Справа № 755/13507/15-ц Головуючий у І інстанції Кошель Л. М.

Провадження № 22-ц/780/2309/18 Доповідач у 2 інстанції Сержанюк А. С.

Категорія 58 05.07.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 липня 2018 року Апеляційний суд Київської області у складі суддів судової палати у цивільних справах - головуючого Сержанюка А.С., членів колегії - Березовенко Р.В., Журби С.О., із участю секретаря Тимошевської С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Актив-Банк» на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 березня 2018 року у справі за скаргою Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Актив-Банк» на бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кошкера Івана Анатолійовича,

В С Т А Н О В И В :

15 лютого 2018 року Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «Актив-Банк» звернулося до суду із скаргою на бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кошкера Івана Анатолійовича, де просило,

визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кошкера Івана Анатолійовича по виконанню рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 березня 2016 року,

зобов'язати державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кошкера Івана Анатолійовича здійснити примусове виконання рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області №755/13507/15-ц від 24 березня 2016 року про стягнення із ОСОБА_3, як солідарного боржника, на користь заявника заборгованість за договором про здійснення кредитних операцій №0905/01 від 05 вересня 2013 року в сумі 145 109,04 Євро, а також - 533 451 грн. та суми боргу за кредитним договором №0905/02 від 05 вересня 2013 року в сумі 4 685 669,80 доларів США та 121 269,70 Євро.

Свої вимоги заявник мотивував тим, що Білоцерківським міськрайонним судом Київської області винесено рішення у справі №755/13507/15-ц від 24 березня 2016 року про стягнення з ОСОБА_3, як солідарного боржника, на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Актив-Банк» зазначеної заборгованості.

29 липня 2016 року Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «Актив-Банк» отримало виконавчий лист та направило його для примусового виконання до відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

01 вересня 2016 року на підставі заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Актив-Банк» було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Банк повідомив державного виконавця, що боржнику на праві власності належить автомобіль BMW X6, державний номер НОМЕР_1.

Заявою від 15 листопада 2016 року банк повідомив про наявність у боржника нерухомого майна, що належить йому на праві приватної власності та виступає предметом забезпечення за кредитним договором №0905/02 від 05 вересня 2013 року.

Проте, рішення суду залишається не виконаним, банку не відомо інформації про хід виконавчого провадження, не було отримано жодних постанов державного виконавця про розшук майна боржника/повернення виконавчого документу стягувачу.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 березня 2018 року у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Актив-Банк» відмовлено.

На обґрунтування ухваленого судового рішення, місцевий суд зазначив, що скарга Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «КБ «Актив-Банк» є необґрунтованою, доводи стягувача спростовуються матеріалами виконавчого провадження, а сам скаржник, звертаючись до суду, не вказав, які саме дії чи бездіяльність державного виконавця та в який спосіб порушують його права.

В ході судового розгляду встановлено, що державним виконавцем вчиняються виконавчі дії відповідно до закону, у межах повноважень та у спосіб передбачений законом, чого не спростовують доводи скаржника, а тому у задоволенні скарги слід відмовити.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «Актив-Банк» подало апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права при його ухваленні.

Просить ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 березня 2018 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення поданої скарги.

Суд, закінчивши з'ясування обставин справи і перевірку їх доказами, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі, у межах доводів та вимог апеляційної скарги, вислухавши учасників процесу в судових дебатах, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, керуючись наступним.

Згідно положень ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Як встановлено судом, що підтверджується і матеріалами справи, Білоцерківським міськрайонним судом Київської області від 24 березня 2016 року ухвалено рішення у справі №755/13507/15-ц про стягнення з ОСОБА_3, як солідарного боржника, на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-Банк» заборгованості за договором про здійснення кредитних операції №0905/01 від 05 вересня 2013 року в сумі 145 109,04 Євро, а також 533 451 грн., та за кредитним договором №0905/02 від 05 вересня 2013 року - 4 685 669,80 доларів США та 121 269,70 Євро, а 29 липня 2016 року - видано виконавчий лист про стягнення зазначених сум із боржника ( а.с. 51-52 ).

За заявою стягувача 01 вересня 2016 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кошкерою Іваном Анатолійовичем відкрито виконавче провадження №52076928 ( а.с. 34, 50 ).

Іншою постановою від тієї ж дати накладено арешт та оголошено заборону на все майно боржника ОСОБА_3 у межах суми стягнення ( а.с. 36 ).

Згідно відповідей Пенсійного фонду України №№1019634646, НОМЕР_2 від 01 вересня 2016 року ,на запити державного виконавця, боржник ОСОБА_3 не отримує доходи у вигляді пенсії та не працює за трудовим та цивільно-правовим договорами ( а.с. 56, 57 ).

Відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, Публічне акціонерне товариство «КБ «Актив-Банк» є іпотекодержателем машиномісця в підземному паркінгу, загальною площею 10,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 власником яких є ОСОБА_3 ( а.с. 59-62 ).

Згіідно відповіді Головного управління держпраці у Київській області від 09 вересня 2016 року №11/9315 за боржником великовантажні та інші технологічні транспортні засоби не зареєстровані ( а.с. 63 ).

Відповідно до відповіді Держсільгоспінспекції в м. Києві від 28 листопада 2016 року №01/11/2458 за боржником сільськогосподарської техніки не зареєстровано ( а.с. 64 ).

28 вересня 2016 року боржнику направлено вимогу про надання відомостей про доходи та майно з викликом. Лист повернувся у зв'язку з закінченням терміну зберігання ( а.с. 65, 66, 67 ).

23 січня 2017 року боржнику направлено виклик, в якому, зобов'язано ОСОБА_3 з'явитися до старшого державного виконавця для надання пояснень, зокрема, щодо причин невиконання рішення суду або надання підтверджуючих документів про сплату боргу. Лист повернувся у зв'язку з закінченням терміну зберігання ( а.с. 71, 72 ).

Згідно відповіді Регіонального сервісного центру в Харківській області від 02 лютого 2017 року за боржником не зареєстровано транспортних засобів ( а.с. 74 ).

Згідно відповіді Головного управління держпраці у Харківській області від 03 лютого 2017 року за боржником не виявлено великотоннажних і інших технологічних транспортних засобів ( а.с. 75 ).

18 січня 2017 року державним виконавцем встановлено, що згідно даних адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України у Харківській області від 30 грудня 2016 року, боржник зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 в зв'язку з чим було утворено виконавчу групу.

Однак, майно боржника не виявлено, останній за адресою реєстрації двері не відчинив, а зі слів сусідів, там не проживає, про що складено акти від 06 лютого 2017 року та від 16 лютого 2017 року ( а.с. 78-79, 83, 84 ).

Разом з цим, як зазначено в п. 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні враховувати, що Законом про виконавче провадження передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження. Так, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачені Законом про виконавче провадження заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Однак, зазначені дії та заходи, що вжиті державним виконавцем, на переконання апеляційного суду, не свідчать про неупереджене, ефективне, своєчасне та повне виконання ним у повній мірі вимог чинного законодавства.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно ж ч. 2 ст. 18 Закону України цього Закону він зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом, надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження, розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання, заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом, роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.

Проте, в порушення вимог зазначеної норми закону, зокрема, щодо зобов'язання вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом, державним виконавцем виконані не всі виконавчі дії.

Зокрема, згідно матеріалів виконавчого провадження не встановлено фактичного місцезнаходження ( проживання і перебування ) та роботи боржника.

Відтак, державним виконавцем не виконані вимоги ч. 1 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якої, зокрема, у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування боржника - фізичної особи, виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника.

Окрім іншого, державним виконавцем проігноровані і вимоги ч. 1 ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якої стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

Матеріали виконавчого провадження не містять і даних про належне виконання державним виконавцем і вимог ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якої виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Не скористався державний виконавець і своїми повноваженнями, передбаченими п.п. 14, 16, 19, 21 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, він не наклав на боржника штраф, не звертався до суду щодо застосування до боржника приводу, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів, не вчиняв дії щодо отримання від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформації про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.

Окрім цього, державний виконавець не вчиняв дій щодо розшуку та витребування майна боржника, що перебуває в інших осіб у відповідності до положень ст. 53 Закону України «Про виконавче провадження».

За таких обставин, зазначене лишилося поза увагою суду першої інстанції, що, на переконання апеляційного суду, свідчить про незаконність та необґрунтованість постановленої ним ( судом ) ухвали, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення зазначених норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 450-451 ЦПК України при постановленні оскаржуваної ухвали.

При цьому, з точки зору апеляційної інстанції, скарга не може бути задоволена в частині її вимог щодо зобов'язання державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кошкера Івана Анатолійовича здійснити примусове виконання рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області №755/13507/15-ц з врахуванням наступного.

Так, відповідно до п. 18 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», зокрема, суд не має права зобов'язувати державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби до вчинення тих дій, які згідно із Законом про виконавче провадження можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

Отже, в названій частині подана скарга, з точку зору апеляційної інстанції, не підлягає до задоволення через її необґрунтованість.

Таким чином, апеляційну скаргу слід задовольнити лише частково, а ухвалу суду першої інстанції відповідно до положень ст.ст. 376, 451 ЦПК України - скасувати та ухвалити нове судове рішення про часткове задоволення скарги.

Також, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне стягнути із відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Актив-Банк» на підставі ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. 141 ЦПК України, сплачений судовий збір ( а.с. 124, 130 ) пропорційно до задоволених вимог в розмірі 881 ( 1 762 : 2 ) грн.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 10-13, 76-81, 141, 263, 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Актив-Банк» задовольнити частково. Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 березня 2018 року у справі за скаргою Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Актив-Банк» на бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кошкера Івана Анатолійовича скасувати і ухвалити по справі нове судове рішення про часткове задоволення скарги.

Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кошкера Івана Анатолійовича щодо виконання рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 березня 2016 року про стягнення кредитної заборгованості із ОСОБА_3 за договорами №0905/01 та №0905/02 від 05 вересня 2013 року.

В задоволенні решти скарги Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Актив-Банк» відмовити.

Стягнути із відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Актив-Банк» судовий збір у розмірі 881 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Головуючий А.С. Сержанюк

Судді: Р.В. Березовенко

С.О. Журба