ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2018 р. Справа № 926/4031/17

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Малех І.Б.

суддів Гриців В.М.

Кравчук Н.М.

при секретарі судового засідання Кришталь М.Б.,

розглянувши апеляційну скаргу Міського комунального підприємства "Чернівцітеплокомуненерго", б/н від 16.03.2018 року

на рішення господарського суду Чернівецької області від 20.02.2018 року (суддя: Швець М.В., повний текст складено 22.02.2018р.)

у справі № 926/4031/17

за позовом: Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Чернівці

до відповідача: Міського комунального підприємства "Чернівцітеплокомуненерго", м. Чернівці

про стягнення штрафу та пені 136 000,00 грн.

за участю представників:

від позивача - Скляр С.С.

від відповідача (скаржника) - Ткач Ф.Г.

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Чернівецької області від 20.02.2018 року в справі №926/4031/17 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Міського комунального підприємства "Чернівцітеплокомуненерго" (58000, м. Чернівці, вул. Максимовича, 19-а; код 34519280) штраф у сумі 68000 грн. та пеню у сумі 68000 грн. до Державного бюджету України (код 21081100 "Адміністративні штрафи та інші санкції", МФО 856135 в ГУДКСУ у Чернівецькій області, рахунок №31111106700002, одержувач - УДКСУ у м. Чернівцях, ОКПО 37978173).

Міське комунальне підприємство "Чернівцітеплокомуненерго" не погодилось з даним рішенням суду, тому просить переглянути його в порядку апеляційного провадження, скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Скаржник зазначає про те, що місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення не врахував, що він не займає монопольне становище на ринку послуг з видачі технічних умов на реконструкцію теплових мереж, а невидача таких технічних умов не може рахуватися порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

У відзиві на дану апеляційну скаргу позивач заперечив проти її задоволення, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача (скаржника) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив задоволити в повному обсязі: скасувати рішення господарського суду Чернівецької області від 20.02.2018 року в справі №926/4031/17 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу.

Розглянувши наявні в справі докази, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Адміністративною колегією Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення №8 від 22.12.2016 року про порушення законодавства про захист економічної конкуренції у справі №02-27/10 (надалі - Рішення).

Так, керуючись статтями 7 та 14 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", статтями 12, 48, 50, 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", пунктами 3 і 11 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23 лютого 2001 року № 32-р, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 березня 2001 року за № 291/5482, та пунктом 36 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19 квітня 1994 року №5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 6 травня 1994 року за № 90/299 (у редакції розпорядження Антимонопольного комітету України від 29 червня 1998 року № 169-р) (із змінами), Рішенням №8 постановлено:

1. Визнати, що відповідно до абз.2 ч.1 ст.12 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за результатами діяльності 2015 року та 9 місяців 2016 року Міське комунальне підприємство "Чернівцітеплокомуненерго" (вул. Максимовича, 19-а, м. Чернівці, 58018, ідентифікаційний код 34519280) займає монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з видачі технічних умов на реконструкцію теплових мереж (в тому числі встановлення засобів обліку теплової енергії-) в територіальних межах м. Чернівці, де розташовані діючі мережі МКП "Чернівцітеплокомуненерго".

2. Визнати дії Міського комунального підприємства "Чернівцітеплокомуненерго" (вул. Максимовича, 19-а, м. Чернівці, 58018, ідентифікаційний код 34519280) щодо невидачі технічних умов на встановлення засобів обліку теплової енергії Споживачу, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого ч.1 ст.13, п.2 ст.50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з видачі технічних умов на реконструкцію теплових мереж (в тому числі встановлення засобів обліку теплової енергії) в територіальних межах м. Чернівці, де розташовані діючі мережі МКП "Чернівцітеплокомуненерго", що призвело до ущемлення інтересів споживача, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

3. За порушення, зазначене в пункті 2 резолютивної частини цього рішення, накласти на Міське комунальне підприємство "Чернівцітеплокомуненерго" штраф у розмірі 68000 гривень.

4. Зобов'язати Міське комунальне підприємство "Чернівцітеплокомуненерго" припинити порушення, зазначене в пункті 2 цього рішення, про що повідомити територіальне відділення до 01.02.2017 року.

Зі змісту частини 2 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" вбачається, що Рішення №8 є обов'язковим до виконання.

Згідно частини 1 статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення, вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Згідно частини 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Згідно частини 8 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу .

Рішення №8 відповідач отримав 03.01.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно частин 1, 4 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Порушення господарським судом провадження у управі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого згідно з частиною першою статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Реалізуючи зазначене вище право щодо оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України, відповідачем подано позовну заяву до Господарського суду Чернівецької області про визнання недійсним Рішення №8.

За наслідками розгляду справи Господарським судом Чернівецької області винесено рішення №926/551/17від 04.05.2017, яким в задоволенні позову МКП "Чернівцітеплокомуненерго" - відмовлено. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02 08 2017 " Постанова від 02.08.2017) рішення Господарського суду Чернівецької області від 04.05.2017 у справі №926/551/17 залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Таким чином, рішення Господарського суду Чернівецької області від 04.05.2017 набрало законної сили на підставі Постанови Львівського апеляційного господарського суду від 04.05.2017.

Згідно частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. З огляду на зазначене, не потребують доказуванню позивачем обставини, що стосуються відповідності чинному законодавству пунктів 1-4 резолютивної частини Рішення №8, оскільки така відповідність встановлена рішенням Господарського суду Чернівецької області від 04.05.2017 та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.08.2017.

Таким чином, згідно частини 1 статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", частин 2, 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", пункт 4 резолютивної частини Рішення №8 щодо виконання зобов'язання органу Антимонопольного комітету України, пункт 3 резолютивної частини Рішення №8 щодо сплати штрафу в сумі 68000 грн. є обов'язковими до виконання у визначений законодавством та Рішенням №8 строк.

Згідно аналізу матеріалів справи вбачається, що зобов'язання згідно, пункту 4 резолютивної частини Рішення №8 (видати заявнику технічні умови на встановлення квартирного засобу обліку теплової енергії, в яких має зазначити комплекс умов та вимог щодо інженерного забезпечення вказаного об'єкта з визначенням джерел теплоносіїв, приймальних систем водовідведення, спеціальних умов експлуатації, розрахункових інженерних навантажень, умов здійснення відповідних робіт тощо) - виконано відповідачем, що підтверджується наданою ним до відзиву на позовну заяву копією технічних умов, виданих 30.03.2017 гр. ОСОБА_4

Ухвалою суду Чернівецької області від 15.02.2018р., суд першої інстанції задовольнив заяву позивача про часткову відмову від позову, в частині зобов'язання Міське комунальне підприємство "Чернівцітеплокомуненерго" припинити порушення, передбачене пунктом 2 резолютивної частини Рішення адміністративної колегії Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 22.12.2016 №8, а саме: зобов'язати видати гр.ОСОБА_4 технічні умови на встановлення засобу обліку теплової енергії в квартирі за адресою: АДРЕСА_1, м.Чернівці, 58029 та ухвалив - закрити провадження у справі 911/3484/17 в даній частині вимог.

Проте, МКП "Чернівцітеплокомуненерго" Рішення №8 у частині сплати штрафу в сумі 68000 грн. згідно пункту 3 резолютивної частини Рішення №8 не виконало.

Згідно абзацу 1 частини 5 статті 56 Закону У країни "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Оскільки, штраф у сумі 68000 грн. відповідачем не сплачено, позивачем відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу (загальна кількість днів прострочення сплати штрафу - 148 днів) нарахована пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу та становить 150960 грн.

Згідно ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розмір пені накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету не може перевищувати розміру штрафу, тому відповідачу нараховано пеню за прострочення сплати штрафу в сумі 68000 грн.

Відповідно до ч. 7 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Згідно ст. 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними та фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зобов'язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України, стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафу та пені.

Як встановлено ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 68000 грн. штрафу та 68000 грн. пені доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи, а відтак, заявлені вимоги підлягають задоволенню.

Щодо наведених відповідачем доводів у апеляційній скарзі, колегія суддів вважає їх безпідставними, виходячи з наступного:

Приписами пункту 15.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" передбачено, що норми чинного законодавства України не містять якогось вичерпного переліку можливих ринків товарів. Тому, зокрема, не можуть братись до уваги посилання сторін спору на те, що той чи інший ринок товарів, вивчення якого проводиться органом Антимонопольного комітету України, не передбачений законом.

Так, висновок про наявність чи відсутність монопольного (домінуючого) становища може бути здійснено лише за результатами спеціального дослідження, яке включає застосування як структурних, так і поведінкових показників, що характеризують стан конкуренції на ринку, причому застосування структурних показників зумовлюється встановленням об'єктів аналізу, визначенням товарних, територіальних (географічних), часових меж ринку тощо на підставі інформації, що може бути використана для визначення монопольного (домінуючого) становища

Таке дослідження проводиться органом Антимонопольного комітету України в порядку, передбаченому Методикою визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання, затвердженою розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 № 49-р (далі - Методика), розробленою відповідно до статті 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції". Отже, зазначений висновок є підсумком правової оцінки фактичних обставин, установлених органом Антимонопольного комітету України у проведенні відповідного дослідження згідно з Методикою. (Оглядовий лист Вищого господарського суду України від 25.11.2009 № 01-08/627)

Господарський суд у вирішенні спору не повинен здійснювати дослідження ринків товарів, у тому числі товарні та територіальні межі ринку, питання формування цін на ринках товарів тощо, визначати власними силами монопольне (домінуюче) становище суб'єктів господарювання на ринку, оскілки відповідні функції здійснюються виключно органами Антимонопольного комітету України. (Оглядовий лист Вищого господарського суду України від 24.10.2006 №01-8/2361)

Таким чином, питання щодо наявності монопольного (домінуючого) становища на певному ринку (в тому числі на ринку послуг із видачі технічних умов на реконструкцію теплових мереж) встановлюється рішенням органу Антимонопольного комітету України, а не нормативно-правовим актом.

Згідно частини 2 статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

Правомірність накладення штрафу на МКП "Чернівцітеплокомуненерго", як і правомірність висновку про визнання відповідача таким, що за результатами діяльності 2015 року та 9 місяців 2016 року займав монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з видачі технічних умов на реконструкцію теплових мереж (в тому числі встановлення засобів обліку теплової енергії) в територіальних межах м. Чернівці, де розташовані діючі мережі МКП "Чернівцітеплокомуненерго", встановлена рішенням Господарського суду Чернівецької області від 04.05.2017 та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.08.2017 у справі №926/551/17.

Відповідно, рішення адміністративної колегії Чернівецького обласного територіального відділення АМКУ від 22.12.2016 №8 у справі №02-27/10 є чинним та підлягає обов'язковому виконанню.

Згідно зі ст. ст. 73,74,77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Підсумовуючи все вищенаведене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на нормах права не спростовують висновків, викладених у рішенні господарського суду першої інстанції, а тому підлягають відхиленню.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Міського комунального підприємства "Чернівцітеплокомуненерго", б/н від 16.03.2018 року залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Чернівецької області від 20.02.2018 року в справі №926/4031/17залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.

5. Справу повернути до господарського суду Чернівецької області.

Повний текст постанови виготовлений 04.07.2018 р.

Головуючий -суддя Малех І.Б.

Суддя Гриців В.М.

Суддя Кравчук Н.М.