справа № 179/806/14-ц
провадження № 2/179/6/18
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 червня 2018 року смт. Магдалинівка Магдалинівського району
Дніпропетровської області
Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Чорної О.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Бондар О.В.,
позивачки ОСОБА_1,
представника позивачки ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3,
представника відповідача ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт Магдалинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа Магдалинівська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про усунення від права на спадкування за законом,
ВСТАНОВИВ:
До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшов цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа Магдалинівська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про усунення від права на спадкування за законом.
Згідно уточненої заяви позивачка просила суд усунути від права на спадкування за законом ОСОБА_3 на ? частину домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, визнати за ОСОБА_1 право на спадкування за законом на 1/1 частину домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язати Магдалинівську державну нотаріальну контору провести всі необхідні реєстраційні дії для реєстрації прав власності на нерухоме майно на ім`я ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, які випливають із змісту даного рішення.
ОСОБА_1 мотивує позов наступним.
ІНФОРМАЦІЯ_5 року померла її мати, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка є також матірю відповідача. Після її смерті залишилася спадщина, яка складається з житлового будинку з господарськими спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, та земельна ділянка площею 6.880 га, яка розташована на території Шевченківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 від 09.04.2002 року, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за НОМЕР_3, який виданий ОСОБА_5 на підставі розпорядження голови Магдалинівської районної державної адміністрації № 191-р від 26 березня 2002 року.
10 серпня 2-11 року позивачка звернулася до Магдалинівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини від своєї матері, та вступила в неї.
У Шевченківській сільській раді заповіт від імені ОСОБА_5 не посвідчувався.
За домовленістю у родині відповідач отримав спадщину за законом у вигляді земельного паю, який належав його батьку, ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 року, а спадкове майно після смерті матері повинна була отримати позивачка.
Однак відповідач, не дотримавшись домовленості, звернувся до суду з позовом про визнання за ним права на спадщину за законом. Рішенням суду позов задоволено повністю та за ОСОБА_3 визнано право власності в порядку спадкування за законом на ? частину домоволодіння та земельної ділянки.
Позивачка все життя мешкала зі своєю матір`ю у будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_1, доглядала за нею до дня її смерті, взяла на себе всі клопоти, пов'язані з похованням матері. Позивачка ОСОБА_1 одноособово доглядала безпорадну матір перед її смертю, тоді як відповідач не допомагав їй жодним чином, ні фінансово, ні особистою участю.
Позивачка посилається на ч. 5 ст. 1224 ЦК України згідно якої за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
В судове засідання з'явилися позивачка ОСОБА_1, представник позивачки за довіреністю ОСОБА_2, відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4
22 червня 2018 року, в судовому засіданні позивачка та її представник відмовилися від частини позовних вимог, заявлених у первісному позові від 18 квітня 2014 року, та підтримали свій позов в частині усунення від права на спадкування за законом ОСОБА_3 на ? частину домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, визнання за ОСОБА_1 право на спадкування за законом на 1/1 частину домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та просили зобов'язати Магдалинівську державну нотаріальну контору провести всі необхідні реєстраційні дії для реєстрації прав власності на нерухоме майно на ім`я ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, які випливають із змісту даного рішення, просили позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні зменшені позовні вимоги визнав у повному обсязі, про що заявив в судовому засіданні, а також подав відповідну письмову заяву від 25.06.2018 року та просив позов задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав позицію відповідача і також просив задовольнити позов згідно зменшених позовних вимог позивачки повністю.
Від виклику та допиту заявлених свідків сторони відмовилися, додаткових письмових доказів не надавали.
Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, надав суду письмову заяву про розгляду справи без його участі.
Суд, заслухавши пояснення сторін, представників, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановив суд, ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_4 виданим Виконкомом Шевченківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, актовий запис № 4 (копія, т.1, а .с. 7).
ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є рідними дітьми померлої, що підтверджується копія наданих свідоцтв про народження (копії свідоцтва про народження, серія НОМЕР_5 від 23 червня 1951 року та копія свідоцтва про народження, серія НОМЕР_6 від 11 грудня 1961 року, том 1, а. с. 82, 85, копією свідоцтва про шлюб ОСОБА_1, том 1, а. с. 86), отже, доводяться один одному рідним братом та сестрою та є єдиними спадкоємцями першої черги спадкування за законом, оскільки, як встановлено судом, їх батько, чоловік померлої, помер раніше їх матері, інших дітей їх батьки не мали.
Згідно технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 власником даного будинку є ОСОБА_5 (копія, т.1, а. с. 8-10).
Державний акт серія НОМЕР_2 на право приватної власності на землю виданий ОСОБА_5 (пай № НОМЕР_7), на підставі розпорядження голови Магдалинівської районної державної адміністрації № 191-р від 26 березня 2002 року, у тому, що їй передається у приватну власність земельна ділянка площею 6.880 га в межах згідно з планом, розташована на території Шевченківської сільської ради, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; акт зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за НОМЕР_3 09 квітня 2002 року (копія, т.1, а. с. 11).
Відповідно до довідки № 111 від 17.03.2014 року, виданої виконкомом Шевченківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, заповіт від імені ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 року, в Шевченківській сільській раді не посвідчувався (т.1, а. с. 12).
Померла ОСОБА_5 згідно довідки № 110 від 17.03.2014 року, виданої виконкомом Шевченківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, була зареєстрована та постійно проживала в АДРЕСА_2 (т.1, а. с. 13).
Згідно довідки № 113 від 17.03.2014 року, виданої виконкомом Шевченківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, ОСОБА_1 дійсно у 2011 році була зареєстрована, проживала разом та вела сумісне господарство з матір`ю ОСОБА_5, і доглядала її до дня смерті (т.1, а. с. 14).
Судом встановлено, що ОСОБА_5, останні роки свого життя страждала на тяжке захворювання (а. с. 138), останні півроку, внаслідок перенесеного інсульту була прикута до ліжка.
Згідно довідки виконкому Шевченківської сільської ради ОСОБА_1 у 2011 році проводила похорони ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 року в с. Шевченківка Магдалинівського району Дніпропетровської області, за свій рахунок. (копія, т.1, а. с. 15).
Заявою до Магдалинівської державної нотаріальної контори ОСОБА_3 та ОСОБА_1 прийняли всю спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_5 (а. с. 76, 76 - зворот).
Згідно письмових пояснень ОСОБА_7, позивачка все своє життя проживала з матір`ю ОСОБА_5 і доглядала її, коли вона хворіла і до самої смерті. Син приїжджав до матері дуже рідко, нічим не допомагав. Проживав у м. Дніпро після одруження. (том 1, а. с. 17).
ОСОБА_8 надала письмові пояснення. що доставляла пенсію ОСОБА_5 у присутності ОСОБА_1, тому що ОСОБА_9 фізично не могла отримувати пенсію. (том 1, а. с. 18).
ОСОБА_10 надала письмові пояснення, що ОСОБА_1 надавала допомогу ОСОБА_5 (своїй матері), піклувалася про неї аж до моменту смерті. Поховання матері ОСОБА_1 організувала разом зі своїм чоловіком та дітьми. Син померлої ОСОБА_3 до похованні матері зовсім її не відвідував і ніякої допомоги не надавав. На поховання відповідач грошових коштів не надавав. На поминальні дні затрати на обіди і організацію оплачувала ОСОБА_1 (том 1, а. с. 19).
Згідно письмової заяви ОСОБА_11, позивач ОСОБА_1 надавала допомогу матері ОСОБА_5 і піклувалася про неї до моменту смерті (том 1, а. с. 20).
ОСОБА_12 у своїх письмових свідченнях пояснила, що ОСОБА_1 проживала все життя зі своєю матір`ю ОСОБА_5 і доглядала її, коли вона захворіла і до самої смерті. Відповідач ОСОБА_3 батьків ні доглядав, ні ховав (том 1, а. с. 21).
ОСОБА_13 надала письмові пояснення, що ОСОБА_1 проживала все життя зі своєю матір`ю ОСОБА_5 і доглядала її, коли вона захворіла і до самої смерті. Син не доглядав, ні ховав матір (том 1, а. с. 22).
ОСОБА_14 надала письмові пояснення, що ОСОБА_1 надавала матеріальну допомогу матері ОСОБА_5 і піклувалася про неї до моменту смерті (том 1, а. с. 23).
ОСОБА_15 дав письмові пояснення, що ОСОБА_1 доглядала свою матір ОСОБА_5 сама, піклувалася про неї аж до моменту смерті. Похорони своєї матері ОСОБА_1 організувала разом з чоловіком та дітьми. Син померлої матір не відвідував, ніякої допомоги не надавав. Поминальні дні: 9 днів, 40 днів, півроку, рік ОСОБА_1 справляла сама. Син був присутній лише на сорок днів, допомоги не було (том 1, а. с. 24).
Всі ці вказані фактичні обставини справи, які встановив суд, сторонами в судовому засіданні не спорювалися.
Таким чином, суд встановив, що з померлою матір'ю постійно проживала її дочка, позивачка ОСОБА_1, яка опікувалася нею до самої її смерті, надавала їй допомогу, утримувала матеріально та особисто її доглядала, коли вона перебувала у безпорадному стані після перенесеного інсульту.
Судом також встановлено, що інша дитина померлої, відповідач ОСОБА_3 здоров'ям матері не опікувався, не турбувався щодо її хвороби, не надав жодної матеріальної допомоги для її лікування та утримання, особисто також не допомагав їй у жодний спосіб. Навіщати матір не приїздив, навіть не приїхав на поховання мами та поминальні дні, отже відповідач ухилявся від надання допомоги спадкодавцю.
Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до вимог ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до вимог ст. 1224 ч. ч. 3, 5 та 6 ЦК України не мають права на спадкування за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом. За рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. Положення цієї статті поширюються на всіх спадкоємців, у тому числі й на тих, хто має право на обов'язкову частку у спадщині, а також на осіб, на користь яких зроблено заповідальний відказ.
Відповідно до вимог ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст. 1259 цього Кодексу.
Згідно ст. 1261ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа Магдалинівська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про
усунення від права на спадкування за законом підлягає задоволенню.
На підставі ст.ст. 1220, 1223, 1224, 1261, 1268, 1269, 1270, 1297 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 83, 263-265, 268 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа Магдалинівська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про усунення від права на спадкування за законом задовольнити.
Усунути від права на спадкування за законом ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, на ? частину домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, право на спадкування за законом на 1/1 частину домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
Зобов'язати Магдалинівську державну нотаріальну контору провести всі необхідні реєстраційні дії для реєстрації прав власності на нерухоме майно на ім`я ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, які випливають із змісту даного рішення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 27 червня 2018 року.
Суддя Чорна О.В.