КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про закриття апеляційного провадження

"26" червня 2018 р. Справа№ 911/4066/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Гончарова С.А.

Яковлєва  М.Л.

при секретарі судового засідання Даниленко Т.О.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Обухівське"

на рішення Господарського суду Київської області

від 13.12.2017 (повний текст рішення складено 18.12.2017)

у справі № 911/4066/16 (суддя Шевчук Н.Г.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Обухівське"

до Головного управління Держгеокадастру у Київській області

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1) ОСОБА_2

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Роза-Л"

про визнання недійсним наказу та скасування запису в Поземельній книзі,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 13.12.2017 у справі №911/4066/16 у позові відмовлено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 13.12.2017 скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2018 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді: Куксова В.В., суддів Гончарова С.А., Яковлєва М.Л.,

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2018 відкрито апеляційне провадження у справі №911/4066/16, розгляд справи №911/4066/16 призначено на 21.03.2018.

29.01.2018 через відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про залучення науково-правового висновку.

20.03.2018 через відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №911/4066/16.

20.03.2018 через відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про залучення експертного висновку.

21.03.2018 через відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи докази направлення сторонам по справі висновку судового експерта та клопотань на 3 аркушах.

21.03.2018 судове засідання не відбулося у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Гончарова С.А., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем).

У відповідності до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 22.03.2018 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Куксов В.В., судді: Тищенко О.В., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2018 прийнято справу №911/4066/16 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Обухівське" на рішення Господарського суду Київської області від 13.12.2017 до свого провадження у визначеному складі суддів, розгляд справи призначено на 12.04.2018.

У зв'язку із перебуванням головуючого судді Куксова В.В. 12.04.2018 у відпустці розгляд справи не відбувся.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2018 призначено розгляд справи №911/4066/16 на 22.05.2018.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2018 заяву судді Київського апеляційного господарського суду Тищенко О.В. про самовідвід у розгляді справи №911/4066/16 - задоволено. Передано справу №911/4066/16 для заміни відведеного судді у порядку, встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 24.05.2018 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Куксов В.В., судді: Гончаров С.Р., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2018 прийнято справу №911/4066/16 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Обухівське" на рішення Господарського суду Київської області від 13.12.2017 до свого провадження у визначеному складі суддів, розгляд справи призначено на 26.06.2018.

В судове засідання 26.06.2018 представники сторін, третіх осіб не з'явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. ч. 12, 13 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

При цьому, положеннями вказаної статті передбачено право, а не обов'язок суду відкласти апеляційний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, з метою дотримання розумних процесуальних строків розгляду апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду, судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності представників сторін, третіх осіб за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Публічне акціонерне товариство "Обухівське" (далі - ПАТ "Обухівське") звернулось у господарський суд з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області (далі - ГУ Держгеокадастру), в якому просить визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області про надання земельної ділянки у власність №10-3627/15-16-сг від 12.03.2016 та скасувати в Поземельній книзі запис про надання земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1 у приватну власність.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що ГУ Держгеокадастру в порушення приписів статті 116 Земельного кодексу України земельні ділянки не припинивши право ПАТ "Обухівське" на постійне користування земельною ділянкою та при наявності судової заборони на вчинення будь-яких дій та прийняття будь-яких рішень щодо земель ПАТ "Обухівське" видало спірний наказ про передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки, чим порушив право ПАТ "Обухівське" володіти та користуватись частиною землі, що належить йому на праві постійного користування як правонаступнику радгоспу-комбінату ПАТ "Обухівський" відповідно до Акту на право постійного користування серії НОМЕР_2 від 13.02.1996. ПАТ "Обухівське" вважає, що саме Головне управління Держгеокадастру у Київській області порушило його права як землекористувача, а тому саме Головне управління Держгеокадастру у Київській області є належним відповідачем за цим позовом.

Відповідач проти позову заперечує, вважає, що оспорюваний наказ виданий у відповідності до приписів Земельного кодексу України, що земельна ділянка передана у власність фізичній особі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель пайового фонду ПАТ "Обухівське" відповідно до проекту приватизації земель ПАТ "Обухівське" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Обухівської міської, Нещерівської та Першотравенської сільських рад, затвердженого розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації Київської області №365 від 08.12.2015; що діючим законодавством не передбачено вилучення земельних ділянок для такої передачі з користування товариства. Головне управління Держгеокадастру у Київській області зазначає про те, що в Управлінні Держгеокадастру в Обухівському районі Київської області, як місцевому фонді документації із землеустрою, відсутня будь-яка землевпорядна документація щодо передачі земель радгоспу-комбінату "Обухівський" саме Відкритому акціонерному товариству "Обухівське" чи Публічному акціонерному товариству "Обухівське" у користування; що земельні ділянки не сформовані, не мають державної реєстрації у Державному земельному кадастрі відповідно до статті 791 Земельного кодексу України, зокрема, відсутні координати поворотних точок меж земельних ділянок; земельним ділянкам не присвоєно кадастрові номери; відомості щодо перебування в користуванні Публічного акціонерного товариства "Обухівське" земельних ділянок на території Обухівської міської ради в Державному земельному кадастрі відсутні, а інвентаризація земель, які неодноразово вилучались із користування товариства жодного разу не проводилась.

Відповідно до частини першої статті 1 ГПК України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів (абзац другий частини першої статті 2 ГПК України у згаданій редакції).

Підвідомчість господарських справ установлено статтею 12 ГПК України (у вказаній редакції), за змістом пункту 6 частини першої якої господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, у яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким ГПК України викладено в новій редакції.

Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка чинна з 15.12.2017) визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Крім того, Господарський процесуальний кодекс України в редакції, чинній на час розгляду справи судом апеляційної інстанції також установлює, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; й інші справи у спорах між суб'єктами господарювання (пункти 6, 10, 15 частини першої статті 20 цього Кодексу).

Натомість відповідно до частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом), положення якої кореспондуються із частиною першою статті 19 цього Кодексу в редакції,чинній на час розгляду справи судом апеляційної інстанції, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Разом з тим згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Аналогічну норму закріплено в частині першій статті 19 цього Кодексу в редакції, чинній на час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Таким чином, до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників є суб'єктом владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, у цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

При цьому визначальними ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб'єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням наявного приватного права певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб'єкта владних повноважень.

Отже, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, обставин у справі.

Згідно із частинами першою та четвертою статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. У випадках, установлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Цивільні права та інтереси суд може захистити в спосіб визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (пункт 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України).

Водночас правовідносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються, зокрема, приписами Земельного кодексу України, а також прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.

Згідно із частинами другою та третьою статті 78 Земельного кодексу України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності. Згідно із частиною першою статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Порядок набуття права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності громадянами та юридичними особами передбачено вказаною статтею та статтями 118, 122 Земельного кодексу України. При цьому порядок паювання земель та виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) установлено відповідно Указом Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" і Законом України від 05 червня 2003 року № 899-IV "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".

Таким чином, рішення суб'єкта владних повноважень у сфері земельних відносин може оспорюватися з точки зору його законності, а вимога про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимогу про визнання рішення незаконним можна розглядати як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 Цивільного кодексу України та пред'являти до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред'явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного права особи (зокрема, права власності на землю), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб'єкта владних повноважень.

Враховуючи, що позивач звернувся до Господарського суду Київської області з позовом про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області про надання земельної ділянки у власність №10-3627/15-16-сг від 12.03.2016 та скасувати в Поземельній книзі запис про надання земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1 у приватну власність, такий спір є приватноправовим і за суб'єктним складом сторін підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, оскільки його вирішення впливає на права та обов'язки цієї фізичної особи.

При цьому, суд апеляційної інстанції також враховує, що хоча власник спірної земельної ділянки (фізична особа) не був зазначений позивачем під час подання позову як відповідач, оскільки спірна земельна ділянка не була виділена в натурі на місцевості й знаходиться у володінні та користуванні ПАТ "Обухівське", проте, вказана обставина не може бути підставою для розгляду спору господарськими судами, адже предмет спору безпосередньо стосується прав і обов'язків такої фізичної особи.

Отже, зважаючи на характер правовідносин у цій справі, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції помилково розглянув справу в порядку господарського судочинства.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2018 у справі № 911/4144/16 (провадження № 12-71гс18).

Частиною 1 статті 278 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.

За змістом пункту 1 частини першої статті 175 і пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, а відкрите провадження у справі підлягає закриттю, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Частиною 2 статті 278 Господарського процесуального кодексу України визначено, що порушення правил юрисдикції господарських судів, визначених статтями 20 - 23 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

Таким чином, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи та в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції та закриття провадження в цій справі.

Суд апеляційної інстанції роз'яснює сторонам, що спір між сторонами про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області про надання земельної ділянки у власність №10-3627/15-16-сг від 12.03.2016 та скасувати в Поземельній книзі запис про надання земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1 у приватну власність ОСОБА_2 підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства, оскільки його вирішення впливає на права та обов'язки цієї фізичної особи.

Клопотання скаржника про зупинення провадження у справі №911/4066/16 судом апеляційної інстанції відхилено, оскільки обумовлені процесуальним законом підстави для його задоволення - відсутні.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції здійснює розподіл судових витрат наступним чином: на користь ПАТ "Обухівське" з Державного бюджету України підлягає поверненню судовий збір за подачу позову в сумі 2756,00 грн. та за подачу апеляційної скарги в сумі 4134,00 грн. на підставі п. 5 ч. 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 240, 275, 278, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Обухівське" на рішення Господарського суду Київської області від 13.12.2017 у справі №911/4066/16 - задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Київської області від 13.12.2017 у справі №911/4066/16 - скасувати.

Закрити провадження у справі №911/4066/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Обухівське" до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю "Роза-Л" про визнання недійсним наказу та скасування запису в Поземельній книзі.

Повернути ПАТ "Обухівське" з Державного бюджету України судовий збір за подачу позову в сумі 2 756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. 00 коп. та за подачу апеляційної скарги в сумі 4 134 (шість тисяч двісті одну) грн. 00 коп. на підставі п. 5 ч. 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір".

Матеріали справи №911/4066/16 повернути до господарського суду першої інстанції.

Ухвала суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Головуючий суддя В.В. Куксов

Судді С.А. Гончаров

М.Л. Яковлєв