Справа № 138/146/18

Провадження № 22-ц/772/1435/2018

Категорія: 58

Головуючий у суді 1-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач:ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2018 рокуСправа № 138/146/18м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

Головуючого: Матківської М.В.

Суддів: Денишенко Т.О., Марчук В.С.

При секретарі: Сніжко О.А.

розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»

на рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 26 квітня 2018 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_3, за участю третіх осіб, як не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору – Могилів-Подільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, Відділу примусового виконання рішень ГТУЮ у Вінницькій області, про виключення майна з акту опису й арешту та зняття арешту з майна,

Рішення ухвалив суддя Цибульський О.Є.

Рішення ухвалено у м. Могилів-Подільську Вінницької області, сторони у судове засідання не з’явилися; час ухвалення рішення не зазначено

Дата складення повного тексту рішення 24 квітня 2018 року,

В с т а н о в и в:

15 січня 2018 року ПАТ «Державний ощадний банк України» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_3, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору – Могилів-Подільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, Відділу примусового виконання рішень ГТУЮ у Вінницькій області, про виключення майна з акту опису й арешту та зняття арешту з майна, яким просило виключити з акту опису й арешту майно: житловий будинок і земельну ділянку, що знаходиться по вул. М. Грушевського,100/1 у м. Могилів-Подільському Вінницької області і на праві власності належить ОСОБА_3, який був складений 03.07.2012 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Могилів-Подільського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_4 в ході виконавчого провадження № 33214318 і скасувати постанову про опис та арешт майна боржника, а саме: житлового будинку і земельної ділянки по вул. М. Грушевського, 100/1 у м. Могилів-Подільському, винесену 19 травня 2017 року заступником начальника Могилів-Подільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_4 в ході зведеного виконавчого провадження № 36789855; зняти арешти з нерухомого майна – житлового будинку і земельної ділянки по вулиці М.Грушевського, 100/1, що на праві власності належить ОСОБА_3, накладені: 26.06.2012 року постановою про відкриття виконавчого провадження, в ході виконавчого провадження № 33214318, відкритого державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Могилів-Подільського міськрайонного управління юстиції при виконанні виконавчого листа № 2-94/12, виданого 24.01.2012 року Могилів-Подільським міськрайонним судом про стягнення заборгованості з ОСОБА_3 в розмірі 850 364,75 грн. на користь ПАТ «Ощадбанк»; 27.02.2017 року постановою про арешт майна боржника в ході виконавчого провадження №26322248, що перебуває на виконанні державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_5

Заявлені вимоги позивач мотивував тим, що 27 серпня 2008 року він уклав із позичальником ОСОБА_3 кредитний договір № 719216, за умовами якого позичальник отримав кредит в сумі 61 855,00 доларів США зі сплатою 14,5 % річних за користування кредитом строком на 120 місяців, тобто до 27.08.2018 року на придбання будинку.

В забезпечення зобов’язань за кредитним договором 29 серпня 2008 року вони уклали договір іпотеки, за умовами якого позичальник передав в іпотеку банку нерухоме майно, яким є житловий будинок і земельна ділянка по вул. М.Грушевського, 100/1 у місті Могилів-Подільському, що на праві власності належать позичальнику ОСОБА_3

У зв’язку з неналежним виконанням позичальником кредитних зобов’язань банк звернувся до суду.

11 січня 2012 року Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області ухвалив рішення у цивільній справі № 2-94/12 про задоволення позову АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_3 про розірвання кредитного договору і стягнення кредитної заборгованості та стягнув з ОСОБА_3 на користь АТ «Ощадбанк» заборгованість по кредитному договору № 719216 від 17.08.2008 року в сумі 106 395,34 доларів США, із яких: основного боргу – 60 767,70 доларів США, проценти за користування кредитом – 26 432,07 доларів США, пеня – 19 195,57 доларів США, судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2 823,00 грн. і розірвав кредитний договір. Рішення набрало законної сили 23 січня 2012 року.

21 листопада 2017 року Могилів-Подільський міськрайонний суд ухвалив рішення по цивільній справі № 138/1936/17 про задоволення позову ПАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, яким з метою погашення заборгованості за кредитним договором станом на 01.08.2017 року в сумі 60 767,70 доларів США основного боргу, що еквівалентно 1 571 136 грн., 25 191,90 доларів США процентів за користування кредитними коштами, що еквівалентно 651 331 грн., 1 868,02 доларів США – 3 % річних від прострочених сум заборгованості за кредитним договором, що еквівалентно 14 833,61 грн. та 2 943 030,10 грн пені, звернув стягнення на нерухоме майно – предмет іпотеки, згідно договору іпотеки від 29.08.2008 року, а саме: житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами загальною площею 43,1 кв. м, житловою площею 21,9 кв. м. по вул. М. Грушевського, 100/1 у місті Могилів-Подільському, що належить ОСОБА_3 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 29.08.2008 року.

