Справа №2-1108/10

РІШЕННЯ

Іменем України

17 лютого 2010 року                                                                м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

Головуючого - судді Панченко О.М., При секретарі - Димовій Л.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Осипенківської сільської ради Бердянського району Запорізької області про визнання права власності на самовільно збудовані споруди,

встановив:

Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому зазначила, що на підставі договору про розподіл спадкового майна від 28 серпня 2009 року їй належить житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою вул. Леніна, 40 в селі Осипенко Бердянського району Запорізької області. На вказаній земельній ділянці самочинно збудовані два сараї, зазначені в технічному паспорті на жилий будинок літ „Ж" і „"З".

Крім того, було зроблено перепланування та реконструкцію внутрішніх приміщень у житловому будинку літ. „А".

Посилаючись на ч. 5 ст.376 ЦК України позивачка просить визнати за нею право власності на самовільно збудовані споруди та реконструкцію.

В судовому засіданні позивачка вимоги підтримала.

Представник відповідача до суду не з'явився, подав заяву, в якій проти задоволення позову не заперечує.

Аналізуючи надані в справі докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно технічному паспорту на жилий будинок № 40 по вул. Леніна в с. Осипенко Бердянського району, станом на 24.04.07 року на території домоволодіння самочинно збудовані сараї „Ж"."З", крім того здійснено самовільне перепланування житлового будинку „А".

Згідно договору про розділ спадкового майна від 28.08.09 року у власність позивачки перейшов вказаний житловий будинок загальною площею 54,0 кв.м., житловою 28,4 кв.м. разом з господарськими спорудами, а також земельна ділянка, на якій розташований будинок, площею 0,18 га.

Право власності на житловий будинок зареєстровано в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 02.09.09 року.

Згідно технічному висновку про стан будівельних конструкцій житлового будинку, виготовленому в 2009 році КП „Бердянське районне архітектурно-планувальне бюро", стан судинку оцінюється як задовільний.

Відповідно до ч.5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 375 ЦК України, право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

З урахуванням цього, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути визнано відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦК України за умови здійснення самочинного будівництва з додержанням архітектурних, будівельних, санітарних, протипожежних та інших норм і правил.

Позивачка на надала доказів на підтвердження дотримання вказаних норм і правил під час будівництва зазначених сараїв „Ж", „З".

Також позивачкою не зазначено, в чому полягали перепланування та

реконструкція будинку, оскільки з даних технічної документації вбачається, що ні

загальна, ні жила площа не змінилися, та чи є це самовільним будівництвом в сенсі

п. 3.2. розділу 3 Інструкції про порядок проведення        технічної інвентаризації

об'єктів нерухомого майна, що затверджена наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України N 127 від 24.05.2001, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 р. за N 582/5773.

Суд також приймає до уваги, що самовільні будівлі „Ж","З" були збудовані до 2007 року, оскільки зазначені в технічному паспорті станом на 24.04.07 року, тобто до набуття нею права власності на житловий будинок.

Крім того, позивачкою не надано доказів, що спірні будівлі розташовані в межах земельної ділянки, яка їй належить.

Разом з тим, суд враховує, що відповідно до ст. 1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивач не наводить, ким не визнаються або оспорюються її права, оскільки відповідач позов визнає.

За таких обставин суд вважає, що позов необгрунтований та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 1, 2, 10, 15, 208, 215 ЦПК України, ст. 375, 376 ЦК України 2003 року, суд

Вирішив:

В позові відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційну скаргу - протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження в апеляційний суд Запорізької області через Бердянський міськрайонний суд в порядку передбаченому ст. ст. 292-296 ЦПК України.

Суддя                                                О.М.Панченко