Справа № 219/6973/18

Провадження № 2-о/219/863/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2018 року м. Бахмут

Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Брежнева О.А.

за участю секретаря Ранкової О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бахмут цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: Бахмутський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, Бахмутсько-Лиманське об'єднане управління пенсійного фонду України Донецької області, про встановлення факту смерті,

В С Т А Н О В И В :

Заявник звернувся до суду з заявою про встановлення факту смерті чоловіка - ОСОБА_2. В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер її чоловік - ОСОБА_2 на території м. Єнакієве, Донецької області, яке непідконтрольне державній владі України. Після поховання чоловіка вона звернувся до ВДРАЦС м. Бахмут щоб отримати свідоцтво про його смерть. Але документи про смерть у неї не прийняли бо вони видані на території непідконтрольній українській владі що Верховною Радою України визнана тимчасово окупованою, вона не має належних медичних документів, передбачених законодавством України, для реєстрації факту смерті її чоловіка на території України. Встановлення факту смерті необхідна їй для державної реєстрації смерті громадянина України ОСОБА_2 та отримання в державному органі України свідоцтва про смерть, для оформлення спадщини і за цієї обставини він вимушений звернутися до суду. На теперішній час реєстрація факту смерті ОСОБА_2 органами державної реєстрації актів цивільного стану не можлива, оскільки останнім місцем проживання спадкодавця є населений пункт, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

У судове засідання заявник не прибула, представник позивача надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, на задоволені заяви наполягає.

Представники заінтересованих осіб в судове засідання не викликалися, оскільки відповідно до частини 2 статті 317 ЦПК України, справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду. Але суд при розгляді даної справи враховує та виконує вимоги частини 5 статті 317 ЦПК України, яка наголошує на тому, що копія судового рішення невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження або смерті особи, та пункту 2 частини 4 статті 317 ЦПК України, відповідно до якого у разі незгоди з цим судовим рішенням сторони мають право його оскаржити у загальному порядку, встановленому ЦПК України.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути дану справу під час відсутності представників заінтересованих осіб та заявника, у відповідності до вимог статті 223, частини 2 статті 247 ЦПК України без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд дістається висновку, що заявлені вимоги ОСОБА_1, заінтересовані особи: Бахмутський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, Бахмутсько-Лиманське об'єднане управління пенсійного фонду України Донецької області, про встановлення факту смерті підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З матеріалів справи вбачається, що заявник ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Єнакієве, Донецької області, є дружиною ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Єнакієве, Донецької області, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями паспортів обох, копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 (а.с.5, 8, 12).

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.10) у м. Єнакієве Донецької області помер ОСОБА_2, на підтвердження чого заявницею надані до заяви наступні документи: копія довідки про причину смерті, відповідно до якої причина смерті гостра серцево-судина недостатність, атеросклеротичний коронарокардиосклероз, фотографія на якій зображено місце поховання (а.с.15-16).

27 червня 2018 року (а.с.17) Бахмутський МВДРАЦС відмовив у проведені державної реєстрації смерті ОСОБА_2 на підставі пред'явлених документів.

Даючи оцінку допустимості вищезазначених доказів, як документів, що видані органами та установами на тимчасово окупованій території України, суд керується ч. 2 ст. 19 Конституції України, якою передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Крім того, суд враховує норму статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» якою встановлено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Разом з тим, вирішуючи питання щодо оцінки наданих доказів, суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватися судами при розгляді справ як джерело права. Так, суд враховує висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини, зокрема «Loizidou v.Turkev», «Cyprus v.Turkev», а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v.the Republik of Moldova and Russia»), де ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПО наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У відповідності до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Відповідно до роз'яснень, даних в п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин, які в силу пункту 6 Перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», яким зазначено, що Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України діють у межах їх повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом у складі, визначеному цим Законом, та частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», яка зазначає, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права, суд вважає за необхідне та можливе застосувати.

Підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які достовірно свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин.

Для встановлення смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті необхідні обставини, які свідчать про реєстрацію цієї події, а також про те, що заінтересована особа не має можливості відновити втрачені або знищені документи про це.

Як вбачається зі змісту наказу Міністерства юстиції України від 17 червня 2014 року № 953/5 «Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції» відділам державної реєстрації актів цивільного стану, що знаходяться на території Донецької області, зокрема, м. Горлівка, тимчасово призупинено проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану та видачу витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" державна реєстрація актів цивільного стану проводиться органами державної реєстрації актів цивільного стану відповідно до цього Закону, Цивільного та Сімейного кодексів України та інших актів законодавства.

Тобто, державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою, чи рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою (ч. 1 ст. 17 Закону).

Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 р. N 545 "Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 р. за N 1150/13024, затверджено форми первинної облікової документації, зокрема лікарського свідоцтва про смерть (форма N 106/о) та фельдшерської довідки про смерть (форма N 106-1/о).

Державна реєстрація смерті осіб, які померли на тимчасово неконтрольованій території України, може бути проведена будь-яким відділом державної реєстрації актів цивільного стану, що знаходиться за межами цієї території, за умови надання документів, передбачених вищенаведеним законодавством (лист Міністерства юстиції України від 26.10.2015 р. N 24557, N 25906-0-33-15/19.1).

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.

За правилами ст. 1, 9, 17, 18 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України; державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків; у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна; громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Постановою Верховної Ради України від 17 березня 2015 року "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями" визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.

Згідно Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення" (із змінами), на території м. Єнакієве Донецької області органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Відповідно до правил частини 4 статті 317 ЦПК України, ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.

На підставі викладеного, а також враховуючи те, що законом не передбачено іншого порядку встановлення цього факту, суд приходить до висновку про задоволення заяви ОСОБА_1, заінтересовані особи: Бахмутський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, Бахмутсько-Лиманське об'єднане управління пенсійного фонду України Донецької області, про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території, що надасть їй можливість здійснити державну реєстрацію смерті її чоловіка ОСОБА_2

Тому необхідно встановити факт смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 на тимчасово окупованій території України у м. Єнакієве Донецької області.

За наведених обставин, вимоги заявника є обґрунтованими, оскільки надані заявником докази достовірно свідчать про смерть ОСОБА_2 у певний час і за певних обставин.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 5, 10, 76-81, 89, 258-259, 263-265, 268, 293, 315-319, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1, заінтересовані особи: Бахмутський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, Бахмутсько-Лиманське об'єднане управління пенсійного фонду України Донецької області, про встановлення факту смерті - задовольнити.

Встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Єнакієве, Донецької області, місце смерті м. Єнакієве Донецької області, держава Україна, дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_3.

Допустити негайне виконання рішення суду.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано за правилами ст. 355 ЦПК України та п.п. 15.5 перехідних положень ЦПК України протягом тридцяти дні з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Суддя: О.А.Брежнев