ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

про  відмову у видачі судового наказу

"27" червня 2018 р.м. Одеса  Справа № 916/1267/18

Суддя Господарського суду Одеської області Власова С.Г., розглянувши заяву Комунального підприємства «Чорноморськтеплоенерго» Чорноморської міської ради Одеської області (68002, м. Чорноморськ, вул. Торгова, 2-а, код ЄДРПОУ 31619819) про видачу судового наказу до боржника ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “ВОРЛД ОСОБА_2” (68001, м. Чорноморськ, вул. Хантадзе, офіс 2/65 Н, код ЄДРПОУ 35749566)

                                                   В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство «Чорноморськтеплоенерго» Чорноморської міської ради Одеської області звернулося до Господарського суду Одеської області із заявою (вх.№1361/18 від 23.06.2018р.) про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “ВОРЛД ОСОБА_2” 24  333,61грн. заборгованості за договором постачання пари, гарячої води та кондиціонованого повітря №112-Ч712 від 18.08.2014р., 2232,68грн. пені, 481,92грн. інфляційних втрат, 199,00грн. три відсотки річних, 176,20грн. судового збору.

Заяву обґрунтовано неналежним виконанням з боку боржника - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “ВОРЛД ОСОБА_2” умов Договору постачання пари, гарячої води та кондиціонованого повітря №112-Ч712 від 18.08.2014р. в частині оплати за за надані послуги.

Згідно ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.

Як вбачається з поданої КП "Чорноморськтеплоенерго" Чорноморської міської ради Одеської області заяви про видачу судового наказу, останнім, окрім суми грошової заборгованості за договором у сумі 24  333,61грн., було також заявлено вимоги про стягнення пені у сумі 2232,68 грн., інфляційних нарахувань у сумі 481,92грн., 3% річних у сумі 199,00грн.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст.152 ГПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 148 ГПК України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Грошовим, за змістом статей 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу приписів ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Формами неустойки є штраф і пеня. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (п. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (п. З ст. 549 ЦК України).

Нормами ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Таким чином, пеня за своєю правовою природою не є заборгованістю за договором, а являється видом штрафних санкцій, яку сторона зобов’язання сплачує у разі невиконання/неналежного виконання зобов’язань та у випадку, якщо відповідальність у вигляді пені була передбачена договором.

Відтак, пеня не є заборгованістю за договором, а являється штрафною санкцією, вимоги про сплату пені у зв'язку з порушенням грошових зобов'язань хоча й мають грошовий характер, але за своєю природою не є основним зобов'язанням, а є заходом відповідальності за порушення зобов'язань, яка спрямована на компенсацію негативних для кредитора наслідків порушення зобов'язання боржником.

Вимоги в частині стягнення річних та інфляційних не підлягають розгляду в порядку наказного провадження, оскільки ці вимоги не ґрунтуються на договорі.

Згідно до ч. 3 статті 152 ГПК України, у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог.

Приймаючи до уваги, що пеня за своєю правовою природою є санкцією за невиконання грошового зобов’язання, а три відсотки річних та інфляційні втрати не ґрунтуються на договорі, що свідчить про невідповідність вказаних вимог про стягнення таких сум положенням статті 148 цього Кодексу, суд доходить висновку про відмову у задоволенні заяви Комунального підприємства "Чорноморськтеплоенерго" Чорноморської міської ради Одеської області про видачу судового наказу в частині стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Зазначена правова позиція цілком підтримується судовою практикою, зокрема аналогічні висновки викладені у постанові Одеського апеляційного господарського суду від 14.03.2018р. по справі №916/55/2018, яка згідно п.1 до ч.1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України не віднесена до переліку судових рішень, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку, а отже є остаточною.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 147-153, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд –

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні заяви Комунального підприємства "Чорноморськтеплоенерго" Чорноморської міської ради Одеської області про видачу судового наказу в частині стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “ВОРЛД ОСОБА_2” пені у розмірі 2232,68грн., інфляційних нарахувань у розмірі 481,92грн., 3% річних у розмірі 199,00грн. - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена у 10-денний строк з дня її постановлення.

 Суддя                                                                              С.Г. Власова