ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2018 рокуЛьвів№ 876/4082/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

   головуючого судді                                                Сапіги В.П.,

   суддів:                                                                    Запотічного І.І., Затолочного В.С.,

за участі: секретаря судових засідань                              ОСОБА_1,

представника позивача                                                      ОСОБА_2,

представника відповідача департаменту АПР ЛОДА    ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Галич Екофрукт" на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 02 травня 2018 року про залишення позовної заяви без розгляду, постановлену під головуванням судді Гавдика З.В. в м. Львові, яка складена у повному обсязі 03.05.2018, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Галич Екофрукт" до ОСОБА_4 аграрної політики та продовольства України, Управління державного   казначейства в Жидачівському районі Львівської області, Департаменту агропромислового розвитку Львівської обласної державної адміністрації, Відділу агропромислового розвитку Жидачівскьої районної державної адміністрації Львівської області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,

                                                         ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Галич Екофрукт» звернулося в суд з адміністративним позовом до ОСОБА_4 аграрної політики та продовольства України, Управління державного   казначейства в Жидачівському районі Львівської області, Департаменту агропромислового розвитку Львівської обласної державної адміністрації, Відділу агропромислового розвитку Жидачівської районної державної адміністрації Львівської області, в якому просить: визнати бездіяльність ОСОБА_4 аграрної політики та продовольства України щодо компенсації витрат у виноградарстві та садівництві ТОВ «Галич Екофрукт» протиправною; зобов'язати ОСОБА_4 аграрної політики та продовольства України вчинити дії щодо розгляду, поданого Управлінням агропромислового розвитку Жидачівської РДА пакету документів, визначення остаточного обсягу компенсації ТОВ «Галич Екофрукт» та затвердження такого наказом; зобов'язати ОСОБА_4 аграрної політики та продовольства України вчинити дії щодо спрямування бюджетних коштів Департаменту агропромислового розвитку та продовольства Львівської обласної державної адміністрації для компенсації витрат у виноградарстві та садівництві ТОВ «Галич Екофрукт»; зобов'язати Департамент агропромислового розвитку та продовольства Львівської ОДА вчинити дії щодо спрямування бюджетних коштів Відділу агропромислового розвитку Жидачівської РДА для компенсації витрат у виноградарстві та садівництві ТОВ «Галич Екофрукт»; зобов'язати Відділ агропромислового розвитку Жидачівської РДА внести ТОВ «Галич Екофрукт» в реєстр підприємств, що мають право на компенсацію, та подати вказаний реєстр та платіжні доручення на виплату компенсацій Управлінню державного казначейства в Жидачівському районі; зобов'язати Управління державного казначейства в Жидачівському районі вчинити дії щодо виплати компенсації шляхом перерахування бюджетних коштів із власного реєстраційного рахунка на поточний рахунок ТОВ «Галич Екофрукт», відкритий в банку.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за період з червня 2013 по серпень 2014 року позивачем здійснено ряд заходів для влаштування ділянки з вирощування виноградних та садових насаджень, які підпадають під компенсацію з державного бюджету. Починаючи з вересня 2014 року позивач неодноразово звертався до відповідачів про надання вмотивованого рішення про компенсації з державного бюджету. Протягом 2015 – 2017 року отримував по суті відмови у вирішення питання про наведені компенсації.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 02 травня 2018 року адміністративний позов залишено без розгляду.

