ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2018 рокуЛьвів№ 876/3918/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Макарика В.Я.

суддів - Большакової О.О., Глушка І.В.

за участю секретаря судового засідання - Гнідець Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Прокуратури Тернопільської області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2018 року (головуючий суддя в суді першої інстанції Осташ А.В., м. Тернопіль) у справі №819/848/17 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Прокуратури Тернопільської області та прокурора Тернопільської області Перча В'ячеслава Орестовича про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В:

01 червня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Прокуратури Тернопільської області та прокурора Тернопільської області Перча В'ячеслава Орестовича в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив визнати дії прокурора прокуратури Тернопільської області Перча В’ячеслава Орестовича щодо прийняття наказу №263-к від 14.04.2017 про звільнення ОСОБА_2 з органів прокуратури Тернопільської області протиправними; визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Тернопільської області №263-к від 14.04.2017 про звільнення ОСОБА_2 з посади начальника відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури області за прогул.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2018 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ прокурора Тернопільської області (юридична адреса прокуратури Тернопільської області: 46001, м. Тернопіль, вул. Листопадова, 4, код ЄДРПОУ 02910098) №263-к від 14.04.2017 про звільнення ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1) з посади начальника відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури області за прогул. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Повернуто з державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань прокуратури Тернопільської області (46001, м. Тернопіль, вул. Листопадова, 4, код ЄДРПОУ 02910098) на користь ОСОБА_2 адреса реєстрації: АДРЕСА_1) частину судового збору в розмірі 640 грн сплаченого згідно квитанції № 0-.0.7854911651.1 від 15.06.2017.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем-1 (прокуратурою Тернопільської області) подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що прокуратура Тернопільської області відповідно до наказу №23-к від 13.01.2017 поновила позивача на посаді начальника відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Тернопільської області. З часу поновлення позивач на робочому місці жодного дня не з'являвся, до виконання обов'язків не приступив, тому його було звільнено відповідно до наказу № 263-к від 14.04.2017 за прогул без поважних причин. Підставою звільнення стали акти про відсутність його на роботі та складені доповідні записки.

Позивачем було подано відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначає, що рішення суду першої інстанції є законне, обґрунтованим та мотивованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Позивач вважає, що наведені відповідачем-1 у апеляційній скарзі підстави та обставини для скасування оскаржуваного рішення суду є надуманими, а тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та представника відповідачів, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2016 у справі №819/3567/15 скасовано постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.02.2016 у справі №819/3567/15, визнано протиправними дії прокуратури Тернопільської області щодо організації та безпідставного звільнення ОСОБА_2 з посади начальника відділу прокуратури Тернопільської області та з органів прокуратури, скасовано наказ прокурора Тернопільської області від 03.12.2015 №1119-к про звільнення ОСОБА_2 з посади начальника відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації прокуратури Тернопільської області та з органів прокуратури, поновлено ОСОБА_2 на посаді начальника відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації прокуратури Тернопільської області з 04.12.2015 року, стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань прокуратури Тернопільської області на користь ОСОБА_2 83297,79 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Постанова в частині поновлення на публічній службі та стягнення оплати за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць 11433,03 підлягала зверненню до негайного виконання та видано виконавчий лист від 13.07.2016.

Прокуратура Тернопільської області звернулась із заявою про роз'яснення порядку виконання судового рішення та зазначення точної назви посади, на яку слід поновити працівника.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2016 заяву прокуратури Тернопільської області задоволено та роз'яснено, що ОСОБА_2 необхідно поновити на посаді начальника відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Тернопільської області з 04.12.2015.

Постановою державного виконавця від 27.12.2016 на прокуратуру області за безпідставне невиконання рішення суду та вимог ДВС накладено штраф у розмірі 5100,00 грн.

Прокуратурою Тернопільської області видано наказ №23к від 13.01.2017 про поновлення ОСОБА_2 на посаді начальника відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури області з 04.12.2015.

Наказом прокурора області Перча В.О. №263к від 14.04.2017 звільнено з 14.04.2017 старшого радника юстиції ОСОБА_2 з посади начальника відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Тернопільської області за прогул (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин на підставі п.4 ч. 1 ст.40 КЗпП України. Підставою для звільнення (як видно з тексту даного наказу) були акти про відсутність на роботі ОСОБА_2

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до вимог статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень вказаної категорії покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).

Відповідно до частини першої статті 65 Закону №1404-VIII рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону.

Згідно з ч.2 ст.65 цього Закону рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувана на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувана, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Згідно роз'яснення Пленуму Верховного Суду України у пункті 34 постанови від 6 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що з матеріалів справи видно, а саме наказом прокуратури Тернопільської області №23-к від 13.01.2017, яким поновлено позивача на посаді - начальника відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури області, а у судових рішеннях (ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2016, яка є невід'ємною частиною постанови Львівського апеляційного суду від 12.07.2016 у справі №819/3567/15) зазначено, що його слід поновити на посаді - начальника відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Тернопільської області.

Однак, ні у виконавчому листі ні в постанові про відкриття виконавчого провадження від 14 листопада 2016 року №52876084 назва посади на яку необхідно було поновити позивача не співпадає з назвою посади яка визначена наказом №23-к від 13.01.2017.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що станом на 14.04.2017 рішення суду про поновлення позивача на посаді зазначеній в рішенні суду не виконано, оскільки посада на якій поновлено позивача, не відповідає посаді, яка зазначена у рішенні суду.

Підтвердженням того, що рішення суд не виконане є також те, що виконавче провадження №52876084 на даний час не закінчене.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач не писав заяви про прийняття його на посаду начальника відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Тернопільської області та згоди на переведення не надавав, що спростовує факт його перебування на публічній службі в органах прокуратури Тернопільської області. Тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_2 на час його звільнення з роботи за прогул (14 квітня 2017 року) не перебував у трудових відносинах з прокуратурою Тернопільської області.

Щодо самого звільнення за прогул, суд апеляційної інстанції вважає за потрібне звернути увагу на наступне.

Звільнення з роботи з вищенаведеної підстави, регулюються нормами загального трудового законодавства (незважаючи на те, що правовий статус прокурора, порядок його прийняття на службу та звільнення зі служби врегульовано нормами спеціального закону - Закону України "Про прокуратуру").

Згідно п.4 ч. 1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Станом на 14.04.2017 позивача не поновлено на публічній службі за рішенням суду та те, що ОСОБА_2 не перебував у трудових правовідносинах з прокуратурою Тернопільської області, тому відповідач не мав повноважень та підстав прийняти наказ №263-к від 14.04.2017 про звільнення позивача з посади прокурора прокуратури за прогул.

Згідно пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.

Оскільки прогул є дисциплінарним порушенням, за його вчинення власник підприємства або уповноважений ним орган на працівника може накласти дисциплінарне стягнення - догану або звільнення (ст.147 КЗпП України).

Відповідно до ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.

Судом першої інстанції було встановлено, що наказ прокуратури області №23-к від 13.01.2017 про поновлення позивача був отриманий ним 21.01.2017. Наступним робочим днем було 23 січня 2017 року. Таким чином, прокурор області ОСОБА_3, мав би звільнити його за порушення трудової дисципліни - прогул, не пізніше 24.02.2017.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що звільнення ОСОБА_2 14.04.2017 за п.4 ч.1 ст.40 КЗпПУ поряд з тим, що було безпідставним й протиправним, відбулося ще й з пропущенням місячного строку застосування дисциплінарного стягнення.

Колегія суддів врахувавши викладене вище, вважає, що рішення суду першої інстанцій є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, висновки суду є правильними, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Прокуратури Тернопільської області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2018 року у справі №819/848/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. Я. Макарик

судді О. О. Большакова

І. В. Глушко

Повний текст постанови складено 05 липня 2018 року.