АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2018 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва Мельник В.В., перевіривши апеляційну скаргу прокурора Київської місцевої прокуратури №5 Кісельчука АндріяІвановича на постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 15 червня 2018 року,

в с т а н о в и в:

Постановою судді Оболонського районного суду м. Києва від 15 червня 2018 року провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Не погоджуючись з вказаною постановою, прокурор, який приймав участь у розгляді справи у місцевому суді, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою визнати ОСОБА_3 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що апеляційна скарга прокурора підлягає поверненню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 250 КУпАП, прокурор, заступник прокурора, здійснюючи нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів при провадженні в справах про адміністративне правопорушення має право: порушувати провадження в справі про адміністративне правопорушення; знайомитися з матеріалами справи; перевіряти законність дій органів (посадових осіб) при провадженні в справі; брати участь у розгляді справи; заявляти клопотання; давати висновки з питань, що виникають під час розгляду справи; перевіряти правильність застосування відповідними органами (посадовими особами) заходів впливу за адміністративні правопорушення; вносити подання, оскаржувати постанову і рішення по скарзі в справі про адміністративне правопорушення, а також вчиняти інші передбачені законом дії. При провадженні у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 172-4 - 172-9, 179-9-2 цього Кодексу, участь прокурора у розгляді справи судом є обов'язковою.

Згідно ст. 287 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

Постанова суду про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 7 КУпАП, прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Наведені обставини дають підстави для висновку, що апеляційну скаргу подала особа, яка, відповідно до закону не наділена правом на подання апеляційної скарги на постанову судді у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3

Посилання прокурора на ст.ст. 8, 55, 129 Конституції України, та положення статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як на підстави для оскарження постанови судді місцевого суду, є невиправданими з огляду на конкретні норми КУпАП.

Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

В офіційному тлумаченні частини другої статті 55 Конституції України, викладеному в рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.

Питання про оскарження постанов судді місцевого суду у справах про адміністративне правопорушення чітко врегульовані вищезазначеними нормами чинного КУпАП, які є спеціальними по відношенню до загальних.

Враховуючи, що подана прокурором Київської місцевої прокуратури №5 Кісельчуком А.І. апеляційна скарга не містить обґрунтування про реалізацію прокурором своїх повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян, а також з огляду на те, що прокурор за чинним на даний час законодавством не наділений правом оскаржувати рішення судді в справі про адміністративне правопорушення без додержання вимог ч. 5 ст. 7 КУпАП, апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу прокурора Київської місцевої прокуратури №5 Кісельчука Андрія Івановича на постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 15 червня 2018 року повернути собі, яка її подала.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного

суду м. Києва В.В. Мельник