Справа № 2-2400 /09 р.

                                                        РІШЕННЯ                                                        

                                                ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

15 грудня   2009 року Святошинський  районний суд м. Києва в складі:            

   головуючого судді  -                                                                      Троян Н.М

 при секретарі    -                                                                           Колісник К.В.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Авіаційний науково-технічний комплекс імені О.К. Антонова про поновлення на посаді та визнання недійсними наказів , стягнення заробітної  плати вимушений прогул ,-

                                                            ВСТАНОВИВ:

05 вересня 2008 року позивач  звернувся до суду з вищевказаним  позовом, в якому просив визнати наказ  №4342к від 28.07.08 р. про його   звільнення недійсним , поновити його на роботі на  посаді провідного конструктора КО-28 , стягнути середньомісячний заробіток за час  вимушеного прогулу та провести атестацію його  як наукового працівника.В ході розгляду справи позивач уточнив заявлені вимоги , та  подав заяву в якій просив вимогу  про  проведення атестації залишити без розгляду. Ухвалою суду від 06.11.2009 року    заява  ОСОБА_1 – була задоволена та вищезазначена вимога залишена без розгляду.

В обґрунтування  заявлених  вимог ОСОБА_1 послався ,що  працював на посаді провідного конструктора відділу КО-28 Державного підприємства «АНТК ім. О.К. Антонова». 02.09.2008 року  він  одержав поштою лист від ДП «АНТК ім.О.К.Антонова» від 29.07.2008 р. за №365к з повідомленням про  звільнення з 28.07.2008р. у зв`язку із скороченням штату працівників відповідно до  ст.40 п.1 Кодексу законів про працю України. Своє звільнення  вважає незаконним у зв`язку з  тим ,що  в період з 28.07.2008р. по 08.08.2008р. він  перебував на амбулаторному лікуванні, що підтверджується листком непрацездатності АБІ №293905 від 28.07.2008р., а відповідно до ч. 3 ст. 40 Кодексу законів про працю, не допускається звільнення працівника під час його тимчасової непрацездатності. Крім цього , звільнення працівника по п.1 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України проводиться у разі , якщо немає можливості перевести працівника за його згодою на іншу роботу,проте йому   не було зроблено ніякої пропозиції перейти на іншу роботу.Також , у порушення  ст. 43 КЗпП України  його  було звільнено  без згоди  профспілкового комітету  ДП «АНТК ім. О.К. Антонова» . Просив його вимоги задовольнити ,поновити його на роботі на посаді провідного конструктора КО-28, та стягнути  середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1  та його представник ОСОБА_3 підтримали заявлені вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, та просили її задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував ,посилаючись на законність звільнення позивача з роботи , а тому просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд, вислухавши  сторони ,представника позивача , допитавши свідків , та дослідивши матеріали  цивільної справи , вважає встановленими  наступні обставини  по справі.

Встановлено, що на Державному підприємстві  АНТК ім. О.К.Антонова  мали місце зміни в організації виробництва і праці, а саме скорочення штату працівників конструкторського відділу (КВ) –28, що підтверджується   наказом  № 1882к від 27.12.07р. Наказом  № 1887к від 28.12.07р. виключено із штатного розкладу КВ-28    посаду провідного конструктора з 01.03.08р. (том 1 а.с. 50, 51). Обставини скорочення штату працівників державного підприємства також  підтверджується наданими суду копіями штатних розкладів за період з 01.01.07р. по 31.12.07р.,   з 01.01.08р. по 31.12.08р.  та станом на 1 березня 2008 року ( том 1  а.с.79-82, том 2 а.с. 16).

Позивач  про наступне звільнення  за скороченням штату працівників  був попереджений за 2   місяці, як того вимагає правило  ст.49-2 КЗпП України ,і ознайомлений  з наказом № 1к від 02.01.08р., про що підтвердив  підписом в наказі та  не заперечував в судовому засіданні і позивач (том 1 а.с. 52).

Крім цього  02.01.2008 року  та 29.07.2008 року державне  підприємство довело до відома Центру зайнятості Святошинського району м. Києва звіт про заплановане вивільнення ОСОБА_1 із зазначенням його посади, освіти та розміру оплати праці, а після звільнення позивача  відповідно – звіт про фактичне вивільнення ОСОБА_1 (том 1 а.с.60,61).

Наказом № 619к від 18.04.08 р., позивачу було запропоновано  8 вакансій згідно з  додатком до вказаного наказу .

В цей же день, 18.04.08 р., позивач дав згоду на переведення його на посаду інженера-конструктора 3 кат. КВ-16.  Однак, 25.04.08 р. при ознайомленні з проектом наказу про переведення його з 05.05.08 р. на названу посаду, від переведення категорично відмовився (а.с. 53-55 т.1). Таким чином, суд вважає ,що відповідно до вимог ч.2 ст. 40 КЗпП України  відповідачем було  вжито заходів щодо працевлаштування позивача,оскільки йому  пропонувалась робота на 8 вакантних на той час інших посадах з урахуванням його спеціальності та кваліфікації. Проте позивач , спочатку погодившись на переведення на роботу на іншу посаду , згодом відмовився від такого переведення,про що поставив свій підпис  в проекті наказу про переведення з 05.05.08 р. в КВ-16 на посаду інженера-конструктора 3 кат., де вказав: “категорически против , не згоден» (а. с.53, 54, 55).

Повторне пропонування роботи трудовим законодавством не передбачено.

Наказом № 4342к від 28.07.2008 р.  позивача було звільнено з посади провідного конструктора КВ-28 по п.1 ст. 40 КЗпП України.

Представник відповідача  пояснила, що в день звільнення, 28.07.08 р., який  був останнім   днем роботи позивача ,його  було ознайомлено з наказом №4342к від 28.07.08 р. про звільнення за п.1 ст. 40 КЗпП України, та запропоновано поставити підпис про ознайомлення з наказом, отримати його копію , розрахунок та трудову книжку, від чого він відмовився. Вказані пояснення  підтверджуються  Актом  від 28 липня 2008 р.(а.с.56).

      29.07.2008 р. позивачу додатково було відправлено лист з проханням  прибути до відділу кадрів АНТК ім. О.К. Антонова і отримати трудову книжку, копію наказу і розрахунок. ( а.с.59 ).Проте позивач  на підприємство не з» явився і трудову книжку та розрахунок не отримав.

  Вказані обставини  в судовому засіданні також підтвердили свідки   ОСОБА_5 - начальник КВ-28  та  ОСОБА_6- заступник начальника відділу кадрів .

Що стосується доводів позивача про порушення відповідачем вимог ст. 43 КЗпП України при його звільнення по п.1 ст. 40 КЗпП України,   а саме, за відсутністю згоди профспілкового комітету , то в судовому засіданні встановлено наступне.

Згідно роз’яснень Пленуму Верховного Суду України в  питаннях, що вирішуються стосовно розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу ( Постанова від 6 листопада 1992 р. №9  «Про практику розгляду судами трудових спорів»), зазначено -  «встановивши, що звільнення працівника проведено власником або уповноваженим ним органом без звернення до профспілкового органу, суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду профспілклвого органу і після її одержання або відмови профспілкового органу в дачі згоди на звільнення працівника розглядає спір по суті. Не буде суперечити закону, якщо до профспілкового органу в такому випадку звернеться власник чи уповноважений ним орган або суддя при  підготовці справи до судового розгляду. Аналогічним чином вирішується спір про поновлення на роботі, якщо згоду профспілкового органу на звільнення визнано такою, що не має юридичного значення. Відмова профспілкового органу в згоді на звільнення є підставою для поновлення працівника на роботі” ( а.с.93.63, 107 т.1).

Судом у справі було оголошено перерву, та 03.11.2008 р. позивачу  в судовому засіданні було вручено запрошення на засідання профспілкового комітету підприємства(а.с.43т.1).

В судовому засіданні представник відповідача пояснила, що про час та місце проведення засідання профспілкового комітету ДП АНТК ім.О.К. Антонова  позивач належним чином був повідомлений , проте засідання профспілкового комітету проведено за відсутністю позивача, оскільки  від присутності на засіданні він відмовився, мотивуючи нелегітимністю будь-якого засідання профкому по питанню його звільнення. Вказані обставини підтверджуються  телеграмами  позивача  від 15.10.08 р. та від 03.11.08 р.  та підтвердив сам позивач в судовому засіданні про те що він дав телеграму, що отримав  повідомлення, та не бажає з”являтися,бо  не вважає  за потрібне”  (том 1,  а.с. 39-40, 48,63, 90, 91, 92, 93, ) .

На засіданні профспілкового комітету  04.11.2008 р.було присутньо більше половини його членів, де було дано згоду  на звільнення позивача  за ст.. 40п.1 КЗпП України за поданням  службової особи-заступника директора ДП АНТК ім. О.К. Антонова, ОСОБА_7,який  має право підпису наказів та документів, зокрема подання до профспілкового комітету на звільнення працівників за ініціативою адміністрації,  згідно наказу № 821к від 29.04.04 р. (том 1, а.с. 93, 107). Вказані обставини підтвердили також допитані свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_7

Що стосується пояснень свідків ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_11, то вони з приводу  звільнення ОСОБА_1 ніяких пояснень суду не надали.

Як на підставу поновлення на роботі ,позивач також посилається на те ,що відповідачем його було звільнено з порушенням вимог ст.40ч.3 КЗпП України,оскільки він відкрив листок непрацездатності №293905 на амбулаторному прийомі в лікаря-терапевта  поліклініки №1 Оболонського району м. Києва - Захарової Н.Г.,яким ,у зв’язку з захворюванням ,був звільнений від  роботи з 28.07.08 по 08.08.08 р.включно.

 Судом встановлено ,що  після отримання представником відповідача  в судовому засіданні копії   листка непрацездатності, про видачу якого стало відомо під час розгляду справи в суді,  відповідач  своїм наказом  №52к  від 13.01.09 р. вніс  зміни в наказ  №4342к  від 28.07.2008  року про звільнення ОСОБА_1 по п.1 ст.40 КЗпП України в частині   дати  звільнення   позивача  та встановлено таку дату  9 серпня 2008 року,тобто перший робочий день після  закінчення хвороби позивача.

Представник відповідача в поясненнях зазначила, що листом від 14.01.09 р. №35/271 позивачу  було повідомлено про внесення змін до наказу №4342к від 28.07.08 р. та запрошено прибути до АНТК ім. О.К. Антонова для отримання трудової книжки із внесеними змінами  та надання оригіналу листка непрацездатності для отримання грошового розрахунку відповідно до вимог  чинного законодавства ( том 1 а.с. 94 – 106, 243 ).Проте позивач на підприємство не з»явився ,листок непрацездатності підприємству не надав та не отримав трудової книжки і розрахунку за листком непрацездатності.

Таким чином суд вважає що наказ № 52к від 13.01.09 р. про внесення  змін в наказ №4342к від 28.07.08 р. про звільнення позивача не суперечить  закону , оскільки, чинним законодавством про працю України власнику або уповноваженому ним органу не забороняється скасувати чи змінити виданий наказ (розпорядження) про розірвання трудового договору зі своєї ініціативи. З урахуванням вказаних обставин суд приходить до висновку ,що на момент розгляду справи , відсутні порушення відповідачем вимог ч.3 ст. 40 КЗпП України при звільненні позивача за п. 1 ст. 40 КЗпП   України.  

Таким чином , судом встановлено ,що   у зв»язку  зі змінами в організації праці та виробництва відповідача,останній з дотриманням правил трудового законодавства   на законних підставах звільнив позивача ОСОБА_1, за ст. 40 п.1 КЗпП України у зв»язку з чим  його вимоги не  підлягають задоволенню .

До посилань позивача на ті обставини ,що відповідачем не було запропоновано вакантних посад ,які звільнялись в період його роботи після його попередження про наступне звільнення, суд відноситься критично ,оскільки вони спростовуються  його ж поясненнями про те ,що йому пропонувались  вакантні  посади .Крім цього  представник позивача пояснила суду ,що   26 спеціалістів, які звільнилися з підприємства з грудня 2007р.  по червень 2008  за власним бажанням у зв’язку з виходом на пенсію, закінченням терміну дії договору та у зв’язку із смертю, на посади яких  претендував позивач  і які не були йому  запропоновані, оскільки вказані посади  були виключені із штатного розпису з дня звільнення спеціалістів.,згідно з  наказом   №1375 від 11.12.2007 року ,яким  закріплено процедуру, що передбачає виключення із штатного розкладу посад спеціалістів, які звільнилися або переведені на інші посади.

Представник також пояснила,що виключення із штатного розпису посад   проводилось з дня звільнення чи переведення спеціалістів на підставі наказів про звільнення чи переведення, відповідно до наказу №1375 від 11.12.2007 року,  яким встановлено, що у випадку звільнення, переведення на інші посади спеціалістів підприємства їх посади виключати із штатного розкладу з дня звільнення чи переведення, на підставі наказу про звільнення/переведення.

Вказані пояснення представника відповідача підтверджуються наказом №1375 від 11.12.2007 року , відомостями про звільнених спеціалістів,та письмовими поясненнями представника відповідача(а.с.99,105-108т.2).

Крім цього суд звертає увагу на ті обставини ,що цивільне та трудове законодавство України не передбачає право суду перевіряти доцільність скорочення чисельності або штату працівників , оскільки власник підприємства або уповноважений ним орган самостійно вирішує питання організаційної структури, чисельності та штатів працівників.

Щодо заяви представника відповідача  про відмову в позові  позивачу в зв»язку з пропуском ним місячного  строку позовної давності  на звернення до суду з позовом про поновлення на роботі ,то суд вважає що позивачем строк не пропущено ,оскільки останній хворів  та мав листок непрацездатності до того ж відповідач змінив дату звільнення  на 09.08.2008 року, а позивач з позовом до суду звернувся  05.09.2008 року ,тобто в межах строку передбаченого трудовим законодавством.

На підставі зазначеного та  керуючись ст.ст. 40 п.1, 43, 49-2, 232, 233, 235 КЗпП України, ст.ст.11,15, 57-60, 130, 209, 212-218 ЦПК України, суд, -

                                                                ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державного підприємства Авіаційний науково-технічний комплекс імені О.К. Антонова про поновлення на роботі на посаді ведучого конструктора –КО-28, визнання недійсним наказів ,стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня його проголошення .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

 Суддя: