УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

        Справа № 216/1032/18 22-ц/774/1243/К/18        

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2018 року м.Кривий Ріг

Справа № 216/1592/18

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Зубакової В.П.

суддів - Барильської А.П., Бондар Я.М.

секретар судового засідання – Чубіна А.В.

сторони:

позивач ОСОБА_1,

відповідач - Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Дніпрообленерго»,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу апеляційну скаргу ОСОБА_1 на  ухвалу Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу   від 07 березня   2018  року, яка постановлена суддею Онопченко Ю.В. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 07 березня   2018 року, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» в особі  Криворізьких міських електричних мереж (надалі – ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго»), третя особа Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії про захист прав споживачів, в якій просила зобов’язати відповідача негайно відновити електропостачання до належного їй домоволодіння, що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Венеціанова, буд. 36.

Ухвалою Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу   від 07 березня   2018  року відмовлено у відкритті провадження у спарві на підставі п. 3 ч. 2 ст. 186 ЦПК України

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неврахування того, що позовні вимоги у справах №216/2032/18 та №216/247/17 не є тотожними, оскільки предмет та підстави цих позовів є різними.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Учасники справи, будучи завчасно належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи (а.с. 24-26), в судове засідання не з'явилися та про причини неявки суд не повідомили, що (у відповідності до ч.2 ст. 372 ЦПК України) не перешкоджає розглядові справи.

Указом Президента України «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» №452 від 29 грудня 2017 року ліквідовано Апеляційний суд Дніпропетровської області та утворено Дніпровський Апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та ОСОБА_2.

Згідно пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно до пункту 8 Розділу ХІІІ Цивільного процесуального кодексу України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Таким чином, Апеляційний суд Дніпропетровської області продовжує здійснювати свої повноваження до початку роботи Дніпровського Апеляційного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та ОСОБА_2.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження по вказаній справі на підставі п.3 ч.2 ст. 186 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що спір між цими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав розглядається Центрально-Міським районним судом м.Кривого Рогу, а тому повторне звернення позивача до суду з тотожною вимогою не допускається.

Однак, на думку колегії суддів, такого висновку суд першої інстанції дійшов з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Важливим моментом є те, що у поданій позовній заяві мають бути тотожними сторони, предмет та підстави позову з тією справою, яка знаходиться на розгляді в цьому чи іншому суді.

При цьому, не вважаються тотожними спори, які співпадають за предметом і підставою, але пред’явлені із зміненим суб’єктивним складом. Також, не вважаються тотожними спори між тими самими сторонами, якщо змінилися предмет або підстава позову. Питання тотожності вирішується не лише за загальними ознаками предмета позову, але й за його конкретним змістом.

Однак, вирішуючи питання про відмову у відкритті провадження по справі з підстав, передбачених вказаною нормою процесуального права, суд без врахування наведених положень помилково прийшов до висновку про тотожність заявленого позову, з позовом, який розглядається Центрально-Міським районним судом м.Кривого Рогу, виходячи виключно із суб’єктивного складу та загальних ознак предмету позовів.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у справі № 216/274/17 є оскарження дій ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» при складанні Акту Н №117213 від 29.02.2016 року, протоколу до нього та нарахування заборгованості за спожиту та не обліковану електричну анергію.

В свою чергу, предметом позову по даній справі № 216/1032/18 є зобов’язання ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» виконати відновлення електропостачання будинку позивача ОСОБА_1 у порядку визначеному пунктом 36 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою КМУ від 26.07.1999 року №1357.

Таким чином, матеріальний зміст позовних вимог відрізняється, і висновок суду першої інстанції про тотожність цих позовів є необґрунтованим.

Відповідно до ст.1 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», високі Договірні сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією права і свободи, визначенні в розділі І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».

В силу ст.13 розділу І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обовязків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.

Ключовими принципами цієї статті є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Так, у справі Delcourt v. Belgium, Європейський суд з прав людини зазначив, що „у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення".

У справі Bellet у. France Європейський суд з прав людини зазначив, що „стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії. які становлять втручання у її права".

Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

З наведеного слідує, що відмова позивачу у відкритті провадження у справі, без законних на те підстав, є порушенням її конституційних прав в доступі до правосуддя, та порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, висновки суду не відповідають обставинам справи, ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права і підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанціїдля вирішення питання відповідно до вимог ЦПК України., відповідно до ст.379 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, п. 4 ч. 1 ст. 379, ст. ст. 381-384 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу   від 07 березня   2018  рокускасувати та направити цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК «Дніпрообленерго» в особі  Криворізьких міських електричних мереж, третя особа: Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії про захист прав споживачів до Центрально-Міського  районного суду м.Кривого Рогудля вирішення питання відповідно до вимог ЦПК України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 03 липня 2018 року.

Головуючий:

Судді: