Судове рішення #72336
33/187-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_________________________________________________________________________


РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


"25" липня 2006 р.                                                            Справа № 33/187-06

вх. № 6567/3-33


Суддя господарського суду Савченко А.А. 

при секретарі судового засідання Шаршакова Н.А.

за участю представників сторін:

позивача - Мар"їна І.О., дов. № 56/202 від 30.01.2006р.  відповідача - Самарська Я.Ю., дов. № 1/477 від 13.04.2006р.

розглянувши справу за позовом ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", м. Київ  

до  МОУ КП "Балаклійський ремонтний зваод", м. Балаклія  

про стягнення 40367,03 грн.


ВСТАНОВИВ:


Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 24818,40 грн. основного боргу, 4657,59 грн. пені, 1737,29 грн. 7% штрафу, 7283,75 грн. інфляційних, 1870,00 грн. річних за договором № 06/03-4357 ТЕ-31 на постачання природного газу, укладеним між сторонами 31.12.2003р. Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов"язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка до цього часу не поагешна.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що договірні зобов"язання по оплаті  послуг постачання природного газу  відповідачем   виконані.

         В судовому засіданні  було оголошено  перерву  з 18.07.2006р. до 09.40 год. 25.07.2006р.

        Суд,  вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали  справи в  їх  сукупності,  встановив   наступне.

        31 грудня  2003 року між Дочірньою компанією "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (Постачальник) та в/ч   А-2028 (Покупець)   був  укладений договір № 06/03-4357 ТЕ-31  на постачання природного газу.  Відповідно до  умов договору позивач   зобов’язався передати у власність  покупцю   в  2004 році природний газ, а   покупець  зобов’язався прийняти  природний газ  та  оплатити його на  умовах даного договору.

У відповідності до п.6.1. договору оплата за газ  мала бути   здійснена  грошовими коштами шляхом  поточного перерахування протягом місяця поставки 100 % вартості фактично  спожитих   та  протранспортованих  обсягів газу.  Остаточний розрахунок  мав бути здійснений на  підставі акту приймання- передачі газу до 10 числа, наступного  за  звітним місяця.

15.01.2004р.  до договору укладено додаткову угоду № 1, за якою внесені зміни до реквізитів Покупця, а саме  в   якості Покупця за договором  визначено  КП МО  України „Балаклійський  ремонтний завод”,  як правонаступник  всіх прав та обов’язків   в/ч  А 2028.

Позивач свої зобов’язання виконав в повному обсязі, на підставі вищезазначеного  договору передав  відповідачу природний газ протягом  січня-березня та листопада  2004р. в  обсязі 550,000тис. куб. м. на  загальну суму  115 500,00 грн.,  що  підтверджено актами приймання-передачі  природного газу, належним   чином  засвідчені  копії  яких залучені до  матеріалів  справи.   Платіжним дорученням №  358 від  26.04.2004р.   за січень-березень 2004р. позивачу  в рахунок оплати за спірним  договором було перераховано 90681,60 грн..  

27.09.2005р. на адресу позивача   відповідачем   направлено заяву в порядку  ст.203  Господарського  кодексу України про  проведення заліку зустрічних позовних вимог  та  зарахування  18518,40 грн., які  були перераховані  позивачеві  за договором №  941/2002-ТЕ-О від 11.10.2002р. в якості  оплати за  договором № 06/03 - 4357 ТЕ-31.  Факт отримання   цієї заяви   позивачем   підтверджується  матеріалами  справи. Матеріалами справи встановлено, що  відповідачем за договором №  941/2002-ТЕ-О від 11.10.2002р.   були  перераховані  платіжним дорученням № 368 від 14.10.2002р.   грошові  кошти  в розмірі 18518,40 грн.  за  постачання природного газу в жовтні 2002р..  Але  позивачем   протягом строку  дії договору не   було  поставлено   відповідачу  природний газ, що   підтверджується   в тому  числі і актом звірки розрахунків  станом на 31.10.2005р.  та  не заперечується  представником  позивача в судовому засіданні.  Слід  зазначити, що за цим актом звірки, який є підписаним та скріпленим печатками підприємств,  зазначено про наявність боргу Казенного підприємства  „Балаклійський ремонтний завод”  в розмірі 6300,00 грн.. Суд  вважає   зарахування  зустрічної  однорідної  вимоги  правомірним, здійсненим  у  відповідності до  вимог п.п.3,5  ст.203  Господарського  кодексу  України та ст. 602 ЦК України, якою   передбачено вичерпний перелік   підстав,  у разі   яких не допускається зарахування  зустрічних однорідних позовних вимог.  При дослідженні матеріалів справи  встановлено, що  при  проведенні зарахування  на суму  18518,40 грн.  було дотримано вимоги, які  є  необхідними для зарахування у  відповідності до  ст.601 ЦК України.   За таких обставин в  частині стягнення 18518,40 грн. основного боргу  суд вважає  необхідним  відмовити.

