КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2018 р. Справа№ 910/23578/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Кропивної Л.В.

при секретарі: Петрик М.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Чекалюк О.А. - представник за довіреністю від 15.12.2017 року;

від відповідача 1: не з'явились;

від відповідача 2: Богуш М.Є. - представник за довіреністю № 382 від 22.06.2018 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна"

на рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2018 року

у справі № 910/23578/17 (суддя Підченко Ю. О., повний текст рішення складено 06.04.2018 року)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"

до 1) Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Євроінс Україна"

2) Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна"

про стягнення 50 000,00 грн.

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Євроінс Україна" про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування в розмірі 50 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.2018 р. залучено до участі у справі в якості співвідповідача Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Країна".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.04.2018 р. позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" задоволено частково.

У позові в частині вимог Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Євроінс Україна" відмовлено повністю.

Позов в частині вимог Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" до Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" задоволено частково.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" страхове відшкодування у розмірі 49 500 грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1 584 грн. 00 коп.

В іншій частині позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" до Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач 2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2018 року у справі № 910/23578/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" до Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Полісом АЕ/3238668 ПАТ «СК «Євроінс Україна» було забезпечено автомобіль IVECO 75E14, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, а отже у полісах АЕ/3238688 та АЕ/6368480, вказано один і той же транспортний засіб. Крім того, апелянт зазначив, що при укладанні полісу з ПАТ «СК «Країна» 21.01.2016 р. не надавалась інформація про діючі договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладені з іншими страховиками відносно транспортного засобу IVECO 75E14, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, зокрема щодо полісу АЕ/3238688, укладеного 15.04.2015 р. з ПАТ «СК «Євроінс Україна».

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2018 року у справі № 910/23578/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М. А. - головуюча суддя; судді - Кропивна Л. В., Пономаренко Є. Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2018 року відкрито апеляційне провадження у справі № 910/23578/17 та призначено до розгляду на 12.06.2018 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2018 року відкладено розгляд апеляційної скарги на 03.07.2018 р.

Представник відповідача 1 у судове засідання 03.07.2018 року не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час і місце розгляду справи представники сторін були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Представник відповідача 2 у судовому засіданні 03.07.2018 року апеляційну скаргу підтримав, просив задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати.

Представник позивача у судовому засіданні 03.07.2018 року проти апеляційної скарги заперечував, рішення суду першої інстанції просив залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 28 жовтня 2016 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Терра Фуд" було укладено договір добровільного страхування № 0026а6а, за яким позивач застрахував майнові інтереси, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу - автомобіля НОМЕР_2.

03.11.2016 року о 14 год. 15 хв. в м. Києві, на перехресті вул. Братиславської та пр. Лісового відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_3 та автомобіля НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_5, в результаті якої автомобілю НОМЕР_2 були завдані механічні пошкодження, що підтверджується довідкою про дорожньо-транспортну пригоду №3016312491342381.

Відповідно до вищезазначеної постанови Деснянського районного суду м. Києва від 13.04.2017 по справі №754/2878/17, ОСОБА_5 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

03.11.2016 року ТОВ "Терра Фуд" звернулось до позивача з заявою на виплату страхового відшкодування.

Як вбачається з копії наявних в матеріалах справи висновку про вартість матеріального збитку та ремонтної калькуляції, вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_3 з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу склала 113 204,32 грн.

10.01.2017 року позивачем було складено страховий акт № АХА2185644, згідно з яким позивач прийняв рішення про виплату суми страхового відшкодування у розмірі 111 023,77 грн.

На підставі страхового акту № АХА2185644 від 10.01.2017 року, позивач перерахував на рахунок ТОВ «Терра Фуд» суму страхового відшкодування у розмірі 111 023,77 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 297 285 від 11.01.2017 року

Відповідно до єдиної централізованої бази даних МТСБУ, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки автомобіля НОМЕР_4 - ОСОБА_6 станом на момент ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Євроінс Україна» відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АЕ 7836222.

В той же час, на момент вчинення ДТП цивільно-правова від повільність власника транспортного засобу марки автомобіля НОМЕР_4 - ОСОБА_6 також була застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Країна» відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АЕ 6368480.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача 1 з заявою № 2307АГ/АХА від 28.08.2017 року про виплату страхового відшкодування в порядку регресу у сумі 117 908,77 грн.

Однак, вказана вимога відповідачем 1 була залишена без відповіді та виконання, у зв'язку з чим позивач звернувся з зазначеним позовом до відповідача 1 про стягнення з останнього 50 000,00 грн. виплаченого страхового відшкодування.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.2018 р. залучено до участі у справі в якості співвідповідача Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Країна".

