Справа № 751/7952/17 Провадження № 22-ц/795/723/2018 Головуючий у I інстанції - Ченцова С. М. Доповідач - Онищенко О. І.

Категорія - цивільна

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2018 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого-судді: Онищенко О.І.

суддів: Вінгаль В.М., Кузюри Л.В.

при секретарі: Покладі Д.В.

Позивач: ОСОБА_2

Відповідач: Дочірнє підприємство «Пассервіс» Відкритого акціонерного товариства «Чернігівавтосервіс»

Особа, яка подала апеляційну скаргу: Дочірнє підприємство «Пассервіс» Відкритого акціонерного товариства «Чернігівавтосервіс»

Розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу на рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 16 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Дочірнього підприємства «Пассервіс» про стягнення моральної шкоди (суддя Ченцова С.М.), ухвалене о 16 год. 36 хв. у м.Чернігів, повний текст рішення складено 26 березня 2018 року,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ДП «Пассервіс» завдану йому моральну шкоду в розмірі 2000 грн. Позов мотивовано тим, що 02.07.2017 року біля 12-55 год. дня ОСОБА_2 знаходився на зупинці громадського транспорту «Войкова», коли під'їхав автобус №25. Позивач зайшов до салону автобусу та надав водієві посвідчення інваліда 2 групи. Оскільки водій автобусу відмовився безкоштовно перевозити ОСОБА_2 і заперечував його право на безкоштовний проїзд, позивачу довелося вийти з салону автобусу та чекати наступного, щоб дістатися додому. Згідно відповіді Управління транспорту та зв'язку Чернігівської міської ради від 28.07.2017 року на скаргу позивача було повідомлено, що водія ОСОБА_4, який того дня працював на маршруті №25, притягнуто до дисциплінарної відповідальності та суворо попереджено про дотримання вимог чинного законодавства України про транспорт і неприпустимість його порушення під час роботи на маршруті. ОСОБА_2 вказував, що неправомірними діями водія йому завдано моральної шкоди, яка виразилась в тому, що позивач - інвалід 2 групи з хворими ногами вимушений був на очах багатьох пасажирів виправдовуватися перед водієм, доводити, що він має право на безкоштовний проїзд, а потім вимушений був залишити салон автобусу.

Рішенням Новозаводського районного суду м.Чернігова від 16 березня 2018 року позов задоволено, стягнуто з ДП «Пассервіс» на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 2000 грн. Рішення суду мотивовано тим, що позивачу ОСОБА_2 відповідачем завдана моральна шкода внаслідок порушення його прав.

В апеляційній скарзі ДП «Пассервіс» просить скасувати зазначене рішення суду і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушено норми матеріального і процесуального права. Відповідач вказує, що в матеріалах справи відсутній доказ наявності 02.07.2017 року у позивача належного посвідчення інваліда 2 групи, оскільки в матеріалах справи міститься посвідчення, яке видано 17.08.2017 року. ДП «Пассервіс» вважає, що покази свідка ОСОБА_5 є сумнівними і не можуть бути покладені в основу оскаржуваного рішення суду. Також відповідач вказує, що в матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази його обов'язку безоплатно перевозити позивача. ДП «Пассервіс» вважає, що викладена у листі Управління транспорту та зв'язку від 28.07.2017 року інформація не є належним і достатнім доказом викладеної в ньому інформації, оскільки позивачем не були надані матеріали перевірки, які стали підставою для створення зазначеного листа. Крім того, за доводами відповідача, в матеріалах справи відсутні докази притягнення водія ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності за ст.133-1 КУпАП за безпідставну відмову в пільговому проїзді пасажира, а розмір моральної шкоди не відповідає характеру дій, які, на думку позивача, призвели до моральних страждань.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Позивач посилається, що станом на 2017 рік крім пластикової форми посвідчення існують ще 4 форми пенсійних посвідчень, які є чинними, дане посвідчення у позивача було в наявності на момент виникнення конфлікту і його було пред'явлено водієві.

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справ.

Згідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною 1 ст.368 ЦПК України встановлено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

За нормами ст. 268 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону відповідає рішення суду першої інстанції. Висновок місцевого суду підтверджується матеріалами справи, яким суд дав вірну оцінку і не суперечать нормам матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 є особою з інвалідністю 2 групи (трудове каліцтво) довічно, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 та пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1, виданим 17.08.2017 року.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), Законом України «Про автомобільний транспорт», «Правилами надання послуг пасажирського автомобільного транспорту», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 176 від 18 лютого 1997 року.

Статтею 38-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що транспортне обслуговування інвалідів здійснюється на пільгових умовах.

Інваліди I та II групи, діти-інваліди та особи, які супроводжують інвалідів I групи або дітей-інвалідів (не більше однієї особи, яка супроводжує інваліда I групи або дитину-інваліда), мають право на безплатний проїзд у пасажирському міському транспорті (крім таксі) за наявності посвідчення чи довідки, зазначених у цьому Законі, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі.

Аналогічні положення містяться у чинній на даний час ст.38-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

Згідно матеріалів справи 02.07.2017 року водій ОСОБА_4, який керував автобусом №25, що належить ДП Пассервіс» ВАТ «Чернігівавтосервіс», відмовив пасажиру ОСОБА_2 як особі з 2 групою інвалідності у праві на безоплатний проїзд та вимагав останнього або сплатити за проїзд, або вийти з автобуса.

06 липня 2017 року ОСОБА_2 направив до Управління транспорту та зв'язку міської ради м.Чернігова скаргу «на вимагання коштів і шантаж водія автобусу», в якій просив, зокрема вжити відповідні заходи реагування до водія автобусу.

Згідно відповіді Управління транспорту та зв'язку від 28.07.2017 року за №1-08/221 Управлінням проведено перевірку обставин викладеного у зверненні випадку і за інформацією перевізника, що проводив ретельне розслідування зазначеного прецеденту, такий випадок дійсно мав місце. Водія ОСОБА_6, який працював того дня в автобусі з державним номером НОМЕР_3 на маршруті №25 і допустив порушення своїх обов'язків щодо безоплатного перевезення пасажира пільгової категорії «інвалід 2 групи», що стало причиною надходження зазначеної скарги, притягнуто до дисциплінарної відповідальності та суворо попереджено про дотримання вимог чинного законодавства України про транспорт і неприпустимість його порушення, про час роботи на маршруті, чуйного відношення до пасажирів, особливо пільгових категорій (а.с.5).

Наказом ДП «Пассервіс» №59 від 26 липня 2017 року за порушення трудової дисципліни оголошено водію ОСОБА_6 догану в зв'язку з тим, що водій підприємства, здійснюючи перевезення по автобусному маршруту загального користування №25, допустив грубе і нетактовне спілкування з пасажирами (а.с.49).

На запит адвоката позивача від 12.09.2017 року про надання копії наказу про притягнення водія автобусу №25 ОСОБА_6 до дисциплінарної відповідальності ДП «Пассервіс» інформації не надано, оскільки форма та зміст запиту не відповідають вимогам чинного законодавства (а.с.7).

Також згідно відповіді на лист-претензію адвоката позивача про відшкодування ОСОБА_2 завданої моральної шкоди в розмірі 1000 грн ДП «Пассервіс» повідомило, що до листа не додано належним чином засвідчених копій документів на право представництва інтересів довірителя (а.с.9).

Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Статтею 1172 ЦК України встановлено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач обґрунтовував завдання йому моральної шкоди тим, що він інвалід 2 групи з хворими ногами вимушений був на очах багатьох пасажирів виправдовуватися перед водієм, доводити, що має право на безкоштовний проїзд, а потім, коли водій зробив його винуватцем ситуації та поставив в положення, коли нібито через небажання оплатити проїзд водій вимушений не продовжувати рух автобусу, а всі пасажири повинні чекати поки ОСОБА_2 або оплатить проїзд, або залишить салон, ОСОБА_2 вимушений був залишити салон автобусу. За доводами позивача, на даний час він повинен витрачати багато часу і зусиль для встановлення справедливості, звертаючись до різних інстанцій та установ, а в підсумку і до суду і це з врахуванням того, що він є інвалідом 2 групи і йому дуже важко пересуватися. Тобто позивач обґрунтовує заподіяння йому моральної шкоди не лише відмовою у безкоштовному перевезенні.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції щодо завдання позивачу ОСОБА_2 відповідачем моральної шкоди внаслідок порушення його прав.

Оскільки згідно листа Управління транспорту та зв'язку від 28.07.2017 року, який отримано позивачем у відповідь на свою скаргу, фактично підтверджено факт порушення водієм ОСОБА_6 своїх обов'язків щодо безоплатного перевезення пасажира пільгової категорії і притягнення водія до дисциплінарної відповідальності, а сам наказ позивачеві та його представникові надано не було, з матеріалами службової перевірки до звернення до суду позивача також ознайомлено не було, колегія суддів апеляційного суду критично ставиться до висновку службової перевірки, що в діях водія відсутні порушення чинного законодавства щодо пільгового (безоплатного) перевезення пасажирів в автобусі міського маршруту загального користування. При цьому враховує, що перевіркою підтверджено, що конфліктна ситуація між позивачем і ОСОБА_6 мала місце 02.07.2017 року в автобусі №25, а за порушення посадової інструкції щодо ввічливого спілкування з пасажирами водія було притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Судом першої інстанції показам свідка ОСОБА_5 надано належну оцінку в сукупності з іншими доказами по справі. Доводи відповідача щодо сумнівності показів свідка не можуть бути прийняті до уваги, оскільки помилкове зазначення іншої дати не є визначальним в даному випадку з врахуванням свідчень щодо інциденту, який стався між ОСОБА_2 та водієм ОСОБА_6

Також не заслуговують на увагу посилання ДП «Пассервіс» щодо відсутності у відповідача посвідчення інваліда на час інциденту.

Позивачем надано суду копію посвідчення, виданого Пенсійним фондом, згідно якого ОСОБА_2 отримує пенсію як інвалід 2 групи (трудове каліцтво). Зокрема пенсію йому було подовжено з 01.08.2010 року довічно. Згідно Порядку обліку, зберігання, оформлення та видачі пенсійних посвідчень в Пенсійному фонді України та його органах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №4-1 від 25.03.2004 року (чинного на час виникнення спірних правовідносин), установлено, що пенсійні посвідчення старого зразка дійсні на всій території України до їх обміну в установленому порядку на нові посвідчення. Таким чином, наявність у позивача пенсійного посвідчення, виданого 17.08.2017 року, не свідчить про відсутність у нього такого посвідчення станом на 02.07.2017 року.

Питання, на підставі якого документу відповідач надає послуги з перевезення по міському маршруту загального користування, судом першої інстанції досліджувалось, зокрема згідно відповіді на запит адвоката позивача Управлінням транспорту, транспортної інфраструктури та зв'язку від 09.01.2018 року було повідомлено, що міський автобусний маршрут загального користування №25 «вул.Захисників України - Хімволокно» обслуговує перевізник ДП «Пассервіс» ПАТ «Автосервіс» відповідно Договору №23 від 10 січня 2017 року, укладеного з управлінням транспорту та зв'язку Чернігівської міської ради (а.с.24).

Крім того, не заслуговують на увагу доводи відповідача щодо відсутності доказів обов'язку ДП «Пассервіс» безоплатно перевозити позивача. Так, право на безплатний проїзд у пасажирському міському транспорті, зокрема для інвалідів I та II груп, встановлено статтею 38-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (чинного на час виникнення спірних правовідносин) та ст.38-1 чинного на даний час Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні». При цьому звуження змісту та обсягу права осіб з інвалідністю на пільговий проїзд транспортом не допускається.

Суд апеляційної інстанції погоджується з визначеним судом першої інстанції розміром моральної шкоди, оскільки при його визначенні судом враховано глибину та тривалість душевних страждань позивача, стан його здоров'я, невизнання відповідачем протиправності поведінки його працівника щодо прав позивача та відмову від відшкодування задавної шкоди.

Колегія суддів не знаходить підстав для задоволення клопотання ДП «Пассервіс» про виклик свідка, оскільки відповідачем не надано доказів, коли свідку стало відомо про конфлікт між пасажиром та водієм і неможливості свідка надати свої свідчення в суді першої інстанції.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 258, 263, 374, 375, 382, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Пассервіс» Відкритого акціонерного товариства «Чернігівавтосервіс» залишити без задоволення, а рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 16 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 2 липня 2018 року.

Головуючий:Судді: