Справа №1-38/2009 рік

ВИРОК

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2009 року Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді     Іваненка І. В.

при секретарі     Заруба Н. М.

за участю прокурора     Какуша І. А.

потерпілого     ОСОБА_1

представника потерпілого     ОСОБА_2

захисника     ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.  Черкаси кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2,  мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3,  українця,  громадянина України,  ІНФОРМАЦІЯ_4,  не одружений,  не працює,  раніше не судимий,  у вчиненні злочину,  передбаченого ч. 1  ст.  122 КК України,  -

ВСТАНОВИВ:

Громадянин ОСОБА_4 19 січня 2008 року близько 22 години,  знаходячись у барі „Робінзон" у с Руська Поляна Черкаського району Черкаської області,  під час конфлікту з ОСОБА_1  на грунті раптово виниклих неприязних відносин,  вдарив останнього кулаком у ліву сторону обличчя,  чим спричинив потерпілому,  згідно з висновком судово-медичної експертизи № 87/92 від 18 лютого 2008 року,  тілесні ушкодження у вигляді перелому лівої виличної кістки,  які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості,  що спричинили тривалий розлад здоров'я.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю,  розкаявся. Позов прокурора в інтересах лікарні також визнав. Заявлений до нього потерпілим цивільний позов визнав лише частково,  визнавши суму матеріального відшкодування,  у тому числі й суму витрат на правову допомогу,  але не визнав у повному обсязі суму заявлених до нього вимог щодо морального відшкодування у розмірі 20 000 гривень 00 копійок.

Зважаючи на це,  судом було прийняте рішення про повний порядок дослідження доказів у справі.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 показав,  що вечером 19 січня 2008 року він разом зі своєю знайомою ОСОБА_5 С прийшов до бару „Робінзон" у с ОСОБА_6,  щоб відсвяткувати там день народження подруги його знайомої ОСОБА_7 Коли вони прийшли до бару,  то застілля ще не розпочиналося,  тому алкоголь ще ніхто з їхньої компанії не вживав. За сусіднім столиком на відстані кількох метрів сиділа інша компанія,  у якій був і ОСОБА_1  Він та його супутник ОСОБА_8 М почали його запитувати з приводу боргу,  який начеб-то він винен ОСОБА_1  Показав,  що,  як йому здалося,  вони перебували у стані алкогольного сп'яніння. Зокрема,  ОСОБА_1  почав вимагати від нього,  щоб він підійшов до їхнього столика,  оскільки їм треба побалакати,  на що він йому відповів,  що підійде пізніше. Однак ОСОБА_1  почав у грубій формі з використанням нецензурної лайки наполягати на тому,  щоб він підійшов до їхнього столика. Тоді у їхню розмову втрутилася подруга ОСОБА_4 ОСОБА_5 С,  яка сказала ОСОБА_1  щоб він замовк та припинив чіплятися до ОСОБА_4 У відповідь ОСОБА_1  наказав їй закрити рота і пригрозив,  що у випадку невиконання цієї вимоги,  він сам їй закриє рота. Між ними

зав'язалася словесна лайка в ході якої ОСОБА_1  обізвав ОСОБА_5  нецензурними,  образливими для будь-якої жінки словами. Після цього ОСОБА_4 підійшов до ОСОБА_1  і вдарив його долонею по потилиці,  на що той вдарив його в область тулуба. У відповідь ОСОБА_4 вдарив його кулаком правої руки в область обличчя. Показав,  що від удару ОСОБА_1  не падав,  крові видно не було. Після цього їх розборонили присутні,  й вони вийшли на вулицю з приміщення бару,  де також між ними відбулася штовханина та словесна лайка,  однак без ударів. Після цього він повернувся до бару і ОСОБА_1  у той вечір більше не бачив.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1  показав,  що вечером 19 січня 2008 року він разом зі своїми знайомими ОСОБА_8  та ОСОБА_9 відпочивав у барі „Робінзон". Вони пили лише каву. Алкогольних напоїв не вживали. Він побачив,  що до бару зайшов ОСОБА_4 і сказав своєму знайомому ОСОБА_8 ,  що ОСОБА_4 винен йому гроші у сумі 200 гривень й борг довго не віддає. ОСОБА_8  покликав ОСОБА_4 до свого столика,  щоб поговорити на рахунок боргу,  однак той відповів,  що нікому нічого не винен,  розвернувся і сів за інший столик. Тоді він з ОСОБА_8  ще раз погукали ОСОБА_4 для того,  щоб він підійшов до їхнього столику. Далі у їхню розмову втрутилася ОСОБА_5 С,  яка сказала ОСОБА_1  щоб він замовк та припинив чіплятися до ОСОБА_4 У відповідь він наказав їй закрити рота. Між ними зав'язалася словесна лайка,  однак він не обзивав ОСОБА_5 С нецензурними словами. Після цього ОСОБА_4 різко встав з місця,  підійшов до нього і вдарив його кулаком в обличчя. Показав,  що удар був один,  інших ударів не було,  й він ОСОБА_4 не бив. Після удару у нього запаморочилося в голові,  він поточився назад і обперся об стіну,  але не впав. Під лівим оком відразу виникла сильна гематома,  а згодом з носу пішла кров. їх кинулися розбороняти присутні,  й вивели на вулицю біля бару,  щоб вони наодинці з'ясовували свої стосунки. Між ними на вулиці відбулася штовханина,  словесна лайка,  однак ударів не було. Далі ОСОБА_4 повернувся до бару,  а він подзвонив своєму знайомому,  який,  приїхавши,  відвіз його до третьої міської лікарні у м.  Черкаси,  оскільки він себе дуже погано почував і самостійно йти не міг. У лікарні йому зробили рентген і дали направлення до обласної лікарні на лікування,  де він надалі лікувався.

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні надав покази,  які є аналогічними за суттю показам потерпілого ОСОБА_1 ,  стосовно подій у середині бару,  оскільки того,  що відбувалося на вулиці біля бару він не бачив.

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні надав покази,  які за суттю є аналогічними показам підсудного ОСОБА_4 Він підтвердив той факт,  що ОСОБА_1  у розмові з ОСОБА_5 С образив її у грубій,  непристойній формі нецензурними словами,  які є образливими для будь-якої жінки,  що й стало надалі причиною бійки між ОСОБА_4 та ОСОБА_1  Стосовно подій за межами бару нічого сказати не зміг,  оскільки того,  що відбувалося на вулиці біля бару він не бачив.

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні показав,  що вечером 19 січня 2008 року він разом зі своєю дружиною вирішив відпочити у барі „Робінзон". Коли він підходив до приміщення бару,  то бачив,  що біля входу відбувалася лайка і штовханина між двома хлопцями. Спочатку він їх не впізнав,  оскільки там було темно,  однак згодом роздивися і побачив,  що це були його односельці ОСОБА_4 та ОСОБА_1  Ударів він не бачив,  однак бачив як ОСОБА_4 штовхнув ОСОБА_1 ,  який поточився у його сторону,  й він допоміг йому не впасти. Він бачив на обличчі ОСОБА_1  кров та гематому під оком,  однак у їхні справи не втручався,  а зайшов до приміщення бару. Більше він їх у той день не бачив.

Свідок ОСОБА_5  у судовому засіданні надала покази,  які за суттю є аналогічними показам підсудного ОСОБА_4 Вона підтвердила той факт,  що у розмові з нею ОСОБА_1  образив її у грубій,  непристойній формі нецензурними словами,  які є образливими для будь-якої жінки,  що й стало надалі причиною бійки між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 ,  оскільки на той час вона зустрічалася з ОСОБА_4 Показала,  що,  на її думку,  ОСОБА_1  перебував у стані сп'яніння,  однак стверджувати це точно вона не може.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні підтвердила ті покази,  які вона давала під час досудового слідства,  вказавши,  що безпосереднім свідком конфлікту між ОСОБА_4 та ОСОБА_1  вона не була,  оскільки саме у цей час вона відлучалася з місця події. Тому нічого істотного пояснити не може.

Свідок ОСОБА_8  у судовому засіданні показав,  що подій конфлікту між підсудним та потерпілим він не пам'ятає,  оскільки був у стані сп'яніння. Вказав лише,  що він не бачив,  щоб потерпілий у той день вживав алкоголь.

Винуватість підсудного у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується також й іншими доказами,  здобутими у ході досудового слідства та всебічно перевіреними у судовому засіданні. Зокрема,  наступними:

•   -     даними акту судово-медичного обстеження № 87 від 22 січня 2008 року,  де указано,  що у ОСОБА_1  мали місце ушкодження у вигляді перелому лівої виличної кістки,  що відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості,  що спричинили тривалий розлад здоров'я,  та струсу головного мозку,  що відноситься до легких тілесних ушкоджень;

•   -     даними висновку експерта № 87/92 від 31 березня 2008 року,  де зроблені аналогічні висновки про тілесні ушкодження,  отримані потерпілим;

•   -     даними протоколу відтворення обстановки та обставин події від 22 липня 2008 року за участю потерпілого ОСОБА_1 ,  де він указував,  яким чином підсудний завдавав йому удару;

•   -     даними протоколу відтворення обстановки та обставин події від 22 липня 2008 року за участю свідка ОСОБА_9,  де він показував,  яким чином ОСОБА_4 завдава удару ОСОБА_1 ;

•   -     даними протоколу відтворення обстановки та обставин події від 25 липня 2008 року за участю ОСОБА_4,  де він показував,  яким чином він завдав удару ОСОБА_1

Оцінюючи зібрані по справі докази у їх сукупності,  у результаті повного,  об'єктивного і всебічного їх розгляду в судовому засіданні,  суд вважає,  що обставини вчинення злочину підтвердилися у повному обсязі,  вина підсудного у завданні особі тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості доведена.

Дії підсудного суд кваліфікує за ч. 1  ст.  122 КК України як завдання особі умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження,  що спричинило тривалий розлад здоров'я.

Під час призначення підсудному покарання у межах санкції статті Особливої частини КК України,  відповідно до положень Загальної частини цього ж кодексу,  враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину (злочин середньої тяжкості),  особу винного,  який за місцем проживання характеризується позитивно (а.с.  83); враховуючи наявність обставини,  що пом'якшує покарання,  а саме щирого каяття; враховуючи відсутність обставин,  що обтяжують покарання; враховуючи,  що підсудний до кримінальної відповідальності притягується вперше,  суд вважає,  що необхідним і достатнім кримінальним покаранням для виправлення особи та запобігання вчиненню ним нових злочинів є кримінальне покарання у вигляді обмеження волі.

Суд вважає неможливим застосування до підсудного іншого більш м'якого,  передбаченого санкцією ч. 1  ст.  122 КК України основного покарання у вигляді виправних робіт,  оскільки підсудний не має постійного місця роботи.

Враховуючи особу підсудного,  ступінь тяжкості вчиненого ним злочину,  факт притягнення його до кримінальної відповідальності вперше,  суд вважає,  що підсудного доцільно звільнити від відбування покарання з випробуванням,  встановивши йому іспитовий строк та поклавши на нього обов'язки,  передбачені статтею 76 КК України.

Судових витрат та речових доказів по справі немає. Арешт на майно не накладався.

Прокурором по справі у порядку  ст.  29 КПК України до підсудного заявлено цивільний позов на суму 1286 гривень 64 копійки,  витрачені Черкаською обласною лікарнею на лікування потерпілого ОСОБА_1  відповідно до довідки указаної лікарні № 3401/01-19 від 18 листопада 2008 року (а.с.  113). Прокурор позов підтримав. Підсудний позов визнав. Враховуючи встановлення вини підсудного у вчиненні злочину,  суд вважає необхідним задовольнити цей позов.

Потерпілим по справі до підсудного було заявлено цивільний позов з вимогами відшкодувати йому 457 гривень 53 копійки матеріальної шкоди,  150 гривень 00 копійок витрат на правову допомогу та 20 000 гривень 00 копійок морального відшкодування. Потерпілий позов підтримав. Підсудний позов визнав частково,  визнавши вимоги щодо матеріального відшкодування та витрат на правову допомогу повністю й не визнавши у повному обсязі вимоги щодо морального відшкодування. Указане невизнання він пояснив тим,  що потерпілий самостійно спровокував конфлікт між ними.

Відповідно до п. 1 ч. 2  ст.  23 ЦК України,  моральна шкода полягає,  крім іншого,  у фізичному болю та стражданнях,  яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Враховуючи обставини справи,  суд вважає,  що потерпілому була завдана також і моральна шкода,  викликана ушкодженням його здоров'я,  однак розмір заявленої моральної шкоди суд вважає істотно завищеним.  Суд вважає,  що розумною і справедливою сумою морального відшкодування за наявних обставин є сума в 2000 гривень 00 копійок.

Запобіжний захід підсудному суд вважає необхідним залишити попередній,  а саме підписку про невиїзд до вступу вироку у законну силу.

Керуючись  ст.  ст.  323,  324 КПК України,  суд,  -

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_4 у вчинені злочину,  передбаченого ч. 1  ст.  122 КК України,  та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на два роки.

На підставі  ст.  75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням,  встановивши іспитовий строк на один рік.

На підставі  ст.  76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи,  повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання,  роботи або навчання,  а також періодично з'являтися на реєстрацію до органів кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 залишити у вигляді підписки про невиїзд до вступу вироку у законну силу.

Позов прокурора задовольнити. Стягнути з ОСОБА_4 на користь Черкаської обласної лікарні суму 1286 гривень 64 копійки,  зарахувавши її на рахунок № 35422002001924,  код 02005585,  МФО 854018 в ГУ ДКУ в Черкаській області.

Позов ОСОБА_1  до ОСОБА_4 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1  суму 607 гривень 53 копійки матеріального відшкодування та витрат на правову допомогу,  а також 2000 гривень 00 копійок морального відшкодування,  а всього - 2607 гривень 53 копійки.

На вирок може бути подана апеляція до судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції протягом 15 діб.