Решта боргу в розмірі  6300,00 грн. була  сплачена  відповідачем   після  звернення  позивача   з  позовом   до   суду, про що свідчить відмітка  банку від 31.05.2006р.  З урахуванням  цього, суд вважає, що  провадження по справі в цій частині  необхідно  припинити  на  підставі п.1-1 ст.80 ГПК України   за відсутністю предмету  спору.

         У відповідності із  ст.625  ЦК  України, боржник  який прострочив виконання зобов’язання,  за  вимогою кредитора повинен сплатити суму  боргу з  урахуванням  встановленого індексу  інфляції за весь  час прострочення, а також 3%  річних  з простроченої  суми боргу.  Оскільки   матеріалами справи підтверджено  прострочення   виконання  відповідачем  взятих  на  себе зобов’язань в  період з лютого 2004р. по   травень 2006р., суд вважає  вимогу позивача в частині стягнення інфляційних в розмірі  5946,84 грн., які  нараховані  за період з лютого 2004р. по березень 2006р.   та  3%  річних  в розмірі  1518,91 грн.   за   період з 11.02.2004р. по 23.05.2006р., обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.   В решті   заявлених інфляційних  та річних суд вважає необхідним відмовити  у  зв’язку   з  безпідставністю їх   нарахування.

          Дослідивши матеріали справи  судом  встановлено,  що згідно з п. 7.2 договору зобов’язання відповідача забезпечуються нарахуванням  пені у розмірі 0,1% від суми  простроченого платежу за кожен день  прострочення платежу, а за прострочення  понад 30 днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від  суми заборгованості. Позивачем нараховано  пеню  у відповідності до  Закону України ”Про  відповідальність   за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань  в розмірі  подвійної облікової ставки НБУ з 23.05.2005р. по 23.05.2006р.   

          Згідно  з п.7.5. договору   штраф та пеня  нараховується постачальником  протягом 1( одного ) року, що передує моменту звернення з вимогою, претензією, позовом.  Крім того,  п.10.7 договору встановлено  строк позовної  давності  у 5 років.  З урахуванням того, що   позивачем при   здійсненні   розрахунку не  врахований  залік в розмірі 18518,40 грн.,, проведений  30.09.2005р.,  розмір пені, підлягаючий до стягнення   складає 2394,64 грн.. Але,   враховуючи  статус  відповідача, ступінь  виконання зобов’язання боржником, майновий  стан сторін  та те, що   належні до сплати санкції надмірно великі порівняно зі  збитками  кредитора, суд, у відповідності до  ст.233 Господарського кодексу України та ст.83 п.3 Господарського процесуального кодексу України, вважає  необхідним  зменшити  розмір нарахованих   позивачем  пені та 7% штрафу  на  90 %  та стягнути з відповідача  23,94грн.   пені  та  7%  штрафу  в  розмірі 17,37 грн..   В решті заявлених вимог щодо стягнення пені  суд вважає   необхідним відмовити.


У відповідності із ст.ст.44, 49 ГПК України суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита у сумі 138,07 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 40,36 грн. покласти на відповідача, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями  526, 625 ЦК України, статтями 1, 12, 47, 49, 80п.1-1, 82-84 ГПК України, -


ВИРІШИВ:


Позов задовольнити частково.

Стягнути з Казеного підприємства Міністерства Оборони України „Балаклійський ремонтний завод”( 64200,Харківська обл., Балаклійський район, м. Балаклія, вул.Стадіонна,б.1, в тому числі р/рахунок № 26000171 в АППБ „Аваль” м.Яготин, МФО  321745, код ЄДРПОУ  08252623)   на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз  України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, у тому числі р/р 260083013814 в ГОУ ПІБ України, МФО 300012, код ЄДРПОУ 31301827)   5946,84  грн. інфляційних, 1518,91 грн. 3% річних,  23,94 грн.пені та 7% штрафу в розмірі  17,37 грн., 138,07 державного мита, 40,36 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 6300,00 грн. боргу провадження у справі припинити.

В решті  позову  відмовити.


Суддя                                                                                            Савченко А.А.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація