АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2018 року суддя Апеляційного суду міста Києва Мосьондз І.А., розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову Святошинського районного суду міста Києва від 05 червня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 05 червня 2018 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, захисник ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду скасувати, вважаючи її незаконною.

В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що суд не забезпечив всебічного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи та неправильно встановив, що він керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння.

Зазначає, що працівниками поліції було порушено порядок проведення огляду особи на стан сп'яніння, оскільки законом передбачено направлення водія на проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі лише після його відмови від проходження такого огляду на місці за допомогою спеціальних технічних засобів або у випадку незгоди з результатами огляду, здійсненого на місці. Всупереч цьому, йому одразу висунули вимогу проїхати до медичної установи для проходження огляду, проте не видали відповідне направлення.

Вважає, що у працівників поліції не було законних підстав проводити огляд ОСОБА_2 на стан наркотичного сп'яніння, оскільки у нього не було відповідних ознак такого сп'яніння. При цьому, в протоколі зазначені лише ознаки алкогольного сп'яніння.

Крім цього, апелянт не погоджується з призначеним ОСОБА_2 адміністративним стягненням, оскільки суд при його накладенні не врахував дані про особу правопорушника, його майновий стан тощо.

За наслідками апеляційного розгляду просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_2 та його захисника, які підтримав подану апеляційну каргу та просили її задовольнити, проаналізувавши апеляційні доводи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Згідно оскаржуваної постанови ОСОБА_2 визнаний винуватим у тому, що він 24.04.2018 року о 02 год. 15 хв., керував автомобілем «Volkswagen», н.з. НОМЕР_1 по автодорозі М-07 Київ-Ковель з ознаками наркотичного сп'яніння, від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху.

Вивченням матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що суддя, діючи у відповідності до вимог ст.245, 252, 280, 283 КУпАП, всебічно, повно та об'єктивно дослідив обставини вчиненого адміністративного правопорушення і обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_2 в порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Зокрема, всупереч апеляційним доводам захисника, складений щодо ОСОБА_2 протокол про адміністративне правопорушення містить дані про обставини вчиненого адміністративного правопорушення, в тому числі перелік ознак наркотичного сп'яніння, у зв'язку з виявленням яких працівники поліції висунули водію законну вимогу пройти огляд на стан сп'яніння.

Не відповідають фактичним обставинам справи і твердження апелянта про те, що працівниками поліції було істотно порушено порядок проведення огляду на стан сп'яніння.

Відповідно до п.12 розділу 2 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МОЗ та МВС України № 1452/735 від 09.11.2015 року у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу 1 цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я. Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове.

Таким чином, огляд на стан наркотичного сп'яніння проводиться лише в закладах охорони здоров'я і не передбачає можливості проведення попереднього огляду за допомогою спеціального технічного засобу.

У зв'язку з тим, що ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду в медичному закладі, інспектором не складалось відповідне направлення.

Викладені в протоколі обставини підтверджуються письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а також дослідженим в суді апеляційної інстанції відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції, з якої вбачається, що поліцейський запропонував ОСОБА_2 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі та повідомив про підстави для цього, проте водій у присутності двох свідків відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння.

Оскільки ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, суд першої інстанції обґрунтовано та на законних підставах визнав його винуватим у порушенні п.2.5 ПДР України, та притягнув його до відповідальності по ч.1 ст.130 КУпАП.

Накладаючи на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік, яке є безальтернативним стягненням та відповідає межам санкції ч.1 ст.130 КУпАП, суддя врахував передбачені ст.33 КУпАП обставини, та наклав стягнення, що відповідає вимогам закону.

Апеляційним переглядом не встановлено неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення вимог процесуального закону. Оскільки рішення суду, яке оскаржується, є законним, обґрунтованим та вмотивованим, суд апеляційної інстанції залишає його без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Святошинського районного суду міста Києва від 05 червня 2018 року, якою ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її оголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя І. Мосьондз