АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«19» червня 2018 року м. Херсон

Номер справи № 657/9/13

Номер провадження № 22-ц/791/488/18

Апеляційний суд Херсонської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (суддя-доповідач): Чорної Т.Г.,

суддів: Пузанової Л.В.,

Склярської І.В.,

секретар Рябченко А.А.,

розглянувши апеляційну скаргу прокурора Херсонської області на ухвалу Скадовського районного суду Херсонської області у складі судді Клімченка М.І. від 22 січня 2018 року у справі за позовом Херсонського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах Херсонської обласної державної адміністрації та Державної інспекції сільського господарства в Херсонській області до Каланчацької районної державної адміністрації Херсонської області, ОСОБА_2 про визнання розпорядження голови Каланчацької районної державної адміністрації № 478 від 21.11.2006 року, договору оренди землі недійсним та повернення земельної ділянки до земель запасу,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2012 року Херсонський міжрайонний природоохоронний прокурор (далі - прокурор), який діє в інтересах держави в особі Херсонської обласної державної адміністрації та Державної інспекції сільського господарства в Херсонській області, звернувся до суду із позовом до Каланчацької районної державної адміністрації Херсонської області, ОСОБА_2 про визнання недійсними розпорядження та договору оренди землі, повернення земельної ділянки до земель запасу.

Обґрунтовуючи вимоги посилався на те, що розпорядженням голови Каланчацької районної державної адміністрації № 478 від 21 листопада 2006 року ОСОБА_2 затверджено проект відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства площею 940,0998 га із земель запасу в адміністративних межах Привільської сільської ради Каланчацького району Херсонської області з наступним розробленням технічної документації з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, яку в подальшому відповідач затвердив розпорядженням від 27 грудня 2006 року № 559, що в подальшому слугувало підставою для укладення 19 січня 2007 року між ОСОБА_2 та Каланчацькою районною державною адміністрацією (далі - Каланчацька РДА) договору оренди землі.

Вважає, що розпорядження № 478 від 21 листопада 2006 року винесено з порушенням норм чинного законодавства, оскільки проект відведення земельної ділянки не пройшов погодження із санітарно-епідеміологічним і природоохоронним органами; за відсутності погодження з Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області; без позитивного висновку професійної комісії з питань створення фермерських господарств щодо наявності у громадянина достатнього досвіду роботи у сільському господарстві або необхідної сільськогосподарської кваліфікації.

Крім того, позивачем зазначено, що під час укладання договору оренди від 19 січня 2007 року між Каланчацькою РДА та ОСОБА_2 не враховано, що на земельній ділянці площею 940,0998 га розташовано нерухоме майно, яке належить ДП «Укрриба», що є підставою для визнання вказаного договору оренди недійсним.

З огляду на наведене позивач просив суд :

-визнати недійсним розпорядження голови Каланчацької РДА від 21 листопада 2006 року № 478 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_2.» з моменту його винесення;

-визнати недійсним на майбутнє договір оренди землі, укладений між Каланчацькою РДА та ОСОБА_2, що зареєстрований у Херсонській регіональній філії ДП «Центр ДЗК» 19 січня 2007 року за кадастровим № НОМЕР_1 про надання в оренду земельної ділянки площею 940,0998 га;

-зобов'язати ОСОБА_2 повернути земельну ділянку площею 940,0998 га кадастровий № НОМЕР_1 до земель запасу району в адміністративних межах Привільської сільської ради.

Рішенням Каланчацького районного суду Херсонської області від 25 червня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 28 листопада 2013 року дане рішення суду залишено без змін.

У вересні 2014 року прокурор звернувся до суду із заявою про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 25 червня 2013 року з підстав скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

В обґрунтування своєї заяви посилався на те, що постановою Вищого адміністративного суду України від 20.08.2014 року скасовано постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 11.08.2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2012 року в справі за позовом Херсонського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державного управління охорони навколишнього природнього середовища в Херсонській області до Каланчацької РДА, третя особа - ОСОБА_2, про визнання недійсним розпорядження голови Каланчацької РДА від 21 листопада 2006 року № 478.

