Справа № 2 - 2669/09

РІШЕННЯ

 іменем України

25 березня 2009 року

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого     Ломакіна В.Є.

за участю секретаря     Репетівської В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду,  в м.  Тернополі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,  -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2  про розірвання шлюбу,  посилаючись на те,  що причиною розпаду їхньої сім'ї стало те,  що вони люди різних характерів і поглядів на життя,  через що між ними постійно виникають різні непорозуміння. Стосунки між ними погіршились і вони стали зовсім чужими людьми один до одного. Близько трьох років назад вони припинили вести спільне господарство,  подружніх відносин з цього часу не підтримують,  їх шлюб носить формальний характер,  а тому його збереження є неможливим.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала з мотивів,  викладених у позовній заяві та пояснила,  що подальше спільне подружнє життя і збереження шлюбу неможливе.

Відповідач у судовому засіданні позов визнав та не заперечує відносно розірвання шлюбу.

Заслухавши пояснення позивача,  дослідивши та оцінивши докази у справі,  суд

встановив:

Сторони по справі уклали шлюб 13 листопада 1999 року у Відділі реєстрації актів громадянського стану Тернопільської міської ради - актовий запис № 1521,  про що свідчить свідоцтво про одруження від 13 листопада 1999 року серія НОМЕР_1,  видане Відділом реєстрації актів громадянського стану Тернопільської міської ради. Від даного шлюбу у подружжя народилася дочка - ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  свідоцтво про народження НОМЕР_2 від 24.09.2001 року. У судовому засіданні встановлено,  що сім'я розпалася,  сторони подружніх стосунків не підтримують,  примиритись на бажають,  від даного шлюбу мають одну малолітню дитину. За таких обставин суд приходить до висновку,  що подальше спільне життя подружжя неможливе і збереження сім'ї суперечить їх інтересам,  а тому позов слід задовольнити,  а шлюб між ними розірвати. Крім цього,  суд вважає,  що витрати по сплаті державного мита при одержані свідоцтва про розірвання шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану слід покласти на позивача,  а відповідача звільнити від сплати державного мита.

На підставі наведеного та керуючись  ст.   ст.  10,  60,  110,  212,  213,  214,  215,  224 - 226 ЦПК України,   ст.  ст.  110,  112 Сімейного кодексу України,  суд,  -

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2,  зареєстрований 13 листопада 1999 року у Відділі реєстрації актів громадянського стану Тернопільської міської ради - актовий запис № 1521.

При одержанні свідоцтва про розірвання шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану стягнути державне мито в розмірі одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян з позивача ОСОБА_1,  звільнивши від сплати державного мита відповідача ОСОБА_2. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження. Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження,  або шляхом подачі апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк,  встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.