Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-648 Головуючий у 1 інстанції: Мельник М. Л.
Категорія: ст. 121 ч.1 КК України Доповідач: Слісарчук Я.А.
УХВАЛА
Іменем України
„ 28 " жовтня 2008 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді Фоміна Ю .В.
суддів: Слісарчука Я.А., Ткаченка В.Л.
секретаря Ходаківської В.Л.
за участю: прокурора Воронухи Д.С.
потерпілого ОСОБА_1
представника потерпілого ОСОБА_2
захисника ОСОБА_3
засудженого ОСОБА_4
його законного представника ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_4 і його законного представника ОСОБА_5 на вирок Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 1 серпня 2008 року, яким
ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харькова, раніше не судимого,
засуджено за ст. 121 ч.1 КК України на 5 років позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженому до набрання вироком законної сили залишено попередній - підписку про невиїзд.
Строк відбуття покарання йому визначено рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Постановлено стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 10000 грн. моральної шкоди і 11678, 23 грн. матеріальної шкоди.
Як визнав суд, 28 липня 2006 року близько 2 год. ОСОБА_4, знаходячись в с. м. т. Нова Борова Володарсько-Волинського району на стадіоні, що неподалік ЗОШ №2, на ґрунті особистих раптово виниклих неприязних стосунків, застосовуючи саморобний ніж який носив в кишені одягу, умисно наніс ним ОСОБА_1 шість ударів в спину та груди, заподіявши потерпілому тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани справа по середньо-ключичній лінії, раневий канал якої проникає в плевральну порожнину з ушкодженням 9 ребра та розвитком правобічного гемотораксі (наявність вільної крові в плевральній порожнині), колого-різаної рани в епігастральній ділянці, раневий канал якої проникає в черевну порожнину з ушкодженням поперечно-ободової кишки, які відносяться де категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння, а також тілесне ушкодження у вигляді двох колото-різаних ран в ділянці спини, які відносяться до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.
На вирок суду подані апеляції.
Засуджений ОСОБА_4 та його законний представник ОСОБА_5 вирок просять скасувати, а справу направити на додаткове розслідування або новий судовий розгляд.Вказують на те, що досудове та судове слідство проведено неповно і однобічно.Стверджують, що ОСОБА_4 не вчиняв злочину за який засуджений.
Крім цього, ОСОБА_53азначає про те, що досудове слідство та суд допустили істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону.
Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_4, його законного представника ОСОБА_5, захисника ОСОБА_3 про задоволення апеляцій засудженого і його законного представника, прокурора, потерпілого ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, які вважали вирок суду законним і обгрунтованим, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів дійшла висновку, що апеляції задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Висновок суду про винність ОСОБА_4 у вчинені злочину за обставин наведених у вироку ґрунтується на зібраних у справі та перевірених в судовому засіданні доказах, оцінених в сукупності і є обгрунтованим.
Посилання засудженого і його законного представника про непричетність ОСОБА_4 до злочину за який він засуджений, колегія суддів не приймає до уваги.
Будучи опитаним під час досудового слідства дільничим інспектором, ОСОБА_4 визнавав, що 28 липня 2006 року вночі на стадіоні біля школи, під час бійки вдарив ножем потерпілого (а.с. 5 т.1).
Під час огляду місця події, стадіону, що біля ЗОШ №2, за участю засудженого, ОСОБА_4 вказав місце, де він наніс ножові поранення ОСОБА_1 ( а.с. 7-10 т.1).
При огляді місця події, помешкання ОСОБА_4, був виявлений і вилучений перочинний ніж.
У висновку судово-медичної експертизи зазначені характер та локалізація тілесних ушкоджень, виявлених на тілі потерпілого, а згідно висновку комісійної медико-криміналістичної експертизи, тілесні ушкодження виявлені на ОСОБА_1 могли бути заподіяні перочинним ножем, вилученим з
квартири засудженого.
Показання потерпілого ОСОБА_1 свідчать про те, що 28 липня 2006 року вночі на стадіоні біля загальноосвітньої школи його побили двоє хлопців.Після закінчення бійки він виявив на своєму тілі ножові поранення.
При відтворенні обстановки та обставин події потерпілий показав місце на стадіоні та розповів за яких обставин відбулася там бійка.Вказане місце, співпадає з місцем на яке вказував засуджений під час огляду місця події, де він заподіяв ОСОБА_1 ножові поранення.
Свідки ОСОБА_7 і ОСОБА_8 дали показання про те, що вночі 28 липня 2006 року до їх помешкання прийшов потерпілий і повідомив, що його підрізали двоє молодих хлопців.
Винність ОСОБА_4 у вчинені вищевказаного злочину стверджується і іншими зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами, які наведені у вироку.
Суд дав належну оцінку зібраним у справі доказам і прийшов до правильного висновку, що саме ОСОБА_4 на підставі особистих неприязних відносин під час бійки наніс ножові поранення ОСОБА_1При цьому суд обгрунтовано не взяв до уваги показання засудженого, в яких він не визнавав своєї вини, визнавши їх неправдивими і такими, що дані з метою уникнути від кримінальної відповідальності.
Дії ОСОБА_4 за ст. 121 ч.1 КК України кваліфіковано правильно, а призначене йому покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України,
Під час судового розгляду, перевірялась версія засудженого і його захисника про заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень біля музикальної школи, однак вказана версія свого підтвердження не знайшла.При цьому судом було обгрунтовано відмовлено в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про дачу органам досудового слідства судового доручення про встановлення очевидців побиття потерпілого біля музичної школи.
Також, не знайшли свого підтвердження доводи ОСОБА_4 про застосування щодо нього незаконних матодів слідства зі сторони працівників міліції, внаслідок чого він себе обмовив.Будучи допитаним в суді як свідок дільничий інспектор Грибовський Р.В. пояснив, що ОСОБА_4 пояснення давав добровільно, психічного чи фізичного тиску він до нього не застосовував.
Доводи законного представника неповнолітнього засудженого про істотне порушення досудовим слідством кримінально-процесуального закону, позбавлені підстав.
Матеріали кримінальної справи свідчать, що органом досудового слідства з дозволу господарки квартири ОСОБА_10 та з дотриманням вимог ст. ст. 190, 191 КПК України проведений огляд місця події, помешкання засудженого.Така слідча дія як обшук, досудовим слідством по даній справі не проводилась.
Твердження ОСОБА_4 про залишення без задоволення судом його клопотання про фіксування судового процесу технічними засобами, є безпідставними, оскільки протокол судового засідання свідчить, що вказане
клопотаня ОСОБА_5 не заявляв.
Посилання законного представника неповнолітнього засудженого на показання потерпілого ОСОБА_1 в судовому засіданні, як на доказ невинності його сина у вчинені злочину, про те, що ножові поранення йому нанесла особа, яка була одягнена у футболку з хлопчатобумажної тканини темного кольору, джинси і обута у кросівки, колегія суддів не приймає до уваги.Під час розслідування кримінальної справи і розгляду її в суді не було достовірно встановлено в якій одежі був одітий засуджений.Крім цього, з матеріалів кримінальної справи видно, що у бійці приймали участь три особи, ОСОБА_4, ОСОБА_1 і ОСОБА_11 , а останній як свідчать матеріали справи був одягнутий у світлу футболку.
Доводи ОСОБА_4 про неповноту судового слідства, колегія суддів залишає поза увагою, оскільки протокол судового засідання свідчить, що судове слідство у справі проведено повно і обєктивно.
Перевіркою матеріалів кримінальної справи не встановлено, що досудове слідство чи суд допустили істотні порушення кримінально-процесуального закону, що тягнуть зміну чи скасування вироку суду.
Колегія суддів приходить до висновку, що вирок суду у справі, є законним і обгрунтованим, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляціях засудженого і його законного представника, не знаходить.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляції засудженого ОСОБА_4 і його законного представника ОСОБА_53алишити без задоволення, а вирок Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 1 серпня 2008 року щодо ОСОБА_4 - без зміни.