АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 753/22738/17

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/4669/2018

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2018 року м. Київ

колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ

Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого Болотова Є.В.,

суддів: Кирилюк Г.М., Слюсар Т.А.,

при секретарі Щербенко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 28 березня 2018 року, ухваленого під головуванням судді Колесника О.М., -

встановила:

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 28 березня 2018 року названий позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1аліменти на утримання малолітніх дітей: доньки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 по 2 000 грн щомісяця на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 05 грудня 2017 року і до досягнення ними повноліття.

Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дітей в межах суми платежу за один місяць.

Проведено розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні ОСОБА_2 та його представник вимоги апеляційної скарги підтримали.

ОСОБА_1 та її представник проти апеляційної скарги заперечили.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що аліменти на утримання дітей по 2 000 грн на кожну дитину, будуть відповідати потребам дітей. При визначенні розміру аліментів, судом взято до уваги стан здоров'я та матеріальне становище батька дітей.

Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Встановлено, що з 05 серпня 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі.

Від шлюбу сторони мають двох дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Діти проживають із матір'ю.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначила, що відповідач матеріальної допомоги на утримання дітей не надає, участі у додаткових витратах на утримання, лікування та розвиток здібностей дітей не приймає. Просила стягнути аліменти у твердій грошовій сумі по 2 000 грн на кожну дитину.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення (ч. 1 ст. 184 СК України ).

Вирішуючи спір, суд першої інстанції правильно встановив, що відповідач працевлаштований не на постійній основі, отримує заробітну плату нерегулярно, має нерегулярний дохід, та існують інші обставини, що мають істотне значення, а тому аліменти підлягають стягненню в твердій грошовій сумі.

Судом апеляційної інстанції було запропоновано відповідачу надати докази на підтвердження офіційного постійного працевлаштування, отримання постійного доходу (зокрема відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків Державної фіскальної служби України). Проте будь-яких доказів з цього приводу відповідач та його представник суду не надали.

При цьому, суд першої інстанції вірно оцінив надану відповідачем довідку, згідно якої вінпрацює на посаді комплектувальника меблів у фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 і отримує мінімальну заробітну плату за лютий 2 625 грн, оскільки зазначена довідка не дає можливість об'єктивно встановити постійний характер роботи, та регулярний дохід відповідача.

При визначенні розміру аліментів на утримання дітей по 2 000 грн на кожну дитину, суд першої інстанції врахував стан здоров'я дітей, їх вік, матеріальне становище, а також стан здоров'я і матеріальне становище відповідача, та інші обставини, що мають значення для справи.

Доводи апеляційної скарги про те, що, задовольняючи позов, суд ставить відповідача у скрутне матеріальне становище, не є достатньою підставою для зменшення розміру аліментів, а також не звільняє його від обов'язку утримувати дітей, батьком яких він є.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не розглянув зустрічний позов відповідача, колегія суддів відхиляє, оскільки судом у встановленому процесуальним законом порядку було обґрунтовано відмовлено в його прийнятті.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що справа не підсудна Дарницькому районному суду м. Києва, колегія суддів не приймає, оскільки згідно довідки від 13 грудня 2016 року № 7403 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, яка міститься в матеріалах справи, фактичним місцем проживання/перебування позивача є: АДРЕСА_1, що територіально відноситься до Дарницького району м. Києва.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 28 березня 2018 року постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,-

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 28 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови виготовлено 04 липня 2018 року.

Головуючий Є.В. Болотов

Судді: Г.М. Кирилюк

Т.А. Слюсар