Справа № 758/16259/17

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2018 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Супрун Г.Б. ,

за участю секретаря судового засідання - Федоренко О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за правилами спрощеного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості договором на підставі розписки. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що між позивачем і відповідачем укладено договори позики від 16.10.2015 та 20.10.2015, на підставі яких останній отримав у у борг грошові кошти у розмірі: 1700,00 гривень терміном до 16.11.2015 року та 1150,00 гривень терміном до 20.11.2015 року відповідно. Оскільки відповідачем взяті на себе зобов'язання не виконано, позивач звернувся до суд і просив стягнути заборгованість у розмірі 4 989,69 гривень, а саме: 2850,00 грн. - основний борг; 59,93 грн. - 3 % річних від простроченої суми згідно розрахунку, станом на 01.08.2016 року; 1425,00 грн. - штраф у розмірі 50% за прострочення повернення в порядку п. 6 Договору; 34,20 грн. - інфляційні нарахування згідно розрахунку, станом на 01.08.2016 року; 620,56 грн. - пеня за несвоєчасне виконання боржником прийнятих на себе зобов'язань.

Справа розглядається судом в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 отримав у ОСОБА_1 у борг (безпроцентну строкову позику) грошові кошти у розмірі: 1700,00 гривень за Договором позики від 16.10.2015 терміном до 16.11.2015 року та 1150,00 гривень за Договором позики від 20.10.2015 року терміном до 20.11.2015 року. Загальну сума коштів, отримана відповідачем становить 2 850,00 гривень.

Факт отримання коштів підтверджується розписками, які складені відповідачем власноруч від 16.10.2015 та 20.10.2015 року.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч. 1 ст. 1046 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст. 1046 ЦК України, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За ч. 2 ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Положеннями ч. 1 ст. 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ч. 1 ст. 610 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку наданого позивачем сума заборгованості складає: 2 850,00 грн., 59,93 грн. 3 (три) проценти річних від простроченої суми станом на 01.08.2016 року; 1425,00 грн. штраф у розмірі 50% за прострочення повернення в порядку п. 6 Договору; 34,20 грн. інфляційні нарахування станом на 01.08.2016 року; 620,56 грн. - пеня за несвоєчасне виконання боржником прийнятих на себе зобов'язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ст. 81 ЦПК України).

Отже, в силу вимог ст.ст. 2, 4, 12, 76-81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Надаючи оцінку наданим по справі доказам, враховуючи те, що в судовому засіданні знайшов підтвердження той факт, що відповідач зобов'язання за договорами позики від 16.10.2015 та 20.10.2015 року не виконав, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а з відповідача підлягає стягненню заявлена позивачем сума.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню сума судового збору понесена позивачем у розмірі 640,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 625, 1046, 1047, 1048, 1049, 1050 ЦК України, ст.ст.156, 162 ЖК України, 4, 5, 12, 13, 76-82, 58-261, 263-265, 352, 354, 355, 430 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1,) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2) грошові кошти у розмірі 2850,00 грн. основного боргу, 59,93 грн. - 3 % річних від простроченої суми, 1425,00 грн. штрафу у розмірі 50% за прострочення повернення в порядку п. 6 Договору, 34,20 грн. інфляційні нарахування, 620,56 грн. пені, а всього 4 989,69 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1,) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3,ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2) 640,00 грн. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення (або вручення) повного судового рішення.

Суддя Г. Б. Супрун