Не погоджуючись з постановленням вказаної ухвали, її оскаржив в апеляційному порядку позивач. Вважає оскаржувану ухвалу неправомірною, оскільки така прийнята з порушенням норм процесуального права, а викладені в ній висновки не відповідають обставинам справи. Тому просить оскаржувану ухвалу скасувати та передати справу на розгляд суду першої інстанції.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що днем, коли позивач дізнався про порушення своїх прав є день, коли ТОВ «Галич Екофрукт» отримало відповідь відділу агропромислового розвитку Жидачівської РДА Львівської області 27.09.2017, оскільки лише вказана відповідь роз'яснила факт бездіяльності ОСОБА_4 аграрної політики та продовольства України та надала позивачу копії усіх листів з 2014 року по 2017 рік. Апелянт зазначає, що суд першої інстанції встановив, що в матеріалах справи є відповіді відповідачів за 2015 - 2017 роки, яким по суті позивачу відмовлено в розгляді документів для надання згаданої компенсації та визнає, що відповіді від відповідача в 2014 році ТОВ «Галич Екофрукт» не отримувало. Однак, скаржнику не зрозуміло чому як підставу визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду неповажними суд називає зобов'язання позивача дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів ще починаючи з грудня 2014 року, посилаючись при цьому на те, що згідно Постанови КМ України за № 587 бюджетні кошти надаються суб'єктам господарювання для компенсації здійснених саме у поточному бюджетному році витрат, тобто у 2014 році. Позивач також вказує, що жоден із відповідачів не може надати підтвердження не лише про отримання ТОВ «Галич Екофрукт» відповідей за 2015-2017 роки, а принаймні про надсилання таких позивачу. У зв’язку з цим вважає, що судом першої інстанції невірно визначено час, коли відповідно до ст. 122 КАС України особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Суд першої інстанції оперує груднем 2014 року, коли в дійсності з підстав, викладених вище, це 27.09.2017. Викладені в оскаржуваній ухвалі висновки не відповідають обставинам справи - судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що протягом 2015-2017 років жодних відповідей від відповідачів ТОВ «Галич Екофрукт» не отримувало, жодних доказів щодо отримання позивачем таких відповідей відповідачами надано не було, а тому знати про те, що «по суті позивачу відмовлено в розгляді документів для надання згаданої компенсації» позивач не міг.

Подаючи відзив на апеляційну скаргу, ОСОБА_4 аграрної політики та продовольства України заперечує проти апеляційної скарги позивача як такої, що не ґрунтується на законних підставах та не підлягає задоволенню. Вважає, що ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, а тому має бути залишена без змін. Зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ТОВ «Галич Екофрукт» пропущено строк звернення до суду, так як позивач повинен був дізнатися та знав про порушення своїх прав ще наприкінці грудня 2014 року, оскільки компенсація, на яку він претендував, обраховувалася саме за витрати 2014 року і відповідно до положень Порядку № 587 мала бути компенсована наприкінці грудня 2014 року. Таким чином вважає оскаржувану ухвалу прийняту з дотриманням норм процесуального права, з повним та всебічним з’ясуванням обставини справи, у зв’язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, позиції сторін, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах її доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Залишаючи позовну заяву ТОВ «Галич Екофрукт» без розгляду, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем пропущено встановлений законом строк звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів щодо надання компенсації витрат у виноградарстві та садівництві за 2014 рік та належних доказів його пропущення з поважної причини суду не надано.

Колегія суддів апеляційної інстанції з таким висновком суду першої інстанції погоджується, враховуючи наступне.

Згідно з ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Реалізація порушеного чи оспорюваного права відбувається шляхом пред'явлення позову у формі позовної заяви до суду першої інстанції.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судом першої інстанції встановлено і такі обставини підтверджуються матеріалами справи, що 05 вересня 2014 року позивач звернувся до відповідача на підставі Порядку справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 2005 року № 587 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2012 року № 285) (далі - Порядок № 587) з документами для надання компенсації витрат у виноградарстві та садівництві.

05 листопада 2014 року позивач повторно звернувся до відповідача на підставі Порядку № 587 з документами для надання компенсації витрат у виноградарстві та садівництві.

Також матеріалами справи встановлено, що відповідачами у 2015 - 2017 роках надавались позивачу відповіді, яким по суті позивачу відмовлено в розгляді документів для надання згаданої компенсації, зокрема, згідно листа Управління агропромислового розвитку Жидачівської райдержадміністрації Львівської області від 14.11.2014 за № 376 позивача проінформовано про те, що його документи надіслано до ОСОБА_4 аграрної політики та продовольства України.

17 лютого 2017 року позивач звернувся до ОСОБА_4 аграрної політики та продовольства України з листом від 03.02.2017 № 03/02-18 щодо включення його в реєстр виплат компенсації та здійснити виплати.

