Справам 1-73/2007 р.

ВИРОК

Іменем України

23 лютого 2007 року                                                                                                м. Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

в складі: головуючого - судді              Подалюки О.Ф.

при секретарі                        Савоста М.О.

з участю прокурора                Курганської Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1. уродженку м. Чернігова, українку, громадянку України, освіта середня, не працюючу, не заміжню, мешкаючи: АДРЕСА_1, раніше судима: 07.07.2006 року вироком Деснянського районного суду м. Чернігова за ст. 186 ч. З, 75 КК України до 4 років позбавлення волі, з іспитовим строком 3 роки,

обвинувачується в скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України. -

ВСТАНОВИВ:

08.12.2006 року близько 13 години, ОСОБА_1, знаходячись у АДРЕСА_2 таємно викрала мобільний телефон "Самсунг X 640", вартістю 745 грн. із сім-картою мобільного оператора "Джинс", вартістю 40 грн. із залишком на рахунку 11 грн. 11 коп.. шнуром для мобільного телефону, вартістю 10 грн.. а всього майна на сумі 806 грн. 11 грн., що належить ОСОБА_2.

Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому їй злочині, передбаченому ст. 185 ч. 2 КК України, визнала повністю і показала, що вона підтверджує покази, дані нею на досудовому слідстві, погодилася на скорочений порядок судового слідства, тобто без дослідження будь - яких доказів, крім її особистого допиту, допиту потерпілої по справі та вивчення матеріалів, які характеризують особу підсудної, пояснила, що рішення її добровільне і наслідки, передбачені ст. 299 КПК України їй зрозумілі.

З приводу скоєного злочину ОСОБА_1 показала, що на початку грудня 2006 року ОСОБА_3 попрохала її зробити ремонт у квартирі АДРЕСА_3, для чого передала їй ключі від даної квартири, а сама не цей час мешкала у своїх батьків по АДРЕСА_2 08.12.2006 року о 13 год. вони домовилися зустрітися, тому вона прийшла до ОСОБА_2 додому, тобто до її батьків. ОСОБА_2 в цей час спала, вона її розбудила та сказала, що прийшла поговорити з приводу оплати виконаних нею робіт, на що остання відповіла, що на даний час не має коштів, розрахується пізніше. Виходячи з квартири вона, побачила мобільний телефон, викрала його та здала до ломбарду, а гроші витратила на власні потреби. Наступного дня вона пішла знову робити ремонт, куди прийшов батько ОСОБА_2 та сказав їй щоб повернула телефон. Вона сказала, що телефон здала в ломбард, тоді вони звернулися в міліцію. 11.12.2006 року вона викупила телефон з ломбарду та повернула потерпілій. В скоєному щиро кається, просить суд суворо її не карати.

Потерпіла ОСОБА_2 суду показала, що 8.12.2006 року вона пішла на роботу і забула дома свій телефон "Самсунг", дома залишалась дочка. Повернувшись додому з роботи вона не знайшла телефону на, тому місці, де його залишила, вирішивши, що його взяла донька. Коли ввечері. її донька повернулася додому, то повідомила, що телефону вона не брала і що в той день. до неї заходила її знайома ОСОБА_1, яку вони запідозрили у викраденні телефону .А пізніше, Опісля розмови чоловіка з ОСОБА_1 та звернення до органів міліції. їх підозри підтвердилися, ОСОБА_1 зізналася, о викрала телефон, який здала в ломбард, а 11.12.2006 року викупила

2

його звідти та повернула їй. Тому вона претензій до неї не має. цивільного позову не заявляє. Просить суд суворо не карати ОСОБА_1.

Вина ОСОБА_1 у скоєнні злочину підтверджується також матеріалами, зібраними в кримінальній справі, які не були об'єктом дослідження і учасники процесу не вважають за доцільне їх досліджувати, оскільки доведеність вини підсудної та кваліфікація її дій учасниками процесу не оспорюються.

Оцінюючи зібрані докази, суд приходить до висновку, що умисні дії ОСОБА_1, які виразилися у таємному викрадені майна ОСОБА_2. вчинені повторно, органами досудового слідства правильно кваліфіковані за ст. 185 ч. 2 КК України.

Цивільний позов по справі не заявлено. Судові витрати також відсутні.

Речовий доказ - мобільний телефон "Самсунг Х640", який передано на зберігання потерпілій ОСОБА_2. необхідно залишити у власності останньої.

Вирішуючи питання про вид та розмір покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, особу підсудної ОСОБА_1, яка раніше судима, злочин скоїла в період іспитового строку, характеризується задовільно, в скоєному кається, шкода, завдана потерпілій, добровільно відшкодована, претензій до підсудної потерпіла не має, на суворості покарання не наполягає.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудної ОСОБА_1 суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування завданої шкоди, а обставин, що обтяжують її покарання судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що підсудній ОСОБА_1 необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі.

Керуючись ст. 323: 324 КПК України, суд. -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у скоєнні злочину передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України та призначити їй покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 ч. 1 КК України, частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 07.07.2006 року та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 4 (чотирьох) років 3 місяців позбавлення волі.

Міру  запобіжного   заходу  ОСОБА_1  до   набрання   вироку  законної  сили залишити без зміни - підписку про невиїзд з постійного місця мешкання.

Речовий доказ по справі: мобільний телефон "'Самсунг X 460". який знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_2 - залишити у власності останньої.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Чернігівської області протягом 15 днів з дня його проголошення.

Суддя:                                                                                                        О.Ф.Подалюка

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО