КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 грудня 2009 року справа № 2-а-9165/09/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Балаклицького А.І., при секретарі – Гавриловій С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кір Білліон»
до Центральної регіональної митниці
Головного управління державного казначейства України в Київській області
про визнання недійсним рішення та стягнення коштів
в с т а н о в и в:
Товариство з обмеженою відповідальністю „Кір Білліон” (далі - позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Центральної регіональної митниці (далі – відповідач 1), Головного управління державного казначейства України в Київській області (далі – відповідач 2) про визнання недійсним рішення відділу номенклатури та класифікації товарів Центральної регіональної митниці від 14 лютого 2008 р. № КТ-125-1129-08 та стягнення з Відповідача 2 надмірно сплаченого ввізного мита в сумі 45 534,84 грн., податку на додану вартість в сумі 9 106,96 грн., та судового збору в сумі 550,40 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач 1 під час прийняття рішення посадовою особою Центральної регіональної митниці від 14 лютого 2008 р. №КТ-125-1129-08 діяв неправомірно. Неправомірні дії на думку позивача полягали в тому, що відповідачем під час прийняття вищезазначеного рішення не було враховано експертний висновок Київської Торгово-промислової палати № К – 1262 від 27.03.2008 року та наказ Державної митної служби України від 21.09.07 № 793 „Про затвердження нової редакції Перехідних таблиць від УКТЗЕД 1996 до УКТЗЕД 2002”, якими підтверджуються правильні дії позивача щодо визначення коду товару 4802561000 (папір не крейдований (офсетний), без вмісту волокон отриманих механічним способом, одношаровий, не каландрований, в аркушах, формат А 4, призначений для друку та копіювання).
У запереченнях на позовну заяву Відповідач 1 просив суд у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки Центральна регіональна митниця діяла в межа та у спосіб передбачений Конституцією України, статтями 312, 313 Митного кодексу України, Закону України „Про Митний тариф України”, наказу Державної митної служби України від 07.08.07 № 667 „Про затвердження Порядку роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури регіональної митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 27.04.2005 р. №439/10719, Наказу Державної митної служби України від 31.01.2004 р. № 68 із змінами та доповненнями внесеними наказом Державної митної служби України від 28.11.2007 р. № 1006 „Про затвердження Пояснень до УКТЗЕД” (які є офіційним виданням Державної митної служби України).
Крім того, представник Центральної регіональної митниці звернув увагу суду на те, що задекларований товар, маючи властивість призначення для друку та копіювання відповідно до Закону України „Про Митний тариф України”, Наказу Державної митної служби України від 31.01.2004 р. № 68 із змінами та доповненнями внесеними наказом Державної митної служби України від 28.11.2007 р. № 1006 „Про затвердження Пояснень до УКТЗЕД” повинен був бути задекларований у вантажній митній декларації за кодом 4823904099.
В ході судового засідання представник позивача підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити.
Представники відповідачів заперечували проти задоволення позовних вимог з мотивів, викладених у запереченнях на позовну заяву та оголошених в судовому засіданні.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 40 Митного кодексу України (прийнятий 11.07.2002 р. № 92-ІV) митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України. Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Митними процедурами вважаються операції, пов’язані із здійсненням митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.
Згідно зі статтею 42 Митного кодексу України, митні органи самостійно визначають форму та обсяг митного контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи при здійсненні митного оформлення товарів.
Статтею 45 Митного кодексу України встановлено, що особи, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України чи провадять діяльність, контроль за якою цим Кодексом покладено на митні органи, зобов’язані подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю.
Перелік документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 01.02.2006 року № 80. До таких документів, належать, зокрема, митна декларація, документи, що містять відомості, необхідні для визначення коду товару згідно УКТЗЕД.
Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що документи, необхідні для здійснення митного контролю, подають митному органові при декларуванні товарів і транспортних засобів.
Відповідно до статті 70 Митного кодексу України метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів.
Митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню (стаття 72 Митного кодексу України).
Відповідно до статті 81 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Умови та порядок застосування форм декларування, перелік відомостей необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, визначається Кабінетом Міністрів України.
Декларування товарів і транспортних засобів здійснюється декларантами - юридична чи фізична особами, які в силу частини другої статті 88 Митного кодексу України зобов’язані здійснити декларування товарів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред’явити товари і транспортні засоби для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур; сплатити податки і збори.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 року № 574 затверджено Положення про вантажну митну декларацію. Згідно з пунктом 2 цього Положення вантажна митна декларація (далі - ВМД) - письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кодон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.
Наказом Державної митної служби України із змінами та доповненнями від 09.07.1997 року № 307 “Про затвердження Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації” передбачено, що заповнення графи 33 вантажної митної декларації («Код товару») покладається на особу уповноважену на декларування товарів.
Зокрема пунктом 5.3. відповідної Інструкції передбачено, що Графи A, C, D/J, E/J, G, H, I, F ВМД заповнюються посадовими особами митних органів. Інші графи ВМД заповнюються декларантом. В окремих випадках, визначених цією Інструкцією, до зазначених граф ВМД частина відомостей може вноситися декларантом, а посадові особи митних органів можуть вносити відомості, що належать до компетенції митних органів, до інших граф ВМД.
Отже, кінцевою метою здійснення митних процедур є справляння передбачених законом податків і зборів.
Ставки ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України, встановлюються на підставі Закону України від 05.05.2001 року № 2371-ІІІ “Про Митний тариф України” митний тариф України - це систематизований згідно Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності перелік ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України.
Відповідно до ст. 312 Митного кодексу України ведення УКТЗЕД здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи а саме, Державна митна служба України. З метою виконання відповідної статті Державною митною службою України було видано наказ від 31.01.04 № 68 “Про затвердження Пояснень до УКТЗЕД. Відповідні пояснення до УКТЗЕД є офіційним виданням Державної митної служби України. Крім того, суд звернув увагу на те, що Державна митна служба України наказ від 28.11.07 № 1006 “Про внесення змін до наказу Держмитслужби України від 31.01. 2004 № 68”. Відповідним наказом Державної митної служби України була затверджена нова редакція пояснень до УКТЗЕД.
Згідно ст. 313 Митного кодексу України саме митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД та рішення яких, щодо класифікації товарів для митних цілей, є обов’язковими для підприємств і громадян.
Питання щодо вчинення дій посадових осіб митного органу під час прийняття рішення щодо визначення коду товару врегульовано наказами Державної митної служби України від 20.04.2005 № 314 “Про затвердження Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації” зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.04.2005р. за № 439/10719 та від 07.08.07 № 667 “ Про затвердження Порядку роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури регіональної митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України” та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.08.2007 за № 968/14235.
Як випливає з Порядку роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури регіональної митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України відділ номенклатури та класифікації товарів митниці є її структурним підрозділом і рішення про визначення коду відповідно до УКТЗЕД для застосування під час митного оформлення товару приймає в межах виконання обов’язків, покладених на митницю.
Відповідно до пункту 10 Порядку роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури регіональної митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, рішення про визначення коду товарів приймається відділом номенклатури та класифікації товарів митниці на підставі встановлених характеристик товару, які є визначальними для класифікації товару згідно з вимогами УКТЗЕД. Рішення доводиться до підрозділу митного оформлення і є обов’язковим для виконання при митному оформленні товару.
Пунктом 12 цього ж Порядку передбачено, якщо відділом номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці приймається рішення, яке не відповідає інформації заявленій декларантом у митній декларації, то ця митна декларація не може використовуватися для митного оформлення класифікованого товару. У такому разі підрозділом митного оформлення заповнюється картка відмови в митному оформленні згідно з порядком, установленим Держмитслужбою. Для здійснення класифікованого товару митному органу подається нова митна декларація. При цьому інформація у відповідних графах митної декларації повинна відповідати інформації зазначеній у Рішенні.
Таким чином, рішення відділу номенклатури та класифікації товарів митниці про визначення коду товару породжує для позивача певні правові наслідки і є обов’язковими до виконання, тобто являє собою правовий акт індивідуальної дії, прийнятий митницею як суб’єктом владних повноважень.
Згідно з частиною другою статті 124 Конституції України, яка є нормою прямої дії, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Із системного тлумачення положень статті 124 Конституції України, ст. 313 Митного кодексу України, дотримуючись принципів законності, поділу влади, а також компетенції органів державної влади, визначеної Конституцією України та законами України, випливає, що суд може надати оцінку правомірності дій органу державної митної служби у зв’язку з визначенням коду товару під час митного оформлення, але не має права брати на себе повноваження цього органу державної виконавчої влади, зокрема у питанні визначення коду товару.
Вирішуючи питання про те, чи відповідає рішення про визначення коду товару згідно із УКТЗЕД, прийняте органом державної митної служби в даній справі, вимогам, встановленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного висновку.
Для визначення ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України, в Україні запроваджено Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), яка базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів, та є номенклатурою Митного тарифу України.
Згідно з Основними правилами інтерпретації УКТЗЕД класифікації товарів здійснюється за такими правилами: назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД. Для юридичних цілей класифікація товарів УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно то таких правил, зокрема, правила 2 (а) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також задекларованого товару, за умови, що він має основну властивість виробу.
У судовому засіданні сторони підтвердили, що 13.02.2008 особою уповноваженою на декларування ВАТ “Бородянський райагропостач” (далі - “митний брокер”) було подано вантажну митну декларацію № 125000002/8/300354 (далі – ВМД) та додано пакет документів, перелік яких зазначений у гр. 44 ВМД.
Згідно гр. 33 ВМД № 125000002/8/300354 від 13.02.2008 митним брокером було заявлено код товару 48025610 згідно УКТЗЕД.
Під час здійснення процедур митного контролю вантажу Позивача, відповідно до вимог наказу Держмитслужби України від 20.04.2005 № 314 “Про затвердження Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації” зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.04.2005р. за № 439/10719 та наказу Держмитслужби України від 07.08.07 № 667 “ Про затвердження Порядку роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури регіональної митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України” та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.08.2007 за № 968/14235 посадовими особами відділу митного оформлення № 1 було відібрано зразки товарів, згідно Акту б/н. від 13.02.2008, та направлено запит від 13.02.2008 № 21.1/8/163 до відділу номенклатури та класифікації товарів Центральної регіональної митниці (далі – ВНКТ) для винесення класифікаційного рішення щодо товару, який надійшов на адресу Позивача. 14 лютого 2008 р. за № КТ-125-1129-08 Центральною регіональною митницею було винесено рішення щодо визначення коду товару.
Таким чином, предметом спору є рішення ВНКТ Центральної регіональної митниці від 14 лютого 2008 р. № КТ-125-1129-08.
Надаючи пояснення, представник позивача в судовому засіданні звернув увагу, що відповідачем під час прийняття рішення не було прийнято до уваги експертний висновок Торгово-промислової палати № К-1262 від 27.03.2008 року та наказ Державної митної служби України від 21.09.07 № 793 „Про затвердження нової редакції Перехідних таблиць від УКТЗЕД 1996 до УКТЗЕД 2002”.
Твердження представника позивача було спростовано представником Центральної регіональної митниці наступним чином.
По-перше, експертний висновок Торгово-промислової палати № К-1262 від 27.03.2008 року не може бути взятий до уваги як підстава підтвердження коду товару заявленого особою уповноваженою на декларування товарів, що надійшли на адресу позивача, так як відповідний висновок експерта не містився в переліку документів гр. 44 ВМД № 125000002/8/300354 від 13.02.2008, згідно статті 11 Закону України “Про торгово – промислові палати в Україні” не наділенні повноваженнями надавати експертні висновки щодо визначення коду товару. Відповідно до статті 313 Митного кодексу України саме митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД та рішення яких, щодо класифікації товарів для митних цілей, є обов’язковими для підприємств і громадян;
По-друге, застосування наказу Державної митної служби України від 21.09.07 № 793 „Про затвердження нової редакції Перехідних таблиць від УКТЗЕД 1996 до УКТЗЕД 2002” на день прийняття було неможливим, оскільки наказом Державної митної служби України від 28.11.07 № 1006 “Про внесення змін до наказу Держмитслужби України від 31.01.2004 № 68” було затверджено нову редакцію пояснень до УКТЗЕД. Враховуючи те, що нова редакція пояснень до УКТЗЕД затверджена Державною митною службою України пізніше ніж наказ Державної митної служби України від 21.09.07 № 793 і яка має протилежні відмінності щодо визначення коду товару митним органом. На підставі пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 03.10.1997р. № 4-зп (справа про набуття чинності Конституцією), а саме: конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової юридичної сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше .
Таким чином, рішення митного органу було прийнято на підставі Закону України від 05.05.2001 №2371-ІІІ “Про Митний тариф України”, ст. 313 Митного кодексу України та з врахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 28.11.07 № 1006 “Про внесення змін до наказу Держмитслужби України від 31.01. 2004 № 68”.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем при декларуванні товарів, невірно застосовано правило 2 (а) Основних правил інтерпретації УКТЗЕД та визначено їх код згідно з товарною номенклатурою УКТЗЕД.
Враховуючі викладені норми чинного законодавства, всебічно розглянувши матеріали адміністративної справи та заслухавши думку представників сторін, суд дійшов висновку про неправомірність заявлених позовних вимог і, відповідно, суд відмовляє в задоволенні позову в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 69, 70, 71, 158-163, 167, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
п о с т а н о в и в:
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Кір Білліон» – відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Суддя: /підпис/
З оригіналом згідно
Суддя А.І.Балаклицький
Секретар С.В.Гаврилова
Повний текст постанови складено та підписано 07 грудня 2009 року.