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги до відповідача 2 та відмовляючи в задоволенні позовних вимог до відповідача 1, зазначив, що відповідно до полісу АЕ/3238688 застрахована цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу "Iveco 75 Е 14", д.н. НОМЕР_5, водночас водій, що є учасником ДТП та внаслідок дій якого відбувся страховий випадок, керував автомобілем НОМЕР_4, а тому на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу "Iveco 75 Е 14", д.н. НОМЕР_6, який є винною особою у скоєнні ДТП, була застрахована Публічним акціонерним товариством "Страхова компанія "Країна" на підставі полісу № АЕ/6368480 зі строком дії з 22.01.2016 по 21.01.2017, цим полісом встановлено ліміт по майну у розмірі 50 000,00 грн. франшизу в розмірі 500,00 грн.

Також суд першої інстанції зазначив, що оскільки ОСОБА_6 не повідомив відповідача 1 про укладення з відповідачем-2 полісу № АЕ/6368480, з посиланням на зазначені приписи ст. 989 ЦК України, поліс № АЕ/7836222, що укладений між відповідачем 1 та ОСОБА_6, є нікчемним.

Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Нормами ст. 979 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з ст. 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з: життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про страхування» страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Статтею 988 Цивільного кодексу України встановлено обов'язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування у встановлений договором строк.

Згідно з абзацом 3 частини першої статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "Skoda" д.н. НОМЕР_7, була застрахована позивачем за договором добровільного страхування наземного транспорту № 0026а6а від 28.10.2016 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач за договором страхування у зв'язку із настанням страхового випадку, на виконання умов договору, виплатив страхове відшкодування в розмірі 111 023,77 грн.

За приписами ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Колегією суддів встановлено, що 15.04.2015 р. між ОСОБА_7 та ПрАТ «СК «Євроінс Україна» було укладено договір (поліс) № АЕ 3238688 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого була страхована цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки автомобіля НОМЕР_4 із строком дії з 15.04.2015 р. по 14.04.2016 р.

21.01.2016 р. між ОСОБА_6 та ПрАТ «СК «Країна» було укладено договір (поліс) № АЕ 6368480 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого була страхована цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки автомобіля НОМЕР_4 із строком дії з 22.01.2016 р. по 21.01.2017 р.

18.04.2016 р. між ОСОБА_6 та ПрАТ «СК «Євроінс Україна» було укладено договір (поліс) № АЕ 7836222 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого була страхована цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки автомобіля НОМЕР_4 із строком дії з 19.04.2016 р. по 18.04.2017 р.

Згідно ст. 981 ЦК України, договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 989 ЦК України, страхувальник зобов'язаний, зокрема, при укладенні договору страхування повідомити страховика про інші договори страхування, укладені щодо об'єкта, який страхується.

Якщо страхувальник не повідомив страховика про те, що об'єкт уже застрахований, новий договір страхування є нікчемним ( п. 3 ч. 1ст. 989 ЦК України).

Відтак, чинним законодавством передбачено, що страхувальник вправі укладати декілька договорів страхування одного об'єкта з різними страховиками. В разі наявності на момент укладення договору страхування іншого чинного договору страхування того ж самого об'єкта від тих саме ризиків, страхувальник зобов'язаний повідомити про це страховика. Невиконання такого обов'язку тягне за собою нікчемність нового договору страхування (ч. 2 ст. 215 ЦК).

Таким чином, оскільки транспортний засіб «Iveco 75 Е 14», д.н. НОМЕР_6 на момент укладення між ОСОБА_6 та ПрАТ «СК «Країна» договору (полісу) № АЕ 6368480 від 21.01.2016 р. був застрахований ПрАТ «СК «Євроінс Україна» відповідно до полісу № АЕ 3238688 від 15.04.2015 р. із строком дії з 15.04.2015 р. по 14.04.2016 р., при цьому ПрАТ «СК «Країна» не було повідомлено про те, що зазначений транспортний засіб уже застрахований, у зв'язку з чим договір (поліс) № АЕ 6368480 від 21.01.2016 р., укладений між ОСОБА_6 та ПрАТ «СК «Країна», є нікчемним згідно п. 3 ч. 1 ст. 989 ЦК України.

Зазначена правова позиція узгоджується з правовою позицією Верховного суду, викладеною в постанові від 18.04.2018 р. у справі № 910/24068/16.

