22-ц/775/531/2018(м)

263/4484/18

Головуючий у 1 інстанції Кулик С.В.

Категорія 27

У Х В А Л А

05 липня 2018 року місто Маріуполь

Суддя Апеляційного суду Донецької області Зайцева С.А., перевіривши матеріали у справі за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області у складі судді Кулика С.В. від 17 квітня 2018 року про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ФПГ Металпромресурс» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1 про визнання правочинів фіктивними,

В С Т А Н О В И В :

Згідно з протоколом повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями Апеляційного суду Донецької області від 04 липня 2018 року цивільна справа за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17 квітня 2018 року про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ФПГ Металпромресурс» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1 про визнання правочинів фіктивними призначена до розгляду колегії суддів у складі: судді-доповідача Ткаченко Т.Б., суддів Кочегарової Л.М. та Зайцевої С.А.

Проте, вважаю, що питання про відкриття провадження та призначення справи до розгляду за моєю участю не може бути здійснено з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи , постановою Апеляційного суду Донецької області від 14 червня 2018 року у складі суддів : Пономарьової О.М., Гаврилової Г.Л., Зайцевої С.А. апеляційні скарги відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_5 залишені без задоволення ,ухвала Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17 квітня 2018 року про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ФПГ Металпромресурс» залишена без змін .

Відповідно до пункту 5 частини 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.

Відповідно до частини 1 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.

Відповідно до частини 1 ст. 40 ЦПК України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 02.06.2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Як зазначено в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України", як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності.

Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ii) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється.

Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі "Де Куббер проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium), Series A, № 86).

Тобто, згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини суд має забезпечити достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Згідно зі ст. 17 Закону України від 23.02.2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Закону України від 02.06.2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Як зазначено у Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо стандартів незалежності судової влади та незмінюваності судді, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Враховуючи зазначене, саме з метою забезпечення достатніх гарантій для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у безсторонності судді ,вважаю за доцільне заявити самовідвід, справу передати до канцелярії суду для виконання вимог, передбачених ч. 3 ст. 14 ЦПК України.

На підставі викладеного ,керуючись ст. ст. 14, 36,37,39, 40, 41 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В :

Заявити самовідвід у справі за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області у складі судді Кулика С.В. від 17 квітня 2018 року про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ФПГ Металпромресурс» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1 про визнання правочинів фіктивними.

Суддя Апеляційного суду

Донецької області С.А.Зайцева