УХВАЛА

26 червня 2018 року

місто Дніпро

єдиний унікальний номер судової справи 201/1326/18

номер провадження 2/201/1202/2018

Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська в складі судді Ходаківського М.П.,

секретаря судового засідання Максимової О.В.,

розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні заяву представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_1 про визнання права власності та витребування майна,

у судовому засіданні брали участь:

представник позивача – ОСОБА_5,

представник відповідача – ОСОБА_6,

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 08 червня 2018 року надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову, ужитих ухвалою Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 31 січня 2018 року, посилаючись на те, що поданий позов є безпідставним та має штучний характер, а саме поданий задля забезпечення позову у вигляді накладення арешту, що є зловживанням процесуальними правами.

Представник відповідача у судовому засіданні клопотання про скасування заходів забезпечення позову підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

Суд, заслухавши пояснення сторін, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз’яснено, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Як встановлено судом і це підтверджується матеріалами справи, 24 січня 2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову у порядку ч. 2 ст. 149 ЦПК України до пред’явлення позову.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 січня 2018 року заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову до подачі позову до ОСОБА_4, ОСОБА_1 про поділ спільного майна задоволено. До вирішення судом по суті спору між ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 про поділ спільного майна, вжиті заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на фізкультурно-оздоровчий комплекс літ.Е-2 загальною площею 549,6 кв.м. розташований в м. Дніпро по вул. Набережна Перемоги, буд.154А, зареєстрованим власником якої у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є ОСОБА_1; заборонено ОСОБА_1 та будь-яким іншим особам укладати з третіми особами правочини, спрямовані на відчуження та/або обтяження зобов'язаннями фізкультурно-оздоровчого комплексу літ.Е-2 загальною площею 549,6 кв.м. розташований в м. Дніпрі по вул. Набережна Перемоги, буд.154А, в тому числі: укладати щодо цього майна договори купівлі-продажу, міни, дарування, найму, іпотеки, передавати майно в користування, управління, оренду, лізинг, у спільну діяльність, до статутного фонду (майна) юридичної особи або учасника товариства, а також проводити в перепланування, ремонтні роботи та будь-які інші дії, що можуть призвести до пошкодження оздоблення майна, погіршення його поточного будівельного, інженерного, санітарного та протипожежного стану, зміни його технічних характеристик, руйнації або знищення.

У подальшому 12 лютого 2018 року ОСОБА_3 звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою до ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_1, у якій просив у порядку поділу майна подружжя визнати за ним право власності на 1/2 частину фізкультурно-оздоровчого комплексу, що розташований за адресою: місто Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 154А. Ухвалою судді від 15 березня 2018 року було відкрито провадження у справі та справу призначено в порядку спрощеного позовного провадження.

Судом установлено також, що 16 квітня 2018 року позивач надав до суду заяву про збільшення позовних вимог, у яких просив визнати за ним право власності на 1/2 частину спірного нерухомого майна, а також витребувати від відповідача ОСОБА_1 1/2 частину указаного нерухомого майна. У зв’язку із цим суд без виходу до нарадчої кімнати у судовому засіданні постановив перейти до розгляду справи у загальному порядку та було призначено підготовче судове засідання.

З огляду на викладене, та враховуючи характер та обсяг позовних вимог, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову, які є достатніми та співмірними заходами забезпечення позову відповідно до позовних вимог.

Керуючись ст. 158, 260 ЦПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_1 про визнання права власності та витребування майна відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя М.П.Ходаківський