Справа № 521/17970/17

Провадження № 2/521/96/18

У Х В А Л А

06 липня 2018 року

Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого        – судді Гуревського В.К.

за секретаря                - Ардаковської А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі клопотання представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 А.С. про закриття провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Главбуд Плюс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еталонавтосервіс», ОСОБА_1, про відновлення становища, яке існувало до порушення, -

в с т а н о в и в :

До Малиновського районного суду м. Одеси звернулось з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Главбуд Плюс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еталонавтосервіс», ОСОБА_1, про відновлення становища, яке існувало до порушення, а саме: - зобов’язати ТОВ «Еталонавтосервю» повернути ТОВ «Главбуд Плюс», суму коштів у розмірі 362090,81 гривень отриманих ТОВ «Еталонавтосервю» на виконання Договору на поставку продукції від 24 листопада 2014 року №042 перерахувавши їх на поточний рахунок №26006054318041 відкритий у ПАТ КБ «Приватбанк»; - зобов’язати ОСОБА_1 повернути ТОВ «Еталонавтосервю» майно, а саме: - згідно довіреності №8 від 28 листопада 2014 року цеглу будівельну керамічну у кількості три тисячі сто дев’ять штук; - згідно довіреності №9 від 28 листопада 2014 року 1. Цеглу будівельну керамічну РОRОТНЕRМ 50 Р+W одна тисяча вісімсот тридцять одна штука. 2. Цеглу будівельну керамічну РОRОТНЕRМ 44 Р+W три тисячі шістдесят шість штук; - згідно довіреності №10 від 24 листопада 2014 року цеглу будівельну керамічну РОRОТНЕRМ 38 Р+W одна тисяча шістдесят дев’ять штук. Стягнути з відповідачів солідарно суму судового збору.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 06 листопада 2007 року відкрито провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Главбуд Плюс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еталонавтосервіс», ОСОБА_1, про відновлення становища, яке існувало до порушення та призначено судове засідання.

05 квітня 2018 року Апеляційним судом Одеської області ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 06 листопада 2007 року про відкриття провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Главбуд Плюс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еталонавтосервіс», ОСОБА_1, про відновлення становища, яке існувало до порушення залишено без змін.

Представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 А.С. надала до суду клопотання про закриття цієї справи та скасування ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 06 листопада 2017 року, у зв’язку із тим, що спір, який виник між сторонами належить розглядати в господарському суді. 28 листопада 2018 року представником ОСОБА_1 ОСОБА_3 було подано апеляційну скаргу на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 06 листопада 2017 року про відкриття провадження. Постановою Апеляційного суду Одеської області від 05 квітня 2018 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 06 листопада 2017 року про відкриття провадження у цій справі залишено без змін. Разом із тим, у зазначеній постанові колегія суддів Апеляційного суду Одеської області вказано, що представник в інтересах ОСОБА_1, обґрунтовуючи незаконність ухвали про відкриття провадження у справі, посилається на те, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Зазначені обставини у разі їх доведеності є згідно пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України підставою для закриття провадження у справі судом першої інстанції за заявою сторони у спорі, а не підставою для скасування в апеляційному порядку ухвали про відкриття провадження у справі. Разом із тим, ОСОБА_4 не погоджується з ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 06 листопада 2017 року про відкриття провадження у справі, оскільки при прийнятті вказаної ухвали, в порушення процесуальних норм суд не вірно з'ясував природу правовідносин і дійшов помилкового висновку про те, що розгляд даної справи має розглядатися в порядку цивільного судочинства.

Так, у позовній заяві, позивач зазначає, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є учасниками ТОВ «Главбуд Плюс» з рівними частками у розмірі по 50% у статутному капіталі. Окрім того, відділом Реєстраційної служби міського управління юстиції 06 листопада 2016 року в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, на підставі рішення суду, був включений запис про ОСОБА_4 в графу «ПІБ керівника та підписанта юридичної особи» ТОВ «Главбуд Плюс». Таким чином, укладений договір від 24 листопада 2014 року між ТОВ «Главбуд Плюс» та ТОВ «Еталонавтосервіс» на поставку продукції був підписаний посадовою особою, яка є співвласником підприємства. З урахуванням вказаного, твердження позивача про те, що відповідач отримував грошові переведення за договором поставки, саме як фізична особа, не відповідає дійсності, оскільки у доданих позивачем копіях Довіреностей на отримання товару зазначається, що товар приймає «директор» - посадова особа, що засвідчено підписом та печаткою підприємства, а сама особа є співвласником підприємства. Таким чином, керуючись ст. ст. 1-2, 1 ГК України, ст. ст. 1, 12 ГПК України, п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 24 жовтня 2011 року «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарськими судами» дана справа має розглядатись саме в порядку господарського провадження.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Главбуд Плюс» ОСОБА_6 надав до суду відзив на заяву про закриття провадження по цій справі, в якому просив відмовити, посилаючись на таке.

Статутом ТОВ «Главбуд плюс» не передбачено права учасника здійснювати повноваження керівника та він не є посадовою особою товариства. Позовні вимоги ТОВ «Главбуд плюс» полягають у тому, що всупереч приписам ст. ст. 203, 215, 237 ЦК України ОСОБА_1 діяв без повноважень, оскільки представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства. Більш того, його так звані повноваження не були скасовані вже після укладання договору, безпосередньо ухвала судді Жуган була скасована як неправосудна з моменту її ухвалення. У даному випадку відсутні такі правові підстави як договір та закон, будь які акти з приводу зміни директора загальні збори ТОВ «Главбуд плюс» (як це передбачено статутом підприємства) також не приймали, ухвала суду (яка у подальшому була скасована апеляційною інстанцією) не є актом цивільного законодавства (ст. 4 ЦК України), а безпосередньо учасник, згідно Статуту, не має право на представництво інтересів та підписання будь яких документів з третіми особами. Отже посилання відповідача на п. 3.2. постанови Пленуму ВГСУ від 29 травня 2013 року №11 є безпідставним. Сам ОСОБА_1 також не діяв в інтересах товариства, оскільки ОСОБА_1, діючи на підставі незаконної та скасованої судом апеляційної інстанції ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 05 листопада 2014 року, в якості виконуючого обов’язки директора ТОВ «ГЛАВБУД ПЛЮС», не мав на це відповідних повноважень, передбачених Статутом товариства, законом або іншим актом законодавства.

В даному випадку ОСОБА_1 діяв всупереч інтересів ТОВ «ГЛАВБУД ПЛЮС», без волевиявлення останнього на укладання спірного правочину купівлі-продажу, недобросовісно та в порушення законодавства, тобто діяв як Фізична особа.Крім того, безпідставними є твердження заявника щодо підвідомчості цього спору про відновлення становища, яке існувало до порушення за участю фізичної особи,навіть якщо ця особа зазначена в ЄДР як учасник ТОВ «Главбуд плюс», до господарської юрисдикції, оскільки ці відносини не пов’язані із жодною підставою, зазначеною у ст. 20 ГПК України (апелянт не навів такої). До того ж майно ОСОБА_1 повинен передати не як учасник або посадова особа (якою він не є і ніколи «законно» не був) позивача, а саме як фізична особа, яка набула їх незаконно через зловживання судовою системою, що було встановлено при розгляді інших справ за його участю та участю позивача. Таким чином, суд правильно визначився з характером правовідносин та суб’єктним складом спірних правовідносин, оскаржувану Ухвалу було прийнято у відповідності до вимог ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи суд вважає необхідним у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 А.С. про закриття провадження відмовти за таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Ст. 20 ГПК України визначає юрисдикцію господарських судів.

Пунктом 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24 жовтня 2011 року «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам»передбачено, що з огляду на приписи частини другої статті та статті 12 ГПК Українизазначені справи підвідомчі господарським судам і в тому разі, якщо сторонами в судовому процесі виступають фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 3 ГК України, під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» № 3 від 01 березня 2013 року, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 15, 16 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) (далі - КАС), Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12; далі - ГПК), Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК) або Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

У зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Оскільки згідно зі статтею 16 ЦПК не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого виду судочинства. Разом із тим суд також має врахувати, що в порядку цивільного судочинства підлягають розгляду справи у разі, якщо однією зі сторін є фізична особа, а вимоги взаємопов'язані між собою і окремий їх розгляд неможливий.

Якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, тобто прийнята з порушенням підвідомчості, він відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд повинен закрити провадження у справі.

З огляду на таке компетенція цього суду згідно із ст. 15 ЦПК України поширюється на спір, що виник між сторонами в частині вимог щодо зобов’язання ТОВ «Еталонавтосервіс» повернути ТОВ «Главбуд Плюс» суму коштів у розмірі 362090,81 гривень, отриманих ТОВ «Еталонавтосервю» на виконання Договору на поставку продукції від 24 листопада 2014 року № 042, перерахувавши їх на поточний рахунок №26006054318041 відкритий у ПАТ КБ «Приватбанк», та похідної вимоги щодо зобов’язання ОСОБА_1 повернути ТОВ «Еталонавтосервис» майно, а саме: - згідно довіреності №8 від 28 листопада 2014 року цеглу будівельну керамічну у кількості три тисячі сто дев’ять штук; - згідно довіреності №9 від 28 листопада 2014 року 1. Цеглу будівельну керамічну РОRОТНЕRМ 50 Р+W одна тисяча вісімсот тридцять одна штука. 2. Цеглу будівельну керамічну РОRОТНЕRМ 44 Р+W три тисячі шістдесят шість штук; - згідно довіреності №10 від 24 листопада 2014 року цеглу будівельну керамічну РОRОТНЕRМ 38 Р+W одна тисяча шістдесят дев’ять штук, то такі вимоги мають розглядатися за правилами цивільного судочинства.

Відповідач ОСОБА_1 у вказаних правовідносинах діяв як фізична особа.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. 15, 16, п. 1 ч. 1 ст. 255, 256 ЦПК України, п. 1 ч. 1 ст. 12 ГПК України, ст. ст. 3, 55, 42, 43, 179 ГК України, СУД –

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 А.С. про закриття провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Главбуд Плюс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еталонавтосервіс», ОСОБА_1 про відновлення становища, яке існувало до порушення – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з моменту складення повного тексту ухвали.

Ухвала суду в повному обсязі складена 09 липня 2018 року.

Суддя                                                Гуревський В.К.

09.07.2018