Справа № 2-3539\09
Р І Ш Е Н НЯ
іменем України
30 листопада 2009 р. м. Краснодон
Краснодонський міськрайонний суд Луганської області в складі: головуючого судді Маньковської О.О., при секретарі Ляшенко Г.В., за участю позивача ОСОБА_1., відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Краснодоні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, відшкодування моральної шкоди,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в обгрунтування якого вказав, що 10.08.2008 року відповідач по справі ОСОБА_2 звернувся із заявою у чергову частину МВМ-2 Краснодонського МВ УМВСУ, у якій просив прийняти заходи до позивача, який ніби- то погрожував життю ОСОБА_2. В.М. В ході проведення перевірки заяви, ОСОБА_2 заявив міліції, що позивач у себе вдома тримає зброю та вибухові речовини, на підставі чого працівниками міліції у квартирі позивача був проведений обшук. Позивач вказує, що через ложні свідчення ОСОБА_2, на підставі яких був проведений обшук у його квартирі, була принижена честь та гідність позивача. Він відчув почуття обурення, сорому та приниження. Вказує, що через дії відповідача була заплямована репутація позивача як порядної та законослухняної людини. Позивач стверджує, що все це спричинило йому моральні страждання, які виразились у погіршенні стану його здоров"я, безсонні, почуттях тревоги, страху, дискомфорту у спілкуванні з людьми. Він був змушений звертатися за медичною допомогою. Моральну шкоду, спричинену позивачу діями відповідача, позивач оцінює у 5000 грн. У позові ОСОБА_1 просить суд винести рішення, яким визнати данні про те, що він причастен до зберігання зброї, вибухових речовин та боєприпасів такими, що не відповідають дійсності та такими, що ганьблять його честь та гідність; стягнути з відповідача на свою користь у відшкодування спричиненої моральної шкоди 5000 грн, поклавши на відповідача судові витрати - 150 грн. витрат на отримання юридичної допомоги, 51 грн. витрат по оплаті судового збору та 250 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді.
У судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги у повному обсязі. Суду пояснив, що між ним та відповідачем був укладений договір міни автомобілів. При оформленні набутого автомобіля, яким раніше користувався відповідач, позивач дізнався, що номер кузова автомобіля змінений механічним способом; автомобіль був вилучений працівниками МРЕВ. Позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути 18000 грн. у рахунок сплати вартості автомобіля, на що відповідач відмовився. Позивач стверджує, що він не погрожував фізичною расправою відповідачу, а намагався повернути свої гроші. Вказує, що при бесіді з відповідачем, після якої останній написав заяву в міліцію, він сказав ОСОБА_2, що звернеться до міліції з приводу шахрайських дій останнього. Вважає, що відповідач навмисно заплямував його репутації за відомо неправдивими свідченнями. Стверджує, що йому спричинена значна моральна шкода, на нервовій почві у нього відкрилась язва шлунку, він сильно хвилюється, не спить ночами, відчуває почуття приниження при спілкуванні з людьми. Просить задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач у судовому засіданні позов не визнав. Вказав, що він на підставі генеральної довіреності користувався транспортним засобом, який згодом поміняв на автомобіль, яким користувався ОСОБА_1. Потім ОСОБА_1 став висувати до нього грошові вимоги, вимагав повернути 20000 гривень за автомобіль. Коли відповідач відмовився повертати гроші, ОСОБА_1 почав погрожувати фізичною розправою. Говорив, що "він їх перестріляє". ОСОБА_2 вказує, що він реально восприйняв погрози ОСОБА_1, та через хвилювання за своє життя та здоров"я, та життя та здоров"я членів родини, вирішив звернутися до міліції із відповідною заявою. При опитуванні в міліції він сказав, що ОСОБА_1 воїн-інтернаціоналіст, має досвід поводження зі зброєю; висказуючи погрози, ОСОБА_1 тримав руку під курткою. ОСОБА_2 здалося, що ОСОБА_1 приховано тримав у руці зброю, свої підозри він також висказав працівникам міліції. Про то, що ОСОБА_1 вдома зберігає зброю, він не стверджував, а висловив припущення.
Представник відповідача підтримала правову позицію відповідача. Дії відповідача щодо прийняття заходів по захисту свого життя та здоров"я вважає правомірними.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного.
Відповідно до ст.. 270 ЦК України, відповідно до Конституції України, фізична особа має право на ... повагу к гідності та честі.
У ч.3 ст. 297 ЦК України вказано, що фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист його честі та гідності.
Із оглянутого у судовому засіданні матеріалу № 3957 за заявою ЖРЗСП №5180 від 10.08.2008 року видно, що 10.08.2008 року ОСОБА_2 звернувся із заявою до МВМ-1 Краснодонського МВ УМВСУ про прийняття заходів до ОСОБА_1, який погрожував йому фізичною розправою. Вказана заява була зареєстрована в журналі реєстрації заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються за № 637\5180. Працівниками міліції була здійснена перевірка вказаної заяви та прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_1, про що 19.08.2008 року винесена відповідна постанова.
У матеріалах перевірки заяви № 5180 від 10.08.2008 року є письмові пояснення ОСОБА_2, у яких він дає пояснення щодо інциденту, який стався між ним та ОСОБА_1. У поясненнях працівникам міліції ОСОБА_2 висловив припущення, що під час розмови з ним ОСОБА_1 "під курткою утримував якийсь предмет", "погрожував застрелити і його і його дітей. Під час розмови ОСОБА_1 щось держав рукою під курткою". ОСОБА_2 припустив що там "могла знаходитьсь якась зброя".
На підставі пояснень ОСОБА_2 працівниками міліції до суду було направлене подання на отримання дозволу на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: м. Суходільськ, вул.. Раскової, 11\3. Головою Краснодонського міськрайсуду 13.08.2008 року була винесена постанова про проведення огляду приміщення, у якому проживає ОСОБА_1 за адресою: м. Суходільськ, вул.. Раскової, 11\3.
На підставі постанови голови суду працівниками міліції був проведений огляд квартири ОСОБА_1 на предмет зберігання зброї, вибухових речовин. Вказаних заборонених предметів у квартирі ОСОБА_1 знайдено не було. ОСОБА_4 дії працівників міліції не оскаржує.
У вересні 2008 року ОСОБА_4 звертався до прокуратури м. Краснодону із заявою про притягнення до кримінальної відповідальності за заздалегідь неправдиві свідчення ОСОБА_2; у відповіді прокурора на звернення без номеру від 21.09.2008 року вказано, що при наданні пояснень ОСОБА_2 не попереджався про кримінальну відповідальність за дачу заздалегідь неправдивих свідчень; із пояснень вбачається. що ОСОБА_2 не стверджував про наявність зброї у квартирі ОСОБА_4, а лише висказував припущення щодо можливості цього. На підставі наведеного, притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності за дачу заздалегідь неправдивих свідчень не можливе (а.с.8).
Відповідно до ч.1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, спричиненої порушенням його прав. Згідно з п.4 ч.2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у приниженні честі, гідності та ділової репутації фізичної чи юридичної особи. Відповідно до ч.3 Постанови Пленуму ВСУ від 28 вересня 1990 року №7 «Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій», до відомостей, що порочать особу, слід відносити ти з них, які принижують честь, гідність і ділову репутацію громадянина в громадській думці чи думці окремих громадян з точки зору додержання закону, загальновизнаних правил співжиття та принципів людської моралі. Тобто моральна шкода з цього приводу може виникати у разі поширення неправдивої інформації серед невизначеної кількості осіб шляхом опублікування її у засобах масової інформації або іншими способами. У п.12 вказаної постанови йдеться про те, що слід відмежовувати наклеп від завідомо неправдивого доносу, при якому дії винного полягають у повідомленні суду, прокурору, слідчому або органу дізнання завідомо неправдивих відомостей про начебто вчинені протиправні дії. Тому суд вважає, що звернення громадян до правоохоронного органу, що містять певні відомості про недодержання законів, та передаються чи повідомляються з метою їх перевірки, за змістом ч.4 ст. 23 ЦК України не можуть вважатися поширенням відомостей, які порочать честь, гідність чи ділову репутацію або завдають моральної шкоди фізичній особі, оскільки вони не доводяться до громадськості або зацікавлених громадян.
У суді встановлено, що відповідач звернувся із заявою до МВС для перевірки незаконних дій з боку позивача. При цьому відповідач не мав на меті довести викладені у заяві обставини до відома громадськості і окремих громадян, чим би міг опорочити честь та гідність позивача, про що свідчить і сам відповідач.
Вивчивши матеріал №3957 про відмову у порушенні кримінальної справи по заяві громадянина ОСОБА_2, суд встановив, що дії працівників міліції по перевірці вказаних у заяві обставин провадились у рамках діючого законодавства шляхом відбору пояснень у осіб, які були учасниками або свідками інциденту. що стався між сторонами, томі суд критично оцінює пояснення позивача про те, що у ході перевірки працівниками МВС заяви ОСОБА_2 була принижена його честь та гідність та він зазнав моральних страждань.
На підставі наведеного, суд вважає необхідним відмовити ОСОБА_4 у задоволенні його позову - за необґрунтованістю вимог.
Керуючись ст. 8,10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, ст.23, 297 ЦК України, ч.3 Постанови Пленуму ВСУ від 28 вересня 1990 року №7 «Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій» суд
В И Р І Ш И В :
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, відшкодування моральної шкоди. – відмовити за необґрунтованістю вимог.
На рішення може бути подана заява до апеляційного суду Луганської області про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення, та подана апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, через Краснодонський міськрайонний суд.
Суддя: О.О. Маньковська