Справа № 2-А-1789\09

П О С ТА Н О В А

іменем України

   04 грудня 2009  року                                                   м. Краснодон

Краснодонський міськрайонний суд Луганської області у складі:

головуючого судді -  Маньковської О.О.

при секретарі              Ляшенко Г.В ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку адміністративного судочинства справу за позовом  ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Краснодонської міської ради, з участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне Управління державного казначейства України в Луганській області,  про поновлення процесуального строку,  визнання неправомірною відмови посадових осіб УПСЗН виконкому Краснодонської міської ради у перерахунку допомоги по догляду за дитиною до трьох років, стягнення недоотриманої допомоги за період з 01.07.2007 року по 31.12.2007 року в розмірі 2019,99 грн. -

В С Т А Н О В И В :

    Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в обгрунтування якого вказала, що  вона є матір"ю  малолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідно до ЗУ "Про державну допомогу сім"ям з дітьми", позивач має право на отримання державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Відповідно до ст.. 15 вказаного Закону, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Позивач вказує, що відповідачем порушені її конституційні права на отримання допомоги у розмірі, встановленому Законом, і зазначена допомога виплачується у значно меншому розмірі. Із наведених позивачем розрахунків вбачається, що, на думку позивача, відповідачем їй недоплачено за період з 01.07.2007 року по 31.12.2007 року державної допомоги на загальну  суму 2019,99 грн. Позивач вказує, що вона зверталась до відповідача з вимогою перерахувати розмір допомоги по догляду за дитиною до трьох років відповідно до розмірів, визначених ст.. 15 ЗУ "Про державну допомогу сім"ям з дітьми", але отримала відмову. Вказану відмову позивач вважає незаконною. Посилаючись на ст.. 22 Конституції України, ЗУ "Про державну допомогу сім"ям з дітьми", рішення КСУ №6рп2007 від 09.07.2007 року позивач просить суд визнати  неправомірною відмову посадових осіб відповідача у перерахунку розміру державної допомоги по догляду за дитиною до трьох років та стягнути з відповідача на її користь недоплачену допомогу за  період з 01.07.2007 року по 31.12.2007 року в розмірі 2019,99 грн. Крім того, позивач просила суд поновити їй строк для захисту прав, порушених у 2007 році, оскільки  про порушення її прав вона дізналась із відповіді відповідача. Просила суд покласти на відповідача судові витрати.

    Позивач надала суду заяву, у якій підтримала позов та просила суд розглянути справу за її відсутності.

    Відповідач УПСЗН виконкому Краснодонської міської ради  надав суду заяву, у якій просив розглянути справу за відсутності їх представника. Заперечуючи проти позову, зазначив, що дію ЗУ "Про державну допомогу сім"ям з дітьми " в частині встановлення  розміру допомоги по догляду за дитиною до трьох років, було зупинено ЗУ "Про державний бюджет України на 2007 рік". Позивачу допомога по догляду за дитиною до трьох років в 2007 році була виплачена у розмірах, встановлених ЗУ "Про державний бюджет України на 2007 рік", відповідно до ст.. 56 якого "допомога виплачується в розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім"ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом міністрів України". У вказаних розмірах позивачу допомога була виплачена в 2007 році у повному обсязі. Крім того відповідач вказав, що ЗУ "Про державний бюджет України на 2008 рік" розмір зазначеної допомоги був змінений, і відповідачем вказана допомога була виплачена у повному обсязі. Відповідач вказав, що Управління виконує виключно вимоги Закону України "Про державний бюджет України", яким розподілені всі видатки держави на соціальні виплати. Посилається на відсутність  коштів у Державному бюджеті України та можливість нарахування допомоги виключно у автоматичному режимі, що робить неможливим перерахунок позивачу розміру призначеної допомоги. Вважає дії посадових осіб УПСЗН у даному випадку правомірними. Наполягає на застосуванні процесуальних строків, встановлених ч.2 ст. 99 КАСУ, вважає, що позивачем не наведено  поважних причин пропуску процесуального строку. Просить відмовити у позові на підставі ст.. 100 КАСУ.

    Третя особа по справі - ГУДКУ в Луганській області - надала заяву. у якій просила суд розглянути справу у відсутності їх представника. У запереченнях на позов вказано, що  витрати, які проводяться із державного бюджету України, розподіляються виключно ЗУ "Про державний бюджет України" і не можуть визначатися ніяким іншим законом. Вказує, що відповідачем належна позивачу допомога була виплачена у розмірі, встановленому ЗУ "Про державний бюджет України на 2007 рік" у повному обсязі. Дії відповідача вважає правомірними. наполягає на застосуванні процесуальних строків. передбачених ч.2 ст. 99 КАСУ, вважає причини пропуску даного строку неповажними та просить з цих підстав відмовити у задоволенні позову.

            Враховуючи, що сторони своєчасно та належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи та надали до суду заяви про розгляд справи без їх участі, суд вирішив можливим розглянути справу у відсутність сторін, на підставі наявних у справі доказів.

            Перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

    В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 має дитину -  сина ОСОБА_2, 10.12.2006 народження, що підтверджується ксерокопією свідоцтва про народження дитини /арк. справи 28/. Дитина проживає з  позивачем та вона фактично займається вихованням дитини.

    Позивач перебувала на обліку в УПСЗН виконкому Краснодонської міської ради та отримувала державну допомогу по догляду за дитиною до трьох років.

    27.05.2009 року позивач звернулася до відповідача з заявою про перерахунок та сплату недоотриманих коштів, які відповідач повинен був їй сплатити у зв'язку з  її правом на отриманя нею допомоги по догляду за дитиною до досягнення  трирічного віку у розмірі, встановленому ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

    Відповіддю начальника управління позивачу було відмовлено у задоволенні її вимог з огляду на те, що кошти на доплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення трьох років з державного бюджету не виділялись, програмне забезпечення відсутнє і позивачу були виплачені належні їй кошти у повному обсязі (а.с.14).

    З листа управління праці та соціального захисту населення виконкому Краснодонської міської ради №2438 від 10.06.2009 року вбачається, що позивачка отримала допомогу у розмірі: з 02.02.2007 року по 31.03.2007 року - 120,75 грн., з 01.04.2007 року по 30.09.2007 року - 129,903 грн., з 01.10.2007 року по 31.12.2007 року - 130,64 грн., з 01.01.2008 року по 10.12.2009 року - 144,10 грн. (а.с.14).

    Вказані факти визнані сторонами та не потребують додаткового з"ясування у судовому засіданні.

    Тобто судом встановлено, що позивач у 2007 році мала право на отримання державної допомоги, передбаченої ЗУ "Про державну допомогу сім"ям з дітьми" і між сторонами вини спір з приводу розміру нарахованої в 2007 році допомоги по догляду за дитиною до трьох років.

    Розглянувши клопотання позивача про поновлення процесуального строку, суд дійшов до наступного.

    Відповідно до положень ч.2 ст. 99 КАСУ , для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який якщо не встановлено  інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

    Позивач звернувся до суду  08.07.2009 року, тобто він пропустив визначений ч.2 ст. 99 КАСУ річний строк для звернення до суду за захистом своїх прав, порушених у 2007 році.    

    Відповідно до ч.2 ст. 100 КАСУ, якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАСУ.

    Суд вважає поважними причину пропуску позивачем річного строку для звернення до суду за захистом порушених у 2007 році прав, оскільки позивач є юридично не обізнаною,  не мала можливості у 2007 році дізнатися про порушення відповідачем її права на отримання  державної допомоги у розмірі, передбаченому ЗУ "Про державну допомогу сім"ям з дітьми", оскільки відповідачем не надсилались повідомлення про стан та розмір виплат, які проводяться відповідно до зазначеного Закону, а через пологи та  наявність малолітньої дитини, яка потребує догляду, позивач не мала змоги періодично звертатися до відповідача за інформацією про розмір сплачених  їй соціальних допомог.

    Відповідно до ч.2 ст. 102 КАСУ, пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

    Суд вважає можливим поновити позивачу процесуальний строк для звернення до суду за захистом прав, порушених у 2007 році.

    Розглянувши позов по суті, суд дійшов до наступного.

    Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-XII від 21 листопада 1992 року відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

    Частиною 1 статті 1 вказаного закону встановлено, громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

    Статтею 3 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

    Статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-XII передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

    Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-XII від 21 листопада 1992 року є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов'язані з призначення та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.

    Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», при цьому зазначений закон не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги на застрахованих чи не застрахованих осіб.

    Статтею 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено, що порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. При цьому, за вказаною статтею функції щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, Кабінету Міністрів України не делеговані.

    Статтею 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" ( 2811-12 ) та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" ( 2240-14 ) здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у таких розмірах:

допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

    Відповідно до статті 3 Конституції України, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

    Статтею 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

    У зв'язку з цим, Рішення Конституційного Суду № 6-рп/2007 від 9 липня 2007р. визнано такими, що не відповідають Конституції України ( 254к/96-ВР ) (є неконституційними), такі положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" ( 489-16 ):

    - абзацу третього частини другої статті 56 ( 489-16 ) щодо встановлення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що визначається як різниця між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

    Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

    Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України,  закони, інші правові акти, або їх окремі положення. визнані неконституційними, втрачають силу з дня  постановлення КСУ рішення про їх неконституційність.

    Отже, з 9 липня 2007 року була відновлена дія статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-XII, за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

    Таким чином, позивач має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період  з дня звернення до органів УПСЗН, тобто з 17.09. 2007 року  по 31 грудня 2007 року в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

    Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено розмір мінімального прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років: з 1 січня - 434 грн., з 1 квітня - 463 грн., з 1 жовтня - 470 грн.

З урахуванням викладеного, сума недоплаченої відповідачем позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку складає:

з 09 липня 2007 року: 463 грн.\31 х23 дня(встановлений мінімум) - 129,03\31х23 грн. (отримана  допомога) = 247,79 грн.

за серпень 2007 року: 463 грн. (встановлений мінімум) - 129,03 грн. (отримана  допомога) = 333,97 грн.

за вересень 2007 року: 463 грн. (встановлений мінімум) - 129,03 грн. (отримана  допомога) = 333,97 грн.

за жовтень 2007 року: 470 грн. (встановлений мінімум) - 130,64 грн. (отримана допомога)= 339,36 грн

за листопад 2007 року: 470 грн. (встановлений мінімум) - 130,64 грн. (отримана допомога)= 339,36 грн

за грудень 2007 року: 470 грн. (встановлений мінімум) - 130,64 грн. (отримана допомога)= 339,36 грн

Загальна сума складає -  1933,81 грн.

У розрахунках суд використовує  данні про розмір допомоги по догляду за дитиною до трьох років, які містяться у відповіді УПФУ на звернення позивача № 2438 від 10.06.2009 року, оскільки  довідка про розмір соціальних виплат ОСОБА_1 містить данні, внесені від руки, та не завірена належним чином.

    Статтею 4 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачено, що  покриття витрат на виплату державної допомоги сім'ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів, тому суд вважає необхідним  задовольнити позов в даній частині за рахунок коштів Державного бюджету України.

    Суд не приймає посилання  відповідача на відсутність бюджетного фінансування для здійснення соціальних виплат, з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги та згідно частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

    Також суд визнає необґрунтованими посилання відповідача на те, що розрахунки всіх доплат проводяться в автоматичному режимі і у працівників відповідача відсутня можливість перерахувати позивачу розмір доплати, оскільки це не може бути підставою для відмови позивачу  у задоволенні її законних вимог.

    Враховуючи наведене, з метою захисту прав позивача, суд вважає необхідним  визнати протиправною відмову посадових осіб УПСЗН виконкому Краснодонської міської ради у перерахунку розміру допомоги  по догляду за дитиною    до трьох років, призначену позивачу у період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.

    разом з тим вимоги щодо перерахунку допомоги за період з 01.07.2007 року по 08.07.2007 року, суд визнає необґрунтованими, оскільки  до прийняття рішенням КСУ ЗУ "Про державну допомогу сім"ям з дітьми" діяв в редакції, викладеній у ЗУ "Про державний бюджет України".

    Частиною 1 статті 94 КАС України передбачено, що при ухваленні судового рішення, яке ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

    Судовий збір відповідно до підпункту “б” пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” та підпункту 2 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства складає 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тобто 3 грн. 40 коп.

Отже, суд присуджує на користь позивача  з місцевого бюджету Краснодонської міської ради витрати по судовому збору - 3 грн. 40 коп.

    Керуючись ст.  ст. 8, 22, 46, 64,  ч.2 ст. 152 Конституції України,  ст. ст. 6, 7, 11, 71, 86, 100, 159-163, 167, 186 КАС України, Законом України “Про державну допомогу сім"ям з дітьми”, Законом України "Про державний бюджет України на 2007 рік", Рішенням  Конституційного Суду України від 9 липня 2007р. №6-рп/2007 у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36 частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7,9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” (справа про соціальні гарантії громадян), ст..ст. 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,  суд , -

ПОСТАНОВИВ:

    Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Краснодонської міської ради, з участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне Управління державного казначейства України в Луганській області,  про поновлення процесуального строку,  визнання неправомірною відмови посадових осіб УПСЗН виконкому Краснодонської міської ради у перерахунку допомоги по догляду за дитиною до трьох років, стягнення недоотриманої допомоги за період з 01.07.2007 року по 31.12.2007 року в розмірі 2019,99 грн - задовольнити частково.

    Поновити   ОСОБА_1 процесуальний строк для захисту прав, порушених у 2007 році.

    Визнати неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення виконкому Краснодонської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною за період з   09.07. 2007 року до 31 грудня 2007 року в розмірі прожиткового мінімуму для дітей до 6 років.

    Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення  виконкому Краснодонської міської ради за рахунок коштів Державного бюджету України на користь  ОСОБА_1 щомісячну грошову допомогу по догляду за дитиною  у розмірі 1933,81 грн.  (одна тисяча дев"ять сот тридцять три гривні 81 копійка) за період з 09.07.2007 року по 31 грудня 2007 року.

    Стягнути з місцевого бюджету Краснодонської міської ради на користь  ОСОБА_1 витрати по судовому збору в розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова складена в повному обсязі, підписана  судом у нарадчій кімнаті та проголошена в судовому засіданні  04 грудня 2009 року.

          Копію постанови направити сторонам.

          Постанова  суду може бути оскаржена до Донецького  апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається  протягом десяти  днів  з дня  її проголошення, а в разі  складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна  скарга на постанову суду першої інстанції  подається протягом двадцяти днів після  подання заяви  про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга  може бути подана  без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

        Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо  було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Головуючий:                                                                                   О.О. Маньковська