АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

№33/796/1092/2018 Постанова винесена суддею Захаровою А.С.

Категорія: ст. 124 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2018 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Горб І.М., за участю особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 та другого учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3, розглянувши апеляційну скаргу

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Бережки Дубровицького  району Рівненськоїобласті, громадянки України, з вищою освітою, неодруженої, маючої на утриманні сина, 2003 р.н., та доньку, 2009 р.н., працюючої директором ТОВ «Карготрейд-маркет», зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, яка раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася,

на постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 01 лютого 2018 року,

в с т а н о в и в:

Постановою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 01 лютого 2018 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень.

Також постановлено стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 352 грн. 40 коп.

Згідно з постановою суду, 02 листопада 2017 року о 18 год. 50 хв. на перехресті вул. Преображенської - вул. А. Головка, 17 в м. Києві ОСОБА_2., керуючи автомобілем «Toyota Auris», державний номерний знак НОМЕР_1, виїхала на перехрестя, на якому утворився затор, що змусило водія зупинитися на перехресті, чим створила перешкоду для руху іншим транспортним засобам, в результаті чого здійснила зіткнення з автомобілем «Volkswagen Polo», державний номерний знак НОМЕР_2, що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим порушила п. 16.4 ПДР України.

Суд у постанові дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Не погодившись з таким рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, вважаючи постанову суду незаконною, постановленою без повного, всебічного та об'єктивного з'ясування усіх обставин справи в їх сукупності, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою провадження у справі відносно неї закрити, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що в основу оскаржуваної постанови, судом першої інстанції покладено пояснення другого учасника ДТП ОСОБА_3 щодо обставин події, а також свідка ОСОБА_5, пояснення якого взагалі не розкривають змісту обставин події та порушення нею вимог п. 16.4 ПДР.

Крім того, суд першої інстанції жодним чином не проаналізував обставини ДТП, докази, що підтверджують або спростовують вину особи, не переглянув та не надав належної оцінки відеозапису, який міститься в матеріалах справи, що в сукупності цілком і повністю узгоджується з її поясненнями та спростовує її вину, що призвело до незаконного, передчасного та помилкового рішення у справі.

Між тим, в ході судового розгляду вона свою вину у вчиненні інкримінованого правопорушення не визнала та пояснила, що рухалася на автомобілі «Тойота» в напрямку вул. Університетської з вул. ІІреображенської в м. Києві, та зупинившись на червоний сигнал на перехресті вул. Преображенської - вул. А. Головка, 17, чекала поки загориться зелений сигнал світлофора, а, коли загорівся зелений сигнал світлофора, вона розпочала рух для проїзду даного перехрестя, однак їй на зустріч виїхав автомобіль «Шевролет», який в порушення вимог п. 16.2 ПДР, почав виконувати манер лівого повороту, не надавши переваги в русі її автомобілю.

Тому, саме у зв'язку зі створеною водієм автомобіля «Шевролет», дорожньою обстановкою, вона була змушена зупинитися на перехресті, щоб уникнути зіткнення з даним транспортним засобом, при цьому за автомобілем «Шевролет» і далі по вул. Університетській, по напрямку руху автомобіля «Тойота», будь-яких інших автомобілів, а тим паче заторів не було. Коли водій автомобіля «Шевролет» закінчив маневр лівого повороту, вона, завершуючи проїзд перехрестя, продовжила рух, однак в цей момент з її автомобілем здійснив зіткнення автомобіль «Фольксваген», яким керувала ОСОБА_3, яка під час виїзду на перехрестя порушила вимоги п. 16.5 ПДР, оскільки після ввімкнення сигналу світлофора, що дозволяв їй рух, не надала дорогу її автомобілю, який на той момент завершував проїзд перехрестя.

Крім того, в порушення вимог ст. 208 КУпАП та п.п. 2, 3, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, нехтуючи її правами, судом першої інстанції не було переглянуто відеозапис з камери зовнішнього відеоспостереження та не було надано йому належної оцінки в сукупності з іншими доказами у справі, з якого вбачається, що в момент зіткнення автомобілів затору по вул. Преображенській у напрямку вул. Університетської, тобто у напрямку руху автомобіля «Тойота», не було, що у свою чергу підтверджує її пояснення в частині затору на перехресті та спростовує висновки поліції про порушення нею вимог п. 16.4 ПДР.

Також і свідок ОСОБА_5 жодним чином не вказує у своїх поясненнях про наявність затору на перехресті, де сталася ДТП, а тому посилання в постанові суду на таке пояснення, як доказ її вини, є безпідставним.

Крім того, з пояснень другого учасника ДТП ОСОБА_3 взагалі вбачається, що вона (ОСОБА_2.) виїхала на перехрестя на червоний сигнал світлофора, оскільки її автомобіль на перехресті вул. А. Головка - вул. Університетської був відсутній, що суперечить фактичним обставинам справи, а також пункту ПДР, за яким поліцейськими було кваліфіковано вчинене нею порушення.