Вказане вище також підтверджується відомостями з веб-сайту Моторно-транспортного (страхового) бюро України, в яких зазначено, що поліс № АЕ 6368480 укладений але не діє станом на 03.11.2016 р. (на дату вчинення ДТП).

Колегія суддів не погоджується з твердженням суду першої інстанції, що відповідно до полісу № АЕ/3238688 застрахована цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу "Iveco 75 Е 14", д.н. НОМЕР_5, водночас водій, що є учасником ДТП та внаслідок дій якого відбувся страховий випадок керував автомобілем НОМЕР_4, оскільки як вбачається з відомостей, наданих Моторно-транспортним (страховим) бюро України, відповідно до полісу № АЕ/3238688 була застрахована цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу "Iveco 75 Е 14", д.н. НОМЕР_6.

Таким чином, враховуючи нікчемність полісу № АЕ 6368480 від 21.01.2016 р., укладеного між ОСОБА_6 та ПрАТ «СК «Країна», колегія суддів прийшла до висновку, що станом на момент вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки автомобіля НОМЕР_8, була застрахована Приватним акціонерним товариством «Євроінс Україна» відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АЕ 7836222 з лімітом відповідальності по майну - 100 000,00 грн., франшиза - 0 грн.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_5 було визнано винним у вчинені ДТП при керуванні автомобілем НОМЕР_8.

Таким чином, відповідальність за шкоду, заподіяну майну внаслідок експлуатації автомобіля НОМЕР_9, була застрахована відповідачем 1, а тому Приватне акціонерне товариство «Євроінс Україна» має відшкодовувати збитки, що були завдані внаслідок ДТП в межах ліміту відповідальності, а позивач, як особа, яка виплатила страхове відшкодування особі, якій завдано збитків внаслідок ДТП, набув право вимоги, яке ця особа має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, ЦК, Законом України "Про страхування", Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

За змістом пункту 2.1 статті 2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

За загальним правилом згідно з положеннями статті 1192 ЦК з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Позивачем, з урахуванням вимог Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", в якості підтвердження своїх позовних вимог були надані, зокрема: страховий акт № АХА2185644 від 10.01.2017 р., платіжне доручення № 297 285 від 11.01.2017 р., висновок про вартість матеріального збитку, ремонтну калькуляцію № 1478 від 24.11.2016 р., акт огляду транспортного засобу, що є достатніми доказами для визначення фактичного розміру по виплаті страхового відшкодування, які виникли внаслідок ДТП.

При цьому суд звертає увагу, що страхове відшкодування не обов'язково має визначатись з урахуванням оціненої шкоди, оскільки звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу, а реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику, є платіжний документ про здійснення такої виплати (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 у справі № 3-50гс15).

За умовами п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Полісом № АЕ/7836222, яким застрахована цивільно-правова відповідальність винної особи, встановлено франшизу 0,00 грн.

Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку, що до позивача переходить право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, а саме до відповідача, у межах визначених договором добровільного страхування наземного транспорту № 0026а6а від 28.10.2016 р. та фактично здійснених позивачем витрат, у зв'язку з чим колегія суддів прийшла до висновку про задоволення позовних вимог до відповідача 1 про стягнення з останнього 50 000,00 грн.

Оскільки, як було встановлено колегією суддів, договір (поліс) № АЕ 6368480 від 21.01.2016 р., укладений між ОСОБА_6 та ПрАТ «СК «Країна», є нікчемним згідно п. 3 ч. 1 ст. 989 ЦК України, а тому у позові в частині вимог до відповідача 2 слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

За таких обставин, рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2018 року у справі № 910/23578/17 підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" підлягає задоволенню.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2018 року у справі № 910/23578/17 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2018 року у справі № 910/23578/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Євроінс Україна" задовольнити повністю.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Євроінс Україна" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, будинок 102; код ЄДРПОУ 22868348) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8; код ЄДРПОУ: 20474912) страхове відшкодування у розмірі 50 000,00 грн. та судовий збір у розмірі 1 600,00 грн.

4. У позові в частині позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" до Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" відмовити повністю.

5. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8; код ЄДРПОУ: 20474912) на користь Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" (04176, м. Київ, вулиця Електриків, будинок 29А; код ЄДРПОУ 20842474) 2 400,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Видачу наказів доручити господарському суду міста Києва.

7. Матеріали справи № 910/23578/17 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 09.07.2018 року

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді Є.Ю. Пономаренко

Л.В. Кропивна