справа № 1-104\09р.
ВИРОК
іменем України
18 листопада 2009 року Барський районний суд
Вінницької області
в складі: головуючого судді Хитрука В.М.
при секретарі Чепельській Ю.В.
з участю: прокурора Вараниці В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бар Вінницької області кримінальну справу про обвинувачення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого вчителем фізичної культури ЗОШ 1-3 ступенів № 1 м. Бар, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, одруженого, раніше не судимого,-
- за ст. 125 ч.2 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 30.01.2009 року біля 11.00 годин в приміщенні загально освітньої школи 1-3 ступенів №1 в м. Бар Вінницької області на перерві між уроками почав сваритися на учнів, які були присутні на коридорі, з приводу того, що вони під час тренування по волейболу ламають дверні ручки у спортивному залі. Пройшовши по коридору далі ОСОБА_1 почув, як хтось з учнів висловився нецензурними словами на його адресу. Повернувшись, підсудний взяв ОСОБА_2, який стояв поруч зі стіною, за одяг спереду, діючи протиправно, з метою спричинення тілесних пошкоджень, умисно, став трясти ОСОБА_2 і штовхнув його, від чого потерпілий, поступившись назад, вдарився потилицею до стіни, отримавши при цьому тілесні пошкодження.
Згідно висновку СМЕ № 66 від 17.03.2009 року у ОСОБА_2 мало місце закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку. Вказана травма за ступенем тяжкості належить до легких тілесних пошкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я або незначну втрату працездатності.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, який йому інкримінується, визнав частково, пояснивши суду, що він працює вчителем фізичної культури загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 м. Бара. Викладацькою діяльністю займається протягом 50 років. За час роботи в школі ніколи не траплялося ніяких конфліктів чи непорозумінь з учнями. 30.01.2009 року підсудний перебував на робочому місці в спортивній залі. Хлопчики на коридорі грали настільний теніс та вголос виражалися нецензурними словами. Він зробив їм зауваження на що вони не реагували. Тоді ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2, і зробив особисто йому зауваження, щоб він не висловлювався нецензурними словами. У відповідь ОСОБА_2 став йому погрожувати, в присутності інших учнів сказав, що до школи прийде його батько та порве підсудного на куски. Така непристойна поведінка потерпілого образила ОСОБА_1 Він підійшов до нього, взяв руками його за передпліччя і труснув ним. В цей час ОСОБА_2 посковзнувся та потилицею голови вдарився до стіни. На цьому конфлікт був вичерпаний. ОСОБА_2 продовжував грати в теніс.
Крім часткового визнання підсудним вини у вчиненні вказаного злочину, його вина доведена в судовому засіданні показами потерпілого, свідків та іншими матеріалами справи.
Так, потерпілий по справі ОСОБА_3 суду показав, що він навчається в загальноосвітній школі І – ІІІ ступенів № 1 м. Бар у 8А класі. 30.01.2009 року на коридорі першого поверху школи грав в настільний теніс. З спортивного залу вийшов вчитель фізичного виховання ОСОБА_1 та зробив зауваження з приводу того, що учні ламають дверні ручки на дверях спортзалу в позаурочний час. В цей час хтось з присутніх, можливо і сам ОСОБА_2 висловився нецензурним словом, однак не в адресу викладача. ОСОБА_1 почувши це обурився та став сваритися. Не розібравшись, хто саме висловився брутальним словом, підійшов до ОСОБА_2 та з силою штовхнув його обома руками в груди. Від цього потерпілий вдарився потилицею голови об стіну. Тоді ОСОБА_1 знову підійшов до нього, взяв його руками за верхній одяг на грудях та став трясти біля стіни, від чого ОСОБА_2 вдарився головою об стіну.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що 30.01.2009 року на перерві між 3 і 4 уроками він знаходився в приміщені школи біля спортивного залу. ОСОБА_2 грав в настільний теніс. З спортивного залу вийшов вчитель ОСОБА_1 та зробив зауваження щоб учні не ламали дверні ручки на дверях спортзалу. В цей час хтось з присутніх, можливо і сам ОСОБА_2 висловився нецензурним словом. ОСОБА_1 почувши це обурився та став сваритися. Не розібравшись, хто саме висловився брутальним словом, підійшов до ОСОБА_2, взяв його однією рукою за одяг в області грудей та почав трясти. А потім рукою штовхнув потерпілого в голову від чого ОСОБА_2 задньою частиною голови вдарився об стіну. В подальшому ОСОБА_2 присів біля стіни, взявся рокую за задню частину голови і почав плакати.
Свідок ОСОБА_5 суду показав, що 30.01.2009 року на перерві між уроками він знаходився в приміщені школи біля спортивного залу. ОСОБА_2 з іншими учнями грали в настільний теніс. З спортивного залу вийшов вчитель ОСОБА_1 та зробив зауваження щоб учні не ламали дверні ручки на дверях спортзалу. В цей час хтось з присутніх висловився нецензурним словом. Не розібравшись, хто саме висловився брутальним словом, ОСОБА_1 підійшов до ОСОБА_2, взяв його рукою за одяг та штовхнув від чого ОСОБА_2 задньою частиною голови вдарився об стіну. ОСОБА_2 присів на диван тримався руками за голову і плакав.
Свідок ОСОБА_6 дав аналогічні показання.
Свідок ОСОБА_7 суду показав, що 30.01.2009 року 30.01.2009 року на перерві між уроками він знаходився в приміщені школи на коридорі. ОСОБА_2 з іншими учнями грали в настільний теніс. З спортивного залу вийшов вчитель ОСОБА_1 та зробив зауваження щоб учні не ламали дверні ручки на дверях спортзалу. В цей час ОСОБА_2 висловився нецензурним словом. Не розібравшись, хто саме висловився брутальним словом, ОСОБА_1 підійшов до ОСОБА_2, взяв його рукою за шию і почав трясти. Тримаючи потерпілого ОСОБА_1 підвів потерпілого до стіни, поклав свою руку ОСОБА_2 на голову і штовхнув головою до стіни в результаті чого він вдарився головою в стіну.
Свідок ОСОБА_8 суду показала, що вона є класним керівником 8А класу в якому навчається ОСОБА_2. 30.01.2009 року після четвертого уроку до неї звернулися учні класу з приводу того, що на перерві біля приміщення спортивного залу вчитель фізкультури ОСОБА_1 штовхнув ОСОБА_2 від чого останній вдарився головою до стіни. ОСОБА_2 скаржився на головну біль і просив відпусти його з уроків. Про обставини інциденту свідку нічого не відомо.
Свідок ОСОБА_9 суду показала, що вона працює вчителем англійської мови в школі. 30.01.2009 року вона проводила урок в 7Б класі в аудиторії, яку постійно замає 8 А клас, в якому навчається ОСОБА_2. В приміщення класу зайшов ОСОБА_2 і сказав, що йому потрібно взяти куртку. На запитала, що сталося і чому він ходить під час уроків, ОСОБА_2 відповів, що його вчитель фізкультури ОСОБА_1 вдарив головою і він йде до дому.
Законний представник потерпілого ОСОБА_10 суду показала, що 30.01.2009 року біля 14.00 годин вона повернулася до дому. Там зустріла свого сина ОСОБА_11, який почав скаржитися на головну біль. На її запитання син розповів, що на перерві між уроками в школі його штовхнув вчитель фізкультури ОСОБА_1 в результаті чого він вдарився головою до стіни. Ввечері у сина продовжувала боліти голова і була рвота. На протязі двох днів син скаржився на погане самопочуття. В лікарню не зверталися, тому що були вихідні дні. Звернулися в лікарню в понеділок. Отримали направлення в лікарню в м. Вінниця де пройшли обстеження. Потім лікувалися в м. Бар на стаціонарному дитячому відділенні.
Свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 суду пояснили, що ОСОБА_1 працює в школі з 1959 року, має високий фаховий рівень підготовки, його вихованці посідають призові місця.
Незважаючи на доведене, вина підсудного ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 125 ч. 2 КК України стверджується висновком СМЕ № 66 від 17.03.2009 року згідно якого у ОСОБА_2 мало місце закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку. Вказана травма могла виникнути від однократної дії тупого твердого предмету чи співударі об такий та за ступенем тяжкості належить до легких тілесних пошкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я або незначну втрату працездатності (а.с.78).
Дослідивши зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_1 була повністю доведена i його дії слід кваліфікувати за ст.. 125 ч. 2 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я або незначну втрату працездатності.
Обираючи покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує те, що він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується по місцю проживання та роботи, часткове визнання вини, а також обставини, які пом`якшують покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.
Враховуючи викладене та особу винного, суд вважає можливим призначити ОСОБА_1 покарання у виді штрафу.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
На підставі викладеного, суд, керуючись ст.ст.323,324КПК України та ст.65 КК України,-
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним за ст. 125 ч. 2 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі шістдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 1020 гривень.
Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - підписку про невиїзд.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб.
Суддя: