Справа № 22-1049/2009р.

Головуючий в     1     інстанції: Чирський Г.М.  

Категорія    30

Доповідач: Кузнецова  О.А.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

2009 року квітня місяця 13 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області  в  складі:

головуючого      Коровайко О.І.

суддів     Закарян К.Г.

Кузнєцової О.А.,

при секретарі Зінчук Л.Ю.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 2 9 січня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди,  заподіяної внаслідок неналежного виконання зобов'язання,  збереження без достатньої правової підстави чужого майна,  відшкодування моральної шкоди,

встановила:

Рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 2 9 січня 2009 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просила рішення суду скасувати,  посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального закону,  ухвалити по справі нове рішення,  яким задовольнити заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Письмові заперечення в суд апеляційної інстанції не надходили.

Заслухавши доповідача,  перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги,  колегія суддів вважає,  що скарга задоволенню не підлягає.

Як свідчать матеріали справи і це встановлено судом 1 інстанції у січні 2008 року батьківськими зборами дитячої студії «Барвистий віночок»,  очолюваної ОСОБА_3,  було прийнято рішення про участь гурту в танцювальному конкурсі на фестивалі у Польщі. Батьками вирішено,  що відповідач безоплатно візьме на себе організацію оформлення необхідних документів для участі у конкурсі кожному з учасників - батьками та їх дітям.  У подальшому поїздка була скасована,  перенесена на іншій строк і до іншої країни Угорщини,  заперечень від батьків,  в тому числі   від позивачки не

було,  яка передала додаткові кошти для виїзду у зазначену країну та для оформлення відповідних документів. При цьому,  оформленням документів займалися керівники молодіжних центрів Запоріжжя та Києва,  яким ОСОБА_3 передала грошові кошти та документи.

Відповідно до  ст.  ст.  901, 902 ЦК України,  за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу,  яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності,  а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу,  якщо інше не встановлено договором.  У випадках,  встановлених договором,  виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу,  залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Враховуючи ту обставину,  що відповідачка не займалася таким видом підприємницької діяльності як надання послуг з оформлення закордонних поїздок,  яка підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства,  що було відомо позивачу,  тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку,  що зобов'язання,  які виникли між сторонами є усним договором про надання послуг,  тому й не може наставати відповідальність на підставі  ст.  907 ЦК України,  а тому твердження позивача з цих підстав є необґрунтованими.

Судом правильно встановлено,  що,  оскільки відповідачка не здійснювала особисто дії,  необхідні для виїзду танцювальної групи на фестиваль,  передавши гроші для оформлення документів керівникам молодіжних центрів м.  Києва та Запоріжжя,  сторони не укладали будь-який правочин у формі,  встановлений законом,  тому при вирішенні спору підставно виходив із зобов'язань,  що виникають внаслідок заподіяння шкоди.

Оцінюючи доводи позивача про безпідставне придбання грошових коштів за її рахунок з боку відповідача і необхідність стягнення сум на підставі  ст.  1212 ЦК України,  суд обгрунтовано виходив з того,  що позивач погоджувалась з обумовленими сумами на витрати для поїздки,  будь яких претензій та заперечень щодо їх розміру не висловлювала,  належним чином не довела у судовому засіданні твердження щодо винної поведінки відповідача,  а також про безпідставне набуття та зберігання відповідачем належного позивачеві майна.

Згідно наявних у справі документів,  наданих відповідачем,  при організації поїздки позивача та її сина були витрачені гроші на заповнення анкет,  отримання віз,  придбання квитків для проїзду до місця проведення фестивалю. Також виконавцями організації поїздки витрачалися кошти на поточні дії,  необхідні для поїздок,  -а саме: не виготовлення ксерокопій,  телефоні переговори,  проїзд до місця оформлення документів,  усього відповідач повернула позивачеві 360 євро та 280 грн.,  зазначеним доказам суд дав належну оцінку.

З'ясувавши усі обставини справи,  які мають суттєве значення для правильного вирішення спору,  суд обґрунтовано дійшов висновку про те,  що вини відповідача у заподіянні витрат майнового характеру позивачеві немає,  ОСОБА_3 не повинна нести відповідальність за набуття грошових коштів без достатньої правової підстави,  оскільки позивач відмовився від поїздки після вчинення відповідачем дій,  необхідних для оформлення візи та інших документів,  при організації поїздки були сплачені послуги у посольстві Угорщини,

поточні витрати,  розрахунок яких судом перевірений з достатньою повнотою,  тому правильно відмовив позивачу у задоволенні заявленого позову.

Висновки суду мотивовані належним чином,  підтверджуються матеріалами справи та доказами,  перевіреними у судовому засіданні.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про неповноту з"ясування дійсних обставин справи,  невідповідність покладених в основу рішення висновків суду фактичним обставинам справи,  колегія суддів не приймає,  як не підтверджені належними доказами і не обґрунтовані вимогами закону.

Керуючись  ст.  ст.  303,  307,  308,  314 ЦПК України колегія суддів,  -

ухвалила:

 Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити. Рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від

2     9 січня 2009 року залишити без змін.

Ухвала суду  набирає законної  сили з моменту її проголошення і

з     цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо
до Верховного суду України протягом двох місяців,