Прокурор зазначає, що між рішеннями існує матеріально-правовий зв'язок, оскільки підставою для ухвалення рішення Каланчацьким районним судом, яке він просить переглянути, була чинна постанова Херсонського окружного адміністративного суду від 11.08.2011 року, яка на час звернення прокурора до суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, скасована.

Ця обставина є нововиявленою та істотною для перегляду рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 25 червня 2013 року та прийняття нового рішення про задоволення заявлених позовних вимог.

Ухвалою Скадовського районного суду Херсонської області від 22 січня 2018 року у задоволенні заяви прокурора Херсонської області про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 25.06.2013 року у даній справі - відмовлено.

В апеляційній скарзі прокурор Херсонської області, посилаючись на порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 25.06.2013 року задовольнити, зазначаючи про те, що суд не прийняв до уваги посилання прокурора щодо преюдиційного зв'язку між постановою Вищого адміністративного суду від 20.08.2014 року та судовим рішенням Каланчацького районного суду від 25.06.2013 року та дійшов помилкового висновку щодо різного суб'єктного складу учасників справ.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 доводи апелянта не визнав, судове рішення просить залишити без змін.

Відповідно до ч.1 ст.351 ЦПК України судом апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно із пунктом 8 Перехідних положень ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Враховуючи, що наразі апеляційні суди в апеляційних округах не утворені, справа підлягає перегляду в апеляційному порядку Апеляційним судом Херсонської області, у межах територіальної юрисдикції якого перебуває Скадовський районний суд Херсонської області, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено та із матеріалів справи вбачається, що розпорядженням голови Каланчацької районної державної адміністрації від 21 листопада 2006 року № 478 ОСОБА_2 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства площею 940,0998 га за рахунок земель державної власності із земель запасу району в адміністративних межах Привільської сільської ради Каланчацького району Херсонської області.

На підставі зазначеного розпорядження 19 січня 2007 року між ОСОБА_2 та Каланчацькою РДА укладено договір оренди земельної ділянки, який пройшов державну реєстрацію.

Предметом даного позову є визнання розпорядження голови Каланчацької районної державної адміністрації від 21 листопада 2006 року № 478 недійсним з підстав відсутності висновку професійної комісії з питань створення фермерських господарств та погоджень проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду з відповідними органами.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції в рішенні від 25.06.2013 року, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, зазначив про те, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства погоджено зокрема із санітарно-епідеміологічним органом, що підтверджується висновком Державної санітарно-епідеміологічної служби Херсонської області від 8 листопада 2006 року № 81, а Державним управлінням охорони навколишнього природнього середовища в Херсонській області від 7 листопада 2006 року № 07-14/9-4968 надано погодження про відведення вищезазначеної земельної ділянки в оренду ОСОБА_2 для збереження і збільшення чисельності птахів водно-болотного комплексу, перелітних птахів під час міграційних перельотів весною та восени різноманітних за видовим складом, рідкісних, зникаючих, включених до Червоної книги України та до Червоного списку Херсонської області, за виключенням здійснення господарської діяльності із випасу худоби.

Про наявність факту погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду з санітарно-епідеміологічним та природоохоронним органами, суд послався також на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 11.08.2011 року, залишену без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2012 року.

Крім того, суд виходив з безпідставності доводів позивача щодо відсутності висновку професійної комісії з питань створення фермерських господарств, так як вказаний висновок необхідний для державної реєстрації фермерського господарства і для надання в оренду земельної ділянки і не є підставою для визнання оспореного розпорядження недійсним.

Звернувшись до суду із заявою про перегляд рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 25 червня 2013 року у зв'язку з нововиявленими обставинами, прокурор послався на постанову Вищого адміністративного суду України від 20.08.2014 року, якою скасовано постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 11.08.2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2012 року і в цій частині постановлено нове судове рішення, яким визнано протиправним та скасоване розпорядження голови Каланчацької районної державної адміністрації від 21.11.2006 р. № 478 « Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства».

Скасовуючи постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 11.08.2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2012 року, Вищий адміністративний суд України в постанові від 20 серпня 2014 року зазначив, що за вказаними обставинами, колегія суддів погоджується із позицією судів попередніх інстанцій щодо необґрунтованості доводів прокурора про відсутність погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду. Проте при затвердженні проекту відведення земельної ділянки Каланчацькою районною державною адміністрацією, приймаючи розпорядження від 21.11.2006 р. № 478, не було враховано наявність у території статусу природно-заповідного фонду та наявності факту погодження органом охорони навколишнього природного середовища відведення земельної ділянки для збереження чисельності птахів водно-болотного комплексу, перелітних птахів під час міграційних перельотів весною та восени різноманітних за видовим складом, рідкісних, зникаючих, включених до Червоної книги України та до Червоного списку Херсонської області, без погодження будь-якого виду діяльності, що мав би на меті вироблення товарної сільськогосподарської продукції. За вказаних обставини, розпорядження прийнято без урахування положень ст. 26 Закону України « Про природно-заповідний фонд» щодо встановлення особливого режиму заказників та за відсутності погодження відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства з боку органу охорони навколишнього природнього середовища.

Відповідно до ч.3 ст. 3 ЦПК України (в новій редакції), провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до положень ч.1 ст. 423 ЦПК України (в редакції, діючій станом на момент розгляду справи), ст. 361 ЦПК України (в редакції 2004 р.) рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 423 ЦПК України (в редакції, діючій станом на момент розгляду справи), підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Як роз'яснено судам у п.9 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №4 від 30.03.2012 р. «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами», що скасування судового рішення може бути визнано нововиявленою обставиною лише в тому випадку, коли суд обґрунтував ухвалене судове рішення скасованим (воно було підставою для ухвалення такого судового рішення) або виходив із нього, хоча прямо й не посилався на нього на підтвердження наявності вказаних обставин, а також якщо наслідком скасування судового рішення є інше за змістом вирішення спору.

Підставою скасування судового рішення може бути лише ухвалене судом судове рішення, а не рішення третейського суду або іншого державного органу.

Вирішуючи питання про скасування судового рішення із зазначених підстав, суди мають виходити з преюдиційного зв'язку судових рішень, зокрема, із того, що між рішеннями має існувати матеріально-правовий зв'язок, факти, встановлені в одній із справ, мають значення для іншої справи.

Враховуючи предмет та підстави заявленого позову, обставини якими суд обґрунтовував ухвалене у даній справі рішення, яке прокурор просить переглянути за нововиявленими обставинами, та зважаючи на те, що суд не тільки обґрунтовував ухвалене судове рішення скасованими рішеннями постановленими в адміністративній справі, які були скасовані постановою Вищого адміністративного суду України від 20 серпня 2014 року, але й іншими доказами, а також те, що наслідком скасування судового рішення є інше за змістом вирішення спору, а саме, прийняття оспореного розпорядження без урахування положень ст. 26 Закону України « Про природно-заповідний фонд», що не було предметом та підставою заявленого позову, колегія суддів погоджується з висновками суду про відсутність правових підстав для задоволення заяви про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами та скасування рішення Каланчацького районного суду від 25 червня 2013 року, оскільки перелічені в заяві прокурора посилання не є нововиявленими обставинами.

Оскільки за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність може бути застосована лише за наявності порушення права особи, та зважаючи на те, що права та законні інтереси ОСОБА_2 не порушені, суд правильно відмовив у застосуванні строків позовної давності.

Керуючись 367, 374, 375 ЦПК України,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу прокурора Херсонської області залишити без задоволення, а ухвалу Каланчацького районного суду Херсонської області від 22 січня 2018 рокубез змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Чорна Т.Г.

Судді Пузанова Л.В.

Склярська І.В.