Наразі, ОСОБА_3 сама вказує у поясненнях про утворення затору на перехресті, що так само забороняло виїзд її автомобіля на перехрестя хоч через 20, а хоч і через 40 секунд, після увімкнення дозволяючого сигнала світлофора, однак її дії не було належним чином оцінено працівниками поліції, протоколу про адміністративне правопорушення не складено, що є несправедливим по відношенню до неї (ОСОБА_2.) та порушенням загальних засад Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Таким чином, на думку апелянта, вирішуючи питання про наявність в її діях складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суд не врахував не лише національного законодавства, а й практики Європейського суду з прав людини, яка, відповідно до ст. 17 Закону від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», - є джерелом права, а отже постанова суду не ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному з'ясуванню всіх обставин справи в їх сукупності, а томує незаконною та підлягає скасуванню.

Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення ОСОБА_2 на підтримку доводів апеляційної скарги, а також ОСОБА_3, яка заперечувала проти апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з'ясовувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Цих вимог закону при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 суддя місцевого суду не дотримався, виходячи з наступного.

Відповідно до диспозиції ст. 124 КУпАП, підставою для притягнення до адміністративної відповідальності є порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, по факту дорожньо-транспортної пригоди, що трапилася 02 листопада 2017 року, було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП щодо ОСОБА_2 за порушення п. 16.4 ПДРУкраїни.

За результатами розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2, суддя дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_2 в порушенні п. 16.4 Правил дорожнього руху, а саме в тому, що ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Toyota Auris», державний номерний знак НОМЕР_1, виїхала на перехрестя, на якому утворився затор, що змусило водія зупинитися на перехресті, чим створила перешкоду для руху іншим транспортним засобам, в результаті чого здійснила зіткнення з автомобілем «Volkswagen Polo», державний номерний знак НОМЕР_2, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Однак, такі висновки суду першої інстанції є необґрунтованими та не підтверджуються матеріалами справи.

Так, з пояснень ОСОБА_2, наданих нею як після дорожньо-транспортної пригоди, так і в суді першої та апеляційної інстанції, вбачається, що вона рухалася автомобілем «Тойота» з вул. Преображенської в напрямку вул. Університетської зі швидкістю до 5 км/год., оскільки було темно, йшов дощ і видимість була обмежена. Зупинившись на перехресті вул. Преображенська - вул. А. Головка, 17 на червоний сигнал світлофора, вона чекала дозволяючого сигналу. Коли загорівся зелений сигнал світлофора, вона розпочала рух для проїзду перехрестя і вже знаходилася за стоп-лінією, як їй на зустріч виїхав автомобіль «Шевролет», який в порушення вимог п. 16.2 ПДР почав виконувати маневр лівого повороту, не надавши переваги в русі її автомобілю, у зв'язку з чим вона змушена була зупинитися, щоб уникнути зіткнення з даним автомобілем, та коли водій автомобіля «Шевролет» закінчив маневр лівого повороту, вона продовжила свій рух, однак в цей момент з її автомобілем здійснив зіткнення автомобіль «Фольксваген», під керуванням водія ОСОБА_3, яка під час виїзду на перехрестя порушила вимоги п. 16.5 ПДР, оскільки після ввімкнення сигналу світлофора, що дозволяв їй здійснювати рух, не надала дорогу її автомобілю, який на той момент завершував проїзд перехрестя.

Відповідно ж до пояснень іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди - водія ОСОБА_3, які вона надала одразу після дорожньо-транспортної пригоди та під час апеляційного розгляду, вона рухалася автомобілем «Фольксваген» по вул. Головка в напрямку вул. Солом'янської. Під'їхавши до перехрестя вул. Головка - вул. Університетської зупинилася на червоний сигнал світлофора. В цей час на вул. Головка був затор, у зв'язку з чим автомобілі рухалися повільно, однак при цьому огляд перехрестя давав їй змогу реагувати на зміну дорожньої обстановки, автомобіля «Тойота» на перехресті не було. Коли загорівся зелений сигнал світлофору, вона не одразу розпочала свій рух, оскільки на перехрестя на мигаючий зелений або мигаючий червоний сигнал світлофору виїхав автомобіль «Шевролет», який здійснював поворот ліворуч, тому вона почекала поки він проїде, і тільки тоді почала рухатись. Коли вона починала руху, ні з права, ні з ліва автомобілів не було, і в цей момент, на досить великій швидкості, зліва, з вул. Преображенської, вискочив автомобіль «Тойота», який в подальшому здійснив зіткнення з її автомобілем.

З наявних в матеріалах справи письмових пояснень свідка ОСОБА_5, вбачається, що він, рухаючись по вул. Головка зі сторони пр. Лобановського, зупинився на червоний сигнал світлофора на перехресті вул. Преображенської - вул. Головка. Попереду нього стояли автомобілі «Фольксваген» та «Таврія», і коли загорівся зелений сигнал світлофора, через 20 секунд розпочав рух автомобіль «Таврія», за ним автомобіль «Фольксваген», з яким в подальшому здійснив зіткнення автомобіль «Тойота», який рухався зі сторони вул. Преображенської.

Разом з тим, зазначений ОСОБА_3 та свідком ОСОБА_5механізм дорожньо-транспортної пригоди, спростовується не лише приведеними вище поясненнями ОСОБА_2, а й письмовими доказами по справі.

Зокрема, зі схеми дорожньо-транспортної пригоди, правильність якої не оспорювалась учасниками пригоди при її складанні та в якій зафіксовано розташування дорожніх знаків та світлофорних об'єктів на ділянці дороги, де сталася порожньо-транспортна пригода, місце зіткнення транспортних засобів, їх положення після зіткнення, а також пошкодження, які мали автомобілі в результаті дорожньо-транспортної пригоди, вбачається, що зіткнення транспортних засобів сталося на регульованому світлофорним об'єктом та дорожніми знаками перехресті вул. Преображенська - вул. Головка, 17 в м. Києві, на смузі руху автомобіля «Тойота» у напрямку з вул. Преображенська на вул. Університетська, який на момент зіткнення проїхав відстань від межі світлофорного об'єкта за умовну лінію середини перехрестя, і у кінцевому положенні після зіткнення автомобіль «Тойота» розташовується прямолінійно, а автомобіль «Фольксваген» - під кутом, при цьому автомобіль «Тойота» має пошкодження переднього правого крила, передньої правої фари, підкрилку переднього правого колеса, баку омивача, переднього бамперу, передньої правої протитуманної фари, а автомобіль «Фольксваген» - лівого переднього крила, переднього бамперу та його решітки, передньої лівої протитуманної фари, передньої лівої та правої фари капоту, ЛФП переднього правого крила, кріплення номерного диску.

Характер і локалізація пошкоджень на автомобілях «Тойота» та «Фольксваген» свідчать про те, що передньою лівою частиною автомобіль «Фольксваген» контактував із передньою правою частиною автомобіля «Тойота».

При цьому, з наявного в матеріалах справи відеозапису з камери зовнішнього відеоспостереження, вбачається, що в момент зіткнення автомобілів «Тойота» та «Фольксваген» затору по вул. Преображенській у напрямку вул. Університетської, тобто у напрямку руху автомобіля «Тойота» не було,що у свою чергу підтверджує пояснення водія ОСОБА_2, що вона виїжджала на перехрестя, коли перешкод для руху її автомобіля не було, оскільки затору на перехресті не було.

Також не вказує про наявність такого затору на перехресті вул. Преображенська - вул. Головка у своїх поясненнях і свідок ОСОБА_5

Аналізуючи дані, зафіксовані на схемі ДТП, зокрема щодо визначеного місця зіткнення транспортних засобів, їх розташування після зіткнення, а також характеру та локалізації пошкоджень автомобілів у результаті дорожньо-транспортної пригоди, в сукупності з іншими доказами по справі, зокрема поясненнями учасників дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2, ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_5 щодо напрямку руху транспортних засобів безпосередньо перед зіткненням, можна прийти до висновку про те, що водій автомобіля «Тойота» ОСОБА_2, за відсутності затору на перехресті, здійснивши виїзд на перехрестя на дозволений сигнал світлофору, завершувала проїзд перехрестя.

Тому, за відсутності доказів, які б беззаперечно свідчили про недотримання ОСОБА_2 вимог п. 16.4 Правил дорожнього руху, зважаючи на обставини справи та дані схеми дорожньо-транспортної пригоди, а також приймаючи до уваги, що водій автомобіля «Тойота» ОСОБА_2 мала підстави розраховувати, відповідно до п. 1.4 Правил дорожнього руху України, що водій автомобіля «Фольксваген» ОСОБА_3 дотримається вимог дорожнього знаку п. 16.5 ПДР України, за яким, у разі подання сигналу регулювальником або ввімкнення сигналу світлофора, що дозволяє рух, водій зобов'язаний дати дорогу транспортним засобам, що завершують рух через перехрестя, в її діях не вбачається порушень Правил дорожнього руху, які б мали причинний зв'язок з обставинами виникнення ДТП, та відповідно в її діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

За викладеним, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову суддя Солом'янського районного суду м. Києва від 01 лютого 2018 року, якою ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень, скасувати, а провадження у справі закрити, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя

Апеляційного суду міста Києва ГорбІ.М.