1-76/08

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

14 серпня 2008 року     смт.  Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого     судді     Цибика І.Й.,

при секретарі     Тисянчин М. В.,

з участю:

прокурора     Машкаринця О.І.,

адвоката     ОСОБА_1

потерпілого     ОСОБА_2.,

підсудніх     ОСОБА_3

ОСОБА_4 представника кримінальної міліції у справах неповнолітніх

Великоберезнянського РВ УМВСУ     ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.  Великий Березний

кримінальну справу про обвинувачення :

ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця    

та       мешканця       ІНФОРМАЦІЯ_2,         12,    

Великоберезнянського району Закарпатської області,  учень 10-го класу Волосянківської ЗОШ,  не одружений,  не працює,  не судимий,  громадянин України,  ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_3,  уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2,  12,
Великоберезнянського району Закарпатської області,  ІНФОРМАЦІЯ_4,  не одружений,  не
працює,  не судимий,  громадянин України,  -      обох,  в злочині передбаченому  ст.  296 ч. 1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 13 липня 2008 року близько 01 год. 10 хв. біля приміщення сільського клубу с Верховина Бистра Великоберезнянського району,  з хуліганських спонукань,  умисно,  грубо порушуючи громадський порядок та виражаючи явну неповагу до суспільства,  з особливою

зухвалістю,      в     присутності     сторонніх     осіб,      безпричинно     пристали     до      ОСОБА_2 та нанесли йому декілька ударів кулаками в область голови,  при цьому  виражалися  нецензурними  словами.  На зауваження  сторонніх осіб  про припинення хуліганських дій не реагували,  а продовжуючи їх  нанесли ще декілька ударів по спині та тулубу,  спричинивши тим самим йому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я. Своїми умисними діями вчинили злочин передбачений  ст.  296 ч. 1 КК України,  а саме хуліганство, - тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства,  що супроводжується особливою зухвалістю.

В судовому засіданні підсудні   ОСОБА_3 та ОСОБА_4 винними себе в інкримінованому їм злочині визнали повністю і пояснили наступне.

Так,  ОСОБА_3 пояснив,  що 13 липня 2008 року він знаходився на дискотеці в сільському клубі в с Верховина ОСОБА_6 і біля 01-ї години 10 хв.,  вийшовши з приміщення клубу на вулицю побачив,  що до клубу підходять жителі с Волосянки,  ОСОБА_2 та ОСОБА_7,  тоді він згадав,  що посварився з ОСОБА_2,  підійшов до нього та вдарив його кулаком в голову від чого в останнього потекла кров з носа,  після цього він наніс йому ще три удари по спині. В цей час до нього підійшла жителька с.  В.Бистра ОСОБА_8,  яка відтягла його від ОСОБА_2. Після цього він зайшов до клубу і що далі відбувалося не бачив.

Так,  ОСОБА_4 пояснив,  що 13 липня 2008 року він знаходився на дискотеці в сільському клубі в с Верховина ОСОБА_6 і біля 01-ї год. хлопці сказали йому,  що його брат ОСОБА_3 побив ОСОБА_2. Тоді він вибіг на вулицю і побачив,  що ОСОБА_8 відводила брата в сторону від ОСОБА_2. Після цього він підійшов до брата сказав йому,  щоб він заспокоївся і ОСОБА_8 завела його до клуба. Тоді він підійшов до ОСОБА_2,  той сказав йому,  що його побив його брат і що в нього будуть неприємності. Після цих слів він наніс ОСОБА_2 три удари в обличчя від яких той схилився та відійшов в сторону,  а він зайшов до клубу.

Крім визнання своєї вини самими підсудніми,  їх вина доведена показами потерпілого ОСОБА_2,  який показав,  що 13 липня 2008 року він ішов на дискотеку в с Верховина ОСОБА_6 і коли підійшов до приміщення клубу ОСОБА_3 підійшов до нього та наніс йому удар кулаком в обличчя в нього потекла кров з рота та носа,  після цього ОСОБА_3 наніс йому ще три удари кулаком по спині. ОСОБА_9 хтось відтягнув і через деякий час до нього підійшов ОСОБА_4,  відвів його в сторону та почав виражатися в його адресу нецензурними словами. На це він сказав останньому,  що в них з братом будуть неприємності,  на що той нічого не пояснюючи наніс йому три удари в область обличчя. ОСОБА_9 до них підбігла ОСОБА_10,  яка відтягла ОСОБА_4 в сторону,  а він пішов додому.

Крім цього вина підсудніх доведена слідуючими доказами зібраними в ході досудового слідства:

-     заявою про злочин ОСОБА_11 від 14 липня 2008 року,  в якій він просить
вжити міри до ОСОБА_3 та ОСОБА_4,  які спричинили тілесні
ушкодження його сину ОСОБА_2 (а.с. 2);

•   -     протоколом огляду місця події від 28.07.2008 та фототаблицею до нього,  яким оглянуто ділянку вулиці біля сільського клубу в с ОСОБА_6 (а.с.  3-7);

•   -     протоколами відтворення обстановки та обставин події з фототаблицями з участю ОСОБА_4 та ОСОБА_3,  в яких вони розказали та показали про обставини події,  яка сталася 13 липня 2008 року. (а.с.  85-90, 91-96);

•   -     Висновком судово-медичної експертизи № 801 від 28 липня 2008 року,  згідно якого у потерпілого ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: "Набряка м'яких тканин спинки носа,  рани на слизовій оболонці верхньої та нижньої губи та перелома 1, 2 зубів зверху справа більш ніж на 1/4" які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я. Виникли вищевказані тілесні ушкодження внаслідок дії тупих твердих предметів по ударному механізму дії якими могли бути затиснуті в кулак руки сторонньої людини чи інші тупі предмети і вкладаються в час події,  що мала місце 13.07.2008 року.   (а.с.  105-107).

Оцінивши всі докази в їх сукупності,  суд вважає,  що вина ОСОБА_3 та ОСОБА_4 доведена,  а їх дії кваліфікує за  ст.  296 ч.1 КК України кожного,  оскільки вони грубо порушили громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства,  що супроводжувалося особливою зухвалістю.

Разом з тим,  в судовому засіданні встановлено,  що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на момент вчинення злочину були неповнолітніми,  вчинений ними злочин відноситься до злочинів невеликої тяжкості,  раніше до кримінальної відповідальності не притягалися,  по місцю проживання позитивно характеризуються,  у скоєному щиро покаялися,  що дає підстави суду дійти висновку,  що в порядку  ст.  105 КК України до них може бути застосовано примусові заходи виховного характеру,  без застосування кримінального покарання .

Відповідно до ч. 1  ст.  447 КПК України,  коли суд при розгляді кримінальної справи,  що надійшла з обвинувальним висновком,  прийде до висновку про можливість виправлення неповнолітнього,  який вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості,  без застосування кримінального покарання,  він виносить ухвалу,  а суддя — постанову про закриття кримінальної справи і вирішує питання про застосування до неповнолітнього одного з примусових заходів виховного характеру,  передбачених частиною другою статті 105 КК України.

Цивільний позов по справі не заявлено. Судових витрат по справі немає.

Керуючись ч.2  ст.  105 КК України,   ст.  447 КПК України,  суд,

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за  ст. 296 ч. 1 КК України - закрити у зв'язку із звільненням від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру,  на підставі  ст.  447 КПК України.

На підставі  ст.  105 ч. 2 КК України застосувати до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 примусові заходи виховного характеру у вигляді застереження та передачі під нагляд батьків.

Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4   підписку про невиїзд — скасувати.

На постанову суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області протягом 15 днів із наступного дня її проголошення через цей суд.