Справа № 2-А-2245\09р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 листопада 2009 року м. Краснодон
Краснодонський міськрайонний суд луганської області у складі:
головуючого судді Маньковської О.О.
при секретарі Ляшенко Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Краснодоні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Краснодоні Луганської області про визнання дій неправомірними та покладення обов"язку нарахувати та виплатити пенсію, передбачену ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію виходячи із розміру 75% мінімальних пенсій за віком з 21.07.2009 року з наступним перерахунком. залежно від розміру мінімальної пенсії за віком, -
В С Т А Н О В И В:
13.10.2009 року позивач звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні, в якому послався на те, що він є потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС, 1 категорії, інвалідом 2 групи по захворюванню, пов’язаному з впливом ЧАЕС, у зв’язку із чим йому була призначена пенсія, яка складається з: державної пенсії, розмір якої встановлений ст.. 54 ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка не може бути меншою, ніж розмір 8-ми мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії , розмір якої встановлений ст.. 50 ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не менше 75 % мінімальної пенсії за віком. На думку позивача, розмір його пенсії повинен становити не менше ніж 4357,50 грн. Оскільки вказані пенсії виплачувалися позивачу у меншому розмірі, 31.08.2009 року позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні з заявою про перерахунок його пенсії та просив встановити її розміри у відповідності із законом, на що від відповідача отримав лист з відмовою у проведенні перерахунку пенсії. Позивач просить визнати дії управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні з відмови в нарахуванні його пенсії незаконними; зобов’язати відповідача здійснити перерахунок основної пенсії та додаткової пенсії виходячи з розмірів мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для непрацездатних осіб на відповідний період.
У судове засідання позивач не з’явився, надав заяву про розгляд справи в його відсутність.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи без його участі. Надав письмові заперечення, у яких вказав, що вважає заявлені вимоги необґрунтованими, оскільки позивач безпідставно застосовує при розрахунках розмір прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, який було встановлено ЗУ "Про державний бюджет України на 2008 рік" та розмір мінімальної пенсії за віком Представник відповідача вважає, що мінімальна пенсія за віком, яка у наступний час дорівнює прожитковому мінімуму для непрацездатних осіб, повинна використовуватись тільки для розрахунку пенсій, призначених відповідно до ЗУ "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування". Представник відповідача вважає, що розмір пенсій, призначених відповідно до ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", необхідно розраховувати відповідно до Постанови КМУ від 16.07.2008 року № 654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян", відповідно до якого розмір пенсії інваліду 2-ї групи дорівнює 1090 грн. також відповідач посилається на постанову КМУ від 28.05.2008 року № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", відповідно до якої розмір додаткової пенсії інвалідам 2-ї групи становить 20% прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб. Вважає, що всі необхідні до сплати суми позивачу виплачені у повному обсязі і просить у задоволенні позову відмовити.
Враховуючи, що сторони своєчасно та належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи та надали до суду заяви про розгляд справи без їх участі, суд вирішив можливим розглянути справу у відсутність сторін, на підставі наявних у справі доказів.
Перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.
В судовому засіданні встановлено, що позивач належить до першої категорії як особа, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням А №423306 від 07.12.2007 року.
Відповідно до довідки Луганської обласної МСЕК., копія якої додана до матеріалів справи, позивачу при повторному огляді з 21.07.2009 року встановлена 2 група інвалідності по захворюванню, пов’язаному з впливом ЧАЕС .
Позивачу призначена пенсія внаслідок встановлення 2 групи інвалідності по захворюванню, пов’язаному з впливом наслідків аварії на ЧАЕС.
Відповідач є територіальним органом Пенсійного фонду України, який на виконання наданих повноважень, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі виплату пенсій, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України ( п.1,п.15 Положення про Пенсійний фонд України ).
31.08.2009 року позивач звертався із заявою до управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні Луганської області про призначення йому пенсії у розмірі, встановленому ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» .
Зазначене свідчить, що між сторонами виник спір про розмір і виплату основної та щомісячної додаткової пенсії потерпілому внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС у 2009 році.
Зазначені вище факти сторонами не оспорюються та не потребують додаткового з"ясування у судовому засіданні.
Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання та трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України від 28 лютого 1991 року « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи»
Згідно зі ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір пенсії для інвалідів 2 групи, призначеної у відповідності з цим Законом повинен бути не нижчим 8 мінімальних пенсій за віком, а згідно зі ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» таким інвалідам 2 групи виплачується додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із Законом "Про Державний бюджет України" і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.
Судом встановлено, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» Законом "Про Державний бюджет України на 2009 рік" не змінювався. також до нього не вносились зміни іншими законами, тобто вказаний спеціальний закон є чинним і в частині визначення розміру пенсії по інвалідності та додаткової пенсії особам. постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС у розмірі, кратному розміру мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для непрацездатних осіб.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведене свідчить, що відповідач повинен був здійснювати нарахування та виплату позивачу пенсії у розмірі, визначеному ЗУ ""Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Ч.5 ст.54 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності , що настала внаслідок каліцтва чи захворювання і пенсія у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України. Однак, надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.
Зі ст.50 та 54 вищезазначеного закону випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами, передбаченими ч.1.ст.28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно - правового акту, який би визначив цей розмір або встановлював інший розмір немає.
Таким чином наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.ст.50,54 ЗУ«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»
Відповідно до ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом на відповідний період.
Законом України "Про державний бюджет України на 2009 рік" затверджений прожитковий мінімум на одну особу для осіб, які втратили працездатність у розмірі, встановленому на грудень 2008 року, тобто 498 гривень.
Таким чином позивачу, як інваліду 2 групи, особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, розмір державної та додаткової пенсії з дня встановлення 2-ї групи інвалідності, тобто з 21.07.2009 року, повинен розраховуватися, виходячи із наведених розмірів.
Відповідно до ст. 67 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 цього Закону , а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до 1,2,3,4 категорій та розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.
Оскільки позивачеві слід визначити пенсію виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які є непрацездатними, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись , виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Функції та обов’язки УПФУ виконує в межах Положення, в якому зазначений обов’язок про те, що УПФУ в своїй діяльності керується законами України, які є обов’язковими до виконання.
Суд вважає, що для повного захисту порушеного права позивача необхідно визнати неправомірними дії відповідача щодо нарахування та виплати пенсії позивачеві в розмірах менших, ніж встановлено законом, починаючи з дня встановлення позивачу 2-ї групи інвалідності, тобто з 21.07.2009 року.
Суд вважає необхідним визнати дії посадових осіб Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні Луганської області щодо нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 в розмірі, меншому ніж встановлено ст.. 50,54 ЗУ«Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» протиправними, зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні Луганської області зробити перерахунок та виплату Бак алкіну В.Б. основної пенсії, виходячи з 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком з 21.07.2009 року .
У частині позову про зобов"язання відповідача у майбутньому нараховувати пенсію у вказаному розмірі, суд вважає необхідним відмовити, оскільки нормами КАСУ не передбачена можливість захисту ще не порушених прав особи.
У зв’язку з тим, що відповідно до ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» позивач звільнений від сплати судового збору як інвалід 2 групи, питання про розподіл судових витрат не вирішується.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про прожитковий мінімум», Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р., Законом України "Про державний бюджет України на 2009 рік", ст.ст. 11,17,87,94,159, 160, 161, 163, 167 КАС України, суд –
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Краснодоні Луганської області про визнання дій неправомірними та покладення обов"язку нарахувати та виплатити пенсію, передбачену ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію виходячи із розміру 75% мінімальних пенсій за віком з 21.07.2009 року з наступним перерахунком. залежно від розміру мінімальної пенсії за віком - задовольнити .
Визнати протиправними дії посадових осіб управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні Луганської області щодо нарахування ОСОБА_1, пенсії, передбачених ст..ст. 50,54 ЗУ«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у меншому розмірі, ніж це встановлено законом.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні Луганської області зробити перерахунок та виплату пенсії Бак алкіну ОСОБА_2 , виходячи із розміру 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з 21.07.2009 року, з врахуванням фактично сплачених сум та вимог ст.. 67 ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Перерахунок здійснювати виходячи з мінімальної пенсії за віком, встановленої у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом на відповідний період.
Копію постанови направити сторонам.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Головуючий: О.О. Маньковська