Справа № 442/6108/17                                 Головуючий у 1 інстанції: Хомик А.П.

Провадження № 22-ц/783/7661/17                 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1М.

Категорія: 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області у складі:

       головуючої судді - Копняк С.М.

       суддів - Бойко С.М., Ніткевича А.В.,

       секретаря - Юзефович Ю.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмового провадження) в приміщенні Апеляційного суду Львівської області цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства нафтопереробний комплекс - Галичина» на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства нафтопереробний комплекс - Галичина» про усунення перешкод у здійсненні права користування власністю, -

в с т а н о в и л а :

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача, в якому просить зобов’язати відповідача усунути перешкоди в користуванні належною йому на праві приватної власності нежитловою будівлею (реєстраційний номер 356488146106) по вул. Стрийській, 443/20 в м. Дрогобичі Львівської області, а саме зобов'язати ПАТ «НПК-Галичина» власними силами та засобами демонтувати металевий ланцюг та навісний замок, за допомогою яких зачинено металеву решітку перед вхідними дверми в зазначену нежитлову будівлю та зобов'язати ПАТ «НПК-Галичина» будь-якими іншими способами, в тому числі і з використанням осіб, які знаходяться з ПАТ «НПК-Галичина» в трудових чи договірних стосунках, не блокувати ОСОБА_2, доступ до нежитлової будівлі по вулиці Стрийській, 443/20, в м.Дрогобичі Львівської області.

В обґрунтування позову покликається на те, що на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, посвідченого приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу ОСОБА_3 17.11.2016 року ОСОБА_2 як фізичною особою було придбано у ТОВ «Науково-виробнича компанія Галичина» нежитлову будівлю, що знаходиться по вул. Стрийській, 442/20 у м. Дрогобичі. Вказана будівля розташована на земельній ділянці площею 0, 4096 га, кадастровий № 4610600000:01:073:0076, яка на даний час належить Територіальній громаді міста Дрогобича в особі Дрогобицької міської ради та межує з майновим комплексом ПАТ «НПК-Галичина», який охороняється відомчою охороною даного товариства.

Межі вказаної земельної ділянки винесені в натурі, що незаперечно підтверджується матеріалами Технічної документації з землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку попереднього власника ТОВ НВК «Галичина», а саме: кадастровим планом, погодженим 21.06.2010 року начальником управління Держкомзему у м. Дрогобич та 30.03.2010 року начальником міського відділу містобудування та архітектури; актом встановлення та узгодження меж земельної ділянки від 29.03.2011 року; листом Дрогобицької міської ради №3-21/1995 та від 10.03.2011 року про те, що 01.03.2011 року комісія з питань вирішення земельних спорів Дрогобицької міської ради погодила межі земельної ділянки на вул. Стрийській, 443 між ТОВ НВК «Галичина» та ВАТ «НПК-Галичина» ( протокол №1); планом погодження меж від 24.06.2010 року.

Разом з тим, Дрогобицькою міською радою з ТОВ НВК «Галичина» було укладено договір оренди земельної ділянки від 14.03.2006 року, який припинив свою дію 30.09.2014 року.

Він також звернувся до Дрогобицької міської ради із заявами № 4 від 19.05.2017 року та № 8 від 20.06.2017 року про надання згаданої земельної ділянки для обслуговування належної йому будівлі по вул. Стрийській, 443/20, у м. Дрогобичі.

Однак, працівниками відомчої (внутрішньої) охорони ПАТ «НПК- Галичина» було незаконно здійснено опломбування металевої решітки перед вхідними дверми в зазначено нежитлову будівлю, дану металеву решітку було зачинено за допомогою тросу та навісного замка, а також ними чиниться йому фізичний опір, коли він намагається зірвати незаконно встановлену пломбу та увійти в середину приміщення даної нежитлової будівлі для її обстеження та організації проведення необхідних ремонтних робіт. Пояснюють таке тим, що ніби є наявність спору про межу між земельною ділянкою по вул. Стрийській, 443/20 в м. Дрогобичі, яка знаходиться у власності Територіальної громади м. Дрогобича в особі Дрогобицької міської ради і на якій розміщується належна йому на праві власності нежитлова будівля, та суміжною земельною ділянкою, на якій розміщені об’єкти нерухомого майна, належні ПАТ « НПК-Галичина».

На його неодноразові звернення щодо незаконності дій відомчої охорони ПАТ «НПК-Галичина», (а саме від 14.03.2017 року, від 10.05.2017 року № 9 та № 10 від 20.06.2017 року) жодної відповіді не надано.

Тому 20.07.2017 року ним було подано на ім’я начальника Дрогобицького відділу поліції заяву про вчинення працівниками відомчої охорони ПАТ «НПК-Галичина» та особами, вказівки яких вони виконують, кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 206, 356 КК України. Перед цим, на місці події із застосування відеозйомки працівникам відомчої охорони ПАТ «НПК-Галичина» було оголошено зміст правовстановлювальних документів на зазначену нежитлову будівлю та документів в сфері землеустрою про встановлення меж земельної ділянки в натурі, а також попереджено про кримінальну відповідальність, в тому числі за виконання завідомо незаконних вказівок. Після цього, на місце події було викликано слідчо оперативну групу Дрогобицького ВП, якій вручено заяву про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 206, 356 КК України.

       У подальшому, в присутності співробітників поліції Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області було демонтовано пломбу та навісний замок, що перешкоджали відкриттю металічної решітки перед вхідними дверима в зазначене нежитлове приміщення, що, в свою чергу, перешкоджали відкриттю металічної решітки перед вхідними дверима в зачинене нежитлове приміщення. Оглядом приміщення було виявлено акумуляторні блоки, власник яких невідомий.

Одночасно працівники охорони ПАТ «НПК-Галичина» усно заявили, що дані товарно–матеріальні цінності ніби-то належать ПАТ «НПК-Галичина», проте будь-яких підтверджуючих документів не пред’явили.

В той самий час було досягнуто згоди про проведення переговорів із керівництвом ПАТ «НПК-Галичина» 17.07.2017 року, в зв’язку з чим, він тимчасово відмовився від демонтування у встановлені ним строки до 15.08.2017 року металевого ланцюга та навісного замка. Однак, за допомогою таких, працівниками відомчої служби охорони 20.07.2017 року було зачинено металеву решітку перед вхідними дверми до даного приміщення, а також із застосування до нього та його представників підлеглих працівниками відомчої охорони ПАТ «НПК-Галичина» фізичної сили їх не допущено до цієї будівлі.

По даний час на його письмове звернення від 31.07.2017 року відповідач не надав йому будь-яких документів, які б посвідчували право власності ПАТ «НПК-Галичина» на акумуляторні блоки, які зберігаються в належній йому на праві власності нежитловій будівлі по вул. Стрийська, 443/20 у м. Дрогобичі.

Разом з тим, спірне нежитлове приміщення знаходиться в аварійному стані та вимагає проведення капітального ремонту. Зокрема, в приміщенні частково відсутні вікна, покрівля пошкоджена і протікає, в окремих місцях взагалі зруйнована, несучі стіни частково зруйновані, приміщення не опалюється, електропостачання, водопостачання та водовідведення відсутні. При цьому, затягування у проведенні будівельних робіт призводить до подальшого знищення будівлі, що завдає йому значної шкоди.

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17 листопада 2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства нафтопереробний комплекс - Галичина» про усунення перешкод у здійсненні права користування власністю - задоволено.

Вирішено зобов'язати ПАТ «НПК - Галичина» усунути перешкоди в користуванні належною ОСОБА_2, на праві приватної власності нежитловою будівлею (реєстраційний номер 356488146106) по вулиці Стрийській, 443/20 в м. Дрогобичі Львівської області, а саме зобов'язати ПАТ «НПК - Галичина» власними силами та засобами демонтувати металевий ланцюг та навісний замок, за допомогою яких зачинено металеву решітку перед вхідними дверми в зазначену нежитлову будівлю та зобов'язати ПАТ «НПК-Галичина» будь-якими іншими способами, в тому числі і з використанням осіб, які знаходяться з ПАТ «НПК-Галичина» в трудових чи договірних стосунках, не блокувати ОСОБА_2, доступ до нежитлової будівлі по вулиці Стрийській, 443/20 в м. Дрогобичі Львівської області.

       Вирішено питання судових витрат.

Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17 листопада 2017 року оскаржив відповідач ОСОБА_4 акціонерне товариство нафтопереробний комплекс - Галичина».

В обгрунтування апеляційної скарги покликається на те, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим, таким, що ухвалене без повного та всебічного з’ясування всіх обставин справи та із неправильним застосуванням норм матеріального права.

       Зазначає, що позивач не конкретизував жодного випадку та не підтвердив доказами коли, ким та яким чином йому чинився фізичний опір при намаганні увійти до будівлі. Працівниками ПАТ «НПК - Галичина» не вчиняються жодні діяння, що б суперечили чинному законодавству України та які б були спрямовані на здійснення перешкод ОСОБА_2 в доступі до приміщення по вул. Стрийській, 443/20, чи спрямовані на вчинення перешкод даній особі у здійсненні ним господарської діяльності як суб’єкту господарювання. Останніми проводиться лише візуальний контроль з метою запобіганню проникненню сторонніх осіб на територію ПАТ «НПК - Галичина», яка є суміжною із будівлею, належною позивачу. Доводи позивача, що працівники охорони виконують незаконні накази керівництва ПАТ «НПК - Галичина» по відношенню до ОСОБА_2 є лише його власними припущеннями та не відповідають дійсності.

       Просить рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17 листопада 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Справа розглядається Апеляційним судом Львівської області у межах територіальної юрисдикції якого перебуває міськрайонний суд, який ухвалив рішення, що оскаржується, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах, відповідно до вимог п. 8 ст. 1 Перехідних положень.

15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція ЦПК України, відповідно до п. 9 ст. 1 Перехідних положень вказаного Кодексу, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Таким чином, дана справа апеляційним судом розглядається за правилами ЦПК України в редакції Закону №2147-У111 від 03.10.2017 року, яка набрала чинності з 15.12.2017 року.

Відповідно до ч. 1ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. А згідно ч. 2 цієї статті у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ зазначених у ч.4 цієї статті.

Згідно ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, судове засідання не проводиться.

       Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також позовних вимог та підстав позову, що були предметом розгляду в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. До такого висновку колегія суддів дійшла, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов’язків має право на справедливий судовий розгляд.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно п.п. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Пленум Верховного Суд України у п. 11 Постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 11 роз’яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів.

       Суд першої інстанції зазначених вимог закону дотримався.

За приписами ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимоги апеляційної скарги.

Частиною 2 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Як роз'яснено у п. 33 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року «Про судову практику у справах про захист права власності та інших речових прав», позов про усунення порушень прав, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною ч.1 ст.15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також органи і особи, уповноважені захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 вересня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 Конвенції", закріплено принцип непорушності права приватної власності, який визначає право особи на безперешкодне користування своїм майном за закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. (ст. ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України).

Так, відповідно до ст.60 ЦПК України (в редакції, діючій на час розгляду справи судом першої інстанції ) кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стаття 10 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції) передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановлено, що ОСОБА_2 є власником нежитлової будівлі, позначеної на плані л. «Ф-1», загальною площею 896,2 кв.м., розташованої за адресою : Львівська область м. Дрогобич, вул. Стрийська, 443/20, на підставі договору купівлі-продажу, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Галичина» від 17.11.2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу ОСОБА_5

Також, як вбачається з вищевказаного договору купівлі-продажу, зокрема, п.1.4 - спірна нежитлова будівля розташована на земельній ділянці загальною площею 0, 4096 га, кадастровий номер %4610600000:01:073:0076; цільове призначення : для обслуговування будівлі ( будівлі прохідної і бюро перепусток), яка належить Територіальній громаді міста Дрогобича, від імені якої виступає Дрогобицька міська рада Львівської області, що підтверджується відповідним витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ -4604276302016, сформованого 16.11.2016 року ОСОБА_6, державним кадастровим реєстратором відділу Держгеокадастру у м. Дрогобичі Львівської області.

Згідно з матеріалами Технічної документації з землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку попереднього власника ТОВ НПК «Галичина», межі вказаної вище земельної ділянки винесені в натурі, що підтверджується: кадастровим планом, погодженим 21.06.2010 року начальником управління Держкомзему у м. Дрогобич та 30.03.2010 року начальником міського відділу містобудування та архітектури; актом встановлення та узгодження меж земельної ділянки від 29.03.2011 року; листом Дрогобицької міської ради №3-21/1995 та від 10.03.2011 року про те, що

       01.03.2011 року комісія з питань вирішення земельних спорів Дрогобицької міської ради погодила межі земельної ділянки на вул. Стрийській, 443 між ТОВ НВК «Галичина» та ВАТ «НПК-Галичина» ( протокол №1); планом погодження меж від 24.06.2010 року.

Також, між ТОВ НВК «Галичина» та Дрогобицькою міською радою було укладено договір оренди земельної ділянки від 14.03.2006 року, який припинив свою дію 30.09.2014 року.

З листів повідомлень адресованих і отриманих згідно долучених позивачем повідомлень про вручення ПАТ «НПК-Галичина» від 14.03.2017 року, від 10.05.2017 року, від 20.06.2017 року №10 вбачається, що позивач просить допустити його до спірної будівлі.

Як вбачається із змісту заяв № 4 від 19.05.2017 року та № 8 від 20.06.2017 року позивач ОСОБА_2 звертався до міського голови м. Дрогобича п. Т. Кучми про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Стрийській 443/20 для обслуговування спірної нежитлової будівлі.

       Крім того, позивачем ОСОБА_2 20.07.2017 року подано заяву в Дрогобицький міський відділ поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області про внесення відомостей про вчинення працівниками охорони ПАТ «НПК-Галичина» кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 206, 356 КК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань та з проханням розпочати за даним фактом досудове розслідування.

       Відтак, судом першої інстанції вірно встановлено, що працівниками ПАТ «НПК-Галичина» чиняться перешкоди позивачу ОСОБА_2 у доступі до права власності – спірного нежитлового приміщення.

       За змістом ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

       Згідно із ч. ч. 1 - 3 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

У п. 33 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2015 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» роз’яснено, що відповідно до положень ст. ст. 391, 396 ЦК України позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння. Такий позов підлягає задоволенню і в тому разі, коли позивач доведе, що є реальна небезпека порушення його права власності чи законного володіння зі сторони відповідача. При цьому суд повинен брати до уваги будь-які фактичні дані (ст.ст. 57-59 ЦПК України), на підставі яких за звичайних умов можна зробити висновок про наявність такої небезпеки.

Порушення права (у розумінні ч. 1 ст. 3 ЦПК України) пов'язується із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Доводи апеляційної скарги про те, що працівниками ПАТ «НПК - Галичина» не вчиняються жодні діяння, які би суперечили чинному законодавству України та які би були спрямовані на здійснення перешкод ОСОБА_2 в доступі до приміщення по вул. Стрийській, 443/20, чи спрямовані на вчинення перешкод даній особі у здійсненні ним господарської діяльності, як суб’єкту господарювання, є безпідставними та спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи.

       Належних та допустимих доказів для спростування рішення суду першої інстанції, передбачених статтями 76, 77, 78 ЦПК України, які б мали доказове значення та заслуговували на увагу, чи порушень норм процесуального права, які можуть бути підставою для скасування рішення, відповідно до ст. 376 ЦПК України, апелянтом не представлено.

       За таких обставин, розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, вірно встановив обставини справи та прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції, дотримавшись норм матеріального та процесуального права, повно і всебічно з'ясувавши всі дійсні обставини спору сторін, вирішив дану справу згідно із законом, а відтак підстав для скасування ухваленого у справі рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17 листопада 2017 року та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає.

У відповідності до вимог ст. 268 ч. 5 абз. 2 датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення. Повний текст даного судового рішення складено 06 липня 2018 року.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 268, 367-369, 372, 374 ч.1 п.1, 375, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а:

       Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Нафтопереробний комплекс - Галичина» залишити без задоволення.

Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17 листопада 2017 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст постанови складено 06 липня 2018 року.

Головуюча Копняк С.М.

Судді: Бойко С.М.

ОСОБА_7