копія
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Категорія статобліку – 6.13 Справа № 2-а-5604/09/0470
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2009 року м. Дніпропетровськ
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Єфанової О.В.
при секретарі Попович Н.М.
за участю представників:
позивача Тимко В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Управління пенсійного фонду України в Заводському районі м.Дніпродзержинська
до Приватного підприємця ОСОБА_2
про стягнення заборгованості,-
в с т а н о в и в:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Управління пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська, в якому позивач просить стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2 заборгованість в сумі 239,82 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідач не сплачує внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, в результаті чого допустився заборгованості у вищезазначеному розмірі.
Відповідач заперечень на позовну заяву та повноважного представника у судове засідання не направив. Про час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином. Однак, на адресу суду повернулося повідомлення з відміткою «відсутня будівля за даною адресою». Частиною 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» передбачено, що якщо відомості, які внесені до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою. Про час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином. Згідно із ч.8 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою вказаною у довідці з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, суд вважає, що він здійснив всіх заходів для повідомлення відповідача про судовий розгляд справи.
Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача відповідно до положень ст. 128 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Приватний підприємець ОСОБА_2 є платником страхових внесків (страхувальником) на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та зареєстроване в Управлінні пенсійного фонду України в Заводському районі м.Дніпродзержинська.
Частиною 6 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та п. 5.1.4 названої Інструкції передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників є календарний місяць.
Згідно з ч. 2 ст. 106 Закону №1058-ІV, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками в передбачені строки, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати
Пунктом 11.11 "Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженою Постановою правління ПФУ 19.12.2003 р. № 21-1, передбачено, що платники страхових внесків щомісяця складають у двох примірниках розрахунок сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків за формою згідно додатку 23.
З метою уникнення надмірної сплати страхових внесків платниками єдиного та фіксованого податків у зв’язку з одночасною дією Закону №1058-ІV та Указу Президента України від 03.07.1998 №727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» суми коштів, що спрямовуються до Пенсійного фонду України у вигляді частини ставки єдиного або фіксованого податків, зараховуються в рахунок сплати страхових внесків. Таке зарахування здійснюється органами пенсійного фонду (згідно з листом Пенсійного фонду України від 21.12.05 № 16515/03-03) на підставі пред’явлення страхувальниками копій платіжних документів про сплату єдиного або фіксованого податків.
З набранням чинності з 01.01.2005 року Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» в редакції від 23.12.2004р. відповідно до п.п. 2,8 ст. 45 та п.п. 40,41 ст. 73 цього Закону, починаючи з 01.01.2005 року, відділення Державного казначейства не здійснювали перерахування (перерозподіл) сум відповідних податків.
З 14.04.2006 року набрав чинності Закон України №3583- ІV «Про вирішення питання щодо заборгованості суб’єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, у зв’язку з не перерозподілом Державним казначейством України чистини податків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття протягом 2004 року - 1 квартал 2005 року»
Відповідно до ст. 1 Закону 3583- ІV суми страхових внесків, сплачені суб’єктами підприємницької діяльності в період 2004 року – 1 квартал 2005 року в складі єдиного та фіксованого податку, але не зараховані на їх особові рахунки, відкриті в органах Пенсійного фонду, не вважається заборгованістю. Тобто, недоїмкою не є сума, що повинна була спрямовуватись до бюджету ПФУ у вигляді частки з єдиного податку – 42% та з фіксованого податку – 10%
Станом на 06.04.2009 рік відповідачу згідно з чинним законодавством на підставі звіту про нарахування та сплату суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за 2005 рік належала до сплати сума страхових внесків за січень – березень 2005 року, що становить 248,82 грн. з яких відповідач сплатив 9,00 грн. Таким чином загальна сума боргу становить 239,82 грн. та до цього часу у добровільному порядку не сплачена.
Статтею 23 цього ж закону передбачено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.
Враховуючи, що відповідач не сплачує прострочену заборгованість зі сплати страхових внесків, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.
Керуючись ст.ст. 11, 70, 71, 94, 158-163, 186, 254 КАС України суд, -
п о с т а н о в и в:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 на користь Управління пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська борг по сплаті страхових внесків за січень –березень 2005 року в сумі 239,82 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження відповідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України – з дня складення в повному обсязі, та подальшої подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 19.10.2009р.
Суддя (підпис) О.В.Єфанова
З оригіналом згідно
Суддя О.В. Єфанова