ОСОБА_4 аграрної політики та продовольства України від 01.03.2017                                 № 37-13-15/5564 позивача було повідомлено, що кошти, передбачені у Державному бюджеті України на 2017 рік за бюджетною програмою 2801350 «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і  нагляд за ними», у повному обсязі будуть спрямовані на погашення кредиторської заборгованості.

З адміністративним позовом про захист прав та інтересів щодо надання компенсації витрат у виноградарстві та садівництві ТОВ «Галич Екофрукт» звернулося в суд 04 грудня 2017 року.

Положеннями частини третьої статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно частин 1 та 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Під строком звернення до адміністративного суду розуміється строк, протягом якого особа має право звернутися з адміністративним позовом і розраховувати на одержання судового захисту. Дотримання цього строку є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин, запобігає зловживанням, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності та неостаточності у відносинах.

Відповідачем - ОСОБА_4 аграрної політики та продовольства України заявлено клопотання про залишення вказаного адміністративного позову без розгляду у зв’язку із пропуском строків звернення до суду.

10.04.2018 року позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду по даній справі з підстав, що про порушення свого права позивач дізнався із відповіді від 27.09.2017 на звернення позивача.

Відповідно до статі 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Приписами частин 1 та 2 ст.77 КАС також встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Колегія суддів вважає, що позивач не довів будь-яким належними та допустимими доказами поважність причин пропуску строку звернення до суду, зокрема і факт того, що про порушення своїх прав та інтересів довідався лише 27 вересня 2017 року з відповіді відділу агропромислового розвитку Жидачівської районної державної адміністрації Львівської області.

Натомість відповідачами та матеріалами справи доведено, що позивач про порушення свої прав та інтересів знав ще наприкінці 2014 року, і така обставина підтверджується тим, як вірно наголошено судом першої інстанції, що механізм справляння збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства та використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою «Державна підтримка розвитку хмелярств, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними», здійснюється відповідно до Порядку № 587, згідно п. 5 якого бюджетні кошти надаються суб'єктам господарювання, які займаються виноградарством, садівництвом і хмелярством (далі - суб'єкти господарювання), незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності для компенсації здійснених у поточному бюджетному році витрат (без урахування сум податку на додану вартість), при тому судом встановлено, що спірне питання щодо надання компенсації стосується за 2014 рік, тобто починаючи з кінця грудня 2014 року позивач повинен був дізнатись та знав про порушення своїх права, свобод чи інтересів і мав реальну можливість своєчасно звернутись до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів.

Крім того, доводи позивача про те, що про порушення свого інтересу від довідався 27.09.2017 вірно спростовані судом першої інстанції і тим, що 05.09.2014 та 02.11.2014 позивач звертався до відповідача на підставі Порядку № 587 з документами для надання компенсації витрат і згідно відповідей відповідачів за 2015 - 2017 роки йому було відмовлено по суті порушених у заяві питань щодо розгляду документів для надання згаданої компенсації.

Колегія суддів зауважує, що поважними причинами можуть визнаватись лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Згідно ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «ОСОБА_1 проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Оскільки колегія суддів не вбачає причини пропущення строку звернення до суду поважними, а також те, що позивач при зверненні до суду не надав доказів які б обґрунтували поважність причин пропущення строку, то у суду першої інстанції були наявні правові підстави для залишення позовної заяви без розгляду на підставі ч.3 ст.123 КАС України.

Статтею 242 КАС України, зокрема визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Порядок розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції визначено статтею 312 КАС України, зокрема частина перша встановлює, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до ч.1 п.2 ст.315 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін визначені ч. 1 ст. 316 КАС України, за якою суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

У зв’язку з викладеним, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає.

Керуючись статтями 294, 308, 310, 312, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,   

                                                       ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Галич Екофрукт" залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 02 травня 2018 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 813/4465/17 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня  її проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частин – з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_5

судді ОСОБА_6

ОСОБА_7

    Повне судове рішення складено 26.06.2018.