АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1045/18Головуючий по 1 інстанції

Категорія : на ухвалу ОСОБА_1

Доповідач в апеляційній інстанції

ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       27 червня 2018 року м. Черкаси

Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів:

ОСОБА_2,

ОСОБА_3,  ОСОБА_4,

за участю секретаря: Чуйко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 28 липня 2011 року про забезпечення позову у складі судді Калашник В.П. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (далі - ПАТ «КБ «Надра», ОСОБА_4) до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості по кредитному договору, -

в с т а н о в и в :

В провадженні Смілянського міськрайонного суду Черкаської області перебувала цивільна справа за позовом ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості по кредитному договору.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 28 липня 2011 року задоволено заяву ПАТ «КБ «Надра» та вжито заходи забезпечення позову у вигляді тимчасової відмови у праві виїзду за кордон ОСОБА_5 до виконання в повному обсязі зобов’язань по кредитному договору від 27 червня 2008 року, укладеного з ПАТ «КБ «Надра».

Заочним рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 03 жовтня 2011 року позов ПАТ «КБ «Надра» задоволено, стягнуто з ОСОБА_5 на користь Банку заборгованість по кредиту у сумі 51246 грн. 28 коп. та судові витрати у сумі 632 грн. 46 коп., а всього 51 878 грн. 74 коп.

Ухвала Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 28 липня 2011 року про забезпечення позову оскаржена відповідачем в апеляційному порядку з посиланням на порушення судом норм процесуального та матеріального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що статтею 152 ЦПК України (в редакції, чинній на момент постановлення ухвали) не було передбачено такого виду забезпечення позову як вжиття судом тимчасової відмови особі у праві виїзду за кордон.

Крім того, діючим на той час процесуальним законодавством передбачалось вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України в порядку статті 377-1 ЦПК України (в редакції від 2004 року) на стадії виконання судових рішень.

Таким чином, суд помилково ототожнив питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України видами забезпечення позову, а тому апелянт просить оскаржувану ухвалу скасувати, у задоволенні заяви ПАТ «КБ «Надра» про забезпечення позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 28 липня 2011 року вжито заходи забезпечення позову у виді тимчасової відмови у праві виїзду за кордон ОСОБА_5 до виконання в повному обсязі зобов’язань по кредитному договору від 27 червня 2008 року, укладеного з ПАТ «КБ «Надра».

Заочне рішення по даній справі було ухвалене 03 жовтня 2011 року.

Згідно з повідомленням Смілянського міського відділу ДВС головного територіального управління юстиції у Черкаській області від 22.05.2018 року № 15.5-32/6610 виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Смілянського міськрайонного суду Черкаської області № 2-1419/2011 від 30.03.2012 року про стягнення з ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «Надра» боргу в сумі 51 878 грн. 74 коп. завершене 21.02.2014 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження»

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України (тут і далі в редакції, чинній на момент винесення ухвали судом першої інстанції) суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Стаття 152 ЦПК України не передбачала такого виду забезпечення позову як заборона виїзду за межі України.

Відповідно до ч. 1 ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи у праві виїзду за межі України вирішується при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб).

Конституція України (стаття 33) гарантує кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, свободу пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

На підставі аналізу вказаних норм права, колегія суддів приходить до висновку, що заява Банку на підставі діючого на той час процесуального законодавства не могла бути задоволена, оскільки такий вид забезпечення позову як заборона виїзду відповідача за межі України не передбачалась.

Такий висновок узгоджується з вказівками у п. 7 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», де зазначено, що питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується при виконанні судових рішень, ухвалених зокрема, за позовами, що випливають із кредитних правовідносин, у порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про виконавче провадження" та статтею 377-1 ЦПК України, зокрема у разі доведення факту ухилення боржника від виконання зобов’язання.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вирішив дану заяву про забезпечення позову з порушенням норм процесуального права, а тому ухвала суду підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали з цього питання.

Керуючись ст.ст. 35, 258, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційній суд –

п о с т а н о в и в  :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 – задовольнити.

Ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 28 липня 2011 року – скасувати.

У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про забезпечення позову шляхом тимчасового обмеження права виїзду за кордон України ОСОБА_5 – відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови виготовлено 27 червня 2018 року.    

Судді