р. грошове утримання не нараховувалося згідно наказу НОМЕР_2 від 01.04.2004р., в разі його нарахування також складало б 182 грн. в місяць (а.с. 75,76).
Місцевий суд прийшов до вірного висновку про те, що розрахунок середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення в розмірі 162,43 грн., наданий відповідачем, є неправомірним, оскільки в нього не ввійшли додаткові види грошового забезпечення за період з 14.01.2004 р. по 01.04.2004 p., які підлягають виплаті позивачу за судовими рішеннями, що набрали законної сили, тому сума грошового забезпечення позивача становить 364 грн. (90+50+42+182).
Щодо посилання відповідача на порушення судом норм матеріального права при стягненні державного мита в розмірі 8 грн. 50 коп., то колегія суддів приходить до висновку про те, що в даному випадку має місце арифметична помилка, яка може бути виправлена судом першої інстанції в порядку ст. 169 КАС України, оскільки у тексті постанови місцевого суду не міститься посилання на конкретну норму матеріального права при стягненні даного розміру державного мита.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Постанова суду ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для її скасування не вбачається.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198 ч.І п.1, 200 ч.І, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Полтавській області залишити без задоволення, а постанову Комсомольського міського суду Полтавської області від 13 березня 2006 року залишити без змін.
4
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяців з дня набрання нею законної сили.
СУДДІ: