ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

         27 жовтня 2009 року                                                 Справа № 2-а-2134/09

          Краснодонський міськрайонний суд луганської області  у складі головуючого судді Маньковської О.О., при секретарі Ляшенко Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Краснодоні Луганської області про визнання дій  незаконними, зобов’язання зробити перерахунок пенсії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 14.09.2009 року  звернувся до суду  з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні Луганської області (далі УПФУ) про визнання дій неправомірними та зобов’язання зробити перерахунок пенсії, встановленої  ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи", в обґрунтування якого  послався на те, що він є  постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії; висновком Луганської МСЕК 09.07.2009 року  він був  визнаний  інвалідом першої групи по захворюванню, яке пов"язане  з наслідками аварії на ЧАЕС. Позивач  отримує пенсію як особа, яка постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС.

         Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що згідно зі ст.54 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» призначений розмір пенсії для інвалідів 1 групи, повинен бути не нижчим 10 мінімальних пенсій за віком, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до ст.. 50 вказаного закону -  у розмірі 100   відсотків мінімальної пенсії за віком. Оскільки вказані пенсії виплачуються позивачу у меншому розмірі,  позивач звернувся до управління Пенсійного  фонду України в м.Краснодоні Луганської області з заявою про перерахунок його пенсії та вимогою встановити її розміри у відповідності із законом, на що від відповідача отримав лист з відмовою у проведенні перерахунку пенсії. Позивач  просить визнати дії управління Пенсійного фонду України  в м.Краснодоні Луганської області з відмови в нарахуванні його пенсії незаконними; зобов’язати  відповідача  здійснити перерахунок основної пенсії, як інваліду першої групи по захворюванню, пов"язаному з наслідками аварії на ЧАЕС, виходячи з розміру 10-ти мінімальних пенсій за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для непрацездатних осіб та додаткової пенсії виходячи із розміру 100% мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для непрацездатних осіб, відповідно до ст.. 50,54 ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи", починаючи з 17.07.2009 року..

           У судове засідання  позивач не з’явився, надав письмову заяву, в якій на позові наполягає та просить розглянути справу за його відсутністю.

        Представник позивача надав заяву про розгляд справи за його відсутності.      

       Представник відповідача у судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи без його участі. Надав письмові заперечення, у яких вказав, що вважає заявлені вимоги необґрунтованими, оскільки позивач безпідставно застосовує при розрахунках  розмір прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, який було встановлено ЗУ "Про державний бюджет України на 2008 рік" та розмір мінімальної пенсії за віком Представник відповідача вважає, що мінімальна пенсія за віком, яка у наступний час дорівнює прожитковому мінімуму для непрацездатних осіб, повинна використовуватись тільки для розрахунку пенсій, призначених відповідно до ЗУ "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування".  Відповідач вказує, що відповідно до Постанови КМУ №1 від 03.01.2002 року, пенсії, призначені відповідно до ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи" нараховуються виходячи із  розміру 19,91 грн. Постановою  КМУ від 28.05.2008 року №530 встановлені наступні розміри основної та додаткової пенсії, які призначаються відповідно до ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи": інвалідам першої групи - 30% прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб; інвалідам 2-ї групи - 20% прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб; інвалідам 3-ї групи - 15% прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб. Відповідач вважає, що питання пенсійного забезпечення осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС вирішена Постановою КМУ № 530 від 22.05.2008 року та Постановою КМУ  від 16.07.2008 року №654, тому позивач необґрунтовано вимагає використовувати в розрахунках розмір мінімальної пенсії за віком.

            Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних матеріалів, які містять достатньо даних  про права та обов’язки сторін.

            Перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

        В судовому засіданні встановлено, що позивач належить до першої категорії як особа, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням  серія А № 435910 від 08.09.2006 року (арк.спр.3).

             Відповідно до витягу із акту огляду у МСЕК до довідки № 096603 Сер. 2-20 СМ від 08.01.1988 року позивачу при повторному огляді встановлена 1 група інвалідності з 09.07.2009 року по захворюванню, пов’язаному з  наслідками впливу аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.4) .

             Позивачу призначена пенсія внаслідок встановлення 1групи інвалідності по захворюванню, пов’язаному з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

             Відповідач є територіальним органом Пенсійного фонду України, який на виконання наданих повноважень,   призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі виплату пенсій, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України  ( п.1,п.15  Положення про Пенсійний фонд України ).

    17.07.2009 року позивач звертався із заявою  до управління Пенсійного фонду  України в м.Краснодоні Луганської області про призначення йому пенсії у розмірі, встановленому ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», але отримав выдмову .  

       Зазначене свідчить, що між сторонами виник спір про розмір і виплату основної та щомісячної додаткової пенсії учаснику ліквідації  наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання та трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України від 28 лютого 1991 року « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи»

 Згідно зі ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» державна пенсія особам віднесеним до категорії 1,  в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв’язок з Чорнобильскою катастрофою, не може бути нижчим по 1 групі інвалідності – 10 мінімальних пенсій за віком, а згідно зі ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» таким інвалідам 1 групи повинна призначатися додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 100 % мінімальної пенсії за віком .

Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

Згідно ч.5 ст.54 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності , що настала внаслідок каліцтва чи захворювання і пенсія у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України. Однак, надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.

Зі ст.50 та 54 вищезазначеного закону випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами, передбаченими ч.1.ст.28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно - правового акту, який би визначив цей розмір або встановлював інший розмір немає.

Таким чином наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.ст.50,54 ЗУ«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»

Відповідно до ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Таким чином позивачу, як інваліду 1 групи, особі, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, розмір державної та додаткової пенсії повинен розраховуватися, виходячи із прожиткового мінімуму на відповідний період.  

Відповідно до ст. 67 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення  розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 цього Закону , а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до 1,2,3,4 категорій та розмір щомісячної   компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.

Оскільки позивачу слід визначити пенсію виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які тратили працездатність, то в разі збільшення  розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачу повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

      Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку про обгрунтованість вимог позивача.    

Судом встановлено, що позивач 17.07.2009 року звертався із заявою до відповідача про перерахунок розміру його пенсії, як особі, яка має статус потерпілого від аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, інваліда 1-ї групи, але відповіддю начальника УПФУ №11861\02 від 27.07.2009 року позивачу у цьому відмовлено. Суд, для повного захисту інтересів позивача, вважає необхідним визнати протиправною відмову посадових осіб УПФУ в м. Краснодоні щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії, як особі, яка має статус потерпілого від аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, інваліда 1-ї групи, вдповідно до вимог ст. 50,54 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС".

      У зв’язку з тим, що відповідно до ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» позивач      звільнений від сплати судового збору як інвалід 1 групи,  питання про розподіл судових витрат не вирішується.

           Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист  громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 17,87,94, 159, 160, 161, 163, 167 КАС України, суд –  

П О С Т А Н О В И В:

          Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні Луганської області  про визнання дій  незаконними, зобов’язання зробити перерахунок та виплату пенсії -  задовольнити.

     Визнати незаконним відмову посадових  осіб  управління Пенсійного фонду України  в м. Краснодоні Луганської області  у перерахунку розміру пенсії, як особі, яка має статус потерпілого від аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, інваліда 1-ї групи, у відповідності зі ст..  54, 50 ЗУ«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 17.07.2009 року.

          Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в  м. Краснодоні Луганської області     зробити перерахунок  та виплату пенсії ОСОБА_1 з 17.07.2009 року в розмірі 10 мінімальних  пенсій за віком;  та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, з 17.07.2009 року   в розмірі 100% мінімальної пенсії за віком, з врахуванням фактично виплачених сум та вимог ст.. 67 ЗУ "Про статус та соціальний  захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Перерахунок здійснювати виходячи з мінімальної пенсії за віком, встановленої у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом на відповідний період.

Постанова складена у повному обсязі, підписана судом у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 27.10.2009 року.

          Копію постанови направити сторонам.

          Постанова  суду може бути оскаржена до Донецького  апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається  протягом десяти  днів  з дня  її проголошення, а в разі  складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна  скарга на постанову суду першої інстанції  подається протягом двадцяти днів після  подання заяви  про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга  може бути подана  без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

        Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо  було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

        Головуючий:                                                               О.О. Маньковська