Справа № 2-551/2009 рік

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2009 року Черкаський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді     Іваненка І. В.

при секретарі     Заруба Н. М.

за участю представника органу опіки та піклування
Леськівської сільради     ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.  Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод щодо участі у вихованні дитини, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод щодо участі у вихованні дитини.

В обгрунтування своїх вимог указує,  що від зареєстровано з відповідачкою шлюбу вони мають малолітню доньку ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_1. У травні 2008 року шлюб між сторонами було розірвано,  й дитина залишилася проживати з відповідачкою. Указує,  що він бажає брати участь у вихованні дитини та спілкуватися з нею,  а відповідачка створює перешкоди у його спілкуванні.

Просить суд,  уточнивши у судовому засіданні вимоги,  усунути перешкоди щодо його спілкування з дитиною та визначити йому час і порядок спілкування з нею.

У судовому засіданні позивач уточнені вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Відповідачка заявлені вимоги визнала частково. Показала,  що вона не проти спілкування дитини з батьком,  однак хотіла б,  щоб таке спілкування відбувалося у її присутності,  оскільки вона не довіряє позивачеві повністю,  й,  крім того,  дитина на даний час надто маленька,  що тривалий час залишатися без матері. Тож просила встановити не надто тривалий час для спілкування не частіше одного разу на тиждень.

Представник органу опіки та піклування Леськівської сільради у судовому засіданні показала,  що,  на їхню думку,  батько має право спілкуватися з дитиною і брати участь у її вихованні. Однак вплинути на відповідачку сільрада не має можливостей.

Заслухавши учасників розгляду справи,  вивчивши матеріали справи,  суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини. Від зареєстровано шлюбу сторони мають малолітню доньку ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_1. У травні 2008 року шлюб між сторонами було розірвано,  й дитина залишилася проживати з відповідачкою. Позивач бажає брати участь у вихованні дитини та спілкуватися з нею,  а відповідачка створює перешкоди у цьому. Позивач звертався за вирішенням цього питання до органу опіки та піклування Леськівської сільради,  однак рішенням від 17 липня 2008 року № 60 йому було рекомендовано звернутися до суду.

Відповідно до  ст.  153 СК України,  мати,  батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою,  крім випадків,  коли таке право обмежене законом.

Відповідно до ч. 1-3  ст.  157 СК України,  питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків,  хто проживає окремо від дитини,  зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків,  з ким проживає дитина,  не має права перешкоджати тому з батьків,  хто проживає окремо,  спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні,  якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до  ст.  158 СК України,  за заявою матері,  батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків,  хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків,  їхнього ставлення до дитини,  інших обставин,  що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання.

Відповідно до ч. 1,  2  ст.  159 СК України,  якщо той із батьків,  з ким проживає дитина,  чинить перешкоди тому з батьків,  хто проживає окремо,  у спілкуванні з дитиною та у її

вихованні,  зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування,  другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення,  можливість спільного відпочинку,  відвідування дитиною місця його проживання тощо),  місце та час їхнього спілкування,  з урахуванням віку,  стану здоров'я дитини,  поведінки батьків,  а також інших обставин,  що мають істотне значення. В окремих випадках,  якщо це викликано інтересами дитини,  суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Судом на підставі поданих доказів,  встановлено,  що відповідачка чинить перешкоди у спілкуванні батька з дитиною. Суд вважає,  що батько дитини,  який не позбавлений відносно неї батьківських прав,  має право на спілкування з нею,  однак це не повинно заважати нормальному розвитку дитини. Тому слід створити умови для одночасного спілкування з дитиною обох з батьків. Зважаючи на те,  що дитина має надто незначний вік (трохи більше одного року),  суд вважає,  що спілкування батька з дитиною доцільно обумовити обов'язковою присутністю при цьому матері дитини ОСОБА_3 й встановити проміжок часу для спілкування у три години протягом світлового дня,  а саме з 10 до 13 години. Оскільки тригодинний проміжок часу є достатньо коротким,  суд вважає за необхідне визначити у якості днів для спілкування кожну суботу місяця.

Керючись  ст.  153-159 СК України,   ст.   ст.  10,  60,  212-215 ЦПК України,  суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод щодо участі у вихованні дитини задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_3 не перешкоджати батькові ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_2,  спілкуватися з донькою ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  й брати участь у її вихованні,  обумовивши це обов'язковою присутністю при такому спілкуванні матері дитини ОСОБА_3.

Встановити години спілкування ОСОБА_2 з донькою ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  з 10 до 13 години у кожну суботу місяця.

Попередити ОСОБА_3 про те,  що у разі ухилення від виконання рішення суду особою,  з якою проживає дитина,  суд за заявою того з батьків,  хто проживає окремо,  може передати дитину для проживання з ним.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подання у десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження,  із поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  або у порядку,  передбаченому ч. 4  ст.  295 ЦПК України.