Загальна сума заборгованості за кредитним договором в сумі 5 180 330,42 грн. значно перевищує вартість предмета іпотеки, яка згідно договірної вартості по договору іпотеки складає 522 850,00 грн.

26.06.2012 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Могилів-Подільського МРУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 33214318 про стягнення заборгованості в сумі 850 364,75 грн. із ОСОБА_3 згідно виконавчого листа № 2-94/12, виданого 26.06.2012 року, якою накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_3, у тому числі і на нерухоме майно – житловий будинок і земельну ділянку по вул. М. Грушевського, 100/1 у місті Могилів-Подільському та з 29.08.2008 року перебуває в іпотеці банку.

03.07.2012 року в ході виконавчого провадження ВП № 33214318 з виконання виконавчого листа № 2-94/12 про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості в сумі 106 395,70 доларів США державним виконавцем Могилів-Подільського міськрайонного ВДВС описано і накладено арешт на майно – житловий будинок і земельну ділянку по вул. М. Грушевського, 100/1, що на праві власності належить боржнику ОСОБА_3

27.02.2017 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Вінницькій області винесено постанову про арешт майна боржника ОСОБА_3 при виконанні зведеного виконавчого провадження ВП №26322248 про стягнення заборгованості, якою накладено арешт на все рухоме і нерухоме майно боржника, у тому числі і на нерухоме майно по вулиці М. Грушевського, 100/1 у м. Могилів-Подільському та з 29.08.2008 року перебуває в іпотеці банку.

19.05.2017 року в ході зведеного виконавчого провадження ВП №36789855 про стягнення з ОСОБА_3 на користь юридичних осіб заборгованості в сумі 1 397 829,33 грн. державним виконавцем Могилів-Подільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Вінницькій області описано і арештовано майно згідно акту опису й арешту майна: житловий будинок і земельну ділянку по вул. М. Грушевського, 100/1 у м. Могилів-Подільському, що на праві власності належить боржнику ОСОБА_3 і є предметом іпотеки.

Позивач вважає, що він як іпотекодержатель має право на задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна, однак наявність накладених арештів порушують його майнові інтереси і перешкоджають подальшій реалізації предмета іпотеки з метою погашення кредитної заборгованості боржника, тому звернувся із даним позовом до суду.

Рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 26 квітня 2018 року в задоволенні позову ПАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_3, за участю третіх осіб, як не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору – Могилів-Подільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, Відділу примусового виконання рішень ГТУЮ у Вінницькій області, про виключення майна з акту опису й арешту та зняття арешту з майна, відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ПАТ «Державний ощадний банк України» просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення, яким вимоги банку задовольнити.

Зазначив, що суд першої інстанції, постановляючи рішення, неправильно застосував норми матеріального права, неправильно оцінив наявні у справі докази та дійшов висновків, які не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення необгрунтованого і незаконного рішення.

Відповідно до пункту 3 абзацу 3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Згідно з підпунктом 8 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 3 жовтня 2017 року) до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Отже справа розглядається Апеляційним судом Вінницької області, який діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи апеляційного суду у відповідному апеляційному окрузі.

Представник третьої особи Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Вінницькій області надіслав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що при вчиненні виконавчих дій державний виконавець діяв відповідно до вимог чинного законодавства України та в межах наданих йому повноважень, у зв’язку з чим права й свободи сторін виконавчого провадження не були порушені, тому просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду залишити в силі.

Інші учасник справи відзиву на апеляційну скаргу не надали.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали цивільної справи та відзив на апеляційну скаргу, прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення за таких підстав.

Судом встановлено, що 27 серпня 2008 року ВАТ «Державний ощадний банк України» (правонаступник ПАТ «Державний ощадний банк України») уклав із позичальником ОСОБА_3 кредитний договір №719216, за умовами якого позичальник отримав кредит в сумі 61 855,00 доларів США зі сплатою 14,5 % річних за користування кредитом строком на 120 місяців, тобто до 27.08.2018 року на придбання будинку (а. с. 5-7).

В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором 29 серпня 2008 року ПАТ «Державний ощадний банк України» уклав із ОСОБА_3 договір іпотеки, за умовами якого позичальник передав в іпотеку банку нерухоме майно, яким є житловий будинок по вулиці М.Грушевського, 100/1 у м. Могилів-Подільському, що на праві власності належить позичальнику ОСОБА_3 (а. с. 8-11).

За умовами пунктів 1.2 і 1.3 договору, предметом іпотеки за цим договором є нерухоме майно: житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами № 100/1 по вул. М. Грушевського в м. Могилів-Подільському, який належить іпотекодавцю ОСОБА_3 на праві приватної власності, що підтверджуються договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Могилів-Подільського районного нотаріального округу ОСОБА_6 29 серпня 2008 року в реєстрі за № 1700. Право власності зареєстровано в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 29 серпня 2008 року за № 3022. Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданий КП Могилів-Подільським міжрайонним бюро технічної інвентаризації 29 серпня 2008 року за № 20055544, реєстраційний номер нерухомого майна 23592658, номер запису 3022 в книзі 10. Опис предмета іпотеки: на земельній ділянці розташовані: один опоковий житловий будинок, позначений літерою «А» житловою площею 21,9 кв. м., сарай, відмостка – «1»; загальна площа житлового будинку – 43,1 кв. м.

Загальна вартість предмета іпотеки згідно з витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданим Комунальним підприємством Могилів-Подільським міжрайонним бюро технічної інвентаризації 29 серпня 2008 року, складає 26 129,00 грн.

Загальна вартість предмета іпотеки визначається сторонами у сумі 522 850,00 грн.

Заборона відчуження зазначеного в договорі житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами, що належить ОСОБА_3, накладена приватним нотаріусом Могилів-Подільського районного нотаріального округу ОСОБА_6 29 серпня 2008 та зареєстрована в реєстрі за № 1712.

За умовами п. 3.1.4. договору іпотеки банк, як іпотекодержатель, має право у випадку невиконання іпотекодавцем зобов’язань за цим або за кредитним договором, у тому числі, якщо кінцевий термін повернення кредиту ще не настав, звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його відповідно до розділу 6 «Порядок звернення стягнення на предмет іпотеки» цього договору, та за рахунок вирученої від реалізації предмета іпотеки суми переважно перед іншими кредиторами задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання, необхідних витрат на утримання предмета іпотеки, а також витрат, пов’язаних з реалізацією предмета іпотеки (а. с. 8).

Взяті на себе кредитні зобов’язання позичальник не виконував, у зв’язку з чим виникла заборгованість по кредитному договору, за стягненням якої банк у 2011 році звернувся до суду.

11 січня 2012 року Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області ухвалив рішення у цивільній справі № 2-94/12 про задоволення позову АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_3 про розірвання кредитного договору і стягнення кредитної заборгованості та стягнув з ОСОБА_3 на користь АТ «Ощадбанк» заборгованість по кредитному договору № 719216 від 17.08.2008 року в сумі 106 395,34 долари США, із яких: основного боргу – 60 767,70 доларів США, проценти за користування кредитом – 26 432,07 доларів США, пеня – 19 195,57 доларів США, судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2 823,00 грн. і розірвав кредитний договір. Рішення набрало законної сили 23 січня 2012 року і звернуто до виконання (а. с.12).

ПАТ «Державний ощадний банк України» звернувся 21 червня 2012 року за вихідним № 566 до ВДВС Могилів-Подільського МРУЮ із заявою про примусове виконання виконавчого листа № 2-94/12 від 24.01.2012 року, виданого Могилів-Подільським міськрайонним судом, про стягнення з ОСОБА_3 на користь банку заборгованості за кредитним договором в сумі 106 395,34 доларів США, що еквівалентно 850 364,75 грн. У заяві одночасно банк просив з метою забезпечення виконання виконавчого листа при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження накласти арешт на майно боржника і оголосити заборону на його відчуження та провести опис і арешт майна боржника (а. с. 68-69).

26.06.2012 року заступником начальника відділу державної виконавчої служби Могилів-Подільського МРУЮ ОСОБА_4 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 33214318 про стягнення заборгованості в сумі 850 364,75 грн. із ОСОБА_3 згідно виконавчого листа № 2-94/12, виданого 26.06.2012 року, якою накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_3 і заборонено боржнику ОСОБА_3 здійснювати відчуження будь-якого майна, яке йому належить (а. с. 15, 70-71).

03.07.2012 року в ході виконавчого провадження ВП № 33214318 з виконання виконавчого листа № 2-94/12 про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості в сумі 106 395,70 доларів США (850 364,75 грн.) державним виконавцем Могилів-Подільського міськрайонного ВДВС ОСОБА_4 описано і накладено арешт на майно, яким є житловий будинок по вулиці М. Грушевського, 100/1 у м. Могилів-Подільському, що на праві власності належить боржнику ОСОБА_3 (а. с. 16-17).

27.02.2017 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Вінницькій області ОСОБА_5 винесено постанову про арешт майна боржника ОСОБА_3 при виконанні зведеного виконавчого провадження ВП №26322248 про стягнення заборгованості, якою накладено арешт на все рухоме і нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_3 (а. с.18-19).

19.05.2017 року в ході зведеного виконавчого провадження ВП №36789855 про стягнення з ОСОБА_3 на користь юридичних осіб заборгованості в сумі 1 397 829,33 грн. заступником начальника Могилів-Подільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Вінницькій області ОСОБА_4 винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, а саме: житлового будинку і земельної ділянки по вулиці М. Грушевського, 100/1 у м. Могилів-Подільському, що на праві власності належать боржнику ОСОБА_3 (а. с.20-21, 79-81).

21 листопада 2017 року Могилів-Подільський міськрайонний суд ухвалив рішення по цивільній справі № 138/1936/17 про задоволення позову ПАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, яким з метою погашення заборгованості за кредитним договором станом на 01.08.2017 року в сумі 60 767,70 доларів США основного боргу, що еквівалентно 1 571 136 грн., 25 191,90 доларів США процентів за користування кредитними коштами, що еквівалентно 651 331 грн., 1 868,02 доларів США – 3 % річних від прострочених сум заборгованості за кредитним договором, що еквівалентно 14 833,61 грн. та 2 943 030,10 грн пені, звернув стягнення на нерухоме майно – предмет іпотеки, згідно договору іпотеки від 29.08.2008 року, а саме: житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами загальною площею 43,1 кв. м, житловою площею 21,9 кв. м. по вул. М. Грушевського, 100/1 у місті Могилів-Подільському, що належить ОСОБА_3 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 29.08.2008 року.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції зазначив, що ПАТ «Державний ощадний банк України» може оскаржити постанову державного виконавця про накладення арешту, винесену в його інтересах, лише у порядку передбаченому розділом VП ЦПК України шляхом подачі до суду скарги, а не шляхом звернення з позовом до суду, оскільки єдиною особою, яка може відповідати за можливе порушене право позивача є державний виконавець, дії якого оскаржуються саме у такому порядку.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що він як іпотекодержатель, має право на задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна, однак наявність накладених арештів порушують його майнові інтереси і перешкоджають подальшій реалізації предмета іпотеки з метою погашення кредитної заборгованості позичальника.

Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги визнав в повному обсязі, не заперечив проти їх задоволення щодо виключення майна з акта опису й арешту та зняття арешту з майна, про що повідомив суд першої інстанції заявами від 23 березня 2018 року і 26 квітня 2018 року (а. с. 99, 107).

Проти задоволення позовних вимог та вимог апеляційної скарги позивача заперечила третя особа – Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Вінницькій області, про що зазначила у своєму відзиві на позовну заяву від 22.02.2018 року (а. с. 61-63) та у відзиві на апеляційну скаргу від 23.06.2018 року.

Відповідно до статті 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

За правилами ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно частини 1 статті 20 Закону України "Про заставу", заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Загальний порядок звернення стягнення на майно боржника визначений у главі 4 Закону України "Про виконавче провадження" у редакції, що діяла на момент винесення державним виконавцем постанови від 26.06.2012 року про відкриття виконавчого провадження, якою одночасно накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_3 та складення акту опису й арешту майна від 03.07.2012 року.

Так, відповідно до статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на 2012 рік) звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації (частина 1). У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем (частина 5).

Відповідно до частини 1 статті 54 Закону України «Про виконавче провадження» (2012 року) звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

Згідно з вимогами частин 3 і 4 ст. 54 цього Закону для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю. Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

На час винесення старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Вінницькій області ОСОБА_5 постанови про арешт майна боржника від 27.02.2017 року і постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 19.05.2017 року порядок звернення стягнення на майно боржника визначався розділом VП Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону від 02.06.2016 року, що набрав чинності з 5.10.2016 року).

За правилами статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» (2016 року) звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову (частина 1). У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно (частина 5).

Відповідно до частини 1 статті 51 Закону України «Про виконавче провадження» для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі, якщо: право застави виникло після ухвалення судом рішення про стягнення з боржника коштів; вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю; наявна письмова згода заставодержателя.

Згідно вимог частин 3, 4, 6, 7 статті 51 Закону України «Про виконавче провадження» про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі. Реалізація заставленого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом. Спори, що виникають під час виконавчого провадження щодо звернення стягнення на заставлене майно, вирішуються судом. Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

За положеннями статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно вимог частини 1 статті 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що іпотека як правовий інститут виконує забезпечувальну функцію виконання боржником основного зобов'язання, тобто спрямований на те, щоб гарантувати кредитору-іпотекодержателю право на задоволення його вимог за рахунок певного, заздалегідь визначеного сторонами майна за наявності в боржника заборгованості перед кредитором.

Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору(частина 5 статті 3 Закону України «Про іпотеку».

За змістом частини 6 статті 3 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Згідно вимог частини 7 статті 3 Закону України «Про іпотеку» пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Отже, звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-іпотекодержателя, який має переважне право на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки.

З урахуванням положень зазначених законів слідує висновок про те, що якщо належним чином зареєстрована іпотека виникла раніше накладення арешту для забезпечення реального виконання рішення суду щодо задоволення вимог стягувачів, суд повинен приймати рішення про звільнення з-під арешту іпотечного майна.

Накладення арешту має своїм наслідком заборону на відчуження арештованого майна, чим у даному випадку порушується право іпотекодержателя, у зв'язку із невиконанням боржником зобов'язання, одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.

Порядок скасування арешту, накладеного в межах виконання рішення, встановлений статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до частини 5 якої в інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна може бути знятий за рішенням суду.

Таким чином, арешти майна перешкоджають реалізації прав самого позивача, їх накладено в його інтересах, та він – позивач по справі, є стягувачем у виконавчому провадженні, за яким такі арешти накладено виконавчою службою. Можливості захисту прав та законних інтересів позивача в іншому порядку, ніж судовому, відсутні.

За таких обставин і враховуючи наведене вище, а також виходячи із суті іпотеки, визначення якої міститься в Законі України "Про іпотеку", відповідно до якого іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, установленому цим Законом, позов про зняття арешту, накладеного державним виконавцем, підлягає задоволенню.

При цьому апеляційний суд вважає, що вимоги позивача підлягають до часткового задоволення, а саме: в частині виключення з акту опису й арешту та зняття арешту лише з майна, яким є житловий будинок, оскільки предметом іпотеки згідно умов договору іпотеки від 29 серпня 2008 року являється лише житловий будинок, а земельна ділянка не є предметом іпотеки за даним договором, тому накладений на неї арешт не може бути знятий, оскільки відсутні законні підстави для цього.

Згідно вимог статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення є неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення суду першої інстанції підлягає до скасування з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

За правилами ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись ст. 367, 374, 376, 381-382 ЦПК України, суд

П о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» задовольнити.

Рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 26 квітня 2018 року скасувати і ухвалити нове судове рішення.

Позов Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_3, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору – Могилів-Подільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, Відділу примусового виконання рішень ГТУЮ у Вінницькій області, про виключення майна з акту опису й арешту і зняття арешту з майна, задовольнити частково.

Виключити житловий будинок, що знаходиться по вулиці М. Грушевського,100/1 у м. Могилів-Подільському Вінницької області і на праві власності належить ОСОБА_3, із акту опису й арешту майна складеного 03.07.2012 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Могилів-Подільського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_4 в ході виконавчого провадження № 33214318.

Скасувати постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, від 19.05.2017 року винесену заступником начальник Могилів-Подільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_4, при виконанні зведеного виконавчого провадження № 36789855 в частині опису і накладення арешту на житловий будинок по вул. М. Грушевського, 100/1 у місті Могилів-Подільському Вінницької області.

Зняти арешти із житлового будинку загальною площею 43,1 кв. м., житловою площею 21,9 кв. м., розташованого по вулиці М. Грушевського, 100/1 у м. Могилів-Подільському Вінницької області, що на праві власності належить ОСОБА_3, накладені: 26.06.2012 року постановою про відкриття виконавчого провадження в ході виконавчого провадження № 33214318, відкритого державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Могилів-Подільського міськрайонного управління юстиції при виконанні виконавчого листа № 2-94/12, виданого 24.01.2012 року Могилів-Подільським міськрайонним судом про стягнення заборгованості з ОСОБА_3 в розмірі 850 364,75 грн. на користь ПАТ «Ощадбанк»; 27.02.2017 року постановою про арешт майна боржника в ході виконавчого провадження №26322248, що перебуває на виконанні державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_5

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в рахунок повернення судових витрат у вигляді судового збору в сумі 8 810,00 грн., понесених у зв’язку із розглядом справи у суді першої інстанції і апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий:ОСОБА_2

Судді:ОСОБА_7

ОСОБА_8

Повне судове рішення складено 5 липня 2018 року.

Згідно з оригіналом

Суддя                                                                М.В. Матківська