ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2018 справа № 905/2865/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів: при секретарі судового засідання:Сгара Е.В Склярук О.І., Мартюхіної Н.О. Тимошенко А.А.

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом: від відповідача за первісним позовом: Марченко О.П., адвокат - договір про надання правничої допомоги б/н від 20.11.2017р. Білопольська О.В., адвокат- договір про надання правової допомоги №1/3 від 09.01.2018р.

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Шестопалова Юрія Миколайовича, м. Слов'янськ Донецької області

на рішення господарського суду Донецької області

від03.04.2018 (повний текст складено 04.04.2018)

у справі№905/2865/17 (суддя Лейба М.О.)

за первісним позовом: Луганського національного аграрного університету в особі відокремленого підрозділу "Слов'янський технікум Луганського національного аграрного університету", м. Слов'янськ Донецької області

до відповідача: про та за зустрічним позовом до Фізичної особи-підприємця Шестопалова Юрія Миколайовича, м. Слов'янськ Донецької області стягнення 431810,03 грн. - основний борг, 13351,00 грн. - 3% річних, 54163,27 грн. - інфляційні нарахування Фізичної особи-підприємця Шестопалова Юрія Миколайовича, м. Слов'янськ Донецької області Луганського національного аграрного університету в особі відокремленого підрозділу "Слов'янський технікум Луганського національного аграрного університету", м. Слов'янськ Донецької області

простягнення безпідставно отриманих коштів у розмірі 286712,27 грн.

В С Т А Н О В И В:

Луганський національний аграрний університет в особі відокремленого підрозділу "Слов'янський технікум Луганського національного аграрного університету", м.Слов'янськ, Донецька область, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача Фізичної особи-підприємця Шестопалова Юрія Миколайовича, м.Слов'янськ, Донецька область про стягнення боргу в сумі 431 810,03грн., 3% річних в сумі 12 351,00грн. та інфляційних в сумі 54 163,27грн.

Крім того, Фізична особа-підприємець Шестопалов Юрій Миколайович, м.Слов'янськ, Донецька область звернулась із зустрічною позовною заявою до Луганського національного аграрного університету в особі відокремленого підрозділу "Слов'янський технікум Луганського національного аграрного університету", м. Слов'янськ, Донецька область про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 286712,27грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 03.04.2018р. по справі №905/2865/17:

- задоволено первісний позов Луганського національного аграрного університету в особі відокремленого підрозділу "Слов'янського технікуму Луганського національного аграрного університету", м.Слов'янськ, Донецька область до Фізичної особи-підприємця Шестопалова Юрія Миколайовича, м.Слов'янськ, Донецька область про стягнення 431810,03грн. - основний борг; 12351,00грн. - 3% річних та 54163,27грн. - інфляційні нарахування;

- стягнуто з фізичної особи - підприємця Шестопалова Юрія Миколайовича (АДРЕСА_1, 84122; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Луганського національного аграрного університету в особі відокремленого підрозділу "Слов'янський технікум Луганського національного аграрного університету" (вул. Свободи, буд. 23, м. Слов'янськ, Донецька область, 84112; код ЄДРПОУ 00727908) основний борг у сумі 431810,03грн., 3% річних в сумі 12351,00грн., інфляційні нарахування в сумі 54163,27грн. та судовий збір в сумі 7474,87грн.;

- задоволено частково зустрічний позов Фізичної особи-підприємця Шестопалова Юрія Миколайовича, м.Слов'янськ, Донецька область до Луганського національного аграрного університету в особі відокремленого підрозділу "Слов'янський технікум Луганського національного аграрного університету", м.Слов'янськ, Донецька область про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 286712,27грн.;

- стягнуто з Луганського національного аграрного університету в особі відокремленого підрозділу "Слов'янський технікум Луганського національного аграрного університету" (вул. Свободи, буд. 23, м. Слов'янськ, Донецька область, 84112; код ЄДРПОУ 00727908) на користь фізичної особи - підприємця Шестопалова Юрія Миколайовича (АДРЕСА_1, 84122; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) безпідставно отримані кошти в сумі 46472,27грн., судовий збір в сумі 697,08грн.;

- відмовлено в задоволенні іншої частини зустрічного позову.

Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, Фізична особа-підприємець Шестопалов Юрій Миколайович звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить:

- скасувати рішення господарського суду Донецької області від 03.04.2018р. по справі №905/2865/17 в частині задоволення первісних позовних вимог, а також в частині відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів в розмірі 240 240 грн.;

- прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні первісних позовних вимог, а зустрічний позов задовольнити в повному обсязі.

Скаржник вважає рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині таким, що прийнято із порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з огляду на наступне:

- висновок місцевого господарського суду, що грошова оцінка земельної ділянки неодноразово змінювалась протягом дії спірного договору є безпідставним, оскільки остання грошова оцінка земельної ділянки проводилась в 1995 році;

- лист Міськрайонного управління у Слов'янському районі та м. Слов'янську ГУ Держгеокадастру у Донецькій області вх.01-18195 від 02.04.2018р. свідчить не про зміну нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, оскільки вказаним документом надана інформація про вартість земельної ділянки для вирахування земельного податку з урахуванням коефіцієнтів індексації;

- п. 6.6. Договору не передбачено обов'язкової зміни розміру компенсаційної виплати, вважає, що зміна розміру компенсаційної виплати має відбуватись виключно шляхом підписання відповідної додаткової угоди до договору;

- судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, з огляду на відсутність судових дебатів, передбачених ст. 218 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач за первісним позовом в судовому засіданні 02.07.2018р. заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вважає рішення місцевого господарського суду законним та таким, що підлягає залишенню без змін.

В процесі розгляду апеляційної скарги позивач за первісним позовом надав відзив на апеляційну скаргу та письмові пояснення якими просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, зважаючи на наступне:

- за договором №13-м земельна ділянка позивача є державною власністю, знаходиться у постійному користуванні останнього і підлягає використанню за призначенням. Земельна ділянка передавалась у спірне користування, тобто жодним чином не відчужувалась, не змінювала вид категорії та форму власності, а отже експертна грошова оцінка в даному випадку взагалі не проводиться. При цьому, факт укладання договору про спільний обробіток земельної ділянки не є обов'язковою підставою для проведення грошової оцінки земельної ділянки;

- зміна грошової оцінки земельної ділянки змінювалась в результаті індексації проведеної у відповідності до приписів Податкового кодексу України, що не суперечить умовам договору та нормам чинного законодавства;

- обумовлена в Договорі зміна компенсаційних витрат у разі зміни грошової оцінки земельної ділянки є за своєю природою відкладальною обставиною, яку сторони узгодили під час укладання Договору і яка не потребує в подальшому укладання додаткових угод, що відповідає ст. 212 Цивільного кодексу України;

- оскільки договір №13-м про спільний обробіток земельної ділянки не визнавався недійсним сплата відповідачем грошових коштів набуто Луганським національним аграрним університетом в особі відокремленого підрозділу "Слов'янський технікум Луганського національного аграрного університету" за наявності правової підстави, що виключає можливість застосування ст. 1212 Цивільного кодексу України;

- доводи апелянта про порушення судом норм процесуального права є безпідставними, оскільки судові дебати були проведені, а представники сторін скористались своїм правом на заключне слово.

Відповідач за первісним позовом в судовому засіданні 02.07.2018р. наполягав на задоволенні апеляційної скарги, вважає рішення місцевого господарського суду незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що між фізичною особою-підприємцем Шестопаловим Ю.М. (далі - сторона-1) та Відокремленим підрозділом "Слов'янський технікум Луганського національного аграрного університету" (далі - сторона - 2) було укладено договір про спільний обробіток земельної ділянки (простого товариства) №13-м від 26.10.2011р. (далі - договір).

Відповідно до п.1.1. договору, сторони зобов'язуються без створення юридичної особи, шляхом об'єднання спільних зусиль, на основі співробітництва, шляхом здійснення вкладів майном (грошовими коштами, матеріалами, майновими правами тощо), яке належить сторонам на відповідних правових підставах, а також на основі організації співпраці спільно діяти у сфері сільськогосподарського виробництва для досягнення таких спільних цілей:

- вирощування продукції рослинництва на загальній площі 616 га згідно додатків №№1, 2;

- проведення науково-дослідних робіт з питань сільськогосподарської діяльності;

- реалізації вирощеної продукції;

- одержання прибутку.

Розділом 4 договору передбачені внески та частки сторін.

Згідно п.4.1. обов'язковим внеском сторони -2 є: - надання для використання земельної ділянки, вказаної в п.2.5. цього договору, що за домовленістю сторін цей внесок становить 25% від загального обсягу затрат сторін на спільну діяльність.

Згідно п. 4.2. договору обов'язковим внеском сторони -1 є:

- передача у спільну діяльність грошових коштів та іншого майна, які використовуватимуться для здійснення всього комплексу сільськогосподарських робіт, що входять до предмету спільної діяльності, фінансування, придбання необхідних товарно-матеріальних цінностей, робіт і послуг сторонніх організацій, в обсягах передбачених цим договором;

- трудова участь, а саме здійснення сільгоспробіт відповідно до Програми робіт, цей внесок за домовленістю сторін становить 75% від загального обсягу затрат сторін на спільну діяльність;

- внески сторін за цим договором не є спільною власністю.

Відповідно до п.4.3. договору земельні ділянки сторони -1 є державно власністю, знаходяться в постійному користуванні останнього і підлягають використанню за призначенням, передбаченим земельним законодавством України та іншими нормативними актами. Статус земельних ділянок залишається незмінним на весь період дії договору.

Згідно п.5.1. та п.5.2. договору спільну власність сторін становить майно набуте в результаті спільної діяльності (продукція, прибуток). Спільне майно враховується на окремому балансі сторони - 1, який ведеться в порядку встановленому законодавством.

Пунктом 6.4. договору визначено, що чистий прибуток, який буде отриманий сторонами від спільної діяльності, підлягає розподілу між сторонами в такому порядку: 75% стороні - 1, 25% стороні -2. Оподаткування прибутку, отриманого від спільної діяльності проводить сторона - 1.

Згідно п.6.6 договору незалежно від результатів фінансово-господарської діяльності сторона-1 щорічно до 01 грудня виплачує стороні- 2 на реєстраційний казначейський рахунок:

- дохід за результатами спільної діяльності;

- компенсаційні виплати на земельну ділянку, які складають 370,00грн. за 1 га. Дана компенсаційна виплата може змінюватися, пропорційно зміні грошової оцінки земельної ділянки на підставі законодавчих і нормативно-правових актів України.

Відповідно до п.8.1. договору за порушення зобов'язань за цим договором винна сторона відшкодовує причинені нею збитки, в тому числі втрачену вигоду, в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Згідно п.10.1. договору останній набирає чинності з 01 січня 2012 року і діє до 31 грудня 2022 року, але в будь якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань і завершення циклу сільськогосподарських робіт поточного календарного року.

Зміни до договору вносяться за письмовою згодою сторін (п.10.4. договору).

Актом приймання передачі земельної ділянки від 26.10.2011р., фізична особа - підприємець Шестопалов Ю.М. прийняв до обробітку земельну ділянку площею 616 га (в тому числі 515 га ріллі, 21 га пасовищ).

Акт приймання передачі земельної ділянки від 26.10.2011р. підписаний сторонами договору та скріплений печатками.

Луганський національний аграрний університет в особі відокремленого підрозділу "Слов'янський технікум Луганського національного аграрного університету" вважаючи, що відбулась зміна грошової оцінки спірної земельної ділянки, здійснив перерахунок компенсаційних виплат за 2016р., які склали 911,997грн. за 1 га., враховуючи п.6.6. Договору.

В подальшому, Луганський національний аграрний університет в особі відокремленого підрозділу "Слов'янський технікум Луганського національного аграрного університету" направив на адресу Фізичної особи-підприємця Шестопалова Юрія Миколайовича рахунок №6 від 04.08.2016р. на загальну суму 561 790,00грн., який за твердженням позивача сплачений відповідачем за первісним позовом частково в сумі 129980,00грн., залишок боргу складає 431810,03 грн.

Не погодившись із вищевикладеними обставинами, Луганський національний аграрний університет в особі відокремленого підрозділу "Слов'янський технікум Луганського національного аграрного університету" звернувся до місцевого господарського суду із позовом до Фізичної особи-підприємця Шестопалова Юрія Миколайовича про стягнення боргу в сумі 431 810,03грн., 3% річних в сумі 12 351,00грн. та інфляційних в сумі 54 163,27грн.

При розгляді вищезазначених вимог колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За приписами ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Стаття 610 Цивільного кодексу України встановлює, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріали справи свідчать, що задовольняючи позовні вимоги за первісним позовом, місцевий господарський суд дійшов висновку, що грошова оцінка земельної ділянки, переданої відповідачу за первісним позовом змінювалась у 2015 та 2016 роках внаслідок проведення індексації.

В якості належних доказів, які свідчать про зміну грошової оцінки земельної ділянки, яка була передана на виконання умов договору про спільний обробіток земельної ділянки (простого товариства) №13-м від 26.10.2011р., суд першої інстанції прийняв листи Відділу Держземагенства у Слов'янському районі Донецької області №01-18/130 від 27.01.2015р. та №01-18/63 від 27.01.2016р. згідно яких вартість спірної земельної ділянки у 2015 році складала: рілля - 23480,47грн. за 1 га, пасовища - 5193,7грн. за 1 га.; у 2016 році: рілля - 28176,56грн. за 1 га., пасовища - 6232,44грн. за 1 га.

Проте, колегія суддів апеляційного господарського суду не може погодитись із вищевказаним висновком, з огляду на наступне.

Як вбачається із листа Міськрайонного управління у Слов'янському районі та м. Слов'янську головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 09.02.2018р. №251/116-18 грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення на території Слов'янського району Донецької області було проведено у 1995 році.

Згідно ст. 5 Закону України «Про оцінку земель» грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об'єкта оцінки. Експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них, крім випадків, визначених цим Законом, а також іншими законами.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі: визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності; визначення розміру державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом; визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва; розробки показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель; відчуження земельних ділянок площею понад 50 гектарів, що належать до державної або комунальної власності, для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд.

Експертна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі: відчуження та страхування земельних ділянок, що належать до державної або комунальної власності, крім випадку, передбаченого абзацом сьомим частини першої цієї статті; застави земельної ділянки відповідно до закону; визначення інвестиційного вкладу в реалізацію інвестиційного проекту на земельні поліпшення; визначення вартості земельних ділянок, що належать до державної або комунальної власності, у разі якщо вони вносяться до статутного фонду господарського товариства; визначення вартості земельних ділянок при реорганізації, банкрутстві або ліквідації господарського товариства (підприємства) з державною часткою чи часткою комунального майна, яке є власником земельної ділянки; виділення або визначення частки держави чи територіальної громади у складі земельних ділянок, що перебувають у спільній власності; відображення вартості земельних ділянок та права користування земельними ділянками у бухгалтерському обліку відповідно до законодавства України; визначення збитків власникам або землекористувачам у випадках, встановлених законом або договором; рішення суду.

У всіх інших випадках грошова оцінка земельних ділянок може проводитися за згодою сторін та у випадках, визначених цим та іншими законами України.

Згідно ст. 18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7 - 10 років.

Наведені вище положення діючого законодавства свідчать, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема для визначення розміру обов'язкових платежів за користування землею, а експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них.

Аналогічні положення також зазначені в Податковому кодексі України, так п. 289.1 ст. 289 вказаного нормативно-правового акту встановлено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Згідно п. 289.2 ст. 289 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року що визначається за відповідною формулою.

Відповідно до п.п.271.1.1. ст. 271 Податкового кодексу України базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

З огляду на вищевикладене, зважаючи на той факт, що плата за користування земельними ділянками державної та комунальної власності є регульованою ціною, зміна розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, як і проведення її індексації, може бути підставою для перегляду розміру такої плати.

При цьому, судова колегія апеляційного господарського суду зазначає, що збільшення розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної форм власності може бути підставою для перегляду розміру плати за землю виключно в разі віднесення останньої до обов'язкових платежів за землю (орендна плата, земельний податок, державне мито, тощо).

Як вже зазначалось вище, п.6.6 договору про спільний обробіток земельної ділянки (простого товариства) №13-м від 26.10.2011р. встановлено, що незалежно від результатів фінансово-господарської діяльності сторона -1 щорічно до 01 грудня виплачує стороні - 2, в тому числі, компенсаційні виплати на земельну ділянку, які складають 370,00грн. за 1 га. Дана компенсаційна виплата може змінюватися, пропорційно зміні грошової оцінки земельної ділянки на підставі законодавчих і нормативно-правових актів України.

В той же час, ретельне дослідження правової природи компенсаційної виплати, сплату якої сторони передбачили в п.6.6. договору про спільний обробіток земельної ділянки (простого товариства) №13-м від 26.10.2011р., дає змогу дійти висновку, що вказана плата не відноситься до обов'язкових платежів за користування земельними ділянками державної та комунальної форм власності (орендна плата, земельний податок, державне мито, тощо).

До того ж, позивач та відповідач в процесі розгляду апеляційної скарги повідомили, що вищевказана компенсаційна виплата не відноситься ані до земельного податку, ані до орендної плати за землю.

За таких обставин, проведення щорічної індексації нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки не може бути підставою для зміни розміру компенсаційної виплати, передбаченої п.6.6 договору про спільний обробіток земельної ділянки (простого товариства) №13-м від 26.10.2011р., інакше ніж шляхом укладання між сторонами додаткової угоди до вказаного договору, оскільки сторонами у вищевказаному пункті договору передбачена зміна розміру компенсаційних виплат без укладення відповідної додаткової угоди виключно у випадку зміни розміру нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки на підставі законодавчих та нормативно-правових актів України.

При цьому, як зазначено вище, зміни розміру саме нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки з моменту укладення Договору не відбувалось.

Так, згідно ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У визначених законом випадках застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 10.4 Договору встановлено, що зміни до Договору вносяться за письмовою згодою Сторін.

Як вбачається із матеріалів справи та пояснень сторін, між Луганським національним аграрним університетом в особі відокремленого підрозділу "Слов'янський технікум Луганського національного аграрного університету" та Фізичною особою-підприємцем Шестопаловим Юрієм Миколайовичем жодних додаткових угод щодо зміни розміру компенсаційної виплати, не укладалось.

З огляду на вищевикладене, у Фізичної особи-підприємця Шестопалова Юрія Миколайовича існує обов'язок щодо щорічної сплати на користь позивача за первісним позовом компенсаційних виплат на земельну ділянку, виходячи із 370,00грн. за 1 га. (227 920 грн. у рік).

Матеріали справи свідчать, що відповідач за первісним позовом свої зобов'язання щодо сплати компенсаційних виплат за 2016 рік не виконав в повному обсязі, у зв'язку із чим у Фізичної особи-підприємця Шестопалова Юрія Миколайовича існує заборгованість перед Луганським національним аграрним університетом в особі відокремленого підрозділу "Слов'янський технікум Луганського національного аграрного університету" в розмірі 227 920 грн. (370 грн. х 616 га. = 227 920 грн.).

Посилання сторін, що Фізична особа-підприємець Шестопалов Юрій Миколайович в 2016 році свої зобов'язання щодо сплати компенсаційних витрат виконав частково не приймаються колегією суддів апеляційного господарського суду, з огляду на наступне.

В матеріалах справи дійсно містяться рахунки, акти виконаних робіт, квитанції до прибуткових касових ордерів та квитанції, які свідчать про перерахування Фізичною особою-підприємцем Шестопаловим Юрієм Миколайовичем на користь Луганського національного аграрного університету в особі відокремленого підрозділу "Слов'янський технікум Луганського національного аграрного університету" в 2016 році грошових коштів на загальну суму 147 137, 69 грн. (т.1 а.с. 133-138).

В той же час, вищевказані документи свідчать, що призначенням платежу останніх є: відновлення касових видатків по рентній платі за землю за 2016 рік, плата за землю за 2016 рік, а не сплата компенсаційних виплат.

Наведені вище обставини свідчать, що відповідач за первісним позовом не виконав свої зобов'язання щодо сплати компенсаційних виплат за 2016 рік у повному обсязі, у зв'язку із чим з останнього на користь позивача за первісним позовом підлягає стягненню 227 920 грн. боргу за компенсаційні виплати.

Крім того, позивач за первісним позовом просив стягнути з відповідача за первісним позовом на підставі ст.625 Цивільного кодексу України 3% річних в сумі 12351,00грн. за період з 01.12.2016р. по 13.11.2017р. та інфляційні нарахування в сумі 54163,27грн. за період з грудня 2016р. по листопад 2017р.

Як вбачається із розрахунку ціни позову, позивач фактично просив стягнути інфляційні нарахування в сумі 54163,27грн. за період з грудня 2016р. по жовтень 2017р., оскільки як було зазначено позивачем в позові, на час розрахунку інфляційних витрат, індекс інфляції у листопаді 2017р. ще не був встановлений.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат розглядаються судом за період з грудня 2016р. по жовтень 2017р.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Враховуючи наведене, з огляду на умови Договору, діючого законодавства та факту невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо повного та своєчасного внесення компенсаційних витрат за 2016 рік, перевіривши розрахунок позивача за первісним позовом за допомогою програми "Ліга Закон", колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку щодо стягнення з відповідача 3% річних за період з 01.12.2016р. по 13.11.2017р. в сумі 6517, 55 грн. та інфляційних за період з грудня 2016р. по жовтень 2017р. в сумі 28 588,71 грн.

Таким чином, первісні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, що зумовлює стягнення з Фізичної особи - підприємця Шестопалова Юрія Миколайовича на користь Луганського національного аграрного університету в особі відокремленого підрозділу "Слов'янський технікум Луганського національного аграрного університету" основного боргу в сумі 227 920 грн., 3% річних в сумі 6517, 55 грн., інфляційних нарахувань в сумі 28 588,71 грн. В залишковій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, як безпідставно заявлені.

Також, Фізична особа-підприємець Шестопалов Юрій Миколайович звернулась із зустрічною позовною заявою до Луганського національного аграрного університету в особі відокремленого підрозділу "Слов'янський технікум Луганського національного аграрного університету" про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 286 712,27 грн.

Фізична особа-підприємець Шестопалов Юрій Миколайович в обґрунтування своїх зустрічних позовних вимог зазначила, що Луганський національний аграрний університет в особі відокремленого підрозділу "Слов'янський технікум Луганського національного аграрного університету" безпідставно в односторонньому порядку змінив суму компенсаційної виплати, передбаченої п.6.6. договору та виставив рахунки на відновлення касових видатків, у зв'язку з чим, позивач за зустрічним позовом протягом 2014-2015 років здійснив перерахування грошових коштів без належної на то правової підстави на загальну суму 286 712,27 грн., з яких:

- 240 240 грн. - сума переплати за 2015р. по сплаті компенсаційних виплат;

- 11 272, 41 грн. - оплата з відновлення касових видатків з податку на землю в 2014 році;

- 35 199, 86 грн. - оплата з відновлення касових видатків з податку на землю в 2015 році.

При розгляді вищевказаних вимог, судова колегія апеляційного господарського суду виходить з наступного.

Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Кондикційне зобов'язання виникає за наявності таких умов: 1) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Конструкція статті 1212 Цивільного кодексу України, як і загалом норм глави 83 Цивільного кодексу України, свідчить про необхідність установлення так званої «абсолютної» безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору

Під вiдсутнiстю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Загальна умова ч.1 ст.1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, або отримане однією із сторін у зобов'язанні підлягає поверненню iншiй стороні на пiдставi ст.1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпiдставностi такого виконання.

Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст.1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Як вже зазначалось вище, пунктом 6.6 договору про спільний обробіток земельної ділянки (простого товариства) №13-м від 26.10.2011р. встановлено, що незалежно від результатів фінансово-господарської діяльності сторона-1 щорічно до 01 грудня виплачує стороні - 2 на реєстраційний казначейський рахунок:

- дохід за результатами спільної діяльності;

- компенсаційні виплати на земельну ділянку, які складають 370,00грн. за 1 га.

Як було встановлено апеляційним господарським судом вище, у Фізичної особи-підприємця Шестопалова Юрія Миколайовича існує обов'язок щодо щорічної сплати на користь позивача за первісним позовом компенсаційних виплат на земельну ділянку, виходячи із 370,00грн. за 1 га., тобто на загальну суму 227 920 грн.

Крім того, в силу п.6.6 Договору Фізична особа-підприємець Шестопалов Юрій Миколайович повинен сплачувати дохід за результатами спільної діяльності.

Як вбачається із наявного в матеріалах сплати рахунку №45 від 07.07.2015р. та квитанцій до прибуткових касових ордерів (т.1 а.с.128-131) та пояснень сторін, Фізична особа-підприємець Шестопалов Юрій Миколайович сплатив на користь Луганського національного аграрного університету в особі відокремленого підрозділу "Слов'янський технікум Луганського національного аграрного університету" грошові кошти на загальну суму 468 160,00 грн. із призначенням платежу «плата за землю за 2015 рік».

Крім того, протягом 2014-2015 років, позивач за зустрічним позовом сплатив на користь відповідача за зустрічним позовом наступні грошові кошти:

- 35 199, 86 грн. згідно квитанції до прибуткового касового ордеру №222 від 17.09.2015р. та рахунку №44 від 07.07.2015р., призначення платежу «відновлення касових видатків з податку на землю за 2015 рік» (т.1 а.с.128, 132);

- 11 272, 41 грн. згідно квитанції до прибуткового касового ордеру №457 від 08.12.2014р. та рахунку №26 від 20.11.2014р., призначення платежу «відновлення касових видатків з податку на землю за 2014 рік» (т.1 а.с.140-141).

Загалом наведені вище оплати свідчать, що позивач за зустрічним позовом сплатив на користь відповідача за зустрічним позовом в 2014-2015 роках 514 632, 27 грн.

В той же час, зміст договору про спільний обробіток земельної ділянки (простого товариства) №13-м від 26.10.2011р. свідчить, що у Фізичної особи-підприємця Шестопалова Юрія Миколайовича відсутній обов'язок сплачувати на користь Луганського національного аграрного університету в особі відокремленого підрозділу "Слов'янський технікум Луганського національного аграрного університету" будь-які інші платежі, крім тих, що передбачені п.6.6 Договору.

Враховуючи наведене, з огляду на відсутність у Фізичної особи-підприємця Шестопалова Юрія Миколайовича обов'язку сплачувати на користь відповідача за зустрічним позовом вищевказаних платежів з плати за землю та відновлення касових видатків з податку на землю, заявлені в позові грошові кошти в сумі 286 712,27 грн. є такими, що сплачені без належної на то правової підстави та підлягають стягненню на користь позивача за зустрічним позовом в повному обсязі.

Таким чином, зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Посилання Луганського національного аграрного університету в особі відокремленого підрозділу "Слов'янський технікум Луганського національного аграрного університету", що оскільки договір №13-м про спільний обробіток земельної ділянки не визнавався недійсним, грошові кошти, які були сплачені відповідачем за первісним позовом, набуто позивачем за первісним позовом за наявності правової підстави, що виключає можливість застосування ст.1212 Цивільного кодексу України, є необґрунтованими, безпідставними та були спростовані апеляційним господарським судом вище.

Доводи Фізичної особи-підприємця Шестопалова Юрія Миколайовича, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, з огляду на відсутність судових дебатів, не знайшли свого підтвердження та є такими, що прямо суперечать змісту аудіозапису судового засідання від 03.04.2018р. під час якого було прийнято оскаржуване рішення.

З огляду на вищевикладене, рішення суду першої інстанції є таким, що прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у зв'язку із чим апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Шестопалова Юрія Миколайовича підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області від 03.04.2018р. по справі №905/2865/17 підлягає скасуванню в частині стягнення основного боргу у сумі 203 890,03 грн., 3% річних в сумі 5833,45 грн., інфляційних в сумі 25 574, 56 грн. за первісними позовними вимогами із прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні первісних позовних вимог в цій частині.

Крім того, рішення господарського суду Донецької області від 03.04.2018р. по справі №905/2865/17 підлягає скасуванню в частині відмови в стягненні безпідставно отриманих грошових коштів на суму 240 240 грн. за зустрічними позовними вимогами із прийняття нового рішення про задоволення зустрічних позовних вимог в повному обсязі.

В залишковій частині рішення господарського суду Донецької області від 03.04.2018р. по справі №905/2865/17 підлягає залишенню без змін.

Що стосується витрат, понесених відповідачем за первісним позовом на правничу допомогу адвоката, судова колегія апеляційного господарського суду погоджується із висновком місцевого господарського суду, що Фізичною особою-підприємцем Шестопаловим Юрієм Миколайовичем не надано належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 76-77 Господарського процесуального кодексу України, які б свідчили про понесенням останнім витрат на професійну правничу допомогу, у зв'язку із чим останні не підлягають розподілу між сторонами у справі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви, зустрічної позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Шестопалова Юрія Миколайовича, м. Слов'янськ Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 03.04.2018р. по справі №905/2865/17 - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 03.04.2018р. по справі №905/2865/17 - скасувати в частині стягнення основного боргу у сумі 203 890,03 грн., 3% річних в сумі 5833,45 грн., інфляційних в сумі 25 574, 56 грн. за первісними позовними вимогами, а також в частині відмови в стягненні безпідставно отриманих грошових коштів на суму 240 240 грн. за зустрічними позовними вимогами.

Абзаци 1-5 резолютивної частини рішення господарського суду Донецької області від 03.04.2018р. по справі №905/2865/17 викласти в наступній редакції:

«Первісний позов Луганського національного аграрного університету в особі відокремленого підрозділу "Слов'янського технікуму Луганського національного аграрного університету", м.Слов'янськ, Донецька область до Фізичної особи-підприємця Шестопалова Юрія Миколайовича, м.Слов'янськ, Донецька область про стягнення основного боргу в сумі 431810,03грн., 3% річних в сумі 12351,00грн. та інфляційних нарахувань в сумі 54163,27грн. - задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи - підприємця Шестопалова Юрія Миколайовича (АДРЕСА_1, 84122; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Луганського національного аграрного університету в особі відокремленого підрозділу "Слов'янський технікум Луганського національного аграрного університету" (вул. Свободи, буд. 23, м. Слов'янськ, Донецька область, 84112; код ЄДРПОУ 00727908) основний борг в сумі 227 920 грн., 3% річних в сумі 6517,55 грн., інфляційні нарахування в сумі 28 588,71 грн., судовий збір за подання позовної заяви в сумі 3945, 39 грн.

В задоволенні решти первісних позовних вимог - відмовити.

Зустрічний позов Фізичної особи-підприємця Шестопалова Юрія Миколайовича, м.Слов'янськ, Донецька область до Луганського національного аграрного університету в особі відокремленого підрозділу "Слов'янський технікум Луганського національного аграрного університету", м.Слов'янськ, Донецька область про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 286 712,27грн. - задовольнити.

Стягнути з Луганського національного аграрного університету в особі відокремленого підрозділу "Слов'янський технікум Луганського національного аграрного університету" (вул. Свободи, буд. 23, м. Слов'янськ, Донецька область, 84112; код ЄДРПОУ 00727908) на користь фізичної особи - підприємця Шестопалова Юрія Миколайовича (АДРЕСА_1, 84122; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) безпідставно отримані грошові кошти в сумі 286 712,27 грн., судовий збір за подання зустрічної позовної заяви в сумі 4300,69 грн., судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 10 699,15 грн.»

В залишковій частині рішення господарського суду Донецької області від 03.04.2018р. по справі №905/2865/17 - залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України протягом 20 днів з дня складання її повного тексту.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено 02.07.2018р.

Головуючий суддя: Е.В. Сгара

Судді: О.І. Склярук

Н.О. Мартюхіна