УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц/1286 Головуючий у суді 1-ї інстанції Колупаєв В.В.
Категорія 30 Суддя-доповідач Матюшенко І.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді Матюшенка І.В.
суддів: Жизневської А.В., Старовойта Г.С.
при секретарі
судового засідання Кульчицькій І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі апеляційну скаргу
ОСОБА_4 на рішення Корольовського районного суду
м. Житомира від 7 квітня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної
шкоди,
встановила:
У квітні 2007 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування останнім 5675 грн. 49 коп. майнової шкоди, 300 грн. за проведення автотоварознавчого дослідження, 200 грн. за проведення автотехнічного дослідження, 3000 грн. моральної шкоди, 6000 грн. втраченого заробітку, 213 грн. сплаченого судового збору, 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 8 грн. по сплаті послуг банку та 100 грн. за надання юридичної допомоги. На обґрунтування позову зазначав, що 30 грудня 2006 року біля 11 години на вулиці Слобідській в м. Житомирі з вини відповідача сталася дорожньо-транспортна пригода в результаті якої зазнав механічних пошкоджень належний йому автомобіль, він, позивач, зазнав нервового стресу, погіршилося його здоров'я, що вплинуло на реалізацію його намірів та ділових стосунків.
Рішенням Корольовського районного суду від 7 квітня 2008 року позовні вимоги задоволені частково: стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 5675 грн. 49 коп. на відшкодування майнової шкоди, 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди , 500 грн. витрат за проведення експертних досліджень, 200 грн. витрат за надання юридичної допомоги, 8 грн. витрат за послуги банку, 65 грн. 83 коп. сплаченого судового збору (державного мита) та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
У поданій апеляційній скарзі, ОСОБА_4, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. Апелянт зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про
наявність його вини у виникненні ДТП.
Апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Встановлено, що 30 грудня 2006 року біля 11 години на вул. Слобідській в м. Житомирі сталася ДТП за участі сторін у результаті якої автомобілі ВАЗ -21043, належний ОСОБА_5, та „Опель", належний ОСОБА_4, зазнали механічних ушкоджень.
Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність в діях відповідача вини. Проте, такий висновок суду є помилковим.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: - шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; - за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; - за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Згідно положень ст. ст. 1166 та 1167 Щ України відповідальність за завдану майнову чи моральну шкоду наступає за наявності протиправних дій чи бездіяльності особи, наявності самої шкоди, вини заподіювача шкоди та причинного зв'язку між винними протиправними діями (бездіяльністю) особи негативними наслідками (шкодою).
За висновком судової автотехнічної експертизи № 153 від 15 вересня 2008 року (а.с. 178-185) можливі два варіанти, а саме:
• - згідно заданого моменту виникнення небезпеки для руху водію автомобіля ВАЗ-21043 ОСОБА_5 з технічної точки зору причиною створення аварійної обстановки й виникнення наведеної дорожньо-транспортної пригоди в заданих умовах руху є невідповідність дій водія автомобіля „Опель" ОСОБА_4 технічним вимогам п. 2.36), п. 10.1 Правил дорожнього руху України;
• - за наявності двох смуг руху у кожному напрямку руху з технічної точки зору у прямому причинному зв'язку із створенням аварійної обстановки й виникненням наведеної дорожньо-транспортної пригоди у заданих умовах руху є невідповідність дій водія автомобіля ВАЗ-21043 ОСОБА_5 технічним вимогам п. 12.3, п. 14.6е) цих Правил.
Враховуючи пояснення апелянта ОСОБА_4 про те, що він, виїхавши з прилеглої до вул. Слобідської території будинку № 13, рухався з ввімкненим покажчиком лівого повороту у крайній лівій смузі руху з метою заїзду на прилеглу територію будинку № 15, що по вул. Слобідській, пояснення позивача ОСОБА_5 під час додаткового огляду місця ДТП 6 січня 2007 року (16 та 17 арк. справи № 3-2887 про адміністративне правопорушення) та відсутність гальмівного шляху автомобіля ВАЗ-21043 до місця зіткнення, колегія суддів вважає, що позивач ОСОБА_5 виконував маневр обгону автомобіля „Опель" із виїздом на зустрічну смугу руху, а тому саме невідповідність дій водія автомобіля ВАЗ-21043 ОСОБА_5 технічним вимогам п. 12.3, п. 14.6е) Правил дорожнього руху України перебуває у прямому причинному зв'язку із створенням аварійної обстановки та виникненням ДПТ.
За таких обставин, коли висновок суду першої інстанції про наявність вини апелянта у виникненні ДТП не відповідають фактичним обставинам справи, рішення суду підлягає скасуванню в повному обсязі з ухваленням нового рішення про відмову ОСОБА_5 у задоволенні позову за безпідставністю.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 7 квітня 2008 року скасувати у повному обсязі, ухваливши нове про відмову у задоволенні позову.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.