УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«17» січня 2007 р.
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Коваленка Є.П. суддів - Крукевича М.Н., Римар Т.М. з участю - прокурора Гузіка Й.М.
засудженого ОСОБА_1
захисника ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в М.Тернополі кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1 та його захисника-адвоката ОСОБА_2 на вирок Збаразького районного суду від 3 листопада 2006 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком засуджено:
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, гр-на України, не працюючого, раніше судимого:
14.12.1988 р. народним судом Збаразького району
за ст.ст. 140 ч. 1, 215-3 ч.2 на 2 роки позбавлення волі;
17.03.1989 р. народним судом Лановецького
району за ст.140 ч.2, 140 ч.3, 208 КК України на 3 роки
6 місяців позбавлення волі, звільненого 13.06.1992 р. по
відбуттю покарання;
21.03.1995 р. Збаразьким районним судом за ст.ст. 141.ч.1, 142 ч.2, 81 ч.3 КК України на 7 років позбавлення волі, звільненого 5.12.2000 р. по відбуттю покарання;
22.08.2001 р. Збаразьким районним судом з врахуванням змін, внесених ухвалою апеляційного суду
Справа №11-13 Головуючий у 1 інстанції - Старовойт Г.С.
Категорія ст. 185 ч.3 КК України Доповідач - Римар Т.М.
Тернопільської області від 31.10.2001 р., за ст.140 ч.2 КК України (в редакції 1960 р.) та ст.185 ч.3 КК (в редакції 2001 р.) на 5 років позбавлення волі, звільненого 26.01.2006 р. по відбуттю покарання,-
за ч.3 ст.185 КК України на 5 років позбавлення волі;
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженку та жительку АДРЕСА_2, українку, гр-ну України, не одружену, на утриманні троє неповнолітніх дітей, непрацюючу, раніше не судиму,-
за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі і на підставі ст.75 КК України звільнену від відбування покарання з випробуванням протягом іспитового строку тривалістю 1 рік 6 місяців з покладенням на засуджену обов'язків, передбачених п.п.1-3 ч.1 ст.76 КК України.
Запобіжні заходи засудженим залишено: ОСОБА_1 - взяття під варту, ОСОБА_3 - підписку про невиїзд.
Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_1 постановлено рахувати з часу його затримання - з 26 квітня 2006 року.
Постановлено стягнути з засуджених солідарно 680 грн. в користь потерпілої ОСОБА_4 на відшкодування заподіяної злочином матеріальної шкоди.
За вироком суду ОСОБА_1., ОСОБА_3 визнані винними і засуджені за те, що 23 квітня 2006 року приблизно о 23 год. у м.Збаражі Тернопільської області за попередньою змовою групою осіб шляхом проникнення у житловий будинок ОСОБА_4 поАДРЕСА_3 таємно викрали належне їй майно та гроші, чим спричинили шкоду потерпілій на загальну суму 1738 грн. 70 коп.
В апеляції та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_1. просить перекваліфікувати його дії з ч.3 ст.185 КК України на ст.198 КК України та пом'якшити призначене покарання, посилаючись на те, що участі в крадіжці майна з будинку ОСОБА_4 він не брав, а лише допоміг ОСОБА_3 збути викрадене нею майно, щодо покарання, то, на його думку, воно є несправедливим, призначене без врахування того, що він хворіє на туберкульоз, має одиноку хвору матір, яка потребує допомоги. Крім того, вказує на неповноту та однобічність судового слідства, незадоволення його клопотання про виклик свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 та інших, невідповідність висновків суду фактичним обставинах справи.
Захисник ОСОБА_2. просить перекваліфікувати дії засудженого ОСОБА_1 на ст.198 КК та обрати йому покарання, не пов'язане з позбавленням волі, посилаючись на те, що ОСОБА_1. визнав вину лише в тому, що допомагав ОСОБА_3 в реалізації викрадених речей, доказів його участі у крадіжці цих речей не здобуто, щодо показів ОСОБА_3, то вона є зацікавленою особою і суд був не вправі брати її покази до уваги, щодо факту наявності відбитків пальців руки ОСОБА_1 на вхідних дверях будинку потерпілої, то він заперечується засудженим, і на думку апелянта, не знайшов підтвердження в судовому засіданні.
Вирок щодо засудженої ОСОБА_3 не оспорюється.
Заслухавши суддю-доповідача, засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, які підтримали подані апеляції, міркування прокурора про законність та обгрунтованість вироку, розглянувши матеріали кримінальної справи і обговоривши доводи, викладені в апеляціях, колегія суддів вважає, що дані апеляції задоволенню не підлягають.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_3 таємного викрадення майна ОСОБА_4 з проникненням в її будинок обгрунтований сукупністю зібраних у справі та досліджених в судовому засіданні доказів, які наведено у вироку. Даний висновок відповідає фактичним обставинам справи і є правильним.
Твердження засудженого ОСОБА_1 про те, що він участі у цій крадіжці не брав, а лише допомагав ОСОБА_3 реалізувати викрадене нею майно та його захисника про те, що в судовому засіданні не здобуто доказів щодо безпосередньої участі ОСОБА_1 у вчиненні крадіжки майна з будинку потерпілої, є безпідставними і спростовуються показаннями засудженої ОСОБА_3, як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_10, висновком дактилоскопічної експертизи, протоколом вилучення викраденого майна по місцю проживання ОСОБА_1 та іншими доказами, які наведено у вироку.
Щодо твердження захисника ОСОБА_2 про те, що суд був не вправі брати покази ОСОБА_3 до уваги, оскільки вона є особою зацікавленою, то як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3, даючи покази щодо участі ОСОБА_1 у вчинені крадіжки майна і грошей з будинку ОСОБА_4, водночас розповідала і про свою участь у цій крадіжці, не перекладаючи вину на ОСОБА_1 Показання ОСОБА_3 щодо вчинення крадіжки з будинку ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_1 є послідовними, логічними, їх вона підтвердила при проведенні ставки віч-на-віч в присутності ОСОБА_1 і його захисника ОСОБА_2 (а.с.55) та в присутності понятих при проведенні відтворення обстановки та обставин вчинення злочину (а.с.86), а також в судовому засіданні.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину та достовірність показань засудженої ОСОБА_3 підтверджена:
· висновком дактилоскопічної експертизи, згідно якого один із слідів, вилучених в процесі огляду місця події з одвірок вхідних дверей будинку потерпілої ОСОБА_4, залишено середнім пальцем правої руки ОСОБА_1 (а.с. 116-120, 123), тоді як останній стверджує, що був за огорожею подвір'я і до будинку потерпілої взагалі не підходив;
· протоколом вилучення по місцю проживання ОСОБА_1 викрадених у потерпілої ОСОБА_4 речей (а.с.8);
· протоколом добровільної видачі свідком ОСОБА_7 речей, викрадених з будинку потерпілої ОСОБА_4, та показаннями даного свідка про те, що ці речі передав йому для реалізації ОСОБА_1., і що потерпіла ОСОБА_4 в його, ОСОБА_7, присутності опізнала ці речі (а.с. 18, 70-72).
Безпідставним є твердження захисника ОСОБА_2, про те, що факт наявності відбитків пальців ОСОБА_1 на одвірках вхідних дверей будинку потерпілої не знайшов підтвердження в судовому засіданні, оскільки допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підтвердили, що 24 квітня 2006 року в якості понятих були присутні при огляді житлового будинку ОСОБА_4 і в ході даного огляду були виявлені сліди пальців рук, в тому числі на одвірках вхідних дверей будинку, про що було зазначено в протоколі огляду місця події, який вони підписали, а згідно дослідженого судом вищенаведеного висновку дактилоскопічної експертизи дані сліди на одвірках вхідних дверей будинку потерпілої залишено саме ОСОБА_1
Твердження засудженого про те, що поняті ОСОБА_9 та ОСОБА_8 показів про наявність відбитків пальців на одвірках дверей будинку потерпілої не давали, є надуманими.
Безпідставними є доводи засудженого ОСОБА_1 про те, що суд не задовольнив його клопотання про виклик свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 та інших, оскільки останній такого клопотання в судовому засіданні не заявляв.
Зібраним доказам суд дав вірну оцінку, правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч.3 ст.185 КК України, оскільки доказами, які наведено у вироку, доведено, що ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_3 групою осіб з проникненням у будинок ОСОБА_4 таємно викрали належне їй майно та гроші. Підстав для перекваліфікації дій ОСОБА_1 на ст.198 КК України, як про це порушується питання в апеляціях, не має.
Щодо покарання, то воно призначено ОСОБА_1 в межах санкції ч.3 ст.185 КК України відповідно до вимог ст.65 КК України.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1., звільнившись з місць позбавлення волі 26 січня 2006 року, маючи непогашені судимості за умисні злочини, 23 квітня 2006 року знову вчинив новий умисний тяжкий злочин, що характеризує його, як особу, схильну до вчинення злочинів, а тому колегія суддів вважає, що призначене судом покарання є необхідним для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів і нових злочинів і підстав для пом'якшення йому покарання, як про це порушуються питання в апеляціях, не вбачає.
Вирок суду законний, обгрунтований, а тому подані на нього апеляції засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 слід залишити без задоволення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.365, 366, КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Вирок Збаразького районного суду від 3 листопада 2006 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни.