Апеляційний суд міста Києва

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

23 cічня 2018 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Тютюн Т.М. за участю ОСОБА_3 - особи, щодо якої винесено постанову, захисника ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_4 на постанову судді Деснянського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2017 року щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. ГорлівкаДонецької області, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1,

у с т а н о в и в :

Постановою судді Деснянського районного суду м. Києва від 31.10.2017 року на ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Як встановив суд, 2 вересня 2017 року о 5 годині ОСОБА_3, керуючи автомобілем "Ford Mondeo" д/н НОМЕР_2 (зелений фон) на вул. Драйзера, 14/33 в м. Києві з ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння ухилився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_4 просить постанову судді скасувати і закрити провадження в справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП, тобто у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Обґрунтовуючи свої вимоги, зазначає, що 02.09.2017 року ОСОБА_3 був зупинений поліцейськими, які не пояснили причину зупинки, запитували за номери автомобіля та не об'єктивно виказували свої думки щодо нього, що він сприйняв як упереджене відношення і тиск. На безпідставні звинувачення стосовно перебування в стані алкогольного сп'яніння та вимогу пройти огляд на стан сп'яніння ОСОБА_3 заперечив і просив повідомити причину зупинки, у зв'язку з чим виник конфлікт, в ході якого поліцейські погрожували затриманням та здійсненням спеціальних заходів, а тому її _________________________________________________________________________

Справа № 33/796/20/2018 Постанова винесена суддею Вінтоняком Р.Я.

Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП

підзахисний побоювався вчиняти будь-які дії, запропоновані поліцейськими. Надалі прибули інші поліцейські, ОСОБА_3 було затримано і застосовано до нього спеціальні засоби (кайданки). Протокол про адміністративне затримання при ОСОБА_3 не складався, ним не підписувався і копія йому вручена не була. В управлінні поліції на прохання зняти кайданки поліцейські відмовили, поводячи себе зухвало та періодично знімали ОСОБА_3 за допомогою телефонів з метою принизити його гідність. Після цього лейтенант поліції ОСОБА_5 почала складати протокол про адміністративне правопорушення, а інший поліцейський обшукав її підзахисного без участі свідків або понятих. Потім у кабінет завели двох чоловіків, яких ОСОБА_3 не представили і документи яких не перевірили. Поліцейський ОСОБА_6 склав документи від імені свідків, які вони підписали разом з протоколом, не читаючи. З підписаними свідками документами, які, на думку захисника, є сфальсифікованими, її підзахисного не ознайомили. Права ОСОБА_3 ні під час затримання, ні під час складання протоколу про адміністративне правопорушення не роз'яснювали, не забезпечили правову допомогу при затриманні, і з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_5 не дала можливості ознайомитися. Одразу після того, як ОСОБА_3 звільнили, він звернувся до закладу охорони здоров'я і пройшов огляд, яким було встановлено, що в стані сп'яніння він не перебуває.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції протокол судового засідання не вівся, і стороні захисту було безпідставно відмовлено у задоволенні клопотань про здійснення фіксування судового засідання за допомогою аудіозапису та про виклик свідків - працівників поліції. Як стверджує захисник, суддя позбавив ОСОБА_3 права давати пояснення, не дав можливості захиснику і ОСОБА_3 ставити запитання свідку ОСОБА_5, чим порушив право на захист та чинив перешкоди в діяльності захисника. Не дав належної оцінки суд і поясненням свідків, які зазначили, що під час їх запрошення поліцейські не встановлювали їхні особи, зміст підписаних документів вони не пам'ятають і належним чином з ними не знайомилися. Обидва свідка пояснили, що затримання при них не відбувалося, вони були очевидцями лише того, що ОСОБА_3 відмовився пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу. При цьому ОСОБА_3 вів себе адекватно, весь час просив, щоб йому пояснили причини затримання, і свідки не бачили, щоб він перебував у стані алкогольного сп'яніння. В судовому засіданні, в якому допитувалася свідок ОСОБА_5, було оголошено перерву, для надання свідку можливості підготуватися для дачі пояснень, і суддею було запропоновано долучити до матеріалів справи запис нагрудної камери (відеореєстратора) поліцейських. Такі дії судді, на переконання захисника, є упередженими, оскільки вирішення питання про витребування доказів відбулося поза межами судового засідання. 31.10.2017 року захисник першою прибула до суду і направилася до канцелярії, щоб подати документи у невідкладному порядку. Одразу після цього направилася до судді, але секретар повідомила, що справу вже розглянуто, що є неможливим, оскільки суддя фізично не міг допитати свідка, видалитися до нарадчої кімнати та прийняти рішення. Як було встановлено, суддя прийняв рішення без видалення до нарадчої кімнати, у зв'язку з чим, як вважає, захисник, воно є незаконним.

Заслухавши пояснення захисника ОСОБА_4 і ОСОБА_3, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, дослідивши матеріали справи та нові докази, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що в її задоволенні належить відмовити, з таких підстав.

Вивченням матеріалів справи встановлено, що суд першої інстанції згідно з ст.ст.245, 252, 280 КУпАП всебічно, повно і об'єктивно з'ясував обставини вчиненого правопорушення і виніс постанову, зміст якої відповідає вимогам ст.283 КУпАП. Висновок про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення є обґрунтованим і підтверджується наявними в справі доказами.

Такими доказами є дані, зафіксовані в: протоколі про адміністративне правопорушення, в якому детально викладено суть порушення, вчиненого ОСОБА_3, про що зазначено раніше; поясненнях свідка ОСОБА_5 - інспектора Управління патрульної поліції, згідно з якими після зупинки автомобіля "Ford Mondeo", в якому не освітлювалися задні номерні знаки, та виявлення у ОСОБА_3 ознак алкогольного сп'яніння, він не дав відповіді на вимогу пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу, а після доставляння до Деснянського УП ГУНП у м. Києві з метою встановлення його особи в присутності свідків відмовився від проходження огляду і за допомогою приладу "Drager", і у лікаря нарколога; поясненнях свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, у присутності яких ОСОБА_3 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу "Drager" та в закладі охорони здоров'я; записі нагрудної камери (відеореєстратора) поліцейського, на якому зафіксована відмова ОСОБА_3 на неодноразові вимоги поліцейських пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу та в закладі охорони здоров'я, в тому числі в присутності свідків, при цьому ОСОБА_3 робив вигляд що не розуміє, що йому пропонують, а також стверджував, що не керував транспортним засобом.

Оскільки вказані докази об'єктивно узгоджуються між собою, їх правильно покладено в обґрунтування висновків суду.

Не спростовують таких висновків і пояснення ОСОБА_3 та доводи його апеляційної скарги.

Поясненням ОСОБА_3, який заперечив, що перебував у стані алкогольного сп'яніння, і стверджував, що працівники поліції безпідставно його зупинили, повідомивши про те, що в автомобілі не освітлювався задній номерний знак, що не відповідало дійсності, після чого затримали його, вдягнули на нього кайданки та доставили до Деснянського УП ГУНП у м. Києві, де склали протокол і не пропонували пройти огляд на стан сп'яніння, суд першої інстанції дав належну оцінку, про що навів у постанові відповідні мотиви.

Не зважаючи на те, що, як стверджує захисник, особи свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, не встановлювалися, зміст підписаних документів вони не пам'ятають і належним чином з ними не знайомилися, вони підтвердили, що були очевидцями того, що ОСОБА_3 відмовився пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу.

У судовому засіданні апеляційного суду свідок ОСОБА_7 підтвердив свої свідчення, зазначивши, що на неодноразову пропозицію поліцейського пройти огляд на стан сп'яніння ОСОБА_3 говорив, що не розуміє, на якій підставі його затримали, що можна розцінити як відмову пройти огляд на стан сп'яніння. І такі пояснення свідка повністю відповідають його письмовим поясненням, підписаним у Деснянському УП ГУНП у м. Києві.

Свідок ОСОБА_6 - інспектор Управління патрульної поліції пояснив, що близько 4-5 годин його викликав інший екіпаж у складі поліцейських ОСОБА_9 і ОСОБА_5, оскільки у нього в автомобілі був прилад "Drager". По прибуттю на вул. Драйзера побачив автомобіль з військовими номерами на зеленому фоні і поліцейських, які повідомили про наявність у водія ознак алкогольного сп'яніння. Поспілкувавшись з водієм, він у цьому переконався, оскільки було чути запах алкоголю, і попросив пред'явити посвідчення водія для оформлення матеріалів. Однак ОСОБА_3 не реагував і почав говорити, що пред'являв документи. Водію пропонували пройти огляд і на місці, і в закладі охорони здоров'я, на що він відмовився, стверджуючи про те, що його безпідставно зупинили. Затримали ОСОБА_3, оскільки не могли на місці оформити матеріали. В районному управлінні при поверхневому огляді виявили у нього посвідчення водія, запросили свідків і знову запропонували пройти огляд у різних варіантах, на що він відмовився.

Оцінюючи пояснення цих свідків, слід зазначити, що вони доводять обґрунтованість висновків суду першої інстанції і спростовують позицію захисту ОСОБА_3 про відсутність у його діях складу правопорушення.

Правильно не взяв суд до уваги і висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з яким станом на 9 годину 20 хвилин 02.09.2017 року у ОСОБА_3, який самостійно звернувся до Київської міської наркологічної клінічної лікарні "Соціотерапія", ознак сп'яніння не виявлено.

У відповідності з ч.ч.2, 3 ст.266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.

У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.

У відповідності з ч.4 ст.266 КУпАП, п.7 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року, п.9 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року, огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського, який з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Не приймаючи до уваги вказаний раніше висновок, суддя правильно зазначив, що ОСОБА_3 звернувся до закладу охорони здоров'я о 9 годині 20 хвилин, в той час як підстави для проведення огляду були виявлені о 5 годині, тобто більше ніж через дві години.

Додатково слід зауважити, що ОСОБА_3 відмовився від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу, а також відмовився їхати до закладу охорони здоров'я у супроводі працівників поліції, а іншого встановленого законом порядку огляду не передбачено. Отже, доводи в апеляційній скарзі про те, що він пройшов огляд самостійно, не спростовують висновків суду про відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відповідно до встановленого порядку. Пояснення правопорушника про те, що він діяв у стані крайньої необхідності, оскільки вважав, що, відмовляючись пройти огляд, він захиститься від неправдивих обвинувачень поліцейських, є недоречними, а твердження в апеляційній скарзі, що дії поліцейських ОСОБА_3 сприймав як тиск, є суб'єктивним сприйняттям захисника.

Не знайшли свого підтвердження і доводи в апеляційній скарзі про порушення поліцейськими вимог закону під час оформлення матеріалів справи.

При зупинці ОСОБА_3 йому було роз'яснено причину - у темну пору доби не освітлювався задній номерний знак, а в подальшому - про наявні у нього ознаки алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим було висунуто вимогу пройти огляд у встановленому законом порядку.

Адміністративне затримання було застосовано з метою встановлення особи ОСОБА_3 та складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП, оскільки його неможливо було скласти на місці вчинення правопорушення, що повністю відповідає вимогам ст.ст.260-262 КУпАП, у зв'язку з відмовою надати документи для оформлення відповідних матеріалів, що також зафіксовано на відеозаписі.

Згідно з п.п.3, 11 ч.1 ст.23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань наділена повноваженнями стосовно припинення виявлених адміністративних правопорушень та контролю за дотриманням ПДР його учасниками.

І у відповідності з п.2.4 ПДР на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися і, серед іншого, пред'явити для перевірки документи, зазначені в п.2.1 ПДР, а саме, посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Оскільки у поліцейських були підстави вважати, що ОСОБА_3 вчинив правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, вимога пред'явити документи з метою складання протоколу про адміністративне правопорушення була абсолютно законною, і у водія виник обов'язок надати їх, що ним виконано не було.

Зазначеним раніше відеозаписом спростовуються твердження захисника і про те, що ОСОБА_3 не знайомили з протоколом про адміністративне правопорушення. А відсутність його підпису у протоколі пояснюється тим, що він від підпису відмовився.

Посилання захисника на допущені суддею порушення норм процесуального права не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення не передбачено фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу, а так само ведення протоколу судового засідання.

Згідно з ч.1 ст.285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи.

Тобто зміст вказаної норми не передбачає видалення суду до нарадчої кімнати, і таке поняття, як нарадча кімната, у цьому Кодексі відсутнє, взагалі.

Суд дав можливість ОСОБА_3 давати пояснення, зміст яких виклав у постанові, і які відповідають обставинам, наведеним захисником в апеляційній скарзі. За клопотаннями сторони захисту було заслухано пояснення свідків, яким надана відповідна оцінка.

Таким чином винуватість ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доведена повністю.

Стягнення на ОСОБА_3 накладене в межах строків, встановлених ст.38 КУпАП, і відповідає санкції відповідної частини статті.

Отже, постанова судді є законною та обґрунтованою і підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову судді Деснянського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2017 року, якою на ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 /шестисот/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 /десять тисяч двісті/ гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 /один/ рік за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

міста Києва   Т.М. Тютюн