копія

Провадження № 11-сс/792/379/18

Справа № 686/14554/18 Головуючий в 1-й інстанції Марцинкевич С.А.

Категорія: ухвала слідчого судді Доповідач Федорова Н.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2018 року                                                                 м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі:        головуючої – судді Федорової Н.О.,

суддів – Болотіна В.М., Вітюк І.В.,

секретаря – Купельської Н.П.,

з участю:        прокурора – Крупельницького О.Г.,

захисника – адвоката ОСОБА_1,

підозрюваного – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 червня 2018 року, –

в с т а н о в и л а :

Цією ухвалою адвокату ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу із тримання під вартою на домашній арешт стосовно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, непрацюючого, раніше не судимого.

Захисник підозрюваного – адвокат ОСОБА_1 в поданій апеляційній скарзі просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою змінити обраний ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою на домашній арешт.

Ухвалу вважає незаконною та необґрунтованою, такою, що постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону під час розгляду клопотання, без урахування практики Європейського суду з прав людини.

На думку захисника, судом залишено без уваги, що з’явились нові обставини, які значно знижують рівень суспільної небезпеки її підзахисного, виключають наявність ризиків та дають підстави для зміни йому запобіжного заходу.

Вважає, що судом не наведено мотивів неврахування поданих нею доказів, зокрема щодо молодого віку ОСОБА_2, його постійного місця проживання та роботи, позитивної характеристики, проживання у цивільному шлюбі із ОСОБА_3, яка перебуває у стані вагітності та має важке захворювання.

Вказує, що ці обставини свідчать про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та здатні забезпечувати його належну процесуальну поведінку в умовах більш м’якого запобіжного заходу.

Стверджує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не може слугувати єдиним обґрунтуванням застосування тримання під вартою.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення підозрюваного ОСОБА_2. та його захисника – адвоката ОСОБА_1 на підтримку поданої апеляційної скарги, з посиланням на зазначені у ній доводи, думку прокурора та слідчого про законність і обґрунтованість ухвали слідчого судді, перевіривши матеріали кримінального провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з таких підстав.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_2 підозрюється в тому, що 28 червня 2017 року близько 21 години 20 хвилин та 29 червня 2017 року спільно з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, попередньо узгодивши між собою дії, незаконно викрали людину – ОСОБА_8, який знаходився на лісовій галявині поблизу ресторану «Робін Гуд», що по вул. Лісогринівецькій. в м.Хмельницькому, доставили його у підвальне приміщення по вул. Шевченка, 40 в м.Хмельницькому, де утримували близько години, висунули вимогу про перерахунок на банківську карту «Приват Банк» грошових коштів в сумі 1000 доларів США, а згодом замість цієї суми, - 30 000 грн., заподів легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.

Починаючи з другої половини березня по 25 квітня 2018 року, у м.Хмельницькому, ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_4, ОСОБА_9, попередньо узгодивши між собою дії, висунули ОСОБА_10 та ОСОБА_11 вимогу про передачу права власності на квартиру №7, що по вул. Кам’янецькій, 51, вартістю 5 000 доларів США.

Також на початку липня 2017 року ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_12, та ОСОБА_5, за вказівкою ОСОБА_4, проникли у житловий будинок по вул. Лісовій, 7 в с. Берегелі Красилівського району Хмельницької області, що належить ОСОБА_13 та ОСОБА_14, звідки викрали майна на загальну вартість 21057, 85 грн., чим заподіяли потерпілим майнової шкоди на вказану суму.

Крім того, 14 липня 2017 року близько 22 години, виконуючи вказівки ОСОБА_4 щодо викрадення майна ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_15 та ОСОБА_2 прибули вантажним автомобілем марки «Газ» на територію того ж господарства, де їх очікували ОСОБА_5 та ОСОБА_16, звідки таємно викрали п’ять кубічних метрів сухої соснової дошки, вартістю 13000 грн., чим заподіяли майнової шкоди ОСОБА_14 на вказану суму.

31 травня 2018 року направлено поштою та 08 червня 2018 року особисто ОСОБА_2 вручено повідомлення про підозру про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. ч. 2, 3 ст. 189, ч. ч. 2, 3 ст. 185 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вітушинської О.О. Катренюку Д.В. обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

25.06.2018 року слідчим суддею строк тримання під вартою ОСОБА_2 продовжено по 22.08.2018 року

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Подане до суду першої інстанції клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно підозрюваного ОСОБА_2 відповідає вимогам ст. 184 КПК України, погоджене з прокурором. В обґрунтування клопотання слідчий посилався на наявність обґрунтованої підозри, тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_2, його підвищену суспільну небезпечність, поведінку підозрюваного безпосередньо після вчинення злочину.

З матеріалів судового провадження вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою належним чином перевірялись слідчим суддею. При цьому був опитаний ОСОБА_2, вислухана думка прокурора, захисника, відібрані пояснення у слідчого, з’ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу.

Окрім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2 слідчий суддя врахував обставини, передбачені ст. 178 КПК України.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що слідчий суддя прийшов до правильного висновку про те, що не доцільно змінювати обраний ОСОБА_2 запобіжний захід, відхиливши вищевказане клопотання. При цьому зазначив, що існують ризики можливого переховування від органів досудового розслідування та суду, знищення, сховання або спотворення будь-якої із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинення іншого кримінального правопорушення, незаконний вплив на свідків, потерпілих, інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, адже ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. ч. 2, 3 ст. 189, ч. ч. 2, 3 ст. 185 КК України, що передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років з конфіскацією майна, злочинні дії вчинялись за попередньою змовою групою осі.

Відповідно до положень ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув’язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Як у суді першої інстанції, так і під час апеляційного перегляду кримінального провадження прокурор та слідчий довели, що застосування стосовно ОСОБА_2 більш м’яких запобіжних заходів, не пов’язаних з триманням під вартою не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Твердження апелянта про наявність нових обставин, які значно знижують рівень суспільної небезпеки її підзахисного, виключають наявність ризиків та дають підстави для зміни йому запобіжного заходу на увагу суду не заслуговують.

Наявність вищевикладених ризиків у межах кримінального провадження, ґрунтується не на припущеннях, а на реальних фактичних даних, наведених слідчим у поданому клопотанні та доведених прокурором в судовому засіданні першої та апеляційної інстанцій.

До того ж, запобіжний захід є превентивним заходом та має на меті припинити та запобігти ймовірним ризикам у майбутньому. Стороною обвинувачення такі ризики відповідно до ст. 177 КПК України доведені, які в сукупності із обґрунтованою підозрою ОСОБА_2 у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, стали підставою для застосування запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, що відповідає характеру суспільного інтересу в даному випадку.

Доводи захисника про те, що підозрюваний не має наміру уникати участі у досудовому розслідуванні, не заслуговують на увагу. Така поведінка є лише прогнозованою з боку захисту. Натомість, ніхто не може абсолютно забезпечити її реальність.

Наявність у ОСОБА_2 вагітної дружини, яка хворіє, постійного місця проживання та роботи, позитивної характеристики, молодого віку особи підозрюваного, відсутність судимості не дають колегії суддів підстав для зміни запобіжного заходу на більш м’який, не пов’язаний з триманням під вартою. Окрім того, вказані факти не є беззаперечними підставами, відповідно до вимог КПК України, для зміни обраного йому запобіжного заходу.

Інші доводи апеляційної скарги не можна визнати переконливими, оскільки вони не містять доказів, які б спростували висновки суду першої інстанції та впливали на законність судового рішення в частині обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За таких обставин, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді законною, обґрунтованою та вмотивованою, порушень норм чинного КПК України, які могли б стати підставою для скасування чи зміни судового рішення, не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 червня 2018 року про відмову в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт стосовно підозрюваного ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника – адвоката ОСОБА_1 – без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуюча: підпис

Судді: підписи

З оригіналом згідно:

суддя апеляційного суду                                        Н